Пізнаючи Бога тут і зараз

Елі Теноріо
Президент Генеральної Конференції

ЧИ МОЖЕМО МИ ПIЗНАТИ БОГА?

Людській природі притаманне прагнення до глибшого розуміння і зв’язку з вищою силою. Для християн це означає пошук Бога. Це прагнення не є новим, тобто воно властиве людству не тільки в епоху постмодернізму. Це бажання присутнє в нас з часів творіння. Навіть коли Христос жив на землі, люди, котрі Його оточували, прагнули наблизитися до Бога.

У своєму бажанні пізнати Бога ближче, Пилип сказав Ісусу: «Господи, покажи нам Отця, – і [цього] нам вистачить» (Від Івана 14:8).

Однак як нам пізнати Бога, і чи можливо взагалі пізнати Його тут і зараз, у нашому нинішньому стані? Хіба нам не треба чекати, доки ми перетворимося зі смертних істот на безсмертні?

Один із друзів Йова на ім’я Цофар запитав: «Хіба можна дослідженням знайти Бога, або осягнути досконалість Вседержителя?» (Йова 11:7).

Натхнення відповідає: «Ми не можемо дослідженням знайти Бога, але Він відкрив Себе в Своєму Синові, Котрий є сяйвом слави Отця та образом Його сутності. Якщо ми прагнемо пізнання Бога, нам слід уподібнитися до Христа... Чисте життя, яке досягається через віру в Христа як особистого Спасителя, приведе віруючу людину до більш чіткого і піднесеного уявлення про Бога».¹

Ісус відповів Пилипу: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?» (Від Івана 14:9).

Упродовж усього свого життя ми могли б шукати Його і так і не знайти, але Він відкрив Себе нам. Бог бажає, щоб ми знайшли Його і бажає так сильно, що дав нам безліч способів зустрітися з Ним.

СПОСОБИ ПIЗНАТИ БОГА

Через пророка Єремію Бог представляє нам умову, яку нам необхідно виконати, перш ніж пізнаємо Його тут і зараз: «А коли будете Мене шукати, то знайдете, якщо шукатимете Мене всім вашим серцем» (Єремії 29:13).

Наші пошуки Бога не повинні обмежуватись теорією. Нам потрібно щодня активно шукати Його. У Своїй милості Бог надав засоби, за допомогою яких ми можемо наблизитися до Нього і ближче пізнати Його:

БIБЛIЯ

Якщо в розмові згадується людина, про яку ви ніколи раніше не чули, і у вас виникає цікавість, ви, ймовірно, присвятите деякий час пошуку інформації про цю людину, щоб дізнатися про неї більше. Незадоволені лише короткою згадкою, яку ви почули, можливо, ви шукатимете відомості в Googlе, щоб прочитати, що про нього говорять інші або що він сам говорить про себе. Ви запитаєте оточуючих людей, що вони чули або що думають про цю людину.

Бог приготував достатньо інформації для тих, хто прагне більше дізнатися про Нього. Ми не повинні задовольнятися лише поверхневими знаннями. Христос сказав нам: «Дослідіть Писання» (Від Івана 5:39). Він бажає, щоб ми знали Його особисто, тому дав Біблію як одкровення про Себе:

«Благословенна Біблія дає нам знання про великий План спасіння і показує те, яким чином кожна людина може отримати вічне життя. Хто є автором цієї Книги? – Ісус Христос. Він – Вірний Свідок, і Він говорить Своїм дітям: «Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук» (Від Івана 10:28). Біблія показує нам дорогу до Христа, і в Христі явлене вічне життя».²

Наше ставлення і намір, з якими ми відкриваємо Біблію, визначають, що саме ми почерпнемо з її сторінок. Боже Слово приведе нас до глибшого пізнання Бога, якщо ми будемо вивчати його з відкритим серцем. Ми зможемо пізнати Бога ближче, якщо дозволимо Святому Духові закарбувати в нашій свідомості чисті істини Святого Письма.

«Юдеї мали Святе Письмо, яке свідчило про Христа, але вони не змогли розпізнати Христа у цих Писаннях. Вони настільки змішали істину з людськими думками, що вчення Старого Заповіту були оточені таємничістю, а Божа воля до людини була прихована. Нагірна проповідь Христа фактично суперечила вченням самовдоволених книжників і фарисеїв. Вони настільки неправильно представляли Бога, що на Нього дивилися як на суворого суддю, нездатного до співчуття, милосердя чи любові. Вони представляли людям незліченні правила і традиції, авторитетом яких не були слова «Так говорить Господь». Хоча вони стверджували, що знають Істинного і Живого Бога і поклоняються Йому, вони абсолютно неправильно представляли Його та Його характер, розкритий у Його Сині. Христос постійно намагався усунути це спотворене уявлення, щоб відновити впевненість людей у Божій любові. Він навчив людину звертатися до Верховного Правителя за новим ім’ям – «Отче наш». Це Ім’я відображає наше справжнє ставлення до Нього, і, коли воно щиро вимовляється людськими вустами, то звучить як музика у вухах Бога. Христос веде нас до Божого престолу новою і живою дорогою».³

Чи готові ви читати і досліджувати Біблію з відкритим серцем, навчатися і змінюватися? Тоді ви пізнаєте Бога і випробуєте Його силу у своєму житті, як ніколи раніше. Ви побачите переміни як у собі, так і в людях, котрі вас оточують.

МОЛИТВА

Якщо людина, інформацію про яку ви шукали в Google, навіть досить відома, малоймовірно, що ви зможете зв’язатися з нею електронною поштою або за допомогою телефону. Можливо, там буде номер телефону офісу, але ви не зможете зв’язатися з нею особисто.

Однак ми можемо налаштувати зв’язок із Богом, схиливши наші голови та склавши руки. Молитва – це прямий канал до Бога. Вона зміцнює наші взаємини з Ним, і таким чином ми отримуємо глибше розуміння нашого Небесного Отця. Молитва допомагає усвідомити присутність Бога в нашому житті та зміцнює наш зв’язок з Ним.

За допомогою молитви ми можемо висловлювати подяку, шукати Божого керівництва, сповідувати гріхи і просити прощення. Молитва також надає можливість для тихого роздуму, дозволяє нам чути голос Святого Духа, дарує нам глибше розуміння наших власних потреб, а також Божої готовності благословити нас і дати нам силу перемагати.

«Біблія відкриває нам Бога, Котрий перебуває у Своїй Святині не в стані бездіяльності, не в мовчанні та самотності, а в оточенні десятків і сотень мільйонів святих розумних істот, готових виконувати Його волю. Незбагненним для нас чином Він активно взаємодіє з кожною частиною Свого володіння. Але понад усе Він, як і все Небо, зацікавлений у тій часточці Всесвіту і в тих душах, за спасіння котрих Він віддав Свого Однородженого Сина. Бог схиляється зі Свого престолу, щоб почути благання усіх пригноблених. На кожну щиру молитву Він відповідає: «Ось Я!». Він підбадьорює засмучених і пригнічених. У всіх наших скорботах Він із нами. У кожній спокусі та випробуванні поруч з нами стоїть ангел Господній, готовий визволити нас.

Жодний горобець не впаде на землю без відома Небесного Отця. Ненавидячи Бога, сатана ненавидить і тих, про кого піклується Спаситель. Він намагається знищити працю Божих рук і знаходить насолоду навіть у вбивстві безмовних тварин. Тільки завдяки захистові й опіці Бога птахи можуть радувати нас своїм веселим співом. Він пам’ятає про кожну пташку. «Не бійтеся, бо ви кращі за багатьох горобців» (Від Матвія 10:31)».⁴

«Щоденна молитва є такою ж важливою для зростання у благодаті та духовного життя, як і тілесна їжа для здоров’я. Ми повинні частіше спрямовувати наші думки до Бога в молитві. Якщо наші думки блукають, ми повинні скеровувати їх у святе русло. Докладаючи наполегливих зусиль, ми з кожним разом ще легше справлятимемося з цим завданням. Ми не можемо навіть на мить відокремитися від Христа і відчувати себе в безпеці. Він буде супроводжувати нас на кожному кроці, але лише за умови, якщо ми дотримуватимемося всього того, що Він нам заповідав».⁵

«Просіть – і дасться вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам» (Від Матвія 7:7).

«Що можуть думати Небесні ангели побачивши бідних, безпомічних людей, підданих спокусам, коли Боже серце в безмежній любові готове дати їм більше, ніж вони можуть просити й бажати, а вони моляться так рідко і мають так мало віри? Ангели з любов’ю служать Богові, їм радісно знаходитися в Його близькості. Для них спілкування з Богом – найбільша радість. А, тим часом, ми, діти землі, кому так потрібна допомога, яку може дати тільки Бог, здається, цілковито задовольняємося тим, що живемо поза спілкуванням з Ним, без світла Його Духа».⁶

«Двері нашого серця повинні бути постійно відчиненими з запрошенням для Христа, щоб Він міг увійти й перебувати в нашій душі як бажаний Небесний гість.

Хоча нас може оточувати порочне середовище, що розкладається, нам нема чого дихати його шкідливими випарами, адже ми маємо можливість жити в чистій атмосфері Неба. Підносячи наші серця в щирій молитві до Бога, ми можемо закрити всі входи для нечистих і поганих думок. Люди, серця яких відкриті для впливу і благословень Божих, житимуть у більш святій атмосфері та матимуть постійне спілкування з Небом».⁷

«Ми можемо розмовляти з Ісусом. Ми можемо розмовляти з Ісусом, як Енох розмовляв із Богом. Він міг розповідати своєму Господу все про свої випробування. Саме таким чином Енох ходив з Богом, і коли світло сяяло на його шляху, йому не спадало на думку говорити: «А що скажуть мої друзі та родичі про мене, якщо я піду цим шляхом?» Ні, він чинив правильно, незважаючи на наслідки.

У своєму житті Енох прагнув мати зв’язок із Богом, а ті, котрі не мають зв’язку з Богом, мають зв’язок із кимось іншим, хто відведе їх від усього доброго. Кожному з нас потрібно сформувати характер. Енох сформував праведний характер, і в результаті він був вознесений на Небеса, не побачивши смерті. Коли Господь прийде вдруге, деякі люди також будуть вознесені на небо, не побачивши смерті, й ми бажаємо знати, чи будемо ми серед цього числа. Ми бажаємо знати, чи цілком ми знаходимося на боці Господа як учасники Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке панує в світі, – не намагаючись прокласти легкий шлях для наших ніг, на якому у нас не буде жодних випробувань чи труднощів, але налагодивши правильні стосунки з Богом і дозволивши Йому подбати про наслідки».⁸

Чи будете ви більше молитися з цього моменту?

СТОСУНКИ

Можливо, намагаючись знайти більше інформації про невловиму знамениту людину, ви зустрічаєтеся з кимось, хто зустрічався з нею особисто. Ви чуєте його досвід і поєднуєте його з досвідом іншої людини, і незабаром у вас формується ширша і багатша картина характеру цієї людини.

Поклоніння Богові в громаді збагачує наші взаємини з Ним. За допомогою почутих досвідів ми відкриваємо грані Божої благодаті та характеру, які ми можемо поєднати з нашим власним досвідом, щоб отримати багатшу картину того, Ким є Бог.

Приналежність до Божої сім’ї дає нам можливість розвивати риси Божого характеру в нашому житті, та допомагає нам глибше зрозуміти Його любов і благодать стосовно нас.

Святе Письмо пояснює, що кожен з нас повинен використовувати отриманий дар для служіння іншим людям, як вірний управитель «різноманітної Божої благодаті». Ми повинні виявляти терпіння один до одного, і якщо ображені на когось, то пробачати так, як Господь пробачив нас (див. 1 Петра 4:10; До колосян 3:13).

«Механізм може бути досконалим у всіх своїх деталях, але при цьому в його рухах буде багато тертя та зносу; проте якщо змастити мастилом, то він тихо і якісно виконає свою роботу. Так відбувається і з нами. Необхідно мати оливу благодаті в наших серцях, щоб запобігти розбіжностям, які можуть виникнути між нами і тими, для кого ми працюємо. Тоді, маючи не тільки аргументи Істини, але й оливу благодаті, ми зможемо нести звістку з силою. Упередження будуть зруйновані, і велика робота буде звершена…

Ті, котрі беруть участь у великій та урочистій роботі застереження світу, повинні не тільки здобути особливий досвід у Божих справах, але також розвивати любов один до одного і докладати зусиль, щоб мати один розум, одне судження і бути єдиними у поглядах. Відсутність цієї любові вельми радує нашого підступного ворога. Він – джерело заздрості, ревнощів, ненависті та розбіжностей; і він тішиться, коли бачить, як ці мерзенні бур’яни заглушають любов, яка є ніжною рослиною Небесного походження…

Репутацію працівника слід свято охороняти. Якщо хтось бачить недоліки в комусь іншому, він не повинен перебільшувати їх перед іншими людьми і перетворювати на тяжкі гріхи. Це можуть бути просто помилкові судження, для подолання яких Бог дасть Божественну благодать. Якби Він вважав, що досконалі ангели могли би виконати роботу для грішного людства краще, ніж люди, то доручив би її їм. Але натомість Він послав необхідну допомогу через бідних, слабких, смертних людей, котрі помиляються, і вони, маючи такі ж немочі, як і їхні брати, найкраще підготовлені для того, щоб допомогти їм».⁹

«Улюблені, любімо одне одного, адже любов є від Бога, і кожний, хто любить, народився від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Івана 4:7, 8).

РЕЛIГIЯ

Релігія, яку Христос показав нам Своїм прикладом, є практичною. Її суть полягає не стільки в книгах та постановах, скільки в активній праці та служінні.

«Апостол показав, що релігія складається не з обрядів та церемоній, не з теорій і символів. Якби це було так, то тілесна людина могла б збагнути її шляхом дослідження, – як пізнається матеріальний світ. Павло навчав, що релігія – це сила, яка спасає, котру необхідно запроваджувати в життя; принцип, який походить від Бога; це особистий досвід дії Божої сили, яка відроджує душу».¹⁰

Людській природі притаманна дріб’язковість. Ми підраховуємо, скільки добрих справ ми зробили для інших людей, щоб знати, наскільки вони нібито зобов’язані нам. Ми ведемо уявний облік порушень, вчинених проти нас. Дивлячись на себе, ми думаємо: «Погляньте, як багато я зробив. Бідолашний я. Мені постійно доводиться робити все для всіх». Ці думки лише віддаляють нас від Христа.

Щоб по-справжньому пізнати Бога, ми повинні уподібнитися до Нього. За допомогою Його благодаті та Святого Духа ми повинні служити нашим ближнім, не роздумуючи над тим, чи заслуговують вони на це чи ні. Ми повинні безмежно прощати і невпинно допомагати: «Роблячи добро, не втрачаймо запалу, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо» (До галатів 6:9).

Коли ми чинимо так, починаємо розуміти Божий характер. Ми починаємо усвідомлювати Його любов до нас і бачимо, як Він прощає і благословляє нас без міри, незважаючи на нашу недостойність. Це ефективний спосіб по-справжньому пізнати Бога тут і зараз.

НАВIЩО ПIЗНАВАТИ БОГА?

Одного разу хлопчик грався зі своїми друзями. Вони вирішили пограти на іншому полі та, коли йшли туди, підійшли до струмка, який їм потрібно було перейти через колоду. Всі перейшли на інший бік, окрім цього хлопчика. Друзі кричали йому: «Ну ж бо, переходь!» Але хлопчик відмовлявся переходити.

Один з його друзів повернувся назад через колоду та простягнув свою руку, сказавши: «Тримай мене за руку. Я не дозволю тобі впасти». І все ж хлопчик не зрушив з місця.

У цю мить прийшов батько хлопчика і запитав: «Чому ти не хочеш перейти річечку?»

«Я боюся, тату», – сказав хлопчик.

Батько взяв його за руку і сказав: «Ходімо!» Тримаючи батька за руку, хлопчик без страху перетнув струмок.

У якийсь момент протягом наступного року вам, можливо, доведеться перетнути струмок через нестійку колоду. Мої брати та сестри, знання вашого Небесного Отця дозволить вам довіряти Його провидінню і насолоджуватися миром, перебуваючи під Його опікою, незважаючи на майбутні труднощі та випробування.

«Не забуваймо Божі милості, але зберігаймо їх як дорогоцінні камені. Коли сили пітьми оточують нас і навіюють сумніви щодо Божої любові й турботи про нас, черпаймо впевненість у світлі, якому було дозволено сяяти на нас у нашому життєвому досвіді».¹¹

Нам не потрібно знати всі деталі майбутнього, нам тільки потрібно знати Бога тут і зараз. Тоді ми вірою зможемо триматися за Його руку. Він знає майбутнє, і Він ніколи не відпустить нас.

«Адже Я – Господь, твій Бог, Який тримає тебе за праву руку, і каже тобі: Не бійся, Я тобі допомагаю» (Ісаї 41:13).

ВИСНОВОК

Пізнання Бога – це не вивчення низки правил або переконань. Йдеться про розуміння великої Божої любові, відкритої нам в Ісусі Христі, і, таким чином, про розвиток глибшого зв’язку з Ним через духовні досвіди. Йдеться про те, щоб зберігати серце і розум відкритими, для того щоб помічати і визнавати присутність Бога в нашому житті та в навколишньому світі.

«Істинна суть християнської благодаті та досвіду полягає у довірі Христу, у пізнанні Бога та Його Сина, Котрого Він послав. Однак тут багато хто зазнає невдачі, тому що їм бракує віри в Бога. Замість того щоб прагнути спілкування з Христом і бажати Його самозречення й покори, вони борються за особисту перевагу і звеличення... О, якби ми цінували Божу любов, як розширилися б наші серця, наскільки збільшилася б наша здатність до взаєморозуміння! Тоді крижані бар’єри егоїзму були б зламані, і наше розуміння стало би набагато глибшим, аніж тепер...

Тільки через те, що не знаємо Бога і не маємо віри в Христа, ми не можемо проникнутися глибиною Його смирення заради нас, і Його приниження не приводить нас до впокорення свого «я» та піднесення Ісуса».¹²

Незалежно від того, чи є ви досвідченою духовною віруючою людиною чи тільки розпочинаєте свій шлях, я молюся, щоб ви пізнали Бога тут і зараз.

Нижче наведено кілька запитань, над якими можна поміркувати під час служінь тижня молитов:

1. Чи можна знайти Бога?
2. Як Бог відкриває Себе нам?
3. Які благословення Бог дав вам протягом цього року, незалежно від того, заслужили ви їх чи ні?
4. Як стосунки з іншими людьми допомагають нам ближче пізнати Бога?

Посилання:

1. Щоб мені пізнати Його. – С.9.
2. Збірник Атлантичної Унії, 9 червня 1909 року.
3. Там саме.
4. Бажання віків. – С.356, 357.
5. Вісті для молоді. – С.115.
6. Дорога до Христа. – С.94.
7. Там саме. – С.99.
8. Рукописи. – Т.9. – С.256, 257.
9. Історичні нариси. – С.119, 120.
10. Дії апостолів. – С.451.
11. Наставник молоді, 15 липня 1897 року.
12. Щоб мені пізнати Його. – С.104.