Підготовка храму мого тіла

Марта Йову – Румунія

Якось, у незвичайний день, чотирьох підлітків зненацька оточили сильні солдати. Їх схопили і відвезли далеко-далеко – до величезного палацу, якого вони ніколи раніше не бачили. Там їх привели до царя. Оглянувши хлопців, цар наказав, щоб їх навчили та підготували до особливих доручень.

«Уже на самому початку своєї кар’єри юнаки зазнали серйозного випробування. Вони повинні були вживати їжу й вино з царського столу. Таким чином цар бажав засвідчити свою милість і турботу про їхній добробут. Але частина цих страв посвячувалася на жертву ідолам, тому вся їжа з царського столу була опоганена ідолопоклонством і вживання її розцінювалося як знак пошани до вавилонських богів. Вірність Єгові не дозволяла Даниїлові та його товаришам брати участь у цій трапезі». – Пророки і царі. – С.481.

Вони «вирішили, що, оскільки м’ясна їжа не входила до їхнього раціону харчування в минулому, то вона не повинна входити до нього й надалі. А оскільки вживання вина було заборонено всім тим, хто присвячував себе служінню Богові, вони вирішили не вживати його». – У небесних оселях. – С.261.

Яке важке випробування випало на долю цих юнаків! Вони розуміли, що їм потрібна і розумова, і фізична сила, яку можна зберегти лише за допомогою здорового харчування – без м’яса і вина. Але в той же час було дуже небезпечно йти проти волі могутнього царя, який щедро забезпечував їх тим, що вважав за найкращу їжу.

Як Бог поставився до їхнього рішення? Чи дозволив Він, щоб їх визнали фанатиками, які самі собі ускладнюють життя? Як Господь допоміг їм у цій скрутній ситуації?

У Своїй благодаті, «″Бог посприяв, щоб Даниїл отримав прихильність і співчуття з боку начальника євнухів″, і його бажання не оскверняти себе їжею було сприйняте з повагою». – Пророки і царі. – С.483. Яке благословення!

Ви, напевно, вже знаєте продовження цієї історії. Даниїл звернувся до свого начальника з проханням: «Випробуй, будь ласка, твоїх рабів протягом десяти днів. Нехай нам дають лише овочі для їжі та воду для пиття. Після того порівняєш наш вигляд з виглядом юнаків, які їдять їжу з царського столу. Залежно від того, що побачиш, так і чинитимеш з твоїми рабами! Він погодився щодо цієї справи, і випробовував їх десять днів. По закінченні десяти днів їхній вигляд виявився кращим, та й тілом вони були здоровіші, ніж усі юнаки, котрі харчувались царськими стравами. Після цього наглядач забирав призначені для них страви та вино і давав їм овочі» (Даниїла 1:12-16).

Після десятиденного випробування Даниїл та його товариші виглядали краще не лише фізично, але й були розумово сильнішими за інших. «Отже, у кожній справі, яка вимагала мудрості й розсудливості, про що запитував у них цар, він доходив висновку, що вони удесятеро перевищують усіх заклиначів і ворожбитів, які лише були в усьому його царстві» (Даниїла 1:20).

Чи може щось подібне статися сьогодні?

Дорогі діти, кожен із нас щодня пише свою історію на цій землі – так само, як це робили Даниїл та його товариші. Це історія, яку вивчатимуть у вічності. З ранніх шкільних років багатьом з нас доводилося проходити випробування – особливо через наше харчування, яке відрізняється від харчування більшості людей у світі. Я також проходила через такі випробування, коли навчалася у школі та необхідно було обідати разом із однокласниками у шкільній їдальні.

Оскільки в меню не було вегетаріанських страв, моєму батькові довелося прийти до школи і попросити кухарів готувати для мене спеціальну їжу, адже я була єдиною ученицею у всій школі, яка не вживала м’яса. Спочатку кухарі трохи вагалися, але з Божою допомогою вони погодилися задовольнити наше прохання. Однак я дуже хвилювалася про те, як відреагують мої однокласники. Я боялася, що з мене глузуватимуть. Коли я думала про всі ці почуття, а погляди всіх були звернені на мене, Господь дав мені сміливість розповісти про свою віру і про те, що в моїй сім’ї я є вегетаріанкою вже в четвертому поколінні. У результаті, коли ми всі були разом, мої однокласники теж вирішили спробувати харчуватися так само, як я! Тож кухарям довелося готувати вегетаріанську їжу для всіх!

Розповідаючи вам цю невелику сторінку з історії мого життя, я хочу підбадьорити вас – не бійтеся і не соромтеся тих добрих принципів, яких вас навчили батьки. Бог дивовижним чином діє в житті кожного з нас, хоч би якими важкими не були випробування. Навіть якщо ви відрізняєтеся від інших тим, як ви одягаєтеся, що їсте чи п’єте, – Господь обов’язково благословить вас, якщо ви щиро попросите Його зробити вас світлом у цьому світі. Він влаштує все так, що ви станете прикладом для оточуючих. Переживаючи такі досвіди з Богом, ви станете найщасливішими та найспокійнішими людьми, якими тільки можна бути.

Дорогі діти, ми вже не на півдорозі до небесного Едему – ми майже біля його кордону. Бог вів Свій народ протягом віків, щоб наблизити його до Неба, і сьогодні ми стоїмо на порозі вічного світу. Як церква, ми маємо вже понад сто років досвіду життя без вживання м’яса та вина, і це є підтвердженням того, що без них можна жити набагато краще.

Господь Ісус ще не прийшов, то ж, можливо, причина в тому, що ми все ще не готові увійти в небесні брами?

«Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Божий Дух живе в вас?» (1 до коринтян 3:16). Як це урочисто! Кожен із нас має привілей прискорити будівництво цього храму. Його проєкт ми знаходимо в Посланні до галатів 5:22, 23: «Плід же Духа – любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість. На таких немає Закону!».

«Ми були викуплені за ціну, тому повинні прославляти Бога у нашому тілі та у нашому дусі, які належать Богові. Ми не маємо права зрікатися Його жодним проявом нестриманості, тому що Єдинородний Божий Син викупив нас безмежною ціною, навіть пожертвував Своїм життям. Він помер заради нас не для того, щоб ми стали рабами поганих звичок, а щоб ми стали синами та доньками Бога, котрі служать Йому всім своїм єством.

Людина, яка постійно усвідомлює, що вона перебуває саме в таких стосунках з Богом, не наповнюватиме свій шлунок їжею, яка задовольняє її апетит, але завдає шкоди органам травлення. Такі люди не завдаватимуть шкоди Божій власності, потураючи неправильним звичкам у їжі, питві чи одязі. Вони виявлять велику турботу про людський організм, усвідомлюючи, що повинні робити це заради співпраці з Богом. Бог бажає бачити людей здоровими, щасливими та корисними. Але щоб це стало реальністю в їхньому житті, вони повинні підкорити свою волю Божій волі». – Виховання дітей. – С.399.

«Якщо коли-небудь і слід було харчуватися найпростішою їжею, то це саме зараз». – Поради щодо їжі та харчування. – С.63.

Дорогі діти, саме через пожадливість гріх увійшов у світ, але так само вірно і те, що через стриманість від пожадливості гріх буде переможений. Ісус пообіцяв, що не залишить нас самих у цій боротьбі; Він обіцяв, що попросить Отця послати нам Святого Духа, щоб навіть найслабший міг стати сильним, мужнім і ревним, аби ми разом могли надихати інших своєю перемогою.

Не гаймо ж часу. Просімо про виконання цієї обітниці в кожній нашій молитві – і наш люблячий Бог пошле нам Святого Духа! Амінь.