Чи готові ви до шлюбу?
Змінити розмір шрифту:
Звичайно ж, шостий день творіння був одним із найщасливіших днів на землі. Творіння нашого світу було практично закінчене. Перша людина вже була створена з пороху землі, і їй було доручено роботу дати імена всім тваринам. Потім «навів Господь Бог глибокий сон на Адама, і коли той заснув, Бог взяв одне з його ребер, а те місце заповнив тілом. З ребра, яке взяв у Адама, Господь Бог створив жінку і привів її до чоловіка» (Буття 2:21, 22).
Який друг! Звичайно ж, найкрасивіша жінка на землі! О, як почував себе Адам, коли він побачив Єву вперше?! Ми можемо уявити, як вони дивилися одне на одного! Адам, мабуть, думав: «Звідки це творіння прийшло? Як вона з’явилася?» Він не знав, як це пояснити, але він знав, що любить її.
Любов – це дар з Неба, який, словами Натхнення, є «рослиною Небесного походження».1 Адам розкрив суть цього почуття словами: «І сказав Адам: Це дійсно кістка від моїх кісток, і тіло від мого тіла, тому вона називатиметься жінкою, бо походить від чоловіка. Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і пристане до своєї жінки – і стануть вони одним тілом» (Буття 2:23, 24).
Так, Єва була частиною Адама, тією, яку він повинен був любити та оберігати, і з якою він повинен був ділити все, що отримав від Бога.
Вкрай важливо розуміти Божу любов, виявлену в цій короткій історії. Перший момент, на який нам необхідно звернути увагу, є те, що досі все в творінні починало існувати за Божим словом. Господь сказав: «Нехай буде», «Нехай зростить земля» і таке інше. Однак, коли дійшло до творіння людини, Бог використав Свої Власні руки. Це було чимось унікальним для людства; в цьому була явлена Його особлива турбота про людство, створене на Його образ.
Ще один важливий момент, який нам необхідно зрозуміти, – це те, що жінка була створена з ребра Адама. І це свідчило про те, що вона взята від нього – з ребра, взятого з боку Адама! Це саме те становище, яке жінка повинна завжди займати, – не вище, не нижче за чоловіка, але поряд з ним. Вона є другою половиною.
Також там було дано урок не для Адама, тому що в нього не було ні земного батька, ні матері, ні тестя, ні тещі. Це повчання було дане нащадкам Адама: під час одруження необхідно «залишити батька і матір». Адамові не треба було турбуватися про обрання супутниці. Більше того, йому не потрібно було думати про те, чи достатньо він дорослий і чи достатньо зрілий, щоб одружитися, а також і про те, чи зможе він забезпечити свою сім’ю. Він отримав свою дружину як дар прямо з рук Свого Бога. З цього ми бачимо, що він мав усі необхідні якості, щоб одружитися: спілкування з Богом, зрілість та фізичний розвиток. Проаналізуймо кожен із цих аспектів.
СПІЛКУВАННЯ З БОГОМ
Адам мав досконале спілкування з Богом і отримував від Нього пряму настанову щодо управління новим світом та своїм власним життям. Перебуваючи в такому спілкуванні, він отримав свою дружину.
Сьогодні молодь, яка думає про шлюб, повинна спочатку шукати Божого Царства та Його волі, бо «розумна жінка від Господа» (Притчі Соломона 19:14). Плануючи дати урочисту обіцянку, створити сім’ю, людина повинна серйозно просити Божого керівництва. Неправильне рішення в цьому питанні поведе людину шляхом вниз, з якого немає повернення. «Ніхто не може так уміло зруйнувати щастя жінки, роблячи життя нестерпним, як її власний чоловік; ніхто не може зробити й сотої долі для того, щоб охолодити надії та прагнення чоловіка, паралізувати його сили та знищити його вплив і перспективи, як його власна дружина. День одруження стає для багатьох чоловіків і жінок днем, з яким вони пов’язують свої успіхи чи невдачі в цьому житті та надії на життя майбутнє».2
Ще один факт, який ми не повинні забувати: єдиний шлях, отримати Боже схвалення на стосунки, – це обидві сторони повинні бути близькими до Бога (не нехтувати часом молитви, регулярно відвідувати богослужіння та зберігати святе ставлення до Бога). Обидва повинні бути досить зрілими, щоб вони могли спокійно дозволити своєму коханню зростати в правильному напрямку. Цей розвиток повинен мотивуватися любов’ю до Бога, яка панує в серці.
Отже, більш ніж будь-коли раніше у своєму житті, людина, яка думає про шлюб, повинна жити життям молитви: «Якщо чоловіки й жінки зазвичай моляться двічі на день, до того як почнуть думати про одруження, то маючи намір зробити такий крок, вони повинні молитися чотири рази на день».3
Якщо молодий хлопець або дівчина не мають тісного спілкування з Богом, систематично молячись кілька разів на день, досліджуючи Його Слово і шукаючи Божественного керівництва, то він або вона не повинні взагалі думати про шлюб. Лише маючи серйозне прагнення перебувати під Божим керівництвом і присвятити свою волю Йому на служіння, людина може бути впевненою у Його керівництві. «Хто та людина, що вшановує Господа? Він вкаже їй дорогу, яку має обрати. Вона сама зазнає добробуту, а її нащадки успадкують землю» (Псалом 25:12, 13).
ЗРІЛІСТЬ
Доказ зрілості Адама як чоловіка відкривається в тих словах, які він сказав, коли побачив Єву вперше: «Це дійсно кістка від моїх кісток, і тіло від мого тіла». Цими словами він виявив те, що готовий взяти на себе відповідальність дбати про свою дружину, забезпечувати всі її потреби та турбуватися про її добробут, оскільки вона була частиною його самого. Це один із найважливіших пунктів, що вказує на зрілість того, котрий думає про шлюб; його чи її відповідальність – ключовий момент в ухваленні рішення – це життєво важливий фактор. Людина, яка житиме поряд з вами, повинна бути уважною і дбайливою. Окрім великої любові, зрілого посвячення і Божого страху повинно бути щастя і радість у період залицянь, заручин та шлюбу.
«Якщо чоловік складе обітницю Господу, чи присягнеться, беручи на себе якесь зобов’язання стосовно своїх дій, то він не повинен порушувати свого слова, а виконати все, що вийшло з його уст» (Числа 30:3).
У зв’язку з цим, давайте зараз поговоримо про вік. Хоча ми не можемо вказати точний вік, але ясно одне: шлюб не повинен бути передчасним, коли людина надто молода, щоб дати урочисту обітницю, якої необхідно дотримуватися протягом усього життя.
«Любовні зв’язки, в які вступають у незрілому віці, зазвичай призводять до невдалих шлюбів або безславних розлучень. Рання дружба, якщо вона підтримується потай, без згоди батьків, рідко приносить щастя. Свої почуття потрібно стримувати до настання зрілого віку та набуття досвіду.
Тих, котрі не здатні це робити, у майбутньому очікує жалюгідне існування. Юнак, який ще не змужнів, має слабке уявлення про таку ж молоду, як і він сам, особистість, яку він бере в супутниці життя».4
Зрілість також виявляється в тому, що молода людина визнає потребу в пораді, коли приймає рішення, тому що той, ким він або вона цікавляться, частіше представляється їм у вигляді досконалого ангела, а не простої людини зі своїми слабкостями, особливостями та різними звичками. Інакше, коли пара зіткнеться з проблемами, з якими вони не зможуть упоратися, майбутнє щастя сім’ї буде під загрозою. Саме тут батьки або, за їх відсутності, зріла людина, посвячена Богові, можуть допомогти у цьому вирішальному процесі. Обидві сторони повинні шукати поради, щоб розбіжності між ними були улагоджені, щоб вони мали більше доказів щодо того, чи варто робити цей крок чи ні.
«Якщо ви благословенні батьками, які живуть у Божому страху, радьтеся з ними. Відкривайте їм свої надії та плани, навчайтеся на уроках їхнього життєвого досвіду, і ви уникнете в житті багатьох неприємностей».5
Багато хто пройшов через трагічний досвід, відмовившись попросити або прийняти пораду з цього питання. Потім, коли вони вже одружені і реальність усвідомлюється надто пізно, як часто вимовляються сумні слова: «Я не був готовий до шлюбу».
Інша велика небезпека – це коли романтична пристрасть панує над розумом, засліплюючи очі, і людина не бачить того, що їй потрібно побачити та виправити.
«Щирий християнин не стане будувати свої плани в [напрямку шлюбу], не переконавшись у тому, що Бог схвалює їх. Він не буде прагнути того, щоб зробити вибір самому, а довірить цю справу Богові. Ми не повинні догоджати собі, бо цього не робив Христос. Я не хочу сказати цим, що молодий чоловік чи дівчина повинні одружуватися з тим, кого вони не люблять. Це було б гріхом з їхнього боку. Але справа в тому, що вони повинні приборкувати свої пристрасті, які можуть призвести до смерті. Бог бажає, щоб ми віддали Йому все своє серце і найкращі почуття».6
ФІЗИЧНИЙ, РОЗУМОВНИЙ ТА ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
Хоча Адам був нещодавно створений, коли став нареченим, написано, що він був створений на образ Божий. Його розумові здібності відповідали Божому порядку. І, за повелінням Творця, пара повинна була плодитися і розмножуватися і наповнювати землю. Їхні нащадки мали не лише населяти землю, а й забезпечувати соціальний порядок. Таким чином ясно, що це святе подружжя досягло повної зрілості.
«І створив Бог людину за Своїм образом, – за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою. Бог поблагословив їх і сказав: Плодіться і множтеся, та наповнюйте землю, володійте нею і пануйте над рибами морськими та птахами небесними – над усім живим, що рухається по землі!» (Буття 1:27, 28).
Бог говорить у Своєму Слові, що «все має свій час, і кожна справа під небом має свою пору» (Екклезіаста 3:1). Є час у житті, коли ми є дітьми: «Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то відкинув дитяче» (1 до коринтян 13:11). У дитинстві не варто думати про шлюб – це лише для дорослих.
«Не часто можна зустріти справжнє, щире, віддане й чисте кохання. Це рідкісний скарб. Палке захоплення також часто називають коханням.
Справжня любов – це високий і святий принцип, цілком відмінний від тієї любові, що прокидається під впливом пориву та враз згасає, зустрівшись із суворими випробуваннями.
Любов – це рослина Небесного походження, яку необхідно плекати й живити. Ніжні серця, щирі слова, сказані з любов’ю, зроблять сім’ї щасливими і справлятимуть добрий вплив на всіх, хто їх оточує».7 У шлюбі така любов залишається обіцянкою на все життя, незмінним рішенням, активним вибором.
Однак, що можна сказати, якщо людина одружується до того, як вона фізично, розумово та емоційно дозріла? Юність – це чудовий час, коли людина багато чого дізнається про життя. Саме в цей час обираються друзі та приймаються важливі рішення, які сформують подальше життя, включаючи те, що вивчати, яку кар’єру обрати і таке інше. Якщо шлюб укладається до того, як людина стає дорослою, то втрачається прекрасний етап життя, який ніколи неможливо буде повернути. Багато людей роблять цей «стрибок», але коли стають дорослими, то намагаються повернути той період життя, який втратили. Це помітно в їхньому одязі, поведінці та мовленні. Така ситуація часто закінчується гірким розривом. Тому і дане застереження: одруження в період юності часто викликає почуття невпевненості та занепокоєння, особливо коли незабаром народжується перша дитина.
Відповідальності, які охоплює турбота про сім’ю, вимагають багато сил як з боку чоловіка, так і з боку дружини. Коли труднощі та занепокоєння випробовують їхнє терпіння, необхідні наполегливість та рішучість. Для того щоб жити в сім’ї, необхідне терпіння, прощення, смирення та розуміння. Для всього цього необхідне самовладання та стійкість особистості – якості, які загалом, не притаманні молоді.
Часто молода дівчина закохується в людину набагато старшу за неї. Незважаючи на попередження досвідчених радників, які намагаються переконати їх, вони одружуються. Через рік чи два молода дівчина починає усвідомлювати величезну різницю між нею та її чоловіком. Пара, зрештою, розлучається, а маленька дитина часто залишається під опікою її або його батьків. Таким чином, щонайменше три долі покалічені завдяки передчасному шлюбу.
«Молоді люди покладаються на почуття більше, ніж слід. Але зовнішність коханого, якою б привабливою вона не була, не повинна зовсім затьмарювати їхній розум. Любов у наш вік роблять предметом обману та лицемірства, і ворог людських душ з нею пов’язаний більше, ніж Господь. Розсудливість тут потрібна більше, ніж будь-де, але, на жаль, вона проявляється рідко».8
ФІНАНСОВА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Учень-старшокласник був «відомий» серед друзів своєю привабливою зовнішністю, крім того, він був «успішним» у школі. Дівчата виявляли неабиякий інтерес до нього і вважали його «хорошою перспективою». Усе ж таки одного разу реальність увірвалася до них, коли вчитель запитав хлопця: «Чи не заробляєте ви гроші, юначе?». Він відповів: «Звичайно, – через мою маму!»
Питання фінансової незалежності – це надзвичайно важливе питання майбутнього молодих людей, котрі бажають створити сім’ю. Якщо молода людина не здатна утримувати сім’ю, то вона не готова до шлюбу.
Шлюб вимагає, щоб чоловік «залишив батька і матір і приліпився до своєї дружини». Він повинен бути підготовленим не лише до емоційної розлуки, а й до фінансової незалежності. Він повинен мати роботу та житло і не залежати більше від батьків. А дружина повинна вміти керувати домом та мудро використовувати доходи чоловіка. Компетентна дружина «уважно наглядає… за справами свого дому, і дармового хліба вона не їсть» (Притчі Соломона 31:27).
За часів патріархів був звичай збирати посаг. Сьогодні цей звичай відсутній практично у всіх частинах світу. Однак можна винести деякі добрі уроки з цього стародавнього звичаю:
«За стародавнім звичаєм наречений для затвердження шлюбної угоди повинен був заплатити батькові нареченої певну суму грошима або товаром, відповідно до того, як дозволяли йому обставини. Це розцінювалося як гарантія укладення шлюбу. Батьки вважали небезпечним довіряти долю своїх дочок чоловікам, які не могли матеріально забезпечити сім’ю. Якщо вони не були заощадливими й енергійними у веденні господарства, у придбанні худоби і земель, це викликало побоювання, що вони так і не досягнуть нічого у житті. Для випробування тих, котрі нічого не мали, щоб заплатити за дружину, була передбачена одна умова: юнакові дозволялося служити в батька дівчини, яку він покохав…
Цей стародавній звичай, хоч ним деколи й зловживали, як це трапилося з Лаваном, мав, однак, і добрі результати. Вимагаючи в молодого чоловіка служби за наречену, батьки запобігали поспішному одруженню, а це давало змогу випробувати глибину його почуттів, а також переконатися в його здатності утримувати сім’ю».9
Отже, зрозуміло, що досягнення фінансової незалежності – це важлива вимога, і, тільки здобувши її, хлопець вважається готовим до шлюбу.
Ви готові до шлюбу, коли:
- Ви відчуваєте справжню любов до своєї майбутньої дружини (свого майбутнього чоловіка) і вважаєте її (його) даром від Бога. «Чиста і свята любов – не просто почуття, але й принцип. Той, хто керується справжньою любов’ю, не може діяти нерозважливо або бути засліпленим».10
- Ви знаходитесь у тісному спілкуванні з Богом і повністю підкорилися Йому у виборі супутника життя. Ви бажаєте прийняти Божественне керівництво і мудру, досвідчену пораду.
- Ви досить зрілі, щоб ухвалити це рішення, не пошкодувавши про нього і не відмовляючись від обіцянки.
- Ви повністю розвинені – фізично, розумово та емоційно.
- Ви фінансово незалежні, щоб утримувати свою молоду сім’ю.
Тільки серйозно розглянувши ці фактори, ви зможете переконатися, що приймаєте правильне рішення.
ВИСНОВОК
Коли, розглянувши всі ці фактори, ви зробите висновок, що готові до шлюбу, є ще один секрет досягнення повного щастя у вашій майбутній родині. У кожному аспекті життя ви повинні вважати Господа Ісуса Першим, Останнім і Найкращим у стосунках між вами та людиною, котру ви любите. Розставте пріоритети правильно. Замість того, щоб думати: «Я, ти та Ісус», думайте «Ісус, ти і, нарешті, я». Таким чином, ваша пара завжди буде щасливою, живучи одне для одного, і обидва ви будете жити для Бога.
«Тільки присутність Христа може зробити людей щасливими. Звичайну воду життя Христос здатний перетворити на Небесне вино. Тоді домівка стає блаженним Едемом, а сім’я – прекрасним символом Небесної сім’ї».11 І любов, котра розвивається в цій сім’ї, буде і в вічності.
Посилання:
- Вісті для молоді. – С.459.
- Християнська родина. – С.43.
- Там саме. – С.71.
- Вісті для молоді. – С.452.
- Там саме. – С.435.
- Там саме. – С.460.
- Християнська родина. – С.50.
- Вісті для молоді. – С.450.
- Патріархи і пророки. – С.188, 189.
- Християнська родина. – С.50.
- Там саме. – С.28.
Запрошуємо вас приєднатися до нашого онлайн курсу "Християнська родина", де ми разом дослідимо, як біблійні принципи можуть змінити ваше сімейне життя.