Народжені та виховані, для служіння

Крістіан Паулеску (Румунія)

ЧОМУ 100 РОКІВ?

«Церква – це визначений Богом засіб для спасіння людей. Вона була створена для служіння, і її місія полягає в тому, щоб нести Євангелію світові. Від початку Божий план передбачав, щоб Його церква віддзеркалювала у світі Його повноту і щедроти. Члени церкви, яких Він покликав із темряви до чудового Свого світла, повинні являти Його славу».¹

Як Свій останній заповіт перед вознесінням наш Господь Ісус Христос дав велике доручення Своєму народові. Цим величним проголошенням у цьому грішному світі було засновано церкву для праці заради навернення душ. Церкві доручено нести вічну Євангелію кожній людині. Нам довірені час, таланти та ресурси – і все це для досягнення найголовнішої мети.

Дивлячись на катастрофічний стан нашого світу, як церква Христова ми повинні серйозно поставити собі такі запитання: «Чи не залишилося ще багато справ, які ми повинні виконати для Христа? Хіба ми не несемо велику відповідальність, яку якимось чином випустили з уваги? Хіба ми не уклали завіт з Ісусом, який досі не виконали зі свого боку?».

Ми ховаємося за виправданнями, але проблема – не в комунізмі, не в католицизмі, не в лібералізмі та не в модернізмі. Проблема – у християнстві, яке дрімає! Чи має значення для вічності те, що я роблю? Чи справді це просуває справу Христа? Якщо ні, то, чим би ми не займалися, це не має сенсу. Хтось одного разу сказав, що Бог не бажав, щоб церква була холодильником, де благочестя зберігається від розкладання; навпаки, вона повинна бути інкубатором, де народжуються нові навернені.

СІМ’Я – ОСНОВНА МІСІОНЕРСЬКА ШКОЛА

«Одна добре зорганізована, дисциплінована сім’я свідчить на користь християнства набагато більше, аніж усі виголошені проповіді. Така сім’я є доказом того, що батьки з успіхом виконують Божі настанови, а їхні діти служитимуть Богові в церкві. Їхній вплив зростає, бо, віддаючи, вони отримують знову, щоб давати. Батько й мати знаходять у своїх дітях помічників, котрі діляться з іншими настановами, засвоєними вдома. Сусіди такої сім’ї отримують допомогу, що збагачує їх для життя у цьому світі та у вічності».²

«[Бог] бажає, щоб сім’ї християн стали тим місцем, звідки вийшла б велика армія молодих людей, які, завдяки благочестивому впливу своїх батьків, віддали Йому свої серця і присвятили Йому свої життя в ім’я найвищого служіння».³

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ

Апостол говорить: «Більшої радості не маю від тієї, аби чути, що мої діти живуть у правді» (3 Івана 1:4).

Бог благословив нас маленькими дітьми. Навіщо вони були дані нам? Щоб ми виховували їх для Нього. Яка наша відповідальність? Біблія говорить нам: «Повчай (виховуй) юнака на початку його шляху, і він не зверне з нього, навіть коли постаріє» (Притчі Соломона 22:6).

«Керівництво дітьми та їх навчання – це найблагородніша місіонерська справа, яку тільки можуть звершувати люди…

У наших сім’ях потрібен місіонерський запал, щоб ми могли нести Слово життя членам нашої сім’ї та пробуджувати в них прагнення шукати дім у Божому Царстві».⁴

Це чудово, коли батьки приносять свого малюка, щоб він був благословенний і присвячений Богові, але цього недостатньо. Наступний крок є вкрай важливим, для того щоб продовжувати отримувати це благословення – необхідно виховувати дитину з чіткою метою: щоб вона служила Христові для просування Його Царства. Кожна дитина покликана стати знаряддям для спасіння людей. Існує два можливі напрямки служіння для наших дітей: «Дітей можна навчити служити гріхові, а можна навчити служити праведності».⁵

НАВЧАЮЧИСЬ СЛУЖИТИ

«Присвячуйте кілька годин свого вільного часу дітям, беріть участь у їхніх заняттях і розвагах, завойовуйте довір’я, шукайте їхньої дружби».⁶

Можливо, ти налаштований тільки на те, щоб давати поради, і кожну секунду мов радіо передавати різні настанови. Але замість того, щоб обмежуватися лише порадами, ти маєш віддавати дитині своє серце. Навчайте свою дитину різних знань, говорячи при цьому небагато.

«Кожна мати повинна знаходити час на маленькі прояви ніжності, так необхідні дітям у дитинстві. Таким чином мати з’єднує своє серце із серцями дітей. Вона для них стає тим, чим для нас є Бог».⁷

Як навчити наших дітей служінню? Даруючи їм любов. Дорогі батьки, прекрасне життя – це з любов’ю віддавати себе своїм дітям і дружині (чоловікові), простягати руку допомоги людям похилого віку, уважно вислуховувати переживання людини, котра згрішила, дарувати свою присутність кожному, хто потребує вашої підтримки.

Сьогодні дано нам час, щоб померти для себе й пережити воскресіння у Христі.

«А [Христос] помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес» (2 до коринтян 5:15).

Є лише один ключ до ефективності та плідності. Ісус пояснює: щоб зерно пшениці дало плід, воно повинно померти. Апостол Павло говорить: «Я розп’ятий разом з Христом. І живу вже не я, а Христос живе в мені» (До галатів 2:19, 20, виділено автором статті). Коли Христос живе у нас, яким буде результат? Ми живемо Його життям. А яким було Його життя на землі? Усе Його життя було просто життям служіння, сповненим любові.

СИЛА ПРИКЛАДУ

«Чого навчилися і що прийняли, що почули й побачили в мені, – оце й робіть» (До филип’ян 4:9, виділено автором статті).

«Хто бажає бути святим на Небесах, той повинен спочатку стати святим у власній родині. Якщо батьки й матері є справжніми християнами в сім’ї, вони будуть корисними членами церкви, здатними вести справи в церкві та в суспільстві так само, як провадять свої сімейні справи. Батьки, нехай ваша релігія не буде лише визнанням на словах, а стане реальністю… Якщо ви не виявлятимете покори, доброти і люб’язності у власній сім’ї, то ваша релігійність виявиться даремною. Якщо б існувало більше справжньої релігійності в сім’ях, тоді церква мала би більшу силу».⁸

«Християнська родина повинна стати наочним прикладом, демонструючи переваги істинних принципів життя. Така ілюстрація є засобом для примноження добра у світі... Молодь, яка виходить з такої сім’ї, передає іншим знання, яких вона набула».⁹

Ми бажаємо, щоб наші діти були прикладом, гідним наслідування, і це правильно. Це благородне бажання, але те, ким вони є сьогодні, – результат того, як ми жили вчора. Що посіяли вчора, те пожинаємо сьогодні. Необхідно, щоб батько був священником у домі, у сім’ї. Мати має виховувати своїх дітей для Бога. Діти потребують дотику Божественної сили. І нашим ключовим словом має бути не «завтра», а «зараз або ніколи».

ЖОДНИХ «НЕРОБ»

«Від перших років життя привчайте дітей до корисної роботи, щоб вони обслуговували себе і допомагали іншим».¹⁰

«Батьки повинні навчити дітей, що неробство – це гріх.

Ніщо інше не призводить до більшого зла, ніж звільнення дітей від усяких обов’язків і дозвіл провадити порожнє, безцільне життя, нічого не роблячи або займаючись тим, що до вподоби».¹¹

«У сім’ї віруючих не повинно бути нероб. Кожен член сім’ї має завдання, доручене йому; він повинен обробляти якусь частину Божого виноградника».¹²

Який вплив справляє на наших дітей те, як ми їх виховуємо? Чи будуть вони жвавими та енергійними чи просто згаснуть? Якщо людина думає тільки про себе, вона стає гордовитою, зарозумілою. Саме такими виростуть діти, які виявляють таке ставлення. У результаті виросте обмежене, нудне покоління, бездіяльне для Бога. Богові та Його церкві не потрібні батьки і діти, які заривають свої таланти в землю. Божа церква потребує активних працівників, а не глядачів.

«Небо постійно зайняте діяльністю. Там немає нероб. ″Мій Отець працює дотепер, – сказав Христос, – працюю і Я″».¹³

РОЗПАЛЮЮЧИ ПОЛУМ’Я

«Якщо світильник, який би малий він не був, горить і не вгасає, то він може запалити багато інших світильників».¹⁴

За своєю природою вогонь породжує вогонь. Якщо поруч із вогнем знаходяться легкозаймисті матеріали, достатньо іскри з ковадла, щоб розпалити полум’я. Але від однієї свічки запалюються десятки тисяч таких свічок. Іван Хреститель проголосив, що Той, Хто прийде після нього, «хреститиме Духом Святим і вогнем». Це найбільша потреба наших днів – церква, хрещена вогнем. Саме цього бояться диявол та його царство – церкви, яка палає вогнем Божественної любові. Хто може протистояти цьому? Любов до Бога стане потужним двигуном, який спонукатиме тебе звершувати великі справи для Бога. Дорога молодь і дорогі батьки, зараз не час пригнічувати Духа й обмежувати силу Бога, а час із вірою йти вперед!

«Кожен справжній учень Ісуса народжується місіонером для Божого Царства. Той, хто п’є з Джерела живої води, сам стає джерелом життя».¹⁵

«Бог спонукатиме простих, смиренних людей проголошувати звістку Істини для теперішнього часу. Чимало таких людей поспішатиме з одного місця в інше під впливом Божого Духа, щоб нести світло тим, хто перебуває в темряві. Істина, подібно до вогню в їхніх кістках, сповнить їх палким бажанням просвітити тих, хто знаходиться у темряві. Багато людей, навіть не маючи теологічної освіти, проголошуватимуть Боже Слово. Святий Дух спонукатиме дітей іти й поширювати Небесну звістку. Дух буде злитий на всіх, хто підкоряється Його спонуканням. Відкинувши людські обмежувальні постанови та запобіжні заходи, вони приєднаються до армії Господа».¹⁶

Як я можу розвинути дар, якого найбільше потребує цей світ?

«Молодим людям треба знати, що життя – це серйозна праця, відповідальність та постійні турботи. Вони потребують виховання, яке допоможе їм стати практичними людьми, здатними впоратися з труднощами життя. Вони повинні зрозуміти, що систематичні заняття працею, яка облагороджує, загартують їх і захистять у майбутньому від мінливостей життя».¹⁷

НЕОБХІДНА:

1. Благочестива молодь. Молодь треба навчати щиро любити Христа і Його Царство, присвячувати себе Йому всім серцем, бути готовими до будь-якого самозречення, будь-якої самопожертви і до будь-якої справи, до якої Він може їх покликати. Необхідно ефективно працювати для Христа в будь-якому місці – вдома чи вдалині від дому, серед вищих верств суспільства чи серед простих людей. За задумом Христа, молодь не повинна жити посереднім життям.

2. Молодь із розвиненим розумом. Невже молоді християни задовольнятимуться посередністю у своєму служінні Царству Викупителя, тоді як люди цього світу прагнуть досконалості у своїй діяльності та професіях? Остерігайтеся спотвореного розуміння залежності від Божественної допомоги, ніби одне лише прагнення серця може замінити відсутність знань. Заповідь говорить: «Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!» – і це однаково стосується як любові до Нього, так і служіння Йому. Наша молодь потребує врівноваженого та розвиненого розуму.

3. Самовіддана молодь. Фраза «насолоджуйся моментом» – це не те, чого має прагнути молодь, а те, чим потрібно пожертвувати. «Бо так Бог полюбив світ, що дав…» Бог дав Ісуса як Дар, щоб Цим Даром ми могли ділитися з іншими. Зараз, як ніколи раніше, існує потреба в посвячених Христових слугах.

«Кожна молода людина, кожен підліток мають роботу, яку покликані виконувати для Божої слави й духовного піднесення людства».¹⁸

НАЙВИЩИЙ ПРИВІЛЕЙ

Дорога молодь, ви можете бути рабами матеріального чи професійного успіху, рабами свого годинника, телефону чи інших пристроїв, рабами комфорту або рабами оманливих мрій. Усі ці форми рабства – це розтрачене життя. Бути схожим на Христа – це не означає підніматися соціальними сходами, це не означає прагнути до панування, це не означає жити у зручності та самовдоволенні. Бути як Христос означає віддавати. Усе, що справді має значення, ґрунтується на жертовності. Життя втрачає сенс без щедрості. Справжнє володіння – це вміння віддавати. Невже ви хочете змусити Христа, Котрий у вас перебуває, не жертвувати Собою? Якщо ви прагнете цього, Він не житиме у вас, і ви залишитеся рабами власного егоїзму.

Ви можете не звершувати великих справ. Вас можуть не покликати на служіння в церкві. Але жодне служіння не є надто маловажливим, і жодне служіння не є надто великим. Багато людей прагнуть змінити світ, але мало хто готовий робити маленькі вчинки, завдяки яким ближні відчуватимуть вашу любов. Якою мірою ви даєте, такою мірою й отримаєте.

«Хіба це не привілей – бути співпрацівниками Ісуса? Хіба це не честь – бути причетними до великої справи спасіння душ, виконуючи ту роль, яку довірив нам наш Спаситель? І ніхто не може передати благословення іншим, не отримавши при цьому благословення сам. ″Хто дає напитись іншому, буде напоєний сам″ (Притчі Соломона 11:25)».¹⁹

«Наша віра повинна проявлятися у добрих ділах, бо віра без діл є мертвою. Кожен виконаний обов’язок, кожна жертва, яка принесена в ім’я Ісуса, принесе з собою вельми щедру винагороду. Вже в той час, коли ми виконуємо свій обов’язок, Бог говорить і дарує нам Своє благословення. Але Він вимагає, щоб ми повністю віддали Йому всі свої здібності. Розум, серце і все наше єство необхідно цілком віддати Йому, інакше ми не станемо істинними християнами».²⁰

НАГОРОДА

«Але ви будьте мужні і нехай не опускаються ваші руки, тому що ваша праця буде винагороджена!» (2 Хронік 15:7).

Дорога молодь, дорогі батьки, живіть щодня так, ніби ви дізналися про смертельну хворобу. Віддавайте сьогодні те, що одержуєте від Христа. Світ відчайдушно потребує прояву Божої любові. Я бажаю, щоб навіть через сто років з моменту свого заснування Реформаційний Рух продовжував палати силою любові та істини у Христі. Я палко молюся про те, щоб цей Рух не був пригнічений, але, навпаки, щоб він спалахнув, як вулкан, і щоб вся земля була охоплена Божою любов’ю.

Чи станете ви, дорога молодь і дорогі батьки, частиною цього руху, який незабаром охопить увесь світ Божою славою? Цей «землетрус любові» досягне всіх кінців землі, а потім проникне у вічність і продовжуватиметься там. Вибір за вами. Зробіть мудрий вибір. Прийміть рішення горіти для Христа. Будьте світлом!

Посилання:

1. Дії апостолів. – С.9.
2. Християнська родина. – С.32. [Виділено автором статті].
3. Поради батькам, вчителям і студентам. – С.131. [Виділено автором статті].
4. Виховання дітей. – С.476.
5. Поради батькам, вчителям і студентам. – С.108.
6. Християнська родина. – С.192.
7. Там саме. – С.197.
8. Там саме. – С.317-319. [Виділено автором статті].
9. Там саме. – С.31. [Виділено автором статті].
10. Там саме. – С.283.
11. Там саме. – С.284.
12. Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.454.
13. Християнська родина. – С.287.
14. Там саме. – С.32.
15. Бажання віків. – С.195.
16. Свідоцтва для церкви. – Т.7. – С.26, 27.
17. Виховання. – С.215.
18. Християнська родина. – С.280.
19. Поради щодо здоров’я. – С.508.
20. Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.145.