Голод почути Господнi слова

Голод – це гостра недостача їжі, що особливо супроводжується поганим харчуванням і тривалим недоїданням. З історії нам відомо, що й у древні часи люди переживали голод, у сучасному світі також зустрічається голод. Як результат, чоловіки, жінки, діти, молодь і літні люди бродять повсюди в пошуках їжі, яка б вгамувала їхній голод і врятувала від голодної смерті.

Бог пророкує через пророка Амоса, що наступить такий час, коли Він пошле голод – голод почути Слова Господні. Люди будуть ходити, шукати, прагнути знайти Слово Боже, і все-таки не знайдуть його. Його більше не буде. Воно буде «поза зоною досяжності».

Бог дарував Своєму народові Своє Слово, яке може умудрити їх до спасіння через Христа. Слово «корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 до Тимофія 3:16, 17). Бог бажає, щоб всі були спасенні, але це може відбутися тільки тоді, коли ми прийдемо до пізнання істини й повіримо в неї (див. 1 до Тимофія 2:3, 4). Його слова суть дух і життя (див. Від Івана 6:63). Нам дане веління вкушати Слово щодня, як ми вживаємо нашу фізичну їжу (див. Від Івана 6:50-58). Ми маємо потребу в Його Слові, щоб зміцнити нашу віру, тому що віра приходить від слухання Слова Божого (див. До римлян 10:17).

УНІКАЛЬНА Й ДОРОГОЦІННА ЇЖА

Біблія з'явилася за допомогою натхнення Божого. Для того щоб її написали сорок авторів, які жили у різні періоди історії, знадобилося біля 600 років. Згідно з планом Божим, Його Слово – це духовний хліб людства. Він послав Своїх пророків, які ходили по землі, проголошуючи застереження за застереженням і заклики до покаяння. Але сини Ізраїлеві не навернули сердець до Його Слова. Тому, приблизно в ІV сторіччі до н.е. голос із неба замовк, після того як була завершена книга Малахії, остання книга Старого Завіту. Ми не маємо доказів, що були якісь пророчі відкриття до початку християнської ери. Потім голос Божий через пророків знову був чутний протягом сторіччя.

На початку ІІ сторіччя пророчий голос знову замовк, тому що церква відійшла від істини, зрадила принципам та відступила. Багато сторіч пройшло, перш ніж пророче слово було знову відновлене в Божому народі через Дух Пророцтва.

ГОЛОД ПЕРЕДВІЩЕНИЙ

Близько 750 року до н.е. фермер і пастух Амос був покликаний Богом, щоб стати пророком. Його місією було застереження Ізраїлю про прийдешній суд Божий, якщо вони не покаються. Нажаль, народ не прислухався до заклику до покаяння. У результаті, вони були відведені до ассирійського полону. Частина виконання пророцтва Амоса стосувалася незвичайного голоду, що прийде на народ: ГОЛОДУ СЛОВА БОЖОГО! (Див. Амоса 8:11, 12).

ЧОМУ ЦЕЙ ГОЛОД НАСТАНЕ?

Замість того щоб звернутися до Господа з розкаюваними серцями, юдеї вважали, що їхнє нещастя наступить не швидко (див. Амоса 6:3). Народ постійно ігнорував Божі вістки, однак Він все-таки застерігав їх: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько» (Ісаї 55:6).

Застереження через Амоса звучали під час процвітання нації, коли народ блукав удалині від Бога. Однак Боже терпіння закінчувалося для древнього Ізраїлю.

Сьогодні також існує голод Слова Божого, котрий відрізняється в деякому значенні, і все-таки схожий.

ЩО ОЗНАЧАЄ ЦЕ ПРОРОЦТВО? КОЛИ «ГОЛОД ПОЧУТИ ГОСПОДНІ СЛОВА» НАСТАНЕ?

Біблія – це книга, яка найбільш перекладена на багато мов та діалектів, причому вона продається й поширюється безкоштовно набагато більше будь-якого іншого видання. Тому застереження відносно «голоду почути Господні слова» досить дивне. Чи значить це, що всі Біблії будуть зібрані й спалені? – У цьому немає необхідності, тому що наявність Біблії ще не означає, що її читають, у неї вірять, її розуміють. Однак Божа робота проголошення Його слів через Його учнів, а також через засоби масової інформації, очевидно, буде припинена, можливо, через економічний спад, переслідування, закони держав або всі ці та інші фактори разом узяті.

Ми знаємо, що передвіщений голод Слова Божого поступово виконується. Справжні найбільш точні переклади Біблії швидко зникають із багатьох церков і домівок. І часто вважається старомодним носити Біблію до церкви. Незабаром вона буде зустрічатися так само рідко, як хліб під час буквального голоду. Якщо ми любимо праведність, то почуємо Його Слово. Якщо ми любимо зло, то почуємо сильні омани, якими будемо задоволені, і внаслідок цього загинемо. (Див. 2 до солунян 2:10-12.)

ЗА ЧАСІВ АМОСА

Амос пророкував під час царювання Єровоама, царя десяти колін дому Ізраїлевого. Пророк передбачав майбутній занепад і відступництво Ізраїлю аж до останніх днів перед Другим приходом Христа. Дійсно, у наші дні ми теж переживаємо цей голод.

Сьогодні ми бачимо, що ті ж сили атакують кожного, хто проповідує Слово. І чоловіки, і жінки будуть завжди піддаватися тим самим обвинуваченням. Проти Амоса було сказано: «Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, не може земля змістити всіх його слів!» Амоса застерегли: «Утікай собі до Юдиного краю» (Амоса 7:10, 12). Бог підсумував реакцію народу в той день: «Ви... пророкам наказували й говорили: Не пророкуйте!» (Амоса 2:12).

ЗА ЧАСІВ ЄРЕМІЇ

«До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його» (Єремії 6:10).

ЗА ЧАСІВ ІСУСА

Хоча Ісус звершував чудеса милосердя, ми, проте, читаємо, що більшість жителів краю Гадаринського «стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю» (Від Марка 5:17). Покоління за поколінням люди намагаються будь-яким чином знищити тих, які насмілюються говорити істину.

ЗА ЧАСІВ АПОСТОЛІВ

Апостол Іван був засланий на острів Патмос за Слово Боже (див. Об’явлення 1:9). Пророцтво книги Об’явлення говорить про велику групу віруючих, які жили й померли за Слово Боже. Зауважте, що ці мученики та їхні побратими останнього часу були вбиті за Слово Боже. Вони були вбиті, тому що любили живе й написане Слово Боже й дотримувалися Заповідей, записаних у ньому (див. Об’явлення 6:9; 12:17).

ЗА ЧАСІВ ТЕМНОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Середні віки відомі також як темне Середньовіччя. Це була епоха, протягом якої Римсько-католицька церква не дозволяла людям читати Слово Боже. Мільйони істинно віруючих померли за Слово Всемогутнього. Було дуже небезпечно зберігати у себе Біблію або хоча б якусь її частину.

Протягом цього періоду переслідування послідовникам Христа довелося постраждати набагато більше, ніж у будь-який інший період історії. Однак всі небезпеки й труднощі, з якими їм доводилося зустрітися, були неспроможні вбити або послабити їхню любов до Слова Божого. Ті, які не мали копії Писання, знаходили можливості прочитати їх або хоча б послухати, як інші читають. Багато хто заучували напам'ять окремі частини Біблії.

Історія християн вальденців показує нам їхню любов до Біблії перед обличчям найбільших небезпек. Велика кількість людей гинула від меча, на багатті, через голод, побиття та інші види катування.

Пітер Вальдо переклав Писання на французьку мову й поширював Слово багатьом духовно голодним душам. Але незабаром церковні діячі в цьому регіоні наказали Вальдо припинити його роботу. Духівництво переслідувало його послідовників, які були змушені втікати. Проте, до кінця XІІ сторіччя, завдяки їхньому розсіюванню, світло було понесене й в інші регіони.

Вальденці були вмілими дослідниками Біблії. Навіть неграмотні члени цього братерства могли цитувати всю книгу Йова й багато Псалмів напам'ять. Інші добре знали весь Новий Завіт. У ті дні через те, що було дуже небезпечно носити із собою Біблію, проповідники вальденців заучували цілі уривки зі Священного Писання напам'ять.

В Англії також були часи, коли Біблія була заборонена під суворим покаранням. Через сильну опозицію духівництва люди змушені були таємно проносити в цю країну англійський переклад Біблії, звершений Вільямом Тиндалем. Це відбувалося незадовго до того, як Лондонський єпископ видав указ зібрати всі копії Священної Книги, які є в будинках людей, і спалити.

Тиндаль був схоплений в Антверпі, Бельгії, і посаджений у в'язницю. Через два роки, в 1536 році, він був прив'язаний до стовпа, задушений і спалений. Коли його вороги зв'язували його, він крикнув: «Господи, відкрий очі цареві Англії!»

Тепер, у наші дні, коли Біблія настільки поширена, складно уявити собі, що це відбувалося в історії. Однак у деяких державах навіть сьогодні складно знайти Біблію або ж небезпечно мати її, а навернення до християнства карається смертю.

ДЕЯКІ СТРАТЕГІЧНІ НАПАДКИ ВОРОГА

Протягом століть Біблія постійно піддавалася атакам ворога. Від самого початку сатана завжди ненавидів Біблію, тому що вона відкриває людям весь План спасіння. Головною метою ворога було знищення Божого написаного Слова. Атеїсти й невіруючі люди витрачали час і сили, намагаючись стерти Біблію та її вплив з лиця землі. Папство робило все можливе, щоб спалити її й знищити всіх тих, хто її читав. Незважаючи на ці труднощі Бог, проте, дивовижним чином вмішався й зберіг Своє Слово. Завдяки Його милості тепер ми маємо стільки Біблій! І сьогодні, коли Святе Письмо настільки поширене, ворог знайшов нові способи дискредитувати її або просто оголосити невідповідною сучасним поняттям.

ГОЛОД, У ЯКОМУ ВИННІ САМІ ЛЮДИ

Бог передбачив усе для «великої вечері», а не для «голоду»! Тому духовний голод теперішнього часу – це голод, у якому винні самі люди. Ми маємо достатньо Біблій. Ніколи раніше в історії держав світ не насолоджувався більшою доступністю Божого Слова, ніж у наші дні. Однак багато хто, читаючи Біблію від початку до кінця, як звичайну книгу, нічого не здобувають для своєї душі.

Слово Боже потрібно не просто читати, але глибоко досліджувати й добре розуміти. Людям подобається слухати сучасних популярних проповідників, але вони практично не проводять час у дослідженні Писання для себе. Насправді вони не знають, що говорить Біблія. У цьому значенні вони духовно голодні.

ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА КУЛЬТУРА

Ми живемо в постмодерністському світі,у культурі, просоченій безбожною філософією. Це часи «тяжкі» (2 до Тимофія 3:1, 2). «Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться» (2 до Тимофія 4:4). Постмодернізм – це не просто, коли кожний робить те, що правильно в його очах (див. Суддів 17:6; 21:25). Сучасне мислення насправді потягнуло суспільство до найнижчого рівня, до спритного відкидання Слова взагалі. Тому чоловіки віри волають: «Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?» (Псалом 11:3). Світ сьогодні, на жаль, вірить, що немає абсолютної написаної істини – що нічого не можна стверджувати із упевненістю. І в результаті сучасного духовного голоду наше суспільство охоплене пошуком задоволень і беззаконням.

Народ Божий також може бути відповідальним за сучасний «голод». Коли віруючі зневажають своїм обов’язком вірно представляти Слово Господа у своєму щоденному житті, то ті, які спостерігають за ними, будуть відчувати духовний голод. Подібним же чином, коли некомпетентні люди покладаються на пастирів, отара буде слабшати через недолік зелених пасовищ. Це може відбуватися також, коли проповідування Слова замінюється іншими програмами, такими як містерії, п'єси, кантати, а також іншими формами розваг.

Існує навіть дещо більше. Коли чоловіки й жінки замінюють Слово Боже своїми власними ідеями, коли омана маскується під маскою істини, коли наголос ставиться на традиції, а не на ясне вчення Христа, то в країні виникає «голод».

«Біблія говорить, що в останні дні люди будуть захоплені гонитвою за земними благами, розвагами й грішми. Вони будуть сліпі й глухі до вічних цінностей».

МАТЕРІАЛЬНА РОЗКІШ

У дні Амоса юдеї йшли до своєї власної поразки (див. Амоса 6:1-8). Розкіш і гордість спонукували людей думати про те, що день нещастя прийде не швидко. Вони не хотіли думати про майбутнє! І вони забували дякувати Богові за свій достаток. Господь застерігав Ізраїль про цю небезпеку (див. Повторення Закону 8:11-14, 17). Ісус також застерігав учнів про те, що турботи цього життя, любов до задоволень і прагнення до багатства можуть легко поглинути наш інтерес до Слова (див. Від Луки 8:14). Сьогодні у своєму прагненні до цього багато хто забувають про Бога й не знаходять часу для дослідження Біблії. Це та форма голоду, у якому винна сама людина.

СОЦІАЛЬНА Й МОРАЛЬНА ДЕГРАДАЦІЯ

Соціальна й моральна розбещеність, що панувала в Ізраїлі за днів Амоса, описана в 2 розділі, вірші 6 й 7. Ми бачимо подібну ситуацію й у нашому суспільстві сьогодні. Привабливість великих міст (з їхніми жвавими вулицями, торговими центрами, барами, нічними клубами, ігорними закладами, театрами, кінотеатрами й т.п.) є пасткою, особливо для молодого покоління. Тому не дивно, що переважна більшість не переносить навіть «запах» духовного хліба, Слова Божого. Незмінний результат – духовний голод.

Сатана не турбується про світських людей, які вже знаходяться у його пастці. Він «ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» серед тих, які сповідають справжню істину (1 Петра 5:8). Отже, нам необхідна більш ніж людська мудрість і сила, щоб не допустити принади світу у своє серце, у наші домівки й у наші церкви. В іншому разі в нашому середовищі теж виникне голод.

РЕЛІГІЙНА ЗІПСОВАНІСТЬ

Амос далі (8:13, 14) описує сумну картину: молоді люди будуть мліти від «спраги», інші впадуть і вже не встануть. Чи не описує це щоденне життя багатьох християн сьогодні? Страждаючи від недоліку духовного хліба, вони легко впадають у спокусу й часто втрачають інтерес до Божих речей. Стан багатьох церков сьогодні – це «духовне недоїдання».

Світ сповнений негативного впливу, при якому люди шукають матеріальних переваг, тимчасового благополуччя й екстравагантного стилю життя. І під впливом духу світу багато хто – навіть так звані віруючі – страждають від духовного недоїдання через свій неправильний вибір. Яка трагедія для тих, які не знають кращого!

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ЧАСУ ВИПРОБУВАННЯ

«На жителів землі зливалися чаші гніву Божого. Одні обвинувачували Бога й проклинали Його; інші спрямовувалися до дітей Божих і благали навчити, як їм уникнути судів Божих. Але святі вже нічим не могли їм допомогти. Остання сльоза за грішників була пролита, остання розпачлива молитва піднесена, останній обов’язок виконаний, останнє застереження дане. Солодкий голос благодаті нікого більше не кликав. Коли святі й все Небо були стурбовані їхнім спасінням, цих людей не цікавило, що з ними трапиться в майбутньому. Їм було запропоновано вибрати життя або смерть. Багато хто бажали мати життя, але не докладали ніяких зусиль, щоб одержати його. Вони зробили свій вибір, і тепер уже не було викупної Крові, щоб очистити винних, не було жалісливого Спасителя, Який би благав за них, волаючи: «Пощади, пощади грішника ще трохи!». Все Небо об'єдналося навколо Ісуса, коли почуло страшні слова: «Сталося!». План спасіння звершився, але лише деякі прийняли його. Коли солодкий голос благодаті замовк, страх і жах опанували нечестивими. Вони виразно й чітко почули слова: «Занадто пізно! Занадто пізно!»

Ті, хто не цінував Боже Слово, не знаходили спокою, ходили від моря до моря й скитались від півночі до сходу, шукаючи Слово Господнє. Ангел сказав: «Вони не знайдуть його. Голод на землі – не голод на хліб, і не спрага на воду, але спрага почути Господні слова!» Чого б вони тільки не віддали за одне слово схвалення від Бога! Але ні, вони повинні відчувати голод й далі. День у день вони зневажали спасінням і земні багатства й насолоди цінували більше небесних скарбів. Вони відкинули Ісуса і знехтували святими Його. Нечисті залишаться нечистими назавжди».

ГОТУЮЧИСЬ ДО РОКІВ ГОЛОДУ

Наслідуючи приклад Йосипа в древньому Єгипті, нам необхідно приготуватися до майбутнього. Тепер, у цей час достатку, нам варто збирати й зберігати Слово Боже для прийдешнього часу голоду.

«Світ гине від недоліку Євангелія, відчуваючи голод Слова Божого. Лише деякі проповідують чисте Слово Боже, не змішане з переказами людськими. Тому, хоча люди й мають Біблію у своїх руках, вони не одержують тих благословень, які Бог помістив для них у Писання. Господь закликає Своїх слуг нести Його вістку людям. Тим, хто гине в гріхах, має бути дане Слово вічного життя».

Бог дав Своїй церкві доручення – євангелізувати світ. Для того щоб виконати це завдання, ми повинні щодня досліджувати Біблію, розуміти її для себе й жити кожним словом, що виходить із вуст Божих. «У такий спосіб ми можемо допомогти іншим – і допомагаючи іншим, будемо допомагати самим собі – поки двері благодаті ще відкриті.

Для кожної пари рук є серйозна праця... О, як багато людей потребують нашої допомоги! Серце людини, що живе не для себе, але для того, щоб принести благословення іншим, які не мають його, буде відчувати при цьому найвищу радість і задоволення. Нехай кожен ледар прокинеться й побачить всю реальність життя! Візьміть Слово Боже й уважно досліджуйте його сторінки! Якщо ви будете виконавцями Слова, то вічне життя воістину буде для вас реальністю, і ви зрозумієте, що ваша нагорода досить велика.

Бог має для кожної людини у Своєму великому Плані спеціально відведене місце. Таланти, у яких немає потреби, не даються людям. Припустимо, що людина одержала невеликий талант, вірно використаний, вона зробить саме ту роботу, яку Бог і мав намір виконати через неї. Таланти скромного хлібороба також дуже потрібні при роботі з будинку в будинок, і така людина може зробити набагато більше в цій роботі, ніж люди, обдаровані найяскравішими талантами.

Перед нами відчинені тисячі дверей для корисної праці. А ми часто скаржимося на вбогі засоби, у той час як є стільки можливостей розширити їх. Якби ми були старанними, щирими працівниками, то могли б збільшити наші матеріальні можливості в сотні разів, але егоїзм і потурання своїм порочним бажанням заважає всьому цьому. Члени церкви, нехай світло істини через вас сяє й надалі! Нехай ваші голоси будуть чутні в скромній молитві, у свідоцтві проти непомірності, нерозсудливості й розваг цього світу й у проголошенні істини для теперішнього часу! Ваш голос, ваш вплив, ваш час, – все це дари Божі, які необхідно вжити в придбанні душ для Христа.

Відвідуйте ваших сусідів і виявляйте цікавість до спасіння їхніх душ! Пробудіть до дії всі духовні сили. Скажіть усім, кого ви відвідуєте, що кінець близький.

Розповідайте їм, щ о ви знайшли Ісуса і що Він благословляє вас з того часу, як ви служите Йому. Скажіть їм, яке благословення ви одержуєте, перебуваючи біля ніг Ісуса й вивчаючи дорогоцінні уроки з Його Слова. Розповідайте, яке щастя і яка радість полягають у християнському житті! Ваше тепло й ваші гарячі слова переконають їх у тому, що ви знайшли дорогоцінну перлину. Нехай ваші радісні й підбадьорливі слова покажуть, що ви дійсно знайшли найпрекрасніший шлях. Це справжня місіонерська робота, і якщо вона буде зроблена, багато хто пробудяться від сну...

Мої дорогі брат і сестра, що ви робите для Христа? Чи намагаєтеся ви бути благословенням для інших? Чи вимовляють ваші вуста слова люб'язності, співчуття й любові? Чи докладаєте ви щирих зусиль для того, щоб придбати й для інших Спасителя?»

«Господь не забуває про тих, хто з любов'ю звіщає Слово життя душам, що гинуть, які, у свою чергу, також простягають руки з їжею й для інших голодних душ».

Нехай цей шляхетний вчинок насичення голодних духовним хлібом стане пріоритетом у житті кожного з нас, поки існує така можливість, поки не настав голод!

Альвін Ведхасинг

Запрошуємо вас приєднатися до нашого онлайн курсу «Чотири євангелії»