Доля чи вибір? Що Біблія говорить про приречення і свободу вибору
Змінити розмір шрифту:
Кожна людина хоча б раз у житті ставила собі запитання: „Чому це сталося саме зі мною?“ Після тяжкої хвороби, втрати близької людини, життєвої невдачі чи несподіваного успіху люди часто кажуть: „Напевно, така доля“. Але чи справді Бог наперед визначив усе, що відбувається в нашому житті? Чи людина здатна змінити напрямок свого життя?
Одного разу молодий чоловік після вживання алкоголю сів за кермо автомобіля. Він був упевнений, що нічого поганого не станеться. Але вже за кілька хвилин одна помилка назавжди змінила його життя. Багато хто сказав: «Така була його доля». Проте його життя змінилося не в момент аварії. Усе почалося тоді, коли він прийняв рішення сісти за кермо у нетверезому стані.
Слова «доля», «приречення» та «фатум» люди розуміють по-різному. Проте звичні вислови добре показують, як більшість сприймає поняття долі. Часто можна почути: «Від долі не втечеш», «Так судилося», «Так було написано на роду». Але чи справді Біблія навчає, що людина є лише пасивним виконавцем наперед визначеного Божого плану? Це питання заслуговує на серйозні роздуми. Доля — це не лише обставини, у яких ми опинилися. Значною мірою вона формується нашими рішеннями, вчинками та нашим ставленням до Бога.
Свобода вибору – дар Божий
Від самого початку Святе Письмо відкриває, що Бог створив людину за Своїм образом і подобою та наділив її свободою вибору. Батьки, виховання, суспільство й життєві обставини справді мають великий вплив на нас, але вони не позбавляють людину відповідальності за власні рішення. Поки людина має можливість вибирати, вона може змінити напрямок свого життя.
Яскравим прикладом є історія Адама і Єви. Бог подарував їм життя, благословення та спілкування із Собою. Він дав лише одну заповідь — не їсти плодів із дерева пізнання добра і зла. Сатана запропонував інший шлях. Він пообіцяв свободу, нові знання та переваги, якщо вони порушать Божу заповідь.
Адам і Єва самі зробили свій вибір. Наслідки цього рішення торкнулися не лише їх самих, а й усього людства.
Ця історія навчає нас важливого принципу: кожне рішення має свої наслідки. Так само і сьогодні людина щодня стоїть перед вибором: сказати правду чи збрехати, проявити милосердя чи егоїзм, пробачити чи мститися, чесно працювати чи шукати легкої вигоди.
Одне рішення рідко змінює життя миттєво. Але багато невеликих щоденних рішень поступово формують наш характер, наші звички, а згодом і наше майбутнє. Саме тому Біблія так багато говорить про мудрість, послух Богові та відповідальність за власний вибір.
Уроки з життя Лоту
Ще одним яскравим біблійним прикладом є історія Лота.
Його спасіння із Содома описане в 19-му розділі книги Буття. Саме Лот колись добровільно обрав Содом місцем свого проживання. Коли ж беззаконня цього міста досягло своєї межі, Бог вирішив його знищити. Але водночас Господь відкрив Лотові шлях до спасіння.
Бог наказав йому разом із сім'єю тікати в гори. Це був не найлегший шлях, але саме його Господь визначив як безпечний. Бог ніколи не пропонує людині того, що неможливо виконати. Якби Лот довірився Божому слову, усе склалося б інакше.
Проте Лот відповів:
«Ні, Владико! ... Ось місто близько, щоб утекти туди, і воно мале; дозволь мені втекти туди, — воно ж мале, — і тоді душа моя залишиться живою».
Буття 19:18–20
Зверніть увагу, що відбувається.
Лот фактично заперечує Богові. Він розуміє, що Господь щойно врятував йому життя, і щиро вдячний за це. Але водночас не довіряє тому шляху, який пропонує Бог. Йому здається, що власний план є кращим і безпечнішим.
Та Господь не примушує його. Бог залишає Лотові право вибору.
Подальші події показали, що Божий шлях завжди надійніший за людські розрахунки.
Подібний принцип проходить через усе Святе Письмо. Знову і знову Бог ставить людину перед вибором. Саме тому у книзі Повторення Закону читаємо:
«Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Тож вибери життя, щоб жив ти й потомство твоє».
Повторення Закону 30:19
У цих словах відкривається Божий характер. Господь показує людині найкращий шлях, але ніколи не позбавляє її свободи вибору. Так само й Ісус Христос закликає людей іти за Ним добровільно. Адже справжня любов неможлива без свободи.
Без свободи існує лише примус.
Безперечно, у житті є багато того, чого ми не можемо обрати: хвороби, втрати, економічні труднощі чи несправедливість. Проте навіть за таких обставин людина все одно може обирати своє ставлення до того, що відбувається. Вона може довіряти Богові, залишатися Йому вірною та чинити за совістю. Саме це і відрізняє людину, яка живе вірою.
Кожен вибір формує характер
Цар Давид, навчаючи свого сина Соломона, сказав:
«Бо Господь досліджує всі серця й розуміє всі пориви думок. Якщо будеш шукати Його — знайдеш Його, а якщо залишиш Його — Він відкине тебе назавжди».
1 Хронік 28:9
Біблія відкриває нам, що все життя людини проходить у духовній боротьбі. Бог промовляє до нас через Своє Слово, через Святого Духа і через совість, спонукаючи до добра.
Сатана ж діє через гордість, егоїзм, страх і гріховні бажання.
Саме тому так важливо перевіряти кожне своє рішення у світлі Божого Слова та просити Господа про мудрість.
Усі ми знаємо, хто такий раб. Це людина, яка вже не належить сама собі.
Духовна боротьба за людський вибір
До Каїна Бог сказав:
«Гріх лежить при дверях. Він прагне опанувати тебе, але ти мусиш панувати над ним».
Буття 4:7
Поки гріх стоїть «біля дверей», людина ще вільна зробити вибір. Але коли вона знову і знову відчиняє йому двері, то поступово сама стає його рабом. Саме тому Ісус сказав: «Кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха». (Івана 8:34). Відтоді людина вже не керує гріхом — навпаки, гріх починає керувати нею.
Найнещасніший раб — це той, хто добровільно віддає свій розум у рабство гріхові й починає називати правдою те, що суперечить Божій істині.
Щодня кожен із нас обирає між правдою і неправдою, чесністю й обманом, добром і злом, послухом Богові або власним бажанням.
Саме ці рішення поступово формують наш характер, звички й, зрештою, усе наше життя. Тому дуже часто люди називають долею те, що насправді стало наслідком їхнього власного вибору.
Чи можна змінити долю?
Отже, ми підійшли до головного запитання: Чи може людина змінити свою долю?
Якщо під долею розуміти незмінний, наперед визначений життєвий шлях, то Біблія не підтримує такого погляду. Святе Письмо не навчає сліпому фаталізму.
Якщо ж під долею розуміти життєвий шлях, який формується нашими рішеннями та їхніми наслідками, тоді відповідь очевидна: так, людина може змінити свою долю.
Покаяння, навернення до Бога, бажання виправити свої помилки та послух Його волі здатні повністю змінити напрямок людського життя. Кожен із нас щодня будує своє майбутнє. Бог не залишив людину без дороговказу. Він дав нам Своє Слово, Свої Заповіді та найдосконаліший приклад життя — Ісуса Христа.
Тому замість того, щоб запитувати: «Чому така моя доля?» краще поставити собі інше запитання: «Який вибір я роблю сьогодні?» Саме відповідь на це запитання визначає наше завтра. Недаремно апостол Павло пише:
«Не обманюйтеся: Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне.»
До галатів 6:7
Цей самий принцип дуже влучно висловила Еллен Уайт у книзі «Благословення з гори»:
«Послух Божому Законові є для людини немов захисною огорожею від усякого зла. Той, хто руйнує цю огорожу хоча б в одному місці, сам позбавляє себе Божого захисту. Через цей пролом ворог отримує можливість завдати людині болю та привести її до загибелі. Наші прабатьки лише один раз знехтували Божою волею — і саме через це гріх увійшов у світ. Так само кожен, хто свідомо порушує Божі Заповіді, пожинає наслідки свого вибору. Основою кожної Божої Заповіді є любов. Тому той, хто відвертається від Божого Закону, сам стає винуватцем свого нещастя та загибелі.»
Та поки людина жива, двері надії залишаються відкритими.
І сьогодні Бог звертається до кожного з нас словами: «Обери життя!»
Божий шлях не завжди є найлегшим. Але він завжди є найбезпечнішим.
На жаль, слово «доля» дуже часто стає лише зручним виправданням, щоб не брати відповідальності за власні рішення. Та одного дня Бог не запитає нас, якою була наша доля. Він запитає, який вибір ми робили.
Поки людина живе, напрямок її життя ще можна змінити. І цей вибір Бог залишив кожному з нас.
