Вони чекають на нас

ВОНИ ЧЕКАЮТЬ НА НАС…

Більшість із нас знайомі з досвідом Пилипа, коли йому було доручено звернутися до впливової людини з Ефіопії.

«Ангел Господній промовив до Пилипа, кажучи: Встань і йди на південь, – на шлях, що йде з Єрусалима до Ґази, він пустинний. Він встав і пішов. І ось муж, – скопець з Ефіопії, – вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим; повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю. Дух же сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці! Пилип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш? Той відказав: Як же можу я розуміти, коли ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа, щоб увійшов і сів біля нього... Відкривши уста й почавши з цього Писання, Пилип благовістив йому про Ісуса» (Дії 8:26-31, 35).

Це не просто історія, а реальна історична подія. Чи замислюємося ми над тим, наскільки вона є актуальною для кожного з нас саме зараз?

«Цей ефіоп уособлював велику групу людей, яких повинні навчати такі місіонери, як Пилип, – мужі, котрі чують Божий голос і йдуть туди, куди Він їх посилає. Чимало є таких, котрі читають Святе Письмо, але не можуть зрозуміти його справжнього змісту. Багато чоловіків і жінок зводять свої, сповнені туги, погляди до Неба. Душі, котрі прагнуть світла, благодаті й Святого Духа, зі сльозами підносять до Бога молитви й прохання. Чимало людей перебувають на порозі Божого Царства і лише чекають, коли хтось запросить їх туди увійти.

Ангел спрямував Пилипа до людини, котра шукала світла і була готова прийняти Євангелію. І сьогодні ангели скеровують стопи тих працівників, які дають Святому Духові можливість освячувати їхні уста, очищати й облагороджувати серця. Ангел, посланий до Пилипа, сам міг зробити все для ефіопа, але Бог діє інакше. Його план полягає в тому, щоб саме люди трудилися для своїх ближніх.

Доручення, дане першим учням, стосується віруючих усіх віків. Кожний, хто прийняв Євангелію, повинен передати світові цю священну Істину. Вірні Божі діти завжди були активними місіонерами, котрі посвячують усе, чим володіють, для прославлення Його Імені, мудро використовуючи свої таланти для служіння Йому.

Безкорислива праця перших християн має стати для нас наочним уроком і натхненням. Члени Божої церкви повинні бути людьми ревними до добрих діл, вільними від світського честолюбства; людьми, які йдуть слідом за Тим, Хто ходив, звершуючи добро. Зі сповненими жалю і співчуття серцями вони мають служити тим, котрі потребують допомоги, розповідаючи грішникам про любов Спасителя. І хоч така праця потребує старанних зусиль, проте вона приносить велику нагороду. Люди, котрі щиро віддаються цій праці, побачать навернені до Спасителя душі, оскільки практичне виконання Божественного доручення супроводжується нездоланним впливом.

Відповідальність за виконання цього доручення лежить не тільки на служителях, посвячених через покладання рук. Кожен, хто прийняв Христа, покликаний працювати для спасіння своїх ближніх...

Повеління Спасителя дане всім, хто вірує в Його Ім’я. Бог посилає до Свого виноградника багатьох людей, які не були посвячені на служіння через покладання рук».¹

«У досвіді Пилипа та ефіопа представлена робота, до якої Господь закликає Свій народ… У світі є чимало людей, котрі читають Святе Письмо, але вони не можуть зрозуміти його значення. Є велика потреба в чоловіках і жінках, котрі пізнали Бога, і можуть пояснити Боже Слово цим душам».²

Якщо ви благословенні цим пізнанням, то ви – один із них!

Посилання:

1. Дії апостолів. – С.109, 110. [Виділено автором статті].
2. Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.58.