Сім'я. Де зароджується віра

Індивідуальність у сім’ї

СЕРЕДА | ДЕНЬ 4

Індивідуальність у сім’ї

Змінити розмір шрифту:

Наша справжня індивідуальність визначається не тим, що ми успадкували або чого досягли, – вона дана нам Богом.

«Нарешті сказав Бог: Створімо людину за Нашим образом й за Нашою подобою… І створив Бог людину за Своїм образом, – за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою».

Буття 1:26, 27

Індивідуальність у сім’ї

Дж. М. Сітоле

У сучасному світі сімейна індивідуальність охоплює загальне уявлення сім’ї про себе, відчуття приналежності, цінності, почуття безпеки, культуру, традиції та історію, які поєднують батьків, дітей, братів і сестер, пов’язаних кровною спорідненістю, шлюбом чи усиновленням.

У християнській родині: «Наше головне джерело індивідуальності – це те, що ми створені за Божим образом і через віру в жертву Христа за наші гріхи усиновлені в Його сім’ю».1

«Наша індивідуальність у Христі не має нічого спільного з націоналістичним уявленням про християнську індивідуальність, яке сьогодні можна зустріти в деяких політичних колах. Індивідуальність християнина визначається Ісусом, а не політичними поглядами чи самовираженням. Коли ми приймаємо Його як свого Спасителя і Господа, ми стаємо невід’ємною частиною Божої сім’ї. Ми стаємо частиною Небесного суспільства вже тут, на землі. І хоча виникає спокуса ґрунтувати свою індивідуальність на результатах психологічних тестів і різноманітних оцінок особистості, жодні людські способи самовизначення не можуть зрівнятися з набуттям своєї індивідуальності в Богові, любов Котрого до нас є незмінною і вічною».2

Посвячення Богові є основою сімейної індивідуальності: «Вказівки, дані Мойсеєві щодо свята Пасхи, мають велике значення і повинні виконуватися батьками й дітьми в наш час...

Батько був покликаний виконувати обов’язок священника в сім’ї, а коли він помирав, тоді цей урочистий акт – кроплення кров’ю одвірку – мав виконати старший син. Це символізує справу, яка має виконуватися у кожній сім’ї. Батьки повинні збирати вдома своїх дітей і представляти їм Христа як їхню Пасху. Батько посвячує Богові кожного мешканця свого дому і здійснює роботу, символічно представлену святом Пасхи. Небезпечно довіряти цей серйозний обов’язок іншим».3

Батькам слід зберігати індивідуальність сім’ї за допомогою молитви: «Оточіть своїх дітей фортецею молитви та віри й пильно бережіть її. Ви не можете жодної миті почуватися в безпеці від нападів сатани. Вам не можна ані хвилини спати на своєму посту. Це дуже важлива боротьба з вічними наслідками. Це питання життя або смерті для вас та вашої сім’ї».4

Особлива індивідуальність чоловіка і дружини: «Мені було показано, що, хоча чоловік і дружина перебувають у шлюбі, дали одне одному найурочистішу обітницю перед Небом і святими ангелами та стали одним тілом, кожен із них усе ж зберігає свою індивідуальність, якої шлюбний союз не може знищити… Ні чоловік, ні дружина не повинні розчиняти свою індивідуальність в індивідуальності іншого. Кожен має особисті стосунки з Богом».5

Чоловіки в сім’ї:

«Так само чоловіки: живіть зі своїми дружинами в порозумінні, поводячись, немов з тендітною вазою, сповненою жіночості, виявляючи їм шану як співспадкоємцям благодаті життя, щоб не було перепон для ваших молитов».

1 Петра 3:7

«[Чоловік], не намагайся поневолювати свою дружину й підкоряти її своїй волі, але добротою та безкорисливим прагненням забезпеч їй комфорт і щастя, привертай її до більш тісного та теплого спілкування з собою. Дай їй можливість проявити свої здібності, не намагайся впливати на хід її думок і все вирішувати за неї, інакше вона остаточно втратить свою індивідуальність».6

Жінки в сім’ї:

«Дружини, [коріться] своїм чоловікам, як Господу».

До ефесян 5:22

Є різниця між тим, щоб дружина корилася чоловікові, як Господеві, і тим, щоб розчиняла в ньому свою індивідуальність. «Жінка, яка дозволяє чоловікові керувати собою в дрібницях сімейного життя і заради цього жертвує своєю індивідуальністю, не зможе повною мірою бути корисною для світу, бути благословенням для нього, і не виконає Божого задуму стосовно свого життя. Вона стає лише знаряддям, яким керують чужа воля та чужий розум. Бог наділив кожного – і чоловіка, і жінку – власною індивідуальністю. Кожен покликаний жити й діяти в Божому страху».7

«Якщо дружина дозволяє чоловікові розпоряджатися її тілом і розумом, виявляючи у всьому беззастережний послух його волі, жертвуючи власним сумлінням, гідністю і навіть своєю особистістю, то вона втрачає можливість справляти могутній вплив на добро, необхідний для духовного піднесення її чоловіка».8

Діти в сім’ї: «Христос зберігав досконалу індивідуальність характеру, незважаючи на несприятливе оточення та найрізноманітніші обставини. Протягом перших тридцяти років Свого життя в Назареті не відбувалося нічого надприродного, що привертало б увагу людей до Нього… Життя Христа відрізнялося від життя більшості дітей. Сила Його морального характеру і непохитність завжди спонукали Його прислухатися до голосу обов’язку й дотримуватися правильних принципів, від яких жодні, навіть найсильніші спонукання не могли Його відвернути. Ні гроші, ні задоволення, ні похвала, ні осуд не могли ані купити Його прихильність, ані лестощами схилити Його до неправильного вчинку. Він мав силу протистояти спокусі, мудрістю розпізнавати зло і твердістю залишатися вірним Своїм переконанням».9

Кожному члену сім’ї: «Бог наділив кожного з нас неповторною індивідуальністю, яка не може цілком злитися з особистістю іншої людини. Але наші особистісні особливості ніколи не виходитимуть на перший план, якщо ми справді є дітьми Христа і якщо Його воля стала нашою».10

Згідно з Божим задумом, сім’я має складатися з батька, матері та дітей. Сімейна індивідуальність, заснована на Богові, об’єднує всіх її членів, зберігаючи єдність сім’ї, незважаючи на індивідуальні відмінності.

Батьки несуть відповідальність за спасіння членів своєї сім’ї:

«Підведи, [дочко Сіону], твої очі та подивись на тих, що йдуть з півночі! Де довірена тобі [Богом] отара – славне твоє стадо?».

Єремії 13:20

Божа мета – спасти кожного члена сім’ї. Батьки несуть відповідальність за спасіння членів своєї сім’ї. Лише ті сім’ї, для яких Бог і Його воля є головним джерелом індивідуальності, побачать Боже Царство.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОДИНИ

Завдання з сімейної індивідуальності

Дім – це місце, де кожен відчуває себе частиною сім’ї та де кожен її член відіграє важливу роль. Приділіть кілька хвилин, щоб разом поміркувати про свою сім’ю.

7-10 хвилин

Уся родина

Відкриті серця

1.  Нехай кожен розповість, яку роль він відіграє у своїй сім’ї (наприклад: чоловік, син, донька, мати). Обговоріть: Що це означає у вашій сім’ї?

2.  Як ми можемо підтримувати одне одного в розвитку дарувань і виконанні обов’язків, пов’язаних з нашою роллю в сім’ї?

3.  Чи відповідають наші цінності та індивідуальність Христу – головному Джерелу нашої індивідуальності?

  • На особистому рівні
  • На рівні сім’ї

4.  Чи є в нашій сім’ї ознаки пригнічення індивідуальності будь-кого з її членів? Якщо так, які кроки потрібно зробити, щоб виправити цю ситуацію?

5.  Якщо сімейну індивідуальність необхідно зміцнити, назвіть щонайменше три важливі кроки та зобов’язання, які ми готові здійснити протягом певного періоду часу.

Посилання

  1. Поради щодо самопізнання. – С.38.
  2. Поради щодо самопізнання. – С.32.
  3. Християнська родина. – С.324.
  4. Виховання дітей. – С.185.
  5. Свідоцтва про інтимні стосунки, подружню невірність та розлучення. – С.26.
  6. Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.130.
  7. Листи молодим закоханим. – С.48.
  8. Християнська родина. – С.127.
  9. Наставник молоді, 1 квітня 1872 року.
  10. Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.539.
Перейти до змісту
Завантаження відео…