«Віра твоя тебе спасла»

Рікардо Гайє (Ангола)

«″Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою″ (Від Матвія 9:21). Ці слова промовила нещасна жінка – жінка, котра впродовж дванадцяти років страждала від хвороби, що перетворила її життя на важкий тягар. Вона витратила всі свої кошти на лікарів та ліки лише для того, аби довідатися, що її хвороба невиліковна. Але коли жінка почула про Великого Цілителя, її надія знову ожила. Вона думала: ″Якщо б тільки я могла підійти до Нього достатньо близько, щоб сказати Йому про це, я була б зцілена″.

Христос прямував до дому Яіра, юдейського рабина, котрий благав Його прийти і зцілити його доньку. Прохання його розбитого серця: ″Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!″ (Від Марка 5:23) – зворушило ніжне співчутливе серце Христа, і Він одразу вирушив з начальником до його дому.

Проте рухалися вони повільно, оскільки натовп тіснив Христа з усіх боків. Прокладаючи Собі дорогу в натовпі, Спаситель опинився неподалік від того місця, де стояла нещасна жінка. Кілька разів вона марно намагалася наблизитися до Нього. Тепер для неї трапилася слушна нагода. Вона не бачила можливості заговорити до Нього. Вона не намагатиметься перешкоджати Його повільному просуванню вперед. Але вона чула, що зцілення одержували від дотику до Його одягу, і, боячись втратити свій єдиний шанс для одужання, вона протиснулася вперед, кажучи до себе: ″Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою″.

Христос знав кожну думку її серця, тому прокладав дорогу туди, де вона стояла. Він розумів її велику потребу і допомагав їй виявити віру.

Коли Спаситель проходив повз неї, вона простягла руку і встигла лише доторкнутися до краю Його одягу. Цієї ж миті вона зрозуміла, що одержала зцілення. У цьому одному дотикові сконцентрувалася віра її життя, і вмить її біль та слабкість зникли. Зараз же вона тремтіла, як від електричного струму, що пройшов через кожну клітинку її єства. Жінку охопило відчуття абсолютного здоров’я. ″Вона відчула в тілі, що видужала від хвороб″ (Від Марка 5:29).

Вдячна жінка бажала висловити свою подяку Могутньому Цілителеві, Котрий через один дотик зробив для неї більше, ніж усі лікарі за довгі дванадцять років; але вона не відважилася. Із серцем, сповненим вдячності, вона намагалася вибратися з натовпу. Раптом Ісус зупинився і, оглядаючись навколо Себе, запитав: ″Хто доторкнувся до Мене?″

Здивовано дивлячись на Нього, Петро відповів: ″Наставнику, люди товпляться навколо Тебе і тіснять, [а Ти питаєш: Хто той, який доторкнувся до Мене?]″ (Від Луки 8:45).

″Доторкнувся до Мене хтось, – сказав Ісус, – бо Я відчув, як сила вийшла з Мене″ (вірш 46). Він зміг відрізнити дотик віри від звичайних дотиків недбалого натовпу. Хтось доторкнувся до Нього з глибоким наміром і одержав відповідь.

Христос поставив запитання не для того, аби вдовольнити власну цікавість. Він мав намір дати урок людям, учням та жінці. Він бажав надихнути страждальців надією. Він бажав показати, що саме віра принесла цілющу силу».¹

МІЙ ДОСВІД ОДУЖАННЯ

У 1996 році я був важко хворий – життя трималося буквально на волосині. Я був готовий лікуватися в будь-якій лікарні, державній чи приватній, хоча вони практикували традиційну медицину, яка часто ґрунтувалася на спіритичних традиціях. Однак, за Провидінням, я потрапив до закладу, який працював цілодобово. Там я провів більше року.

У цьому закладі рекомендований шлях до одужання виявився зовсім не таким, як я очікував. Протягом перших місяців мого лікування згідно з призначенням я повинен був вживати сиру рослинну їжу, вивчати Боже Слово та слухати духовні лекції. Майже через півроку, лише після того як персонал спочатку зосередився на зціленні моєї душі, настало і фізичне зцілення, яке вирішило дві основні проблеми, через які я й опинився в цьому закладі.

Одночасно зі мною там перебувала одна молода пацієнтка, яку супроводжувала її бабуся. Її фізичний стан був жахливий. Вона знаходилася в критичному стані, не могла рухатися або доглядати за собою й потребувала постійної допомоги. В останні дні свого життя ця молода жінка залишалася прикутою до ліжка; вона отримувала догляд та підтримку, страждаючи від надзвичайно серйозних ускладнень здоров’я.

Її бабуся, яка була дуже молитовною людиною, плакала, схилившись над колінами своєї онуки. Молода жінка, мабуть, зверталася по допомогу майже до всіх великих лікарень і перепробувала всі доступні засоби, але так і не змогла перемогти недугу, з якою боролася. Оскільки всі засоби було вичерпано, бабуся наполегливо переконувала молоду жінку в тому, що їй треба сповідати свої гріхи перед Богом, відчайдушно розмірковуючи про це у світлі біблійної Істини: «Так і безпідставне прокляття не сповниться» (Притчі Соломона 26:2, остання частина).

«Сатана – родоначальник хвороб, і лікар бореться проти його дій та влади. Хвороби душі панують усюди. Дев’ять з десяти хвороб, від яких страждають люди, беруть свій початок саме тут. В одних якісь сімейні негаразди, подібно до виразки, роз’їдають душу і послаблюють життєві сили. В інших свідомість провини підриває захисні сили організму і виводить із рівноваги розум».²

Щирий заклик вірної бабусі, очевидно, знайшов відгук у серці молодої жінки. Раптом, на подив усіх присутніх, пацієнтка з вражаючою відвертістю розповіла про вкрай жахливий вчинок, який вона скоїла у своєму житті, – вчинок, який явно суперечив Божим заповідям. У результаті такої поведінки в юності, вона відчувала, ніби несе на собі страшне прокляття, яке в результаті проявилося в її фізичній хворобі. Досить тривалий час вона сподівалася на одужання за допомогою медицини, але її стан лише погіршувався.

Тепер молода жінка відчула потребу глянути правді у вічі – визнати беззаконня, яке довго непокоїло її душу, і усвідомити свою велику потребу в Христі, Єдиному Спасителі грішників. У цей момент ті, хто чув її трагічну історію, палко молилися за неї.

З цього досвіду можна отримати важливий урок:

«Лікарю потрібне щось більше, ніж людська мудрість і сила, щоб він знав, як лікувати людей, які страждають через складні захворювання душі й серця. Якщо йому невідома сила Божественної благодаті, він не зможе допомогти хворому, але лише погіршить становище; проте якщо лікар міцно тримається за Бога, тоді йому буде під силу допомогти хворому, який страждає на душевний розлад. Він зможе вказати своїм пацієнтам на Христа і навчити їх приносити всі свої турботи та негаразди до ніг великого Утішителя.

Між гріхом та хворобою існує прямий зв’язок, який був установлений Богом. Будь-який лікар, котрий практикує хоча б протягом місяця, не може цього не помітити. Він може ігнорувати даний факт, його увага може бути настільки прикута до інших питань, що він дивитиметься на нього крізь пальці, але якщо лікар чесний і спостережливий, то незабаром визнає, що гріх і хвороба пов’язані одне з одним причинно-наслідковим зв’язком. Лікарю треба швидко помічати це та діяти відповідним чином. Якщо йому вдасться завоювати довіру хворого, полегшивши його страждання і повернувши його до життя, він зможе переконати пацієнта в тому, що хвороба є наслідком гріха і що це саме злий ворог, намагається прищепити звички, що гублять тіло і душу. Лікар може закарбувати у свідомості своїх хворих, що їм необхідно виявляти самозречення і підкорятися законам здоров’я та життя. Молодим людям зокрема він може прищеплювати правильні принципи. Бог любить Своє творіння сильною та ніжною любов’ю. Він установив закони природи, але Його закони не є довільними вимогами. У кожній біблійній заповіді ″не чини″, незалежно від того, стосується вона фізіології чи моральності людини, міститься або передбачається також і обітниця».³

Після того як молода жінка в тому закладі сповідала свої гріхи перед Богом, на її обличчі позначилося глибоке умиротворення. Ми всі зрозуміли, що це умиротворення виходило не зсередини. Воно походило від того Небесного миру, який можна знайти лише в Ісусі Христі.

Так, через деякий час важкі симптоми її фізичного стану почали слабшати, але на той час вона сказала: «Тепер мені треба відпочити. Будь ласка, мені треба відпочити. Мені треба відпочити». Вона розглядала всі страждання, які перенесла, просто як наслідок свого бунтарського способу життя, але тепер вона визнала красу і вічну мудрість Всемогутнього, в люблячій турботі Котрого вона тепер отримала мир. Минуло зовсім небагато часу – і вона померла, спокійно і в Його ніжній милості.

ПЛАН ХРИСТА ЩОДО ОЗДОРОВЛЕННЯ

Христос бажає дати надію тим, котрі страждають, і показати, що віра в Нього приносить зцілення і відновлення душі та тіла.

В усьому світі мільйони людей потребують допомоги – від найпростіших до найскладніших випадків. У чому ж полягає найбільша проблема? Псалмоспівець визнає перед Богом духовну складову цієї потреби: «Нема здорового місця на моєму тілі від Твого гніву, нема спокою в моїх кістках через мої гріхи» (Псалом 38:4).

Більшість людей знають, як важливо дотримуватися здорового харчування, основа якого – фрукти, овочі та чиста вода, бути фізично активними, відпочивати, бувати на сонці, дихати свіжим повітрям і т. ін. Однак, можливо, найважливішим з усього є психічне та духовне здоров’я, яке ми всі, як правило, схильні ігнорувати.

Чимало людей дотримуються суворої дієти, ретельно вибираючи їжу, а в деяких випадках – доповнюючи її прийомом харчових добавок. Інші рано-вранці, а іноді навіть перед сном, енергійно займаються фізичними вправами. Однак при цьому вони плекають гордість, марнославство, пожадливість, байдужість та зневагу до інших, забуваючи про кращу фізичну вправу у світі (місіонерську роботу: поширення Євангелії – йти, йти швидко, бігти, щоб нести Євангелію).

Існують і такі люди, котрі турбуються про те, щоб рано лягати спати і цим самим піклуватися про своє тіло та емоційне благополуччя, що, звичайно ж, є правильним і зовсім не поганим. Однак у роботі, бізнесі чи навчанні вся ця інтелектуальна активність може насправді бути мотивована егоїстичним, жадібним прагненням до наживи та задоволення у цьому швидкоплинному світі. Вони не готові йти на такі ж жертви, коли йдеться про місіонерську роботу, підтримку інвалідів, хворих і тих, хто страждає від болю втрати близьких чи стихійного лиха. З такими звичками, у багатьох незворотних випадках, вони часто набувають – як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі – болю, а також фізичних, психічних та духовних хвороб для себе.

Справжнім джерелом фізичного, психічного та духовного здоров’я є Бог, люблячий Отець, та Ісус, великий Лікар. Зв’язок людського розуму з розумом Христа приносить силу розуму, душі, нейронам та життєво важливим органам, наповнюючи все тіло енергією – тим самим запобігаючи хворобам та зцілюючи хворі тіла.

ВИКОРІНЕННЯ ЖОВЧНОЇ ГІРКОТИ

Як книгоноша я був запрошений виступити в друкарському центрі одного великого національного банку. Я представив їм нашу літературу, зокрема книгу «Дорога до Христа». Наприкінці зустрічі завідувач відділу відвів мене до свого кабінету і познайомив із худорлявим, хворобливим юнаком з довгим волоссям, спотвореним обличчям та пухлиною на коліні – він кульгав і важко пересувався. Він страждав від болю в грудях і спині.

Я запитав його, чому він опинився в такому стані, і він розповів мені, що раніше жив зі своїм батьком, матір’ю та трьома молодшими братами. Але коли його батько серйозно захворів і згодом помер, один із найкращих друзів батька підкупив владу і підробив документи на будинок, у якому жила їхня родина в центрі міста, заявивши в суді, що цей будинок належить йому. Суд ухвалив рішення на його користь і всю родину вигнали на вулицю.

Ця нещасна родина більше не мала дому, і навіть родичі не захотіли мати з ними нічого спільного. Одного разу, коли вони найменше цього очікували, з’явилася одна людина і допомогла їм знайти стару, занедбану хатину поруч з ринком, де вони й почали жити в крайній бідності.

Цей сумний досвід викликав у молодої людини почуття гніву та образи. Його трьом братам довелося кинути навчання через відсутність коштів; у його матері стався психологічний зрив, гіпертонічний криз і втрата зору – до того ж, через пережиту травму один із братів почав страждати на епілепсію. Тепер, хоч і сам молодий чоловік був хворий, він залишався єдиним, хто хоч якось міг підтримувати сім’ю. Його здоров’я було ослаблене, йому довелося залишити університет і жодна компанія не хотіла брати його на роботу.

Тоді менеджер банку, співчутлива людина з добрим серцем, запросив його працювати з ним у його відділі – упорядковувати папери та коробки, а також виносити сміття. Наприкінці кожного місяця, коли менеджер отримував зарплату, він давав трохи грошей цьому юнакові. Молодий юнак розповів, що чекає на операцію на коліні – можливо, ампутацію ноги, але цей день, швидше за все, не настане через відсутність коштів. Саме тоді я познайомив його з Ісусом Христом, Господом, Котрий зцілює душу. Він був вдячний та взяв книгу для читання. Через тиждень я розповів йому про те, що Христос прощає його, і зі сльозами на очах він прийняв Його зі щирою готовністю. Потім я попросив його пробачити людину, яка зруйнувала його сім’ю.

«Як я можу пробачити того, хто приніс стільки нещастя мені, моїй матері та моїм братам?» – запитав він. Я благав його дозволити Богові діяти в його серці та залишити цю битву для Господа.

Через деякий час він все ж таки погодився пробачити. Я пішов додому і розповів про це дружині, яка тоді вивчала медицину. Вона взяла відро, приготувала глину, зібрала ще кілька мішків сухої глини, капусту та цибулю. Ми віднесли все це до будинку юнака. Моя дружина почала прикладати глину до його коліна і дала йому настанови з Духа Пророцтва щодо утримання від шкідливої їжі та про те, що необхідно вживати багато свіжих, натуральних, рослинних продуктів. Одночасно ми надавали медичну допомогу його братові та матері.

Так, Господь використовує природні засоби для лікування, але ключовим елементом у процесі відновлення часто також є усвідомлення наступного:

«Одним із найпоширеніших гріхів, що призводить до найбільш згубних наслідків, є гріх непрощення. Скільки людей виношують у серці ворожнечу чи мстивість, а потім схиляють коліна перед Богом і просять, щоб їх пробачили так само, як вони прощають. Зрозуміло, що до них не доходить сенс цієї молитви, бо інакше вони навіть не наважилися б вимовити ці слова. Ми щодня і щогодини залежимо від Божої милості, яка все прощає. Як тоді ми можемо виношувати злість і неприязнь до таких самих грішників, як і ми?!».⁴

НАЙБІЛЬШ ПРИВІЛЕЙОВАНІ НА ЗЕМЛІ

Ми – найбільш привілейовані люди за всю історію світу. Ми живемо в часи, коли Бог дарував людству найбільше світло через Біблію та Дух Пророцтва. Ми справді маємо унікальний привілей – отримувати настанови через свідчення, які містяться в Дусі Пророцтва. У них Господь чітко вказує, як нам слід харчуватися, одягатися, спілкуватися та вести справи. Ці настанови містять найкращу емоційну та духовну підтримку. Нам потрібно бути старанними працівниками, щоб донести ці істини до кожної людини, застерігати від вживання вишуканих, ультраперероблених продуктів, і уникати світських засад і наукових тверджень, не підтверджених Божим Словом та Духом Пророцтва. Ми повинні прагнути знайти глибокий зв’язок з Богом – єдиним абсолютним Гарантом нашого фізичного та психоемоційного благополуччя.

ІСТИННЕ ДЖЕРЕЛО ЗЦІЛЕННЯ

«У Своїх чудесах Спаситель явив силу, яка постійно діє для добра людини, аби підтримувати й оздоровляти її. Бог діє, використовуючи природні чинники, день у день, година за годиною, хвилина за хвилиною підтримуючи наше життя, зміцнюючи та відновлюючи здоров’я. Коли якась частина нашого тіла пошкоджена, одразу ж починається процес зцілення; для відновлення здоров’я приводяться в дію природні засоби. Однак сила, котра виявляє себе в дії таких засобів, – це Божа сила. Усяка життєдайна сила походить від Нього. Коли людина одужує від хвороби, це Бог оздоровлює її.

Хвороба, страждання і смерть – дія ворожої сили. Сатана є губителем, Бог – Відновлювачем.

Звернені до Ізраїлю слова стосовно тих, хто відновлює тілесне або душевне здоров’я, істинні і сьогодні. ″Я – Господь, Який тебе оздоровлює″ (Вихід 15:26).

Бажання Бога стосовно кожної людської істоти знайшло своє відображення у словах: ″Любий, молюся, щоб тобі добре велося в усьому і щоб ти був здоровий, як добре ведеться твоїй душі″ (3 Івана 2).

Господь – Той, Хто «прощає всі провини твої, зціляє всі твої хвороби. Він рятує твоє життя від могили, – коронує тебе милосердям і щедротами″ (Псалом 103:3, 4)».⁵

У всіх цих історіях і цитатах ми бачимо чітку Істину: духовне зцілення часто впливає на фізичне одужання. Віра й покаяння мають силу, здатну зміцнити тіло особливим чином. Жінка, яка торкнулася одягу Ісуса, була зцілена завдяки своїй вірі – і це показує, що нам також потрібно прийти до Нього. Коли ми відкриваємо Йому свої хворі гріхом, розбиті серця, щоб прийняти Його милість, ми починаємо переживати реальність того, що «якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1 Івана 1:9). «Мою душу Він підкріпляє, провадить мене стежками правди заради Свого Імені» (Псалом 23:3).

Що заважає вам насолоджуватися великим миром, який пропонує Бог? Чи досліджуєте ви своє серце, щоб побачити, чи не ховається там якийсь гріх, який ви ще не визнали, чи тягар, який ви все ще несете? Можливо, саме гордість заважає вам повною мірою випробувати Його благодать. Подумайте про це: від чого вам потрібно відмовитися, щоб стати здоровим? Яка прихована боротьба може заважати вам знайти мир? Бог бачить усе, і Його милість, яка оздоровлює, доступна кожному, хто зі смиренням приходить до Нього.

Наверніться до Христа – Того, Хто зцілює і душі, і тіла. Сповідайте свої гріхи, відпустіть усе, що заважає вашому зціленню, довіртеся Його безмежній силі – і ви знайдете мир і повне відновлення. Він обіцяв: «Я – Господь, Який тебе оздоровлює» (Вихід 15:26), і Його слово ніколи не підводить. Насамперед шукайте зцілення душі у Того, Хто взяв на Себе наш біль і наші страждання, – і все інше стане на свої місця за Його волею. Амінь!

Посилання:

1. Служіння зцілення. – С.59, 60.
2. Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.443, 444. [Виділено автором статті].
3. Там саме. – С.444.
4. Там саме. – С.170.
5. Служіння зцілення. – С.112, 113.