Церква перед останньою кризою

Щасливий кінець

Неділя, 13 грудня 2026 року

Щасливий кінець

Змінити розмір шрифту:

ДЕНІЕЛЬ КОНТРЕРАС (ГОНДУРАС)

Важко навіть уявити, що історія, сповнена страждань і скорботи, зрештою все ж таки прийде до свого завершення… І ще неймовірніше – що це буде щасливий кінець! Але щасливий кінець справді настане, і за допомогою Божої благодаті ми з вами зможемо його побачити. Протягом століть переважна більшість людей цього світу не вірила у це. І коли Боже дитя говорить їм про те, чим завершиться історія світу і що все, що існує, буде перетворене і сповнене слави й щастя, вони насміхаються, не вірять і висміюють усіх віруючих.

СХОЖА ІСТОРІЯ

Історія Йова – це історія, в якій відображається наш досвід як Божого народу. Про Йова сказано: «Колись у країні Уц жив чоловік на ім’я Йов; той чоловік був бездоганним, справедливим, богобоязливим і уникав усякого зла. У нього було сім синів і три дочки. У його маєтку налічувалось: сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць і дуже багато слуг. Він вважався найзаможнішою людиною з усіх мешканців Сходу» (Йова 1:1-3). У цих віршах містяться дуже цікаві паралелі. Подібно до Йова, Адам був непорочною і праведною людиною, яка боїться Бога і віддаляється від зла. Про Йова також сказано, що він був найзаможнішою людиною на Сході, тому що Бог рясно благословив його майном. Так само й Адамові було дано всі багатства цього світу.

Подібно до Адама, Йов на початку свого життя мав усе, що робить людину щасливою, але сатана втрутився і зруйнував цей світ.

«Тоді Господь запитав сатану: Чи ти звернув увагу на Мого слугу Йова? Адже немає на землі рівного йому чоловіка, – він бездоганний, справедливий, богобійний і уникає всякого зла! У відповідь Господу сатана сказав: Хіба даремно Йов такий богобійний? Хіба не Ти обгородив його звідусіль, – його дім, і все, чим він володіє? Ти поблагословив працю його рук, а його отари худоби заполонили землю. Але простягни лишень Твою руку та доторкнися до того, що він має, – чи не почне він лихословити Тебе у вічі?! [Тоді] Господь сказав сатані: [Гаразд!] Ось усе, що він має, у твоїх руках, тільки його самого не доторкайся! Після цього сатана пішов геть від Господа»

Йова 1:8-12

Саме такими лихами сатана випробовував Йова. Він позбавив його майже всього: за один день загинули всі десять його дітей, і тоді ж він утратив усе своє майно. Із найбагатшої людини Сходу Йов став найнещаснішим. Ми не знаємо, скільки часу тривало це тяжке випробування, яке здавалося нескінченним. Про свої страждання він говорить так:

«І зараз моя душа вмліває (ниє) у мені, – мною заволоділи дні смутку. Вночі мої кості ніби пронизує біль, – навіть мої жили не розслаблюються»

Йова 30:16, 17

Так було й з Адамом. Одного дня він утратив усе – свій дім в Едемі та доступ до дерева життя. Постраждала і його сім’я, і відтоді почалася історія, яку він ніколи не міг би уявити: історія страждань для нього та всіх його нащадків, історія, яка не має ні кінця, ні полегшення. Минуло понад шість тисяч років людської історії, а ми й досі страждаємо.

«Дивлячись упродовж майже тисячі років на наслідки гріха, [Адам] зрозумів, що це милість Божа – покласти край життю, сповненому страждань і скорбот».1 Через свій власний гріх він уже не міг радіти, оскільки бачив, як його нащадки обирали шлях зла, перетворюючи цей світ на жахливий театр духовної війни між добром та злом.

КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ ЖАХІВ

Поки ми живемо на цій землі, ми не можемо цілком усвідомити руйнівні наслідки гріха. Від падіння та повстання Люцифера, заколоту ангелів і до епохи гріха на землі кількість утрачених життів – життів, які могли б жити вічно, стала воістину незліченною. Описуючи своє видіння про цю велику кількість, Іван Богослов говорить:

«Кількість їх – наче пісок морський»

Об’явлення 20:8

Ми відчуваємо жах, коли бачимо або згадуємо наслідки воєн, акти жорстокості, по-звірячому вбитих людей, дітей, які загинули або залишилися без батьків, а також життя без надії, зруйновані вщент міста і селища та безліч інших жахіть, які важко навіть описати.

«Побачив Господь, що [дуже] велика розбещеність людей на землі, й усі бажання їхніх сердець повсякчасно [спрямовані] лише на зло»

Буття 6:5

Так описується стан допотопного світу: «Бог дав людям Свої Заповіді як правило для життя, але вони порушили Його Закон, і наслідком цього став усякий гріх. Нечестя людей було відвертим і зухвалим, справедливість – потоптана, і зойки пригноблених досягали Небес. Усупереч Божественному повелінню, даному на початку, було запроваджене багатожонство. Бог дав Адамові одну дружину і тим самим виявив Свою волю щодо цього. Але після гріхопадіння люди вирішили чинити за власними гріховними бажаннями, результатом чого стало швидке зростання рівня злочинності й нещастя. Люди не поважали ані шлюбних взаємин, ані права власності. Якщо хтось забажав дружини чи майна свого ближнього, він силою відбирав їх, і люди почали хизуватися насильствами. Вони знаходили задоволення в тому, щоб відбирати життя у тварин, вживаючи в їжу м’ясо. Це робило їх дедалі жорстокішими і кровожерливішими; вони ставилися до людського життя з гідною подиву байдужістю».2

Багато людей не усвідомлюють, що найжорстокішою битвою в історії є боротьба між добром і злом. Це не меч, що пронизує тіло; не куля, що забирає життя; не найсмертоносніша зброя або бомба, що вбиває тисячі людей. Це гріх, який спотворює думки, розбещує моральність, руйнує принципи і притуплює розум до смертельного заціпеніння, так що людина вже не усвідомлює його справжньої сили.

«Лише той, хто грішить, той помре»

Єзекіїля 18:20

Подібно до дітей, які наражають себе на небезпеку, мріючи знайти щастя, чимало людей живуть у цьому світі під впливом «опіуму» гріха. Їм здається, що їхнє життя веде до якогось неземного блаженства, тоді як насправді вони перебувають на шляху до смерті. Але як батько рішуче рятує свою дитину з небезпеки, так і наш Небесний Отець втрутився заради нас ще тоді, коли ми не просили Його про це і навіть відкидали таку своєчасну допомогу. О душе, що спиш у гріху, прокинься! І поглянь на Христа, твого Спасителя. Він – наша єдина дорога до спасіння. Іван Хреститель був натхненний проголосити: «Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!» (Від Івана 1:29). Так, Він справді бере на Себе гріх світу. Тільки Він Один здатний стримати смертоносну силу, яку гріх має над нами. Він Той, Хто покладе край цій жахливій історії.

НАЙЩАСЛИВІШІ У СВІТІ?

Згідно зі статистикою, Фінляндія вважається найщасливішою країною у світі вже восьмий рік поспіль (станом на 2025 рік). За нею йдуть інші країни Північної Європи, такі як Данія та Ісландія, які також посідають високі позиції. Такий результат можна пояснити низкою чинників: розвинутою системою соціального забезпечення, високим рівнем довіри до держави, низьким рівнем корупції, належним балансом між роботою та особистим життям, а також загальним доступом до якісної освіти та охорони здоров’я.

Однак навіть у цій «щасливій» країні в середньому відбувається два самогубства щодня. У перерахунку це означає, що у Фінляндії рівень самогубств становить 13,65 на 100 000 жителів, що перевищує світовий середній показник – 9,14 на 100 000 осіб.4 Ця країна також стикається з серйозною кризою, пов’язаною зі вживанням заборонених речовин і алкоголю.

Отже, очевидним залишається одне: навіть у «найщасливішій» країні світу є смуток, депресія, хвороби та смерть. Дивно усвідомлювати, що настане час, коли не тільки в цій країні, а в усьому світі «більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю» (Об’явлення 21:4).

ВІЧНЕ ЩАСТЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ

Ісус дає запевнення:

«Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були»

Від Івана 14:1-3

«Усі, хто є виконавцями Божого Слова, будуть благословенні. Які б хрести їм не довелося нести, яких би втрат не довелося зазнати, яких би гонінь вони не витерпіли, навіть якщо це означатиме втрату земного життя, вони будуть щедро винагороджені, бо отримають життя співмірне з життям Самого Бога. Втрачаючи своє життя заради Христа, вони отримують життя, яке триватиме вічно. Вони ходять під керівництвом Отця, Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни. Вони побачать Його обличчя, і Його ім’я буде на їхніх чолах».5

Важко навіть уявити, якою радістю буде усвідомлення того, що найстрашніша історія з усіх, які коли-небудь знало людство, нарешті добігла кінця. Це історія, написана на сторінках часу, чорнилом якої стала Кров нашого Божественного Творця та мільйонів мучеників. Мойсей – лише один із прикладів вірних людей, який «краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха. Він уважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду» (До євреїв 11:25, 26).

Яка це чудова думка – що вічність з кожним днем стає дедалі ближчою і наближається той славний день, коли ми побачимо нашого Господа віч-на-віч; день, коли «Він обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю, – вже більше не буде, тому що перше минулося» (Об’явлення 21:4). Сліпі вперше побачать обличчя свого Викупителя, паралізовані побіжать в обійми свого Творця, німі прославлять свого Бога, а мученики побачать сенс своїх страждань.

РАДІСТЬ ВИКУПЛЕНИХ

У Божому Слові ми знаходимо чудові розповіді про вічну славу, якою святі насолоджуватимуться протягом нескінченних віків.

«Перед викупленими постає святе місто. Ісус широко відчиняє перлинні брами, народи, котрі зберегли істину, проходять крізь них. Там вони бачать Божий рай, домівку Адама в його невинності. Потім вони чують голос, мелодійніший за найпрекраснішу музику, який звертається до них зі словами: ″Ваша боротьба закінчена″. ″Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!″».6

Івану було важко описати обмеженою людською мовою славу цього вічного Царства. Воно сповнене чудес: вулиці з прозорого золота, основи з дорогоцінного каміння, що сяють Божою славою, прекрасні краєвиди незрівнянної краси, радість зустрічі з родичами та друзями, з якими на цій землі розлучила смерть. Але всі ці чудеса – лише обрамлення дару, який ще прекрасніший, – присутність Самого Христа. Небо не було б Небом, якби Його там не було.

Посеред усієї Небесної краси Христос сяє як головна перлина у вінці. Його краса й велич привертають увагу всіх спасенних. Споглядання Того, завдяки Кому всі вони отримали право бути там, стане найвищим досвідом, який можна пережити. Ісус – Той, Хто зглянувся на наше становище. Коли ми були побиті, оголені й залишені ледь живими, Христос не пройшов повз другий бік дороги (Від Луки 10:31). Натомість, Він зцілив наші рани і подбав про нас, перетворивши наше життя так, щоб ми стали гідними бути з Ним у вічності. Споглядаючи Божі милості, Давид вигукує:

«Благослови, душе моя, Господа і все моє єство, – святе Ім’я Його! Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх Його благодійств»

Псалом 103:1, 2

Є велична картина, яка пом’якшує серце, коли ми розмірковуємо про неї: «Коли викуплених запрошують увійти до Божого міста, повітря сповнюється радісними переможними вигуками. Незабаром зустрінуться два Адами. Божий Син з розпростертими обіймами готовий зустріти батька людського роду – створену Ним істоту, яка згрішила проти Свого Творця і за гріх якої Спаситель поніс на Своєму тілі сліди розп’яття. Коли Адам бачить рани, залишені безжалісними цвяхами, він не падає в обійми Свого Господа, а в смиренні припадає до Його ніг зі словами: «Достойний, достойний Агнець, Котрий був заколений!». Спаситель ніжно підіймає його і просить ще раз поглянути на свою домівку – Едем, з якого він так давно був вигнаний».7

Вісниця Господа описує: «Я побачила незліченну кількість ангелів. Вони винесли з міста вінці слави – по одному для кожного, і на кожному було написане його нове ім’я. Ісус попросив принести Йому ці вінці, й ангели поклали їх перед Ним. Викупитель власноруч покладає на голови викуплених вінці слави».8

Тоді кожен з нас отримає можливість спілкуватися зі Спасителем упродовж усієї вічності:

«Викуплені Господом повернуться, – прийдуть на Сіон з радістю і веселими вигуками. Вічна радість, як корона, буде на їхніх головах. Вони успадкують радість і веселий настрій, а біль і зітхання зникнуть»

Ісаї 51:11

ЩАСЛИВИЙ ВСЕСВІТ

Поки триває велика боротьба між добром і злом, щоразу, коли грішник кається, на небесах панує радість (див. Від Луки 15:7). Але у вічності радість, яка лунатиме по всьому Всесвіту, стане ще більшою, адже грішників більше не буде! Жителі інших світів із напруженим очікуванням спостерігали за катастрофою, яка сталася на нашій планеті. Але тепер вони радіють, що все завершилося, і відчинять двері своїх осель, щоб з великою радістю прийняти викуплених і показати їм своє прекрасне житло – світи, які ніколи не були осквернені гріхом, місця, які упродовж віків, тривалість яких неможливо осягнути, перебували в бездоганній невинності.

«У всі віки Бог діяв через святих ангелів, для захисту й звільнення Свого народу. Небесні істоти завжди брали активну участь у справах людей. Вони з’являлися людям у сяючих, мов блискавка, шатах, і в простій одежі мандрівників. Ангели приходили до Божих дітей і в людській подобі. Вони відпочивали опівдні під деревами, мов втомлені мандрівники, користувалися гостинністю людських домівок, охороняли нічних подорожніх».9 Але тепер ми зможемо почути дивовижні історії про те, як ці Небесні вісники працювали заради нас, як піклувалися про нас і скеровували наше життя. Якою ж радістю для них буде побачити, що тепер ми вже приходимо як гості до їхніх осель! Кожна розповідь супроводжуватиметься теплими обіймами. Слова вдячності лунатимуть з наших уст, і разом з ними ми славитимемо Бога упродовж усієї вічності!

РАДІСТЬ ХРИСТА

«Дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу»

До євреїв 12:2

Цей вірш показує, заради чого Христос страждав на Голгофі. Заради майбутньої радості Христос не зосереджував Свою увагу на стражданнях, які Він відчував на хресті. Навпаки, Він бачив вас у Небесній Вітчизні. Усвідомте: саме ви були причиною Його жертви; ви були Його радістю навіть у годину смерті. Під час Його агонії в Гетсиманському саду могутній ангел підтримував Його цією думкою: «Ангел прийшов не для того, щоб взяти чашу з руки Христа, а щоб зміцнити Його в рішучості випити цю чашу і запевнити Христа у любові Отця. Він прийшов, щоб зміцнити Боголюдину в годину молитви, показати відкрите Небо та нагадати про душі, які будуть спасенні завдяки Його стражданням. Ангел запевняв: Отець Його набагато могутніший, ніж сатана, смерть Спасителя приведе до цілковитої поразки сатани, і царство цього світу буде віддано святим Всевишнього. Він говорив, що Христос буде задоволений подвигом Своєї душі, тому що багато людей будуть спасенні навіки».10

Радість Христа в ту мить можна порівняти з радістю батька, який знову знайшов свого втраченого сина. Немає жодних запитань, жодних докорів чи печалі – лише глибокі обійми, у яких любов ніби знаходить сенс свого існування.

ВИСНОВОК

«Коли Небо буде здобуте і ми пройдемо через браму Божого Міста, щоб почути слова: ″Гаразд, рабе добрий і вірний! Увійди в радість свого пана!″, – якими незначними здаватимуться випробування та труднощі, які спіткали нас на цьому шляху».11

Прочитавши цю статтю, подумай: чи може бути більше благословення, ніж Небо? Якщо твоя відповідь: «Ні, жодного», тоді уважно подумай, за що ти тримаєшся, ризикуючи втратити все заради нічого. Ця страшна думка яскраво виражена в богонатхненних словах: «Нечестиві бачать, що втратили через свій непослух. Вони з презирством відмовилися від незрівнянно більшої вічної слави, запропонованої їм, але якою бажаною вона здається їм тепер! ″Усе це, – волає пропаща душа, – я міг би мати, але вважав за краще відкинути. О, страхітлива омана! Я проміняв мир, щастя і честь на нещастя, ганьбу і відчай!″».12

Немає для людини гіршого болю, ніж усвідомлення того, що вона втратила те, що колись мала. Але ще гірше знати, що вона втратила це назавжди! Єдине, що визначить різницю між гірким і щасливим кінцем, – це твоє рішення про те, Ким для тебе є Христос. То ж будьмо впевнені, що опинимося серед тих, хто радітиме з Ісусом у цій вічній зустрічі викуплених і їхнього Викупителя. Амінь!

Посилання:

  1. Патріархи і пророки. – С.82.
  2. Патріархи і пророки. – С.91.
  3. https://www.unir.net/revista/ciencias-sociales/pais-mas-feliz-del-mundo/
  4. https://www.bbc.com/mundo/articles/cv2ynllx8m9o
  5. Погляд угору. – С.35.
  6. Велика боротьба. – С.646.
  7. Велика боротьба. – С.647.
  8. Історія спасіння. – С.413.
  9. Велика боротьба. – С.631.
  10. Бажання віків. – С.693.
  11. Погляд угору. – С.245.
  12. Велика боротьба. – С.668.
Перейти до змісту
Завантаження відео…