Броня праведності — шлях християнина в духовній боротьбі
Змінити розмір шрифту:
Від самого початку, від часу падіння людини в Едемському саду, людство має смертельного ворога — ворога, який прагнув заволодіти нашим світом і перетворити його на попіл. Відкриваючи Біблію під час щоденних роздумів, ми починаємо помічати одну спільну перспективу, що проходить крізь усі її сторінки. Це погляд, який залишається незмінним від Буття до Об’явлення. Під кожним написаним свідченням, під кожною сторінкою, на якій було зафіксовано Слово Боже, ми бачимо конфлікт, що виник задовго до нашого часу. Це протистояння було ініційоване ангелом Люцифером — нашим супротивником. Біблійна розповідь, яка поєднує цю історію воєдино, показує, як ідеї Люцифера мали відкрито й природно виявитися через людство. Зворушений нашим занепалим станом і нашою потребою в допомозі, Ісус прийшов, щоб зцілити наші недуги.
Гріх лежав в основі кожної людської взаємодії, готовий заплямувати все, що було створене досконалим. Наша природа була заражена хворобою гріха. У цей темний момент людської історії Ісус став нашим захистом. Він покрив нас Своєю досконалою достатністю, щоб протистояти претензіям сатани на наші немічні тіла. Він став для нас найнадійнішим притулком від гріха. Ісус був готовий дати нам шанс через оправдання, якщо ми лише приймемо його. Інакше кажучи, Ісус визволив нас від сили падшої долі. Те, що я хочу сказати, — ми вільні! Усе, що нам потрібно зробити, — прийняти дар оправдання й жити життям послуху, життям, подібним до Його життя.
Як це працює?
Хоча наш знак свободи є гарантією, дарованою Ісусом, свободу не слід плутати зі звільненням від нашого обов’язку. Християни покликані виявляти послух за будь-яких обставин. Ми покликані бути вірними не на тому рівні, який вважаємо для себе достатнім, а бути послушними так само, як був послушний Ісус. Ісус завжди був вірним. Учень Матвій чув, як Ісус промовив слова:
«Отже, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний»
Матвія 5:48
Так, вимога, яку Бог встановив для всіх християн упродовж усієї історії, — це досконалість. Говорячи про досконалість, слід зауважити, що цей термін стосується бездоганного стану, очікуваного від людини як у теперішньому, так і в минулому. І тут постає проблема: усі ми в минулому робили помилки в гріху. Свідомо чи несвідомо, наше життя було заплямоване. Наша історія притягує наше теперішнє до відповідальності, наша природа тримала людство в полоні гріха, а спокуса вже стукає у наші двері. Що ж мені робити?
У Посланні до Ефесян апостол Павло добре усвідомлював, що сатана спрямовує свої атаки на церкву в особливий спосіб. Наслідком постійного гріховного життя стало те, що людство втратило здатність виправдати себе перед Богом і Його святим законом. Мало того — людина стала цілковито нездатною сказати гріху «ні». Спокуса була примусовим методом, яким сатана приводив до загибелі багатьох молодих християн. Крім того, осуд, який «святий закон» приносив грішникові, навіював відчуття безнадії. Часи не змінилися. Через чотири тисячі років ворог і далі використовує спокусу, щоб руйнувати духовні принципи.
Битва твого життя
Розглядаючи це в контексті великої духовної війни, Послання до Ефесян описує нашого духовного ворога:
«Бо наша боротьба не проти тіла й крові, але проти начал, проти влади, проти світоправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних»
Ефесян 6:12
Опис, який подає апостол Павло, створює враження, що в цій війні сили є нерівними.
Ми ведемо боротьбу з тими самими темними силами, які зробили своєю життєвою метою завершити людську історію смутком. Наші вороги мають високий інтелектуальний рівень і використовують психологічні методи та переваги для знищення навіть наймудріших і найвірніших. Наша війна — з незліченною кількістю досвідчених служителів зла, які досконало вивчили людську природу та гріховні схильності. З огляду на це, за яких обставин християни можуть утверджуватися у своїй впевненості?
Радість, яку ми маємо, полягає в тому, що наш Ісус не був зобов’язаний пропонувати розв’язання саме цієї проблеми — і все ж Він зробив це. У шостому розділі Послання до Ефесян ми бачимо, як Павло передає прості кроки, дані йому Богом, щоб допомогти людині захиститися від спокуси.
Роблячи необхідні кроки
«Зодягніться в повну Божу зброю, щоб ви могли стати проти хитрощів диявола… Тому візьміть повну Божу зброю, щоб ви могли протистояти в день злий і, все подолавши, встояти. Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною та зодягнувшись у броню праведності»
Ефесян 6:11, 13, 14
Апостол Павло наголошує, що ми маємо зодягнутися в Божу зброю для того, щоб встояти. У цьому заклику відчувається особлива терміновість. Читаючи ці вірші, неможливо не відчути серце Ісуса, Який наполегливо закликає нас захистити себе цим духовним спорядженням. Христос звертається до нас із нагальним закликом, щоб ми негайно перейшли до практичного застосування і були знайдені стоячими в останній день.
Обман завжди був найнадійнішим методом сатани для приниження людського роду. Він задіяв усі свої інтелектуальні здібності, щоб усунути загрозливий вигляд гріха. Уміло маскуючи кожну спокусу так, щоб вона непомітно відповідала кожній людській схильності, сатана привів людство до падіння й продовжує це робити й далі. Він намагався залучити молоді таланти, щоб переосмислити гріх і приховати його під прикриттям юнацької наївності та самопізнання. Унаслідок цього наше повсякденне життя перетворюється на духовний кошмар.
Хоча майбутнє може дивитися на нас із осудом, наша надія утверджена в Ісусі. Кожна частина цієї духовної зброї є необхідною для подолання спокуси та захисту душі в цій духовній боротьбі. Проте серед усього цього захисного спорядження є одна частина, яка має особливо потішити кожного з нас.
Броня, що захищає серце
У чотирнадцятому вірші апостол Павло згадує частину духовної зброї, відому як броня праведності. Ця броня, що існує від вічності, призначена для того, щоб нею могли заволодіти грішники, які мають у ній потребу. Броня праведності є символічним зображенням тієї праведності, яку Ісус бажає дарувати нам. Він дає нам праведність, яку ми не можемо здобути більше ніде. Це така праведність, яка повністю відновлює наше духовне становище перед святим законом.
Розглянута в належному контексті, броня праведності ставить нас у положення, в якому ми можемо стояти без вини перед законом. Ми більше не виявляємо власної недосконалості. Натомість ми сяємо променями святості Ісуса. Броня, про яку говорить Павло, має властивості самодостатності, що ведуть до реальності того, що Ісус Сам є достатнім, аби спокутувати наші гріхи. Одягаючи цю броню, молоді християни не будуть хвалитися власними духовними досягненнями, але переживатимуть достатність Ісуса, Який прощає їхні провини.
Ця броня показує зразок досконалого життя, яке ти і я можемо жити в Ньому. Така праведність зберігалася від вічності. Вона вказує лише в одному напрямку — на Ісуса! Він бажає привернути нас до Себе. Коли ми приймаємо праведність, яку Він пропонує, нас виводять із нашої падшої природи й ставлять у становище прощених перед Богом. Це прощення є даром Божим, даним нам з Його благодаті.
Що ж відбувається, коли ми зодягаємося в цю броню? Чи змінюється мій світ? Так, життя молодого християнина змінюється, і відкривається великий потенціал для життя в досконалості. Ісус показує нам можливість бути досконалими лише тоді, коли ми ходимо з Ним. Щоденне ходіння з Ісусом дає нам силу відвертатися від спокуси, коли вона з’являється. Обман більше не буде потужною зброєю сатани, а Дух Божий відкриватиме шлях свободи від падіння в спокуси.
Ходячи з Ісусом, молодий християнин починає помічати різницю між власною нікчемністю та гідністю Христа. Це не лише торкається серця віруючих, але й пробуджує в них зацікавленість, що веде до пізнання того, чому Ісус був таким самовідданим. Відкривається чиста, нічим не затьмарена любов Божа, і разючий контраст між Ісусом і грішником стає яснішим, ніж будь-коли раніше. У серці народжується покаяння, і з’являється благання про прощення. Сила прийняття Божого прощення стає живим досвідом для всіх, хто прагне носити цю броню. Саме тут Ісус приписує душі Свій досконалий характер, роблячи його наче внутрішньо властивим людському серцю. Наша природа змінюється, і ми стаємо готовими до освячення.
Оскільки ця боротьба є духовною, Бог передбачив нематеріальні засоби захисту від духовних нападів. Броня Христової праведності є тим засобом, через який Ісус дозволяє грішним чоловікам і жінкам стати учасниками процесу освячення. Його праведність дає молодому християнинові віру в можливість зміненого життя. Стираючи запис наших гріхів, вона ставить нас у досконале становище для подальшого духовного зростання.
«Бо Того, Хто не знав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали праведністю Божою»
2 Коринфян 5:21
Доступно кожному з нас
У Своєму провидінні Ісус приніс це благословення кожній людині. Ця істина приймається поза межами конфесійних відмінностей і стала доктринальним підґрунтям для всіх християнських течій. Було багато дискусій щодо того, як саме можна прийняти й прожити цю дивовижну обітницю, але через доктринальні розбіжності, що існують у християнському світі, багато душ зійшли з правильного шляху.
Як же юнак або дівчина можуть прийняти й носити броню праведності? Саме це питання сьогодні є надзвичайно нагальним. Молодість не заважає нам прийняти цю броню — так само вона не є виправданням для її відкинення. Тож як мені зодягнутися в неї?
«Усе Писання Богом натхнене і корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності»
2 Тимофію 3:16
Прибутковість є метою кожного діючого підприємства в цьому світі. Природно, що наші дії часто зосереджені навколо очікуваної майбутньої вигоди, і ми витрачаємо життя, намагаючись ухвалювати для себе якнайкращі рішення.
Незалежно від того, чи живемо ми за таким принципом, Біблія говорить дуже чітко. У Слові Божому ми наставляємося в праведності. Нашим щоденним прагненням має бути дослідження Писання, щоб пізнати правильний шлях праведності. Чи бажаєш ти знати істинний шлях до праведності? Засіб для цього доступний кожному. Праведність Ісуса відкривається через біблійні розповіді про Його земне служіння в Ізраїлі. Справжнє Джерело праведності перебувало серед убогих і хворих.
Ісус провів Своє життя, роблячи турботи інших Своїми власними. Він прагнув зрозуміти людську тривогу на рівні особистого досвіду, щоб дати нам формулу визволення. Ісус поставив під загрозу Своє нероздільне спілкування з Отцем, щоб прокласти небезпечний, але переможний шлях для тебе і для мене. В очах Бога питання вигоди не мало жодного значення. Одягаючи броню праведності, Ісус повертає нам нашу внутрішню цінність як Своїм вибраним синам і дочкам. Саме тому кожен християнин покликаний виявляти вдячність. Ісус відновив нас як справжніх синів і дочок Небесного Царства.
У житті Ісуса ми бачимо постійну присутність заклятого ворога, який прагнув Його знищення, і нам не слід очікувати меншого. Апостол Петро застерігає нас:
«Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, немов рикаючий лев, шукаючи, кого б пожерти»
1 Петра 5:8
Це факт — за нами полює ворог. Сатана прагне утримати нас у гріху, постійно чатуючи, щоб ослабити розум і притлумити віру. Його перший удар спрямований проти молодого тіла церкви. Хіба ж ми не маємо побачити справжню цінність у носінні броні праведності?
На сторінках усієї Біблії ми читаємо про небесні обітниці. Прийняття Божих обіцянок, мабуть, є одним із найцінніших аспектів наших взаємин з Ісусом. Я впевнений, що наш Спаситель радіє, коли ми знаходимо в Його Слові дорогоцінні запевнення для нашого життя. Наш Бог завжди радіє можливості поділитися з нами цими благословеннями, але ми повинні навчитися приймати їх усі. Ісус обіцяє дати нам броню, яка принесе визволення від гріха. Він бажає бачити молодь, яка зробить цю броню своєю. А ти — один із них?
