Великдень

Щороку навесні весь християнський світ святкує одне з найголовніших своїх свят - Великдень (Пасха). Мільйони людей у всіх частинах світу, залишивши всі свої повсякденні справи і турботи, в радісному хвилюванні поспішають цього дня, дня Великодня, в церкви, храми, монастирі. Вони чекали цього свята цілий рік, вони наперед готувалися до нього, і ось воно прийшло.

Але що ж таке Великдень? Коли і ким Пасха була встановлена? Як її святкували в давнину і як повинні святкувати зараз?

За відповіддю звернімося до Книги, яка може дати відповідь на будь-яке питання, до Книги, яка є одкровенням живого і справжнього Бога, до Книги, яка приносить надію, утіху в сьогоденні і дає впевненість в майбутньому. Це Книга Біблія.

ІСТОРІЯ ВЕЛИКОДНЯ

Обряд Великодня був встановлений ще за часів звільнення ізраїльського народу з Єгипту як згадка про порятунок і про звільнення з єгипетського рабства. Ця церемонія повинна була нагадувати ізраїльському народові, як Господь врятував життя їх первістків, позбавивши від вражаючого меча Ангела-згубника.

Давайте відкриємо книгу Вихід і подивимося, як це було. Після того, як Господь наслав на Єгипет дев’ять кар, а фараон так і не упокорився, Мойсей знову прийшов до нього з жахливими словами: «Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту. І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами, і все перворідне з худоби. І здійметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде. А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем. І зійдуть усі оці раби твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь народ, що слухає тебе. По цьому я вийду».

До приведення у виконання цього вироку Бог через Мойсея вказав Ізраїльському народові шлях з Єгипту, особливо попередивши про те, як уникнути прийдешнього суду. Кожна сім’я індивідуально або разом з іншим сімейством повинна була вбити ягня або козеня «без вади», вмочити в’язку ісопу в кров і покропити «на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах», щоб ангел-згубник, проходячи опівночі, минув це житло. Вночі вони повинні були з’їсти випечене ягня з опрісноками і гіркими травами, як Мойсей сказав: «А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!»

Господь сказав: «І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь! І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї».

На згадку про велике визволення всі прийдешні покоління Ізраїльського народу повинні були щорічно святкувати цей день. «І стане той день для вас пам’яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!»

Вшановуючи це свято всі подальші роки, вони повинні були розповідати дітям історію свого великого визволення, як повелів Мойсей: «Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг» (Вихід 12:11-13, 14, 27).

НА КОГО СПОЧАТКУ ВКАЗУВАВ ВЕЛИКДЕНЬ (ПАСХА)?

Дослідіть тексти з Євангелії від Івана 5:29 та від Луки 24:27. Але Великдень був не тільки обрядом спогаду, але і символічно вказував на велике позбавлення, яке звершить Христос, звільняючи Свій народ з рабства гріха. Жертовне ягня без вади символізувало непорочного Агнця Божого, Ісуса Христа, про Якого свідчив Іван: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» (Івана 1:29). Також і апостол Павло говорить: «Наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений» (1 до коринтян 5:7).

Потрібно було не тільки заколоти ягня, але й окропити його кров’ю одвірки дверей. Так і Христос пролив Свою кров заради кожної душі. Ми повинні вірити, що Він помер не тільки за весь світ, але і за кожного з нас. Викупна жертва призначена для всіх.

Коли встановлювалося свято Великодня, була дана чітка вказівка відносно того, щоб ніякої закваски не було вдома в цей час. Цього строго дотримувалися всі юдеї.

Так і ті, хто бажає прийняти від Христа хліб життя, повинні позбавитися закваски гріха. Апостол Павло так писав церкві в Коринті: «Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!» (1 до коринтян 5:7, 8).

Не дивлячись на те, що тільки Христос може викупити нас від заслуженого покарання, ми самі повинні позбавитися гріха, покоряючись Господу. Людина спасається вірою, а не ділами, проте віра повинна виявлятися за допомогою вчинених справ. Бог віддав Сина Свого, щоб Він приніс Себе в жертву умилостивлення за гріх, Він явив світу світло істини, шлях життя. Він дав людині особливі можливості, вказівки й переваги, і тепер людина повинна скористатися цими засобами спасіння, вона повинна оцінити і використовувати все те, що передбачене Богом для її спасіння, вірити й покорятися всім Божественним вимогам.

ВЕЛИКДЕНЬ У НОВОМУ ЗАПОВІТІ

«А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі? А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл» (Від Матвія 26:17-20).

Ісус «встає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний... Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив» (Івана 13:2-5, 12-15).

«Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Від Матвія 26:26-28).

Христос знаходився на рубежі двох заповітів і двох великих свят. Безгрішний Агнець Божий віддавав Себе в жертву за гріх, щоб покласти край системі обрядів, які впродовж чотирьох тисяч років указували на Його смерть! Коли Спаситель разом з учнями їв пасху, Він започаткував замість неї служіння як пам’ять про Його велику жертву. Юдейське свято повинно було назавжди відійти в минуле як тінь, і відтепер всі послідовники Христа у всіх країнах і у всі століття покликані були здійснювати служіння, встановлене Христом.

Коли Спаситель віддав життя на Голгофі, Пасха втратила своє значення, але була установлена Вечеря Господня як пам’ять про ту ж подію, прообразом якої був Великдень.

Сьогодні обряд Вечері Господньої служить нагадуванням про визволення. Віра ізраїльтян в пришестя Христа виявлялася в їх участі в цьому установленому Богом обряді, і ми виявляємо свою віру в того Спасителя, Який вже прийшов, приймаючи участь у Вечері Господній. І те, й інше свято звертають увагу людства на важливості тіла й крові, і вказують на Ісуса Христа, нашого Спасителя. Принципи, покладені в основу проведення обряду, однакові. Кожна жертва символізувала Христа, Чия праведність тільки й може врятувати грішника. «Бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!» (До євреїв 10:4).

Ці жертви вказували на майбутнє на розіп’ятого Сина Божого. Христос, Який одного разу був розіп’ятий на хресті, є задовільняюча всі століття викупна Жертва за гріхи всіх віруючих. Тільки «Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього» (Івана 1:7).

Пасху святкували на згадку про позбавлення Ізраїлю з єгипетського рабства. Бог визначив, щоб з року в рік, коли діти питатимуть про значення цього обряду, їм знову й знову розповідали історію його виникнення чудове позбавлення повинно було зберігатися в пам’яті всіх ізраїльтян. Вечеря Господня встановлена на спогад про велике позбавлення, яке було сплачено смертю Христа. Її належить проводити до тих пір, поки Христос не прийде вдруге в силі і славі.

Дотримуючись цього заповіту, ми повинні постійно згадувати велике діяння, яке Він зробив ради нас. «Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1 до коринтян 11:26). Коли ми приймаємо хліб і вино, які символізують тіло Христа, яке ламалося, і Його пролиту Кров, то в думках беремо участь у Вечері, колись звершеній у верхній світлиці.

Споглядаючи розіп’ятого Визволителя, ми більш повно усвідомлюємо значущість і зміст жертви, принесеної Величчю Неба. Ми осягаємо славу Плану спасіння і думка про Голгофу пробуджує живі, священні почуття в наших серцях.

Той, хто споглядає незрівнянну любов Спасителя, піднесеться в думках, очиститься серцем, перетвориться в самій суті своїй. Він стане світлом світу і відображатиме певною мірою цю таємничу любов.

Отже, Христос, Пасха наша, є єдиною надією грішника, який волає до Бога. Тільки Його кров «очищає нас від всякого гріха», тільки через Нього «ми маємо мир з Богом» (До римлян 5:1), тільки в Ньому ми можемо стати «Божою правдою» (2 до коринтян 5:21), «і нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12, 11). Тому що, «один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх (1 до Тимофія 1:5, 6).

Такий статут біблійного Великодня, Агнець - в Старому Заповіті, хліб і вино - в Новому Заповіті. А яку Пасху святкуєте Ви?

Якщо ця істина зацікавила Вас або у Вас є інші питання, пишіть нам - з радістю відповімо! Біблія була призначена для того, щоб бути Путівником для всіх охочих пізнати волю Творця. Господь сказав через пророка Авакума: «А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни... щоб читач його легко читав» (Авакума 2:2).

Відкрийте для себе таємниці Великодня разом із нами на YouTube-каналі SDARM UA