Хто витерпить день Його прибуття?
Змінити розмір шрифту:
КЛЮЧОВЕ ПРОРОЦТВО – ХРИСТОС У СВЯТЕЄ СВЯТИХ
Як представлено в прообраз й передвіщено в Писаннях Христос у призначений час увійшов до Святеє Святи храму Божого на небі. Пророк Даниїл описав, як Він у цей час іде до Старого днями: «Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов”– не до землі – “аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього» (Даниїла 7:13).
Цей прихід також передвіщений пророком Малахією: «Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!» (Малахії 3:1). Прихід Господа до Його храму був раптовим, несподіваним для Його народу. Вони не шукали Його там. Вони очікували, що Він прийде на землю, «в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії» (2 до солунян 1:8).
Незабаром після виконання деяких ознак, про які Спаситель пророчив, що вони відбудуться перед Його Другим пришестям, в усьому християнському світі відбулося велике релігійне пробудження. Дослідники пророцтв прийшли до висновку, що кінець дуже близький. У книзі Даниїла вони прочитали: «Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня». Думаючи, що святинею була земля, вони вирішили, що очищення, передвіщене в Даниїла 8:14, представляє очищення землі вогнем при Другому приході Христа. Досліджуючи Писання, бажаючи одержати більше світло й порівнюючи цей пророчий період із записами істориків, вони дізналися, що дві тисячі триста вечорів-ранків простягалися до 1844 року.
Це стало основою великого адвентиського руху 1844 року. Падіння зірок в 1833 році додало сили проголошенню вістки про швидкий прихід Спасителя. За допомогою праць Вільяма Міллера й багатьох інших в Америці, семиста проповідників в Англії, Бенгеля й інших у Німеччині, Госсена і його послідовників у Франції й Швейцарії, багатьох проповідників у Скандинавії, наверненого єзуїта в Південній Америці й доктора Джозефа Вульфа в багатьох східних й африканських країнах адвентиська вістка була проголошена в більшій частині населеного світу.
Однак люди ще не були готові зустріти свого Господа. Їм належало виконати роботу приготування. Необхідно було представити світло, котре направило б їхній розум у храм Божий на небесах; якщо вони підуть вірою за своїм Первосвящеником у Його служінні, їм відкриються нові обов'язки. Ще одна звістка застереження й наставляння повинна бути звіщена церкві.
Пророк говорить: «І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг. І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді» (Малахії 3:2, 3). Ті, які будуть жити на землі, коли посередництво Христа закінчиться у Небесній святині, повинні будуть стояти перед Святим Богом без Посередника. Їхній одяг повинен бути незаплямованим, їхній характер повинен бути очищений від гріха кров'ю кроплення. За допомогою благодаті Божої й своїх особистих наполегливих зусиль вони повинні вийти переможцями в битві зі злом. У той час як слідчий суд відбувається на небі, у той час як гріхи грішників, які розкаялися, видаляються зі святині, повинна відбутися особлива робота очищення, видалення гріха в середовищі народу Божого на землі. Ця робота більш чітко представлена у звістках 14 розділу книги Об’явлення.
Коли ця робота завершиться, послідовники Христа будуть готові до Його приходу. «Тоді буде дар Юди та Єрусалиму приємний для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх» (Малахії 3:4). Церква, яку наш Господь прийме при Його пришесті, буде «славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого», вона буде «прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна» (До ефесян 5:27; Пісня над Піснями 6:10).
Крім приходу Господа до Його храму, Малахія також пророкує Його Другий прихід, прихід для здійснення суду... [Малахії 3:5 цитується.] Юда посилається саме на цю сцену, коли говорить: «Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли» (Юди 14, 15). Прихід на землю й прихід Господа до Його храму – це дві окремі, різні події.1
ОЧИЩЕННЯ БОЖОГО НАРОДУ
«Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є. І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він» (1 Івана 3:2, 3).
«І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді. Тоді буде дар Юди та Єрусалиму приємний для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх» (Малахії 3:3, 4).
У цих текстах представлений процес очищення й удосконалювання, який повинен звершити в серцях людей Господь Саваот. Цей процес надзвичайно важкий для душі, але тільки таким чином можна позбутися шлаків. При необхідності ми повинні переносити випробування, тому що з їх допомогою ми наближаємося до нашого Небесного Отця в покорі Його волі, щоб принести Йому жертву в праведності.
Христос говорить: «Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг» (Від Івана 16:33). Гордість, егоїзм, порочні пристрасті та любов до світських задоволень мають бути переможені; тому Бог посилає труднощі, щоб випробувати нас і показати нам, що ці злі риси усе ще властиві нашому характерові. Ми повинні перемогти їх за допомогою Його сили й благодаті, щоб ста-ти учасниками Божої Істоти.
Існує високий стандарт, до якого нам варто прагнути, якщо ми хочемо бути дітьми Бога, шляхетними, чистими, святими і непорочними; якщо ми хочемо досягти цього стандарту, то процес очищення просто необхідний. Як же цей процес очищення відбудеться, якщо не буде труднощів, з якими необхідно зустрітися, не буде перешкод, які необхідно перебороти, не буде того, що могло б розвити в нас терпіння й витривалість? Такі випробування – це не найменші благословення в нашому досвіді. Вони призначені для того, щоб додати нам упевненості у перемозі. Ми повинні використати їх як Небом призначені засоби для придбання рішучих перемог над своїм «я», замість того щоб дозволяти їм заважати, гнітити й знищувати нас.
Характер кожного буде випробуваний. Христос буде виявлений у нас, якщо ми справді будемо галузками Живої Виноградної Лози. За будь-яких обставин життя ми повинні бути терплячими, добрими, стриманими й радісними. День за днем і рік за роком ми повинні перемагати себе й розвивати шляхетний героїзм. Це і є відведене для нас завдання, але воно не може бути виконане без твердого рішення, непохитної мети, повсякчасного пильнування, безперестанної молитви й постійної допомоги Христа...
Господь бачить, від чого нам необхідно очиститися для Його Небесного Царства. Він не залишить нас у горнилі випробувань, очікуючи, поки ми не згоримо повністю. Як Той, Хто очищає і переплавляє срібло, Він спостерігає за Своїми дітьми, спостерігає за процесом очищення, поки не побачить Свій образ, відбитий у нас. Хоча ми часто почуваємо гаряче полум'я скорботи навколо нас, а іноді навіть боїмося, що це полум'я нас повністю знищить, все-таки милосердя Боже до нас у такі часи таке ж велике, як і тоді, коли ми вільні духом і перемагаємо в Ньому. Горнило має очистити й переплавити, але не спалити й не знищити. Бог у Своїй премудрості випробовує нас, щоб очистити, як синів Левія, щоб ми могли принести Йому жертву в праведності.2
РОЗВИВАЮЧИ ЧИСТОТУ СЕРЦЯ В ЩОДЕННОМУ ЖИТТІ
Зі Святеє Святих виходить велика робота навчання й керівництва. Ангели Божі передають вказівки людям. Христос проводить служіння у святині. Ми не слідуємо за Ним у святиню як повинні...
Сумно й гнітюче те, наскільки малий вплив справляють ці врочисті істини, що стосуються останніх днів, на розум і серця тих, які заявляють, що вірять істині. Вони слухають проповіді й здаються глибоко зацікавленими, уважно стежать за вустами промовця, і, якщо його слова врочисті, то вони в замилуванні; сльози течуть із їхніх очей, якщо їм представлена тема про любов Христа.
Однак як тільки проповідь закінчується, зачарування зникає. Увійдіть у їх будинки, і ви будете здивовані, не почувши жодного слова, яке б спонукало вас подумати, що пережите ними глибоке враження зробило свою дію й вони почали здійснювати у своєму житті ці піднесені істини. Все виглядає так, начебто вони просто прослухали приємну пісню чи мелодію. Вона закінчилася, і враження від неї зникло, як ранкова роса перед появою сонця.
Яка причина цього? – Істина не втілюється в життя. Вони не прийняли істину, представлену як Слово Боже, звернене до них. Вони не заглянули далі вісника на Великого Працівника в Небесній святині. Вони не сприйняли Слово як особливу вістку від Бога, котра була просто довірена мовцеві. Тому не дивно, що істина настільки неспроможна, що більшість пережила тільки деяке замилування, небагато почуттєвого захвату, додалося трохи знань і не більше...
«Нехай у вас буде той самий розум, як і в Христі Ісусові» (До филип’ян 2:5, переклад з англ.). Наповніть свій розум великою смиренністю Христа й потім роздумуйте про Його Божественний характер, Його велич та славу Всевишнього, про те, як Він усе залишив і зодягнув Свою Божественність у людське тіло. Тоді ми побачимо самозречення й самопожертву, якій дивувалися ангели.
О, яка вбогість була виділена Синові Божому! Адже Йому необхідно було прийти в провінцію Своєї Власної імперії й все-таки не бути визнаним і прийнятим тим народом, який Він прийшов благословити й врятувати! Убогістю також було й те, що, коли Він ходив серед людей, благословляючи їх, довкола Нього не звучав гімн хвали; повітря часто було сповнене прокльонами й богохульством. Убогістю було й те, що коли Він ходив серед підданих, котрих Він прийшов спасти, навряд чи можна було почути хоча б один голос, що благословляє Його, навряд чи можна було побачити хоча б одну руку дружби, простягнену до Нього, і навряд чи можна було побачити хоча б одну людину, що запропонувала Йому свій дах. Тепер загляньте глибше, під личину людського тіла. Кого ви побачите? – Божественність, Вічного Сина Божого, Такого ж могутнього, Такого ж безмежно обдарованого силою, однак Він перебував у людському тілі!
Я бажаю, щоб наш обмежений розум міг побачити велику любов безмежного Бога, Його велике самозречення, Його самопожертву, виявлену в тому, що Він зодягнувся в людське тіло. Бог упокорив Себе й став людиною, Він упокорив Себе до смерті, і не просто до смерті, але до ганебної смерті. О, якби ми змогли побачити свою потребу у смиренності, покорі перед Богом і контролюванні себе у всьому!
Я знаю, що сатана буде намагатися посіяти розбрат між нами. Якби я не знала, що Вождь нашого спасіння біля штурвалу й веде корабель Євангелія до гавані, то сказала б: «Дозволь мені заспокоїтися в могилі».
Наш Викупитель живе, щоб клопотати за нас, і тепер, якщо ми будемо щодня вчитися в школі Христа, якщо ми в лагідності й смиренності серця будемо додержуватися уроків, яких Він навчить нас, то будемо мати таку міру Духа Ісуса, що наше «я» уже не буде вплітатися в усе те, що ми робимо чи говоримо. Нашою єдиною метою буде віддати славу Богові. Нам необхідно докласти особливих зусиль, щоб відповісти на молитву Христа про те, щоб ми були єдині, як Він єдиний з Отцем; Він, Який дійсно був у труднощах у дні Свого приниження, тому що Він хотів багато чого сказати Своїм учням, але вони не могли вмістити всього...
Нам необхідно, щоб Ісус жив у нашому серці, будучи постійним Живим Джерелом; тоді потоки, що течуть із нашого живого джерела, будуть чистими, солодкими й небесними. Тоді смиренні серцем вкусять небо.3
ЩО ВІДКРИЄТЬСЯ НА СУДІ?
Кожна людина в день слідчого суду буде володіти тим характером, котрий розвила, і дасть особистий звіт Богові. Кожне вимовлене слово, кожне відхилення від чесності, кожна дія, що заплямувала душу, буде зважена на вагах Святині. Пам'ять вірна й правдива в осуді винного, котрий у той день буде знайдений дуже легким. Розум згадає всі думки й учинки минулого; все життя пройде перед поглядом людини, як сцени в панорамі. Таким чином, кожен буде засуджений або виправданий своїми власними вустами, і праведність Божа буде захищена.
У випадку кожної людини відбувається процес набагато більш чудовий, ніж той, коли художник наносить обриси на полотно. Майстерність фотографа просто запам'ятовує подобу на тлінному матеріалі; але життєвий запис характеру людини ведеться дуже чітко, і цей запис, наскільки темним він би не був, може бути стертий тільки Кров'ю викупної Жертви. Отже, молоді друзі, невже ви не зупинитеся й не подумаєте про те, який запис небесні книги представлять про ваше життя й про ваш характер? Який сценарій ви пишете, адже він постане перед вами на останньому Суді? Чи замислюєтеся ви про те, що кожна гріховна думка, яку ви плекаєте, формування поганої, егоїстичної звички, що розбещує вашу власну душу й руйнує душі інших, є плямою в тому записі, який одного разу стане проти вас? Чи здатні ви це змінити?
Пам’ятайте, що якщо ви є причиною того, що на справу Божу лягає підозра або докір, то це жахливо! Це повторне розп'яття Сина Божого й виставляння Його на посміховище перед Його ворогами. Ті, які роблять це, не мають вибачення, і їхнє життя буде свідчити проти них у день Суду. Бог дав молоді дорогоцінні таланти, але вони не використовують їх щонайкраще; деякі спотворили ці таланти й використовують їх для того, щоб задовольнити свої бажання, досягти своїх цілей. Господь не приймає таке служіння.4
ЧАС НАСТАВ
Жива церква – це діюча церква. Дорогоцінне світло біблійної істини, подібно до палаючого світильника, повинно виходити від кожного члена церкви. Бог буде використовувати віруючих як Свої інструменти в роботі; через них Він буде служити душам, котрі прагнуть хліба життя. Слова надії й підбадьорення, що виходять із вуст, яких торкнулося палаюче вугілля з Божого вівтаря, пожвавлять й потішать стомлених і розчарованих.
Час дорогоцінний. Доля душ знаходиться на вагах. Шлях спасіння був прокладений безмежною ціною. Невже велика жертва Христа даремна? Невже Земля буде повністю перебувати під контролем сил сатани? Спасіння душ залежить від присвяти й діяльності Божої церкви. Господь закликає всіх віруючих у Нього бути співпрацівниками з Ним. Поки живі, вони не повинні думати, що їхня робота закінчена. Поки не настане час, коли Христос скаже: «Сталося!», Його робота спасіння душ повинна не слабшати, а зростати у масштабах і значимості.
Милість Божа проявляється в Його довготерпінні. Він стримує Свої суди, очікуючи, щоб звістка застереження досягла всіх. Є багато таких, котрі ще не чули істин для теперішнього часу, що випробовують. Останній заклик милості необхідно більш широко звістити по усьому світі.
ІНДИВІДУАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Набагато більше число рядових членів могло б звіщати милостиву вістку застереження великій кількості людей, які ще не знайомі з істиною для теперішнього часу, якби вони повністю присвятили себе на служіння Богові. Навколо нас повно душ, які гинуть у гріхові. Щодня є робота, яку ми можемо звершити для Господа.
Кожен християнин повинен дозволити своєму світлові сяяти в добрих справах. Його слова повинні звеличувати нашого Господа Ісуса Христа. Замість того щоб очікувати незвичайних можливостей, перш ніж зробити що-небудь, християнин повинен виконати роботу, що знаходиться безпосередньо поруч із ним. Таким чином, він збільшить свої таланти й приготується до більшого служіння. Де б він не перебував, там його поле, у якому він повинен ревно показувати в слові й справі силу істини, що спасає. Він не повинен очікувати, спостерігаючи, що ж інші будуть робити. Кожен християнин є індивідуальністю, і за кожне слово й дію він відповідальний перед Христом, Чиїм слугою є.
Божий народ зодягнеться в одяг радості та щастя, як тільки прийме те, що Бог бажає дати йому, – те, що зробить цих людей сильними допомагати тим, які в цьому мають потребу. Нашому народові необхідно, щоб Бог вдихнув у них подих життя, щоб вони прокинулися до духовних дій...
ВІДЧИНЕНІ ДВЕРІ
У служінні Богові необхідно виконувати різні види роботи. У служінні в храмі були люди, що заготовляли дрова й т.п., а також були священики різних рангів, які несли різні ступені відповідальності. Наші члени церкви повинні повстати й світити, тому що прийшло їхнє світло й слава Господня зійшла над ними. Нехай народ, який знає істину, прокинеться від свого сну й докладе всіх зусиль для того, щоб досягти людей там, де вони перебувають. Не можна більше зневажати роботою Господа й ставити її на друге місце після наших світських інтересів. Ми не маємо часу для ліні й зневіри. Євангеліє необхідно звістити усьому світові. Публікації, що містять світло справжньої істини, необхідно поширити у всіх місцях. Варто організовувати програми для продажу нашої літератури, щоб світ був оповіщений відносно того, що незабаром відбудеться.
У багатьох штатах є поселення працьовитих, успішних фермерів, які ніколи не чули істину для теперішнього часу. Необхідно працювати в таких місцях. Нехай наші рядові члени займуться таким служінням. Віддаючи в борг або продаючи книги, поширюючи газети, проводячи біблійні читання, наші рядові члени могли б багато чого зробити серед своїх сусідів. Любов'ю до душ вони могли б звістити вістку істини теперішнього часу з такою силою, що багато хто б навернулися. Давайте будемо пам'ятати, що нести вістку людям, які перебувають у нашому місцевому полі й не мають пізнання істини, так само важливо, як і йти місіонерами за кордон.
Існує величезний обсяг роботи для тих, які знають істину. Підходіть до людей переконливо, ласкаво, сповнені привітності та любові Христа. Спаситель завжди поруч і готовий дати вам благодать і силу, щоб зробити вас здатними представити Євангеліє спасіння, яке приведе душі з темряви невір'я до Його дивовижного світла. Трудіться для тих, котрі гинуть! Звертайте їхню увагу на «Агнця Божого, що на Себе гріх світу бере» (Від Івана 1:29).
Я бажаю, щоб всі наші люди могли побачити безліч дверей, які відчинені перед ними. Ми повинні сіяти насіння істини при всіх водах. О, як душа моя переживає про грішників, щоб вони могли бути приведені до Христа! Якби ті, які прийняли істину, проявляли живу віру в Христа, якби вони усвідомлювали, що вони повинні бути Його працівниками, повністю присвяченими на Його служіння, то яка робота могла б бути звершена! Коли народ Божий повністю скориться Христові, вони будуть використовувати всі сили розуму й тіла для слави імені Його, і Його робота буде швидко розвиватися.
ЩИРА ПРИСВЯТА
Цей світ і все, що в ньому, незабаром буде знищений. Цього не бачать ті, які не освічені згори, які не йдуть нога в ногу з роботою Божою. Присвячені чоловіки й жінки повинні йти вперед, звіщаючи вістку застереження на дорогах й загородах.
Я переконливо прошу вас, брати і сестри, не займатися такою роботою, що перешкодить вам проголошувати Євангеліє Христа. Ви є представниками Бога. Ви повинні говорити істину з любов’ю до душ, котрі гинуть. Пам’ятайте, що одного разу ви стоятимете перед Господом всієї землі, щоб відзвітувати про справи, зроблені у житті. Тоді ваша робота набуде такого вигляду, якого вона дійсно є. Виноградник великий, і Господь закликає робітників. Не дозволяйте нічому перешкодити вам звершувати роботу спасіння душ! У щирій молитві знаходьте силу, що зробить ваш вплив запахом живлющим на життя. Головний Працівник дарує Свій Дух кожному, хто буде трудитися для Нього із щирою присвятою.5
Посилання:
- Південний сторож, 24 січня 1905 року.
- Там саме, 7 лютого 1905 року.
- Рукописи. – Т.15. – С.24-27.
- Рев’ю енд Геральд, 4 листопада 1884 року.
- Записи Тихоокеанської Унії, 5 листопада 1903 року.
Рекомендуємо прочитати: «Божий суд»
