Часи відродження

А.К. САС – АВСТРАЛІЯ

Святе Письмо ясно вчить нас, що «все має свій час, і кожна справа під небом має свою пору» (Еклезіаста 3:1). Так само і «відродження» має свій час, коли воно повинне здійснитися.

Слово «відродження» використовувалося на сході, коли говорилося про дощ, який падав на землю перед останнім збиранням врожаю. Він також був відомий як «Пізній дощ».

«На сході ранній дощ буває під час сівби, він необхідний для того, щоб насіння проросло. Під дією цілющої вологи із землі з’являється ніжний паросток. Пізній дощ, який буває наприкінці літа, наливає зерно та готує його до жнив. Бог, використовуючи ці явища природи, символічно зображує роботу Святого Духа».¹

Пророк Захарія у Старому Заповіті згадував не лише про Пізній дощ, а й про те, що Божому народові необхідно молитися і просити його злиття в належний час.

«Просіть у Господа своєчасного, пізнього дощу весною. Господь засяє блискавкою і пошле вам сильну зливу, – кожній рослині в полі» (Захарії 10:1).

У Новому Заповіті апостол Петро також згадував про «відродження», коли звернувся з проповіддю до багатьох народів, які зібралися в день П’ятидесятниці, тоді вони були наділені великою силою з Неба. Святий Дух був рясною мірою злитий на них. Досвід, який вони пережили, називався «Ранній дощ».

«Як Ранній дощ був посланий при злитті Святого Духа на початку проповіді Євангелії, для того щоб зійшло дорогоцінне насіння, так і Пізній дощ буде злитий при закінченні цієї роботи, щоб достигло жниво».²

Коли апостол Петро говорив про «часи відродження», то ясно дав зрозуміти, що перед виконанням цієї події необхідно зробити деякі важливі кроки, які описані в читаннях цього Тижня молитов, і засновані на біблійному вірші: «Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи, щоб від обличчя Господнього прийшли часи відродження, щоби послав наперед призначеного вам Ісуса Христа» (Дії 3:19, 20, сучасний переклад).

Ми маємо тут п’ять важливих пунктів:

• покаяння;
• навернення;
• стирання гріхів;
• часи відродження;
• Прихід Ісуса.

ПОКАЯННЯ

Справжнє покаяння призведе до того, що людина визнає свій гріх і сповідає його. «У Божому Слові наведено приклади справжнього покаяння і смирення. Біблія говорить про людей, котрі сповідували свій гріх, не намагаючись вибачити чи виправдати його. Апостол Павло не приховував свого гріха. Він виставляє його в самому найнепривабливішому світлі, не намагаючись зменшити своєї провини».³ Апостол Іван пише: «Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди. Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1 Івана 1:8, 9). Це чудова обітниця: якщо ми визнаємо свої гріхи, то будемо прощені й очищені.

НАВЕРНЕННЯ

Після покаяння і сповідання гріхів Господь закликає нас до навернення. Навернення – це розворот на 180° у нашому житті, це зміна напрямку руху у протилежний бік. Господь запрошує нас відвернутися від світу і навернутися до Нього добровільно, а не примусово:

«І все ж, – говорить Господь, – хоч тепер наверніться до Мене всім вашим серцем у пості, плачі та в риданні. Роздирайте свої серця, а не ваш одяг, – поверніться до Господа, вашого Бога, адже Він щедрий і сповнений любові, довготерпеливий та вельми милостивий, і співчуває людському горю» (Йоіла 2:12, 13).

«У нашому характері, у наших звичках і заняттях відбудуться помітні зміни».⁴

Це не просто невелике покращення нашого духовного життя, це абсолютна переміна.

«Покаяння не можна вважати справжнім, якщо за ним не слідує виправлення. Коли ж грішник повернув узяте в заставу, повернув украдене, визнав гріхи, почав любити Бога та ближніх, він може бути упевненим у тому, що перейшов від смерті в життя».⁵

СТИРАННЯ ГРІХІВ

Як ми вже бачили протягом цього Тижня молитов, лише ті гріхи, в котрих люди зізналися та які відкинули, можуть бути стерті або видалені з Книги життя. Стирання гріхів має відбутися до того, як ми отримаємо «відродження» – «Пізній дощ».

«Велика справа Євангелії не завершиться з меншим проявом Божої сили, ніж на початку. Пророцтва, які виконалися при злитті Раннього дощу на початку проповіді Євангелії, повинні знову виконатися при злитті Пізнього дощу під час її завершення. Це є «часи відродження», на які чекав Петро, кажучи: «Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи, щоб від обличчя Господнього прийшли часи відродження, щоби послав наперед призначеного вам Ісуса Христа» (Дії 3:19, 20, сучасний переклад)».⁶

ПРИГОТУВАННЯ ДО ПІЗНЬОГО ДОЩУ

Коли в день П’ятидесятниці був злитий Ранній дощ, більшість учнів зібралися в одному місці, у горниці. Що вони робили там упродовж десяти днів? Біблія оповідає нам:

«Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні]» (Дії 1:14).

«Ці дні приготування були для них днями глибокого дослідження серця. Усвідомлюючи свою духовну потребу, учні благали Господа про святе помазання, яке зробило б їх здатними трудитися задля спасіння людських душ. Вони просили благословення не лише для себе. Вони розуміли, що на них лежить відповідальність за спасіння душ».⁷

Виконання цього описано в книзі Дії 2:1-4.

«Обітниця Святого Духа не обмежується однією епохою чи одним народом. Христос запевнив, що Божественний вплив Його Духа перебуватиме з Його послідовниками до кінця. Від дня П’ятидесятниці і до теперішнього часу Утішитель посилається до всіх, хто цілковито віддав себе на служіння Господеві».⁸

Незважаючи на те, що Святий Дух дається нам сьогодні певною мірою, щоб навчати нас і наставляти на всяку істину, обіцяний Пізній дощ необхідний для завершення Божої роботи, для завершення проголошення вічної Євангелії. І ця обітниця буде виконана:

«Після цього відбудеться таке, що Я зіллю Мого Духа на всіх людей, – і почнуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, – вашим старшим за віком людям снитимуться сни, а ваші юнаки бачитимуть видіння. І навіть на слуг і на слугинь у ті дні Я зіллю Мого Духа» (Йоіла 3:1, 2).

Коли ми читаємо слово «після» у книзі Йоіла, ми розуміємо, що в останні дні повинна бути звершена певна робота, перш ніж Святий Дух буде даний нам найбільшою мірою. У попередніх віршах 2 розділу книги Йоіла пророк чітко говорить про роботу, яку слід виконати перед злиттям Пізнього дощу:

«Зберіть людей, освятіть громаду, покличте старших за віком людей, зберіть дітей і навіть грудних немовлят, – нехай вийде наречений зі своєї кімнати і наречена зі своєї світлиці. Поміж притвором і жертовником нехай плачуть Господні служителі-священики, волаючи: Пожалій, Господи, Твій народ і не віддавай на поталу Твоєї спадщини, аби над нею не глумились народи. Для чого мають говорити між людьми: Де їхній Бог? Тоді Господь обов’язково запалає ревністю за Свій край, і пожаліє Свій народ» (Йоіла 2:16-18).

Ніхто не отримає «відродження» або «Пізнього дощу», якщо його гріхи не будуть стерті або видалені. Однак, як не сумно це визнавати, але багато хто очікує отримати це велике благословення, перебуваючи у своєму гріховному стані, без покаяння та навернення, сподіваючись, що під час Пізнього дощу вони зміняться. Становище таких людей безнадійне, і про це ми читаємо в наступних свідоцтвах:

«Я бачила, що багато братів нехтують таким необхідним приготуванням і очікують на час ″відродження″ та ″Пізнього дощу″, який нібито сам підготує їх до того, щоб встояти в день Господній і жити перед Його обличчям. Я була вражена, коли побачила скільки людей під час скорботи залишилися без притулку! Вони знехтували необхідним приготуванням і тому не могли отримати відродження, яке повинні мати ті, хто житиме перед обличчям Святого Бога… Я бачила, що відродження було недоступним для тих, хто не здобув перемоги над усіма спокусами, над гордістю, себелюбством, любов’ю до світу, над усяким недобрим словом і вчинком».⁹

«Ті, котрі відкладають своє приготування до дня Господнього, не зможуть зробити цього під час скорботи чи коли-небудь пізніше. Становище таких буде безнадійним».¹⁰

«День у день нам потрібно шукати просвітлення від Божого Духа, щоб Він зробив необхідні перетворення в нашій душі та характері. О, скільки ж часу змарновано на надмірну увагу до дрібниць. Покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті, коли прийдуть часи відродження від Господнього обличчя».¹¹

«Сьогодні ви повинні очистити свою посудину, щоб вона була готова до Небесної роси, готова до злиття Пізнього дощу; бо Пізній дощ прийде, і благословення Боже наповнить кожну душу, яка очищена від усякого осквернення. Наша справа сьогодні – віддати свої душі Христові, щоб ми могли бути готовими до часів відродження від Господа – готовими до хрещення Святим Духом».¹²

ПІЗНІЙ ДОЩ БУДЕ ЗЛИТИЙ

«Перш ніж останні Божі суди відвідають нашу землю, в народі Божому відбудеться таке відродження правдивої побожності, якого не було з часів апостолів. На Божих дітей буде злитий Його Дух і сила».¹³

«У міру того як члени тіла Христового наближаються до періоду свого останнього конфлікту, ″часу скорботи Якова″, вони зростуть у Христі та приймуть Його Дух рясною мірою. Коли Третя звістка переросте на Гучний клич, і велика сила та слава супроводжуватимуть заключну роботу, вірний Божий народ візьме участь у цій славі. Це Пізній дощ, який оживляє і зміцнює їх, щоб вони могли пережити час скорботи. Їхні обличчя сяятимуть славою того світла, яке супроводжує Третього Ангела».¹⁴

«Також і ви, діти Сіону, радійте і веселіться у Господі, Богові вашому, тому що Він посилатиме вам ранній дощ у міру, – Він даватиме вам дощі, – дощ ранній і пізній, як і раніше» (Йоіла 2:23).

«І буде останніми днями, – каже Бог, – Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни. І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати» (Дії 2:17, 18).

«Коли настав час скорботи, ми сповнилися Святим Духом і з ще більшою силою сповістили про суботу».¹⁵

«Початок часу скорботи, згаданий тут, стосується не часу, коли почнуть зливатися кари, а короткого періоду, котрий буде безпосередньо перед їхнім злиттям, коли Христос ще буде у Святині. У цей час, коли робота спасіння буде завершена, землю спіткає лихо, і народи розлютіють, проте їхній гнів буде стриманий, для того щоб він не завадив роботі Третього Ангела. Тоді ж відбудеться злиття ″Пізнього дощу″ або відродження від обличчя Господа, щоб посилити гучний голос Третього Ангела і підготувати святих до часу злиття семи кар».¹⁶

«Божий народ виконав свою роботу. Він прийняв ″Пізній дощ″ – ″від обличчя Господнього прийшли часи відродження″ – і приготувався до випробування, що чекає на нього. Ангели на Небі поспішають. Ангел, котрий повернувся із землі, звіщає, що його справа закінчена; світ був підданий останньому випробуванню, і всі, котрі виявилися вірними Божественним повелінням, отримали «печать Живого Бога». Після цього Ісус припиняє Своє посередницьке служіння в Небесній Святині».¹⁷

КОЛЕКТИВНИЙ ДОСВІД

Вивчаючи Святе Письмо, яке містить чудові обітниці Бога щодо дарування нам Святого Духа повною мірою, ми повинні розуміти, що під час Раннього дощу сила Святого Духа була дана колективно тим, хто «були однодушно разом». Під час Пізнього дощу досвід Божого народу повинен бути таким самим. Біблійний вірш у книзі Захарії говорить:

«Просіть у Господа своєчасного, пізнього дощу весною. Господь засяє блискавкою і пошле вам сильну зливу, – кожній рослині в полі» (Захарії 10:1).

Багато разів ми читали цей біблійний вірш і робили сильний наголос на слова: «Просіть у Господа своєчасного, пізнього дощу», і забували останню частину вірша, в якій сказано, що Господь зіллє дощ «кожній рослині в полі». Ці останні слова вказують на те, що кожен, хто знаходиться в полі (у церкві), яке на той час має бути очищеною церквою, отримає Пізній дощ. Тих, хто нехтував підготовкою до благословення Пізнього дощу, не буде серед них. Вони будуть видалені з Останку Божого народу сильним просіюванням. Слово Натхнення говорить про це дуже чітко:

«Бог просіває Свій народ. Він бажає мати чисту та святу церкву. Ми не можемо читати серця людей, але Господь дає нам засоби утримувати церкву в чистоті».¹⁸

«Деякі з них були просіяні та зійшли з дороги. Безтурботні й байдужі, котрі не приєдналися до тих, хто заради перемоги і спасіння готовий був пройти крізь болісну боротьбу і наполегливо та невідступно волати до Бога, зазнали краху. Вони так і залишилися в темряві, але їхні місця відразу ж зайняли інші люди, котрі прийняли Істину і приєдналися до лав Божого народу».¹⁹

ПРИХІД ІСУСА

«Бо для всіх людей з’явилася спасаюча Божа благодать; вона навчає нас, щоб відреклися безбожності й світських пожадань, жили чесно, праведно і побожно в теперішньому віці, очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа» (До Тита 2:11-13).

«Коли характер Спасителя буде досконало відтворений у Його народі, тоді Він прийде, щоб забрати Своїх. Кожен християнин має привілей не тільки очікувати, а й прискорювати Прихід нашого Господа».²⁰

«І тоді з’явиться ознака Сина Людського на небі, й заголосять усі племена землі, й побачать Сина Людського, Який іде на хмарах небесних з великою силою і славою; і з гучною сурмою Він пошле Своїх ангелів, і зберуть Його вибраних з чотирьох вітрів, з одного кінця неба до другого» (Від Матвія 24:30, 31).

«Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави; і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; і поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч. Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!» (Від Матвія 25:31-34).

ВИСНОВОК

Читаючи про досвід перших учнів на початку християнської ери, коли вони отримали Ранній дощ, ми бачимо, що ті, котрі були у горниці, отримали хрещення Святим Духом колективно. Інші члени церкви отримали його пізніше, індивідуально.

Чи може це відбутися і в наш час? Про Пізній дощ говориться, і ми молилися про нього дуже часто, як про подію, яка відбудеться у майбутньому. Коли це здійсниться? Чи винен Господь у тому, що злиття цього великого благословення затримується? Біблія говорить нам: «Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?» (Від Луки 11:13).

За кілька тижнів представники Божої церкви останку зберуться разом. Чи зіллється Святий Дух на делегатів під час сесії Генеральної Конференції у 2025 році? Чи зможе тоді виконатися чудова обітниця Пізнього дощу? Дорогі брати, готуймося до цього великого благословення. Господь допоможе всім, хто має це бажання бути хрещеним Святим Духом. Дух Пророцтва радить нам:

«Божі ангели спостерігають за розвитком вашого характеру та зважують моральну цінність. Час випробування майже закінчився, а ви не готові. О, якби це слово застереження запалило ваші душі! Готуйтеся, готуйтеся!».²¹

Як один із ваших співробітників я хочу звернутися із закликом до всіх, хто поїде як делегат на сесію Генеральної Конференції у 2025 році: «Будь ласка, вирушайте на Конференцію чистими, вільними від усіх упереджених ідей, ретельно підготуйтеся і примиріться з Богом і людьми, майте непорочну совість і будьте готові до хрещення Святим Духом». Хто знає, чи здійсниться така очікувана обітниця? А всі ми, брати та сестри, котрі не є делегатами, повинні досліджувати своє життя, сповідувати свої гріхи та провини перед Богом та один перед одним і просити прощення, щоб наші гріхи були стерті, і щиро молитися за успіх Конференції, щоб Господь відвідав Своїх слуг дощем великих благословень. Дух Пророцтва радить нам:

«Нехай християни припинять усі чвари та непорозуміння і віддадуть себе Богові задля спасіння тих, хто гине. Нехай вони з вірою просять благословення – і воно прийде. Злиття Святого Духа за часів апостолів було ″Раннім дощем″, і якими ж славними були його наслідки! Але ″Пізній дощ″ буде набагато ряснішим».²²

«Ви повинні віддати себе Богові сьогодні, щоб звільнитися від себелюбства, заздрощів, ревнощів, лукавих підозр, розбратів – усього того, що ганьбить Його. Ви повинні очистити посудину вашої душі сьогодні, щоб підготувати її для Небесної роси та злиття Пізнього дощу, бо Пізній дощ прийде, і Боже благословення наповнить кожну душу, очищену від усього нечистого. У цьому й полягає сьогоднішня наша задача: віддати наші душі Христові, щоб ми могли приготуватися до часів відродження від обличчя Господнього – бути готовими для хрещення Святим Духом».²³

Амінь!

Посилання:

1. Свідоцтва для проповідників. – С.506.
2. Велика боротьба. – С.611.
3. Дорога до Христа. – С.41.
4. Там саме. – С.57.
5. Там саме. – С.59.
6. Велика боротьба. – С.611, 612. [Видання 1888 року]. [Слова в дужках взяті з оригіналу].
7. Дії апостолів. – С.37.
8. Там саме. – С.49.
9. Ранні твори. – С.71.
10. Велика боротьба. – С.620.
11. Ви приймете силу. – С.319.
12. Рев’ю енд Геральд, 22 березня 1892 року.
13. Велика боротьба. – С.464.
14. Рев’ю енд Геральд, 27 травня 1862 року.
15. Ранні твори. – С.33.
16. Там саме. – С.85, 86.
17. Велика боротьба. – С.613.
18. Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.99.
19. Ранні твори. – С.271.
20. Маранафа. – С.112.
21. Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.401.
22. Бажання віків. – С.827.
23. Дивовижна Божа благодать. – С.205.