Робота Євангелія, що відкриває нові перспективи

Велике євангельське доручення Ісуса Христа Його учням говорить: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Від Матвія 28:19, 20).

Що є Євангелієм у цьому дорученні? Євангеліє – це Добра звістка. Звістка передається словами. Отже, Євангеліє або Добра звістка – це всі слова, які втілені в Ісусі Христі. «І Слово сталося тілом» (Від Івана 1:14). Дійсно, все, що оточує нас, є нічим іншим як результатом слів Бога. Біблія говорить: «І сказав Бог: «Хай станеться світло!» І сталося світло... І сказав Бог: «Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний». І стало так» (Буття 1:3, 9). Навіть матерія була створена Його словом!

Апостол Іван говорить: «На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово... Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (Від Івана 1:1, 3).

Апостол Павло пояснює, що «все в Нім стоїть» (До колосян 1:17).

Навіть сьогодні слова володіють творчою силою. Наприклад, коли ми вимовляємо слово, його звук йде до зовнішнього вуха, потім в середнє вухо і у внутрішньому вусі воно перетворюється на нервовий імпульс; через акустичний нерв воно переходить у скроневу частку, де завдяки зв’язку з лобовою часткою та іншими півкулями головного мозку, звуки об’єднуються і інформація зберігається в нервовій системі як матерія. Саме таким чином слова перетворюються в нашому мозку на матерію.

Ця матерія залишається там. Слова, що ми чуємо, є джерелом думок, джерелом того, як ми реагуємо; вони ведуть до справ, справи до звичок, звички формують риси характеру, а характер – це по суті людина. Отже, ми є тими словами, які ми вважаємо за краще слухати. Євангеліє – це всі ті слова, які створюють у людському розумі характер Ісуса Христа, Сина Божого. Це Божественний образ, який людство втратило, коли згрішило.

На початку, коли Бог створив світ, усе було досконалим, в цілковитому порядку і підкорялося законам, які були дані, щоб підтримати життя в досконалій і вражаючій гармонії, відображаючи характер Творця.

Усе було створено Словом і підтримується Словом.

«Господь на самому початку створив людину досконалою. Вона була створена з абсолютно врівноваженим розумом, усі її органи мали оптимальний розмір і були прекрасно розвинені. Адам був досконалим чоловіком, він мав відмінно збалансовані розумові здібності; перебуваючи кожна на своєму місці, чітко взаємодіючи одна з одною, вони забезпечували повноцінне і правильне використання будь-якої з них».¹

«Той, Котрий створив розум і знає його можливості, зумовив розвиток людини відповідно до її обдарувань».²

ЗДОРОВ’Я І ХВОРОБА

Згідно з медициною, здоров’я – це стан повного фізичного, розумового, психічного, соціального і морального благополуччя.

Цей досконалий стан фізичного, розумового і морального процвітання має тільки один секрет: повна покора законам, які керують Всесвітом, нашою галактикою, нашою сонячною системою, Землею і нашим організмом – макро- і мікрокосмосом.

«Та сама сила, яка керує природою, діє і в людині. Ті ж великі закони, які керують зірками і атомами, керують і людським життям. Закони, за якими б’ється серце і регулюється рух крові в організмі, є законами всемогутнього Розуму, Який має право судити людину. Від Нього виходить життя. Усі творіння Божі існують за однієї непорушної умови – якщо їхнє існування підтримується Його силою. Тільки в гармонії з волею Творця можливе повноцінне справжнє життя. Порушення Його закону – фізичного, розумового або морального – означає розрив з гармонією Всесвіту і приносить суперечності, анархію і загибель».³

З тих пір як я почав вивчати, яким чином функціонує людський організм і те, як починається хвороба, переді мною постала дилема: хто починає хворіти першим – організм, в якому знаходиться розум, чи розум, який керує організмом?

Усі ті слова, які ми чуємо, породжують наші думки. Ми знаємо, що думка, яку плекаємо, може стати дією, дія, яку повторюємо, стає звичкою, повторювана звичка – рисою характеру, а сукупність рис характеру формує характер людини в цілому. А характер – це те, якою є людина.

Це означає, що розлад або хвороба з’являється тоді, коли цей розлад відбувається в розумі людини або способі її мислення. Мудрий Соломон говорить, що «праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!» (Екклезіаста 7:29).

Людська деградація починається з гріха або гріховної думки. Що таке гріх? Вислуховування брехні або напівістини, або вислуховування слів, які сказані таким чином, аби викликати сумнів, або вислуховування неправдивих слів, – це все призведе до неправильних дій (гріхів), які зашкодять здоров’ю.

«Регулярне порушення законів природи означає постійне порушення Закону Божого. Теперішні тяжкі муки, які ми бачимо всюди, каліцтво, дряхлість, недоумство, хвороби, які заполонили світ, роблять його величезною богадільнею в порівнянні з тим, чим він міг би бути і яким Бог хотів його бачити. Наше покоління надзвичайно слабке і немічне розумово, морально і фізично. Всі ці нещастя накопичувалися з роду в рід, тому що грішна людина свідомо порушувала Закон Божий. Найжахливіші гріхи робляться через потурання спотвореному апетитові».⁴ Спотворений апетит – це не тільки нестриманість в їжі, праці чи відпочинкові, але також спотворений візуальний, слуховий та інтелектуальний апетит.

Розум змінюється за допомогою того, що він чує і бачить і стає ідентичним з тим, про що він розмірковує. «Як і тіло, розум запозичує силу з їжі, що отримує. Чисті, високі думки зміцнюють і облагороджують розум, тоді як земні помисли призводять його до деградації.

Батьки, вам не під силу вберегти живий розум від злого впливу – зло не проженеш геть.

Лише насаджуючи принципи добра, ви можете усунути недобрі думки... Добрі, ретельні настанови – єдиний запобіжний захід від лихого товариства, що псує добру мораль. Істина захистить душу від незліченних спокус, які зустрічаються на шляху...

Заохочуйте дітей запасатися корисним знанням, дозволяючи всьому, що є добре, наповнювати душу та керувати її силами, не лишаючи місця низьким аморальним думкам. Стримуйте їхнє бажання читати те, що не є доброю поживою для розуму...

Книги [від редактора: або електронна інформація], в яких істина викладена в спотвореному вигляді, ніколи не повинні потрапляти до руки дітей та юнацтва. Нехай нашим дітям у процесі виховання не прищеплюються ідеї, що згодом виявляться гріховним насінням».⁵

У нинішній час людський розум розбещується засобом, який легко використовується злом. Цим інструментом є «вікно», яке, окрім невеликої кількості доброго, пропонує великий спектр усього ганебного і такого, що призводить до деградації. Але, природньо, що людський розум вибирає гріховне. Сидячи у цьому «вікні» (як Євтих під час проповіді апостола Павла), люди впадуть не всередину, а назовні і будуть зведені до деградації та загибелі. Це «вікно» (екран) ми можемо знайти всюди – на наших планшетах, смартфонах і комп’ютерах. Ця звичка дивитися все і в будь-який час настільки сильно виснажує людей, що вони втрачають свою здатність робити різницю між добром і злом.

Одна з найбільш важливих функцій людського мозку – це здатність робити різницю між добром і злом. У психіатрії це називається свідомістю. Вона притупляється, коли ми психічно втомлюємося (гортаючи сторінки), коли ми перебуваємо в трансі (в який ми занурюємося через те, що протягом тривалого часу дивимося на екран).

Перший непослух також було викликано за допомогою приманки гіпнотичного стану, тобто зваблювання – змія, який розмовляв. Цей перший гріх відкрив двері безладу, виродженню й смерті.

«Бог створив людину досконалою і святою. Але людина відійшла від свого святого покликання, тому що порушила Закон Божий. Після гріхопадіння хвороби, страждання і смертність серед людей почали швидко збільшуватися. Але, незважаючи на те, що людина образила свого Творця, Божа любов як і раніше поширюється на людський рід. Бог дає своє світло, щоб людина зрозуміла: якщо вона хоче бути досконалою, то повинна виконувати природні закони, за якими функціонує її організм. Тому людині надзвичайно важливо знати, як потрібно жити, щоб її тілесні й розумові сили та здібності використовувалися для слави Божої».⁶

ОСНОВОПОЛОЖНИКИ ВІДНОВЛЕННЯ

Ця робота чудова. Це ніщо інше як робота відновлення розуму за допомогою небесної сили – відновлення здатності людської волі обирати за будь-яких обставин те, що приведе нас ближче до серця Небесного Отця.

Робота Євангелія –відтворити/повернути порядок у розумі людини. Добровільне прийняття інформації, що міститься в Євангелії, яка діє в повній гармонії з людським розумом, допомагає керувати і відновлювати здоров’я хворого організму.

Місія Христа в цьому світі полягала в тому, аби прокласти шлях, завдяки якому людство хоча воно й зіпсоване гріхом, може бути повернуте і обʼєднане із загальною гармонією Неба як досконале людство. Ця робота зцілення розуму і скеровування до зцілення тіла й душі – це найкраща добра звістка. Євангеліє, представлене в Ісусі Христі, – це перші ліки для грішного людства. Немає здорової людини у цьому світі. Моральна або духовна деградація веде до деградації тіла. Єдиний спосіб, за допомогою якого ми можемо змінитися, – це прийняття в наш розум інформації, яка змінює життя, тобто Ісуса Христа.

Відомі дослідники світу вирішили, що Ісус Христос, з Його досконалим характером, повинен бути у центрі осі часу, що вимірює історію людства. Всі пов’язані з Ним.

Крім того, що Він єдиний, Хто підтримує і зберігає історію, Він також підіймає людей від їхнього стану деградації і приводить їх назад у небесні оселі. Це піднесення починається в той момент, коли ми приймаємо Його слова. Щодо цього апостол Павло говорить: «Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, і непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!» (1 до солунян 5:23).

ЧИМ Є ЦЕ ЄВАНГЕЛІЄ І ЯК ВОНО ПРЕДСТАВЛЯЄ ПЕРШИЙ КРОК У ВІДНОВЛЕННІ ЛЮДСТВА?

«[Ісус] ходив усюди, творячи добро й зціляючи всіх гноблених сатаною. Були села, де в жодному будинку більш не чувся стогін хворих, тому що Він, проходячи повз них, зцілив усіх стражденних. Його діла були доказом Його Божественного помазання. Усі справи Його життя вирізнялися любов’ю, милосердям і жалем; тому що всім Своїм серцем Він співчував людським синам».⁷

Найважливіше для кожного – це відновлення людини, щоб вона відображала образ Божий. Це відновлення починається з прийняття небесних принципів, що містяться в Євангелії Ісуса Христа. Жодні чудотворні ліки, жодне складне хірургічне втручання не можуть зробити такі виняткові зміни, які перетворять грішну людину на хорошу, або які усувають ознаки хвороби і смерті. Це відбувається тільки за допомогою прийняття Ісуса Христа як Основи нашого мислення, як Насіння для всіх наших думок.

Якщо ми дозволимо руці Божій, яка діє в природі, керувати нашим єством, то хвороба зникне і здоров’я відновиться.

«Рік за роком Земля приносить свої щедрі дари і продовжує звершувати свій хід навколо Сонця не завдяки якійсь притаманній їй силі. Рука Безмежного постійно трудиться, провадячи нашу планету. Це постійно діюча Божа сила утримує Землю, що обертається, на її орбіті. Це Бог велить сонцю сходити на небі. Він відчиняє небесні вікна і посилає дощ».⁸

«Дітьми Божими є ті, хто став співучасником Божественної Істоти. Ні становище у світі, ні права, отримані при народженні, ні національні або релігійні особливості не роблять нас членами Божої сім’ї. Це звершує любов, яка охоплює все людство. Навіть грішники, серця яких ще не цілком закриті для впливу Духа Божого, відгукуються на доброту; на ненависть вони відповідають ненавистю, але на любов – любов’ю. І лише Дух Божий відповідає любов’ю на ненависть. Бути люб’язним з невдячними і злими, робити добро, не чекаючи нічого у відповідь, – це ознаки приналежності до Небесної царської родини, доказ того високого становища, яке посідають діти Всевишнього».⁹

Незалежно від того визнаємо ми це чи ні, наша присутність є або благословенням, – ліками для наших ближніх, або навпаки, отрутою, – запахом, смертоносним на смерть. Усе залежить від того, що ми плекаємо у своєму розумі. Якщо Ісус перебуває там, це буде видно; якщо Його там немає, то і ми, і ті, які не знають Бога, будемо розчаровані.

У ранній церкві робота апостолів була глибокою і далекосяжною. Початок кожного місіонерського зусилля – це насправді робота відновлення тіла, покаліченого хворобою і стражданнями. Лише після полегшення цих страждань люди могли знайти нове життя в Ісусі Христі. Прийнявши Христа, все їхнє єство наповнилося Його присутністю і вони стали каналами світла для своїх ближніх. Цей дух життя, який наповнив їх і поширився на інших, походить з того самого Джерела вічного життя, з якого ми можемо вільно пити.

ПРАКТИЧНА НАУКА

Євангеліє – це не теорія. Це практичне життя. Коли я працював лікарем-інтерном у Франції, мій колега хірург запитав мене за сніданком: «Чому ти вегетаріанець?» Я відповів: «Через певну біблійну інформацію, яка доведена наукою: Буття 1:29». Розмірковуючи далі суто науковими термінами, з якими він, як лікар, був знайомий – фактична хімія щодо того, як ефективно засвоюються елементи рослинної їжі нашим організмом, – це технічне пояснення, з Божою поміччю, виявилося ідеальним «вхідним клином» для нього. Він відповів: «Дуже добре! Я ніколи не думав про це! Це дійсно дивно!» Досконалі хімічні реакції Божого задуму свідчать про велич Його Божественної мудрості та про план, складений до творіння. Ось чому, з плином часу, людство виявляє істини, які Євангеліє представило багато століть тому.

Сила будь-якого лікарського засобу не полягає у ньому самому або в особі, яка використовує його. Ісус Христос є Цілителем. Якби цю істину розуміли медики, а також проповідники Євангелія, то робота спасіння незабаром охопила б увесь світ, як на початку ранньої християнської церкви. Ніхто не може дозволити собі гордо вірити, що він може зцілювати. Лікар-практик може тільки допомогти, а зцілення виходить від Джерела вічного життя.

Більшість людей безтурботні щодо свого тіла; вони їдять, не думаючи, і їхнє життя не керується порядком, вони жадібні; вони тільки хочуть задовольнити свій апетит і похіть, не усвідомлюючи, що своїм існуванням вони зобов’язані Жертві. Інші просто недбалі або байдужі. Вони не турбуються про те, що вносять у свій організм. Якби вони розуміли наступну цитату, то їхнє життя змінилося б: «Наш Господь сказав: «Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя... Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття» (Від Івана 6:53, 55). Це справедливо і щодо нашої фізичної природи. Навіть земним життям ми зобов’язані смерті Христа. Хліб, який ми споживаємо, викуплений Його ламаним Тілом. Вода, котру ми п’ємо, викуплена Його пролитою Кров’ю. Кожна людина, праведна і грішна, споживаючи щоденний хліб, живиться Тілом і Кров’ю Христа. Голгофський хрест закарбований на кожній хлібині, він віддзеркалюється у кожному джерелі води. Саме таким змістом Христос наповнив символи Своєї великої Жертви. Світло, яке сяє з тієї пам’ятної Вечері у верхній світлиці, освячує нашу щоденну їжу. Сімейний стіл стає ніби Господнім столом і кожна страва – таїнством».¹⁰

ВИСНОВОК

Кожен справжній учень народжується в царстві Бога місіонером. Наше існування – це бальзам і благословення. Присутність кожної людини, яка спасається через милість Господа Ісуса, це місце, де рясніє життя. «Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги [до Тебе], ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, – і дощ ранній дає благословення! Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні» (Псалом 84:6-8). Нехай усі насолодяться цим щастям!

Еміль Барбу

Посилання:

1. Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.72.
2. Виховання. – С.41.
3. Там саме. – С.99, 100.
4. Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.30.
5. Християнська родина. – С.410, 411, 413.
6. Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.162, 163.
7. Дорога до Христа. – С.11, 12.
8. Служіння зцілення. – С.416.
9. Блаженства, промовлені на горі. – С.75.
10. Бажання віків. – С.660.

Запрошуємо вас приєднатися до нашого онлайн курсу «Чотири євангелії»