Безперервний потік оливи

Складено із праць Еллен Г. Уайт

«Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому. П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли із собою олії. А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію. Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули. А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч! Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці. Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть! А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців та й купіть собі. Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері. Потім приходять й інші діви та й кажуть: Пане, пане, відчини нам! А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю! Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде]» (Від Матвія 25:1-13).

Золота олива

«Хай будуть підперезані ваші стегна і хай горять ваші світильники. Тож будьте подібні до людей, які очікують свого пана, коли той повернеться з весілля; як прийде він і постукає, то відразу ж відчинять йому. Блаженні ті раби, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі; запевняю вас, що підпережеться, посадить їх і, підійшовши, буде служити їм. І якщо прийде і в другу, і в третю сторожу, і знайде їх так само, то блаженні вони... Тож і ви будьте готові, бо саме тієї години, в котру не сподіваєтеся, прийде Син Людський!» (Від Луки 12:35-38, 40).

Тут ми застережені не позбавляти свої душі тих привілеїв, які Господь передбачив, для того щоб ми могли збагатитися у вірі і стати спадкоємцями згідно з обітницею. Ми повинні пильно чекати на Прихід Господа. Перші ознаки духовної дрімоти слід рішуче долати. Першим схильностям до духовних лінощів слід категорично протистояти. «Будьте тверезі, пильнуйте», – наставляє апостол. Кожна мить повинна бути використана правильно. «Але хто витерпить до кінця, той спасеться». Нам дано повеління звершувати своє спасіння, і спосіб, як це робити, чітко вказаний: «Адже то Бог за [Своєю] доброю волею викликає у вас і бажання, і дію».

Ті, котрі хочуть бути готовими зустріти свого Господа, повинні тримати свої каганці наповненими оливою благодаті. Саме нехтування цим відрізняло нерозумних дів від мудрих. У них були каганці, але не було оливи; їхні характери не витримали випробування. Мудрі діви мали не тільки інтелектуальне знання Істини, але й завдяки благодаті Христа їхня віра, терпіння та любов постійно зростали. Їхні каганці наповнювалися завдяки їхньому живому зв’язку зі Світлом світу. І коли нерозумні діви прокинулися і побачили, що їхні каганці ледве горять або зовсім гаснуть у темряві, мудрі діви з каганцями, що яскраво палали, увійшли до шлюбного палацу, і двері були зачинені.

Олива, якою мудрі діви наповнили свої каганці, символізує Святого Духа. Пророк Захарія пише: «Ангел, котрий розмовляв зі мною, повернувся і розбудив мене, як будять людину зі сну, і запитав мене: Що ти бачиш? Я відповів: Бачу я світильника, – увесь він із золота, зверху на ньому чаша з оливою та сім лампадок на семи трубочках, що йдуть від чаші зверху. А біля нього бачу дві оливки, одна оливка з правого боку чаші, а друга – з лівого... Відізвавшись, я запитав його: Що це за дві оливки справа й зліва від світильника? І ще з одним питанням я звернувся до нього: Що означають ті дві оливкові галузки, які за допомогою двох золотих трубок випускають із себе золоту [оливу]? Відповідаючи, він запитав: Невже не знаєш і цього? Я відповів: Ні, мій володарю. Тоді він пояснив: Це два помазаники, котрі стоять перед Владикою всієї землі» (Захарії 4:1-3, 11-14).

За допомогою святих істот, які оточують Його престол, Господь підтримує постійний зв’язок з жителями землі. Золота олива символізує благодать, якою Бог наповнює світильники віруючих. Якби ця свята олива не зливалася з Небес через звістки Божого Духа, сили зла мали б цілковитий контроль над людством.

Бог зневажається, коли ми не приймаємо звістки, які Він нам посилає. Таким чином ми відмовляємося від золотої оливи, яку Він бажає злити в наші душі, щоб ми могли передати її тим, хто перебуває в темряві. Коли пролунає заклик: «Ось молодий, виходьте йому назустріч!», ті, котрі не прийняли святої оливи, які не плекали в серці благодать Христову, виявлять, як нерозумні діви, що вони не готові зустріти свого Господа. У них не буде можливості придбати оливу, і їхнє життя виявиться зруйнованим. Однак якщо ми молитимемося про Божого Духа, якщо благатимемо, як Мойсей: «Покажи мені, благаю, Твою славу!», то Божа любов зіллється в наші серця. Золота олива буде дарована нам.¹

Злиття оливи

Божий народ повинен стати каналом найпотужнішого впливу у Всесвіті. У видінні, показаному Захарії, дві оливки, що знаходяться перед Богом, зображені тими, що виливають із себе золоту оливу, через золоті трубочки в чаші святині. Олива ця живить лампади у святині, внаслідок чого вони можуть випромінювати постійне та яскраве світло. Так і від помазаних оливою, котрі стоять у Божій присутності, повна міра Божественного світла, любові та сили передається Його народові, щоб він міг наділяти оточуючих світлом, радістю та життєдайною силою. Божі люди повинні стати каналами, через які Божественні посередники зможуть зливати на світ потоки Божої любові.

Сьогодні Бог прагне здійснити через Свій народ той самий намір, який Він бажав виконати за допомогою ізраїльтян, коли вивів їх із Єгипту. Споглядаючи доброту, милосердя, справедливість і любов до Бога, виявлені в церкві, світ отримає уявлення про Його характер. І коли Божий Закон таким чином відобразиться в житті, навіть світ визнає перевагу тих, хто любить Бога, боїться Його і служить Йому більше за всіх людей на землі. Око Господнє спостерігає за всіма з Його народу; у Нього є Свої плани для кожної людини.²

Світло, що проливається всюди

Вістку надії й милості необхідно донести до кінців Землі. Кожен бажаючий може з вірою шукати захисту в Бога та укласти мир з Ним, – нехай же укладе мир з Ним! Язичники більше не повинні перебувати під покровом опівнічного мороку. Яскраве проміння Сонця Праведності розжене темряву. Сили зла переможені.

Однак жодна людина не спроможна дати іншим те, чого сама не одержала. У Божій справі люди нічого не можуть створити самостійно. Ніхто не здатний власними зусиллями зробити себе носієм Божого світла. Небесні посланці переливали золоту оливу в золоті трубочки, щоб із золотої чаші вона потрапила до світильників святині, які постійно випромінювали яскраве сяюче світло. Божа любов, котра постійно передається людині, – ось що робить людину здатною ділитися світлом з іншими. У серця всіх, з’єднаних з Богом вірою, щедро зливається золота олива любові, аби сяяти в добрих ділах, правдивому щирому служінні Богові.

У великому, безмірному дарі Святого Духа містяться усі Небесні ресурси. Не через те багатства Божої благодаті не зливаються широким потоком на людей, що Бог начебто хоче обмежити їх. Якби всі бажали одержати ці багатства, кожний сповнився б Святого Духа.

Кожна душа має перевагу бути живим руслом, яким Бог передаватиме світові скарби Своєї благодаті, незбагненні багатства Христа. Христос нічого не бажає так палко, як мати таких працівників, котрі явили б світові Його Дух і характер. Світ нічого не потребує так сильно, як прояву любові Спасителя через людей. Усе небо чекає, щоб відкрилися канали, якими могла б зливатися свята олива, несучи радість і благословення людським серцям.³

Кожен є посудиною

Якщо члени Божої церкви сьогодні не матимуть живого зв’язку із Джерелом усякого духовного росту, вони не будуть готові до часу жнив. Якщо вони не потурбуються, щоб їхні каганці були приготовлені й давали світло, то вони не одержать додаткової благодаті в час особливої потреби.

Лише ті, котрі постійно отримують свіжий прилив благодаті, матимуть силу, відповідну до їхніх щоденних потреб і їхньої здатності користуватися нею. Замість того щоб чекати якогось часу в майбутньому, коли внаслідок особливого злиття духовної сили вони у чудодійний спосіб стануть придатними для навернення душ, ці християни щодня упокорюються перед Богом, аби Він зробив їх посудинами для використання в Його справі. Щодня вони шукають і використовують наявні можливості для служіння, свідкуючи про Господа всюди: чи то в скромному домашньому середовищі, чи на ниві громадського служіння.

Для посвяченого працівника є чудова розрада в усвідомленні того, що навіть Христос під час Свого земного життя щодня просив у Свого Отця свіжого приливу необхідної йому благодаті; після такого спілкування з Богом Він ішов зміцнювати і благословляти інших. Подивіться на Божого Сина, Котрий схилився в молитві до Свого Отця!.. Усім, хто повністю присвячує себе на служіння Йому, Він обіцяє допомогу згори. Його власний приклад – гарантія того, що щира наполеглива молитва до Бога з вірою, що веде до цілковитої залежності від Нього та повного посвячення для Його справи, забезпечить людям допомогу Святого Духа в боротьбі з гріхом.⁴

Доступне саме зараз!

Небесні скарби будуть щедро даровані нам, якщо ми проситимемо про них; і коли ми отримаємо це благословення, ми, у свою чергу, повинні передати його іншим. Таким чином, святі посудини отримують оливу, і церква стає світлом для світу.

Ось та робота, яку Господь бажає бачити від кожного з нас, тоді як чотири Ангели тримають чотири вітри, щоб вони не дули доти, доки не будуть покладені печатки на чолах Божих рабів. Зараз не час догоджати своєму єству. Ми повинні приготувати каганці своєї душі. Вони повинні бути наповнені оливою благодаті. Ми повинні вжити всіх запобіжних заходів для того, щоб уберегти себе від духовного падіння, і щоб великий Господній день не прийшов на нас, як злодій уночі. Кожен Божий свідок повинен свідомо працювати там, де Господь доручає йому. Нам необхідно щодня набувати глибоких досвідів удосконалення свого характеру за подобою Божественного зразка. Нам необхідно щодня отримувати святу оливу для того, щоб передавати її іншим. Кожен може стати світлом для світу, якщо забажає. Ми повинні сховати своє «я» в Ісусі й прийняти Слово нашого Господа, дане нам у порадах і настановах, а також з радістю передавати його іншим. Зараз нам потрібно багато молитися. Христос говорить: «Невпинно моліться» (1 до солунян 5:17), тобто піднесіть свої думки до Бога, Джерела усілякої здібності та сили.

Можливо, ми вже давно прямуємо вузькою дорогою, але це не можна вважати гарантією того, що ми будемо йти нею до кінця свого життя. Якщо ми ходимо перед Богом у супроводі Духа, то це лише тому, що ми шукаємо його щодня через віру. По золотих трубочках дві оливки передають нам свою оливу; ті ж, котрі не розвивають дух молитви і звичку молитися, не можуть розраховувати на отримання золотої оливи доброти, смирення, довготерпіння, лагідності та любові.

Жоден з нас не має з’єднуватися зі світом, у якому панує беззаконня. Ми не маємо права бути деякий час у спілкуванні з Богом, а потім, залишивши Його, ходити в іскрах власного запалу. Ми повинні бути до кінця послідовними й непохитними у справах своєї віри…

Час благодаті, в який ми нині живемо, повинен бути часом злиття Святого Духа для тих, хто прагне мати Божу допомогу. Просіть у Бога Його благословень. Для нас настав час бути більш ревними у своєму покликанні. Нам доручено важку, але разом з тим блаженну, славну роботу проголошення Христа тим людям, котрі перебувають у темряві. Ми покликані проголосити особливі істини для теперішнього часу. Для цього необхідне злиття Святого Духа. Нам потрібно молитися про це, Господь чекає, коли ми звернемося до Нього по допомогу. Поки що ми не вкладаємо в Божу справу весь запал своєї душі.⁵

Чи не перешкоджаю я рухові потоку?

Дух не зіллється доти, доки між членами церкви панує розбрат і вони плекають образи одне на одного. Заздрість, ревнощі, підозри та лихослів’я походять від сатани, і вони ефективно перегороджують шлях дії Святого Духа. Ніщо в цьому світі не є таким дорогим для Бога, як Його церква. Ніщо окрім неї не охороняється Ним так дбайливо і ревно і ніщо інше не ображає Бога так, як вчинок, що послаблює вплив людей, котрі звершують Його служіння. Він вимагатиме звіту від усіх, хто допомагає сатані, осуджувати й бентежити людей.

Брати і сестри, позбавлені співчуття, ніжності та любові, не можуть виконувати роботу Христа. Щоб виконалося пророцтво про те, що слабкий буде, як Давид, а дім Давида буде, як Господній ангел (див. Захарії 12:8), Божі діти зобов’язані позбутися усілякої підозрілості у взаєминах між братами, їхні серця повинні битися в унісон, християнська доброзичливість і братерська любов повинні зростати все більше й більше. У моїх вухах звучать слова: «Згуртуйтеся, згуртуйтеся». Урочиста свята Істина для теперішнього часу повинна об’єднати Божий народ. Треба викорінити у собі прагнення до першості. Нам потрібно змагатися лише в одному – хто найбільше уподібниться до Христа характером, хто цілковито упокорить себе Ісусові…

Перетворення характеру повинно свідчити світові про Христову любов, що живе в серці. Господь очікує від Свого народу прояву того, як викупна сила благодаті може працювати над порочним характером і вдосконалювати його, роблячи збалансованим і здатним приносити плоди.

Однак, щоб Божий намір стосовно нас здійснився, необхідно виконати підготовчу роботу. Господь велить нам звільнити свої серця від егоїзму, який є коренем відчуження. Господь прагне злити на нас Свій Святий Дух великою мірою, і Він велить нам очистити шлях самозреченням. Коли наше «я» підкориться Богові, наші очі відкриються і ми побачимо каміння спотикання, які наша гріховність зводить на шляху ближніх. Бог просить нас усунути все це. Він говорить: «Тому визнавайте один перед одним гріхи, моліться один за одного, щоби зцілитися» (Якова 5:16). І тоді ми можемо мати впевненість, яку мав Давид, коли молився після визнання свого гріха: «Поверни мені радість Свого спасіння і зміцни в мені Духа слухняності. Я навчатиму злочинців Твоїх доріг, і грішники навертатимуться до Тебе» (Псалом 51:14, 15).

Коли Божа благодать панує в серці, душу оточує атмосфера віри, мужності і Христоподібної любові, що оживляє духовне життя всіх, хто перебуває в ній… Кожен, хто причетний до любові Христа, яка все пробачає, просвітлений Божим Духом і навернений до Істини, відчує, що він у боргу за ці дорогоцінні благословення. Тих, котрі мають смиренне серце, Господь використовуватиме для досягнення душ, до яких не можуть знайти підходу рукопокладені служителі. Вони будуть спонукані говорити слова, які відкривають благодать Христову, що спасає.

І, стаючи благословенням для ближніх, вони самі отримають благословення. Бог дає нам можливість ділитися благодаттю, щоб Він міг рясною мірою наповнити нас благодаттю. Віра і надія зміцнюються, коли Божий посередник трудиться, використовуючи таланти та здібності, дані Богом. Божественна сила допомагатиме йому.⁶

Підтримуючи безперервний рух потоку

Ми всі живемо у відповідальний час. Кожній людині довірено якийсь особливий дар або талант, який слід використовувати для поширення на землі царства Викупителя. Усім відповідальним представникам Бога, від найскромнішого і найневідомішого до тих, котрі займають високі посади в церкві, довірені Господні блага. Не тільки служитель повинен працювати для спасіння душ. Ті, котрі мають найскромніші обдарування, не будуть виправдані, якщо не використовують те найкраще, що у них є, оскільки, пускаючи свої таланти в обіг, вони будуть їх примножувати. Небезпечно нехтувати своїми моральними обов’язками чи вважати неважливою довірену справу. Бог у Своєму провидінні розподіляє доручення відповідно до різних можливостей Своїх дітей. Не слід сильно хвилюватися через те, що ти не можеш прославити Бога талантами, які тобі не були дані і за які ти не несеш відповідальності.⁷

Здатність отримувати святу оливу від двох оливок зростає в міру того, як той, хто отримує цю святу оливу, передає її через слова і справи і таким чином задовольняє потреби інших душ. Працівник повинен постійно займатися дорогоцінною працею, що приносить задоволення і дасть можливість служити оточуючим.

Нам необхідно щодня отримувати свіжий запас оливи. Скільком душам ми можемо допомогти, встановивши з ними зв’язок! Усе небо чекає встановлення каналів, через які може бути злита свята олива, щоб стати радістю та благословенням для оточуючих. Я не боюся, що хтось помилиться в роботі, якщо тільки вони об’єднаються з Христом. Якщо Він перебуває з нами, ми працюємо постійно і ґрунтовно, і наша робота буде довговічною. Божественна повнота завжди передаватиметься через посвячену людину-посередника і поширюватиметься на її ближніх.⁸

Чому ж ми не прагнемо і не бажаємо дару Духа, адже це єдиний засіб для отримання сили? Чому ми не говоримо, не молимося і не проповідуємо про це?..

Дух посилає таку силу, яка здатна допомогти людині за будь-яких обставин і умов життя, серед найнеймовірніших важких родинних стосунків, ненависті світу та за особистого усвідомлення власної недосконалості та помилок.⁹

«Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?» (Від Луки 11:13). Дух Святий, Представник Божий на землі, є найбільшим з усіх дарів. У Ньому сховані всі «добрі дари». Сам Творець не може дати нам нічого більшого і кращого. Якщо ми благаємо Господа зглянутися над нами у біді та керувати нами через Духа Святого, то Він ніколи не відмовить нам у нашому проханні.¹⁰

Посилання:

1. Рев’ю енд Геральд, 3 лютого 1903 року.
2. Свідоцтва для церкви. – Т.6. – С.11, 12. [Виділено автором статті].
3. Наочні уроки Христа. – С.418, 419. [Виділено автором статті].
4. Дії апостолів. – С.55, 56.[Виділено автором статті].
5. Свідоцтва для проповідників. – С.510-512. [Виділено автором статті].
6. Свідоцтва для церкви. – Т.6. – С.42, 43.
7. Там саме. – Т.4. – С.618.
8. Там саме. – Т.6. – С.117.
9. Там саме. – Т.8. – С.22.
10. Блаженства, промовлені на горі. – С.132.