Прихід Ісуса Христа

МАРСЕЛО ПОНСЕ – НІМЕЧЧИНА

«Очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа» (До Тита 2:13).

«Однією з найурочистіших і найславніших істин, відкритих у Біблії, є Істина про Другий прихід Христа, який довершить велику справу викуплення. Для мандруючого Божого народу, який так довго перебував ″у країні смертної тіні″, обітниця про Другий прихід Того, Хто є ″воскресіння і життя″, Хто приведе додому Своїх вигнаних дітей, є радісною надією, а наука про Другий прихід Христа – основною темою Святого Письма».¹

Мені було 11 років, коли разом із сім’єю я вперше відвідав зібрання нашої церкви. Там я вперше почув дивовижну звістку про Прихід Ісуса Христа на землю; і великі події, описані в пророцтвах, які виконалися точно і в передбачений ними час, є доказом того, що ми зможемо побачити цю подію в найближчому майбутньому.

ЙОГО ОБІТНИЦЯ

Незадовго до того як Ісус востаннє пішов у Гетсиманію помолитися, Він сказав Своїм учням, що залишає їх, тому що Його земна місія добігає кінця, і Він повернеться туди, куди вони поки що не можуть піти з Ним. Побачивши природну реакцію учнів, – смуток і, можливо, відчуття, що їх покинули, Ісус сказав їм: «Хай не тривожиться ваше серце» (Від Івана 14:1). Ці слова дали їм надію, і, подібно до них, Ісус бажає дати кожній віруючій людині впевненість у тому, що Він розуміє всі обставини життя і що Він має все необхідне для того, щоб душа могла знайти спокій. Потім Він сказав їм: «В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце» (Від Івана 14:2).

Ці оселі є домом, а дім – це місце, де ми всі зазвичай знаходимо безпеку, мир та щастя. Ця обітниця має стати великим натхненням для кожного з нас. Ми досягнемо дому, де «вовк та ягня пастимуться разом, а лев, як і віл, [разом] будуть їсти солому» (Ісаї 65:25). Цей дім буде далекий від усього, що сьогодні викликає в нас смуток і невпевненість, де Бог «обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю, – вже більше не буде, тому що перше минулося» (Об’явлення 21:4).

Однак наступна обітниця була такою ж величною, як і попередня: «І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були» (Від Івана 14:3). Слова «знову прийду» – були тим бальзамом, якого потребували учні в той момент. Вони ще не знали, яке випробування на них чекає, але з того часу ця обітниця мала стати центром їхньої уваги та мотивації, щоб йти проповідувати Його повернення і прагнути зробити Ісуса Христа відомим усякому народові, поколінню, племені й народності.

ЙОГО ВОЗНЕСІННЯ І ПОВЕРНЕННЯ

Через сорок днів після Свого воскресіння Ісус привів Своїх учнів на Оливну гору, розташовану недалеко від Витанії, що поблизу Єрусалиму, де Він був зневажений і потім засуджений на смерть. Це був момент прощання та можливість дати останні настанови цій групі чоловіків та жінок, які уособлюють ту загублену вівцю, яку було знайдено. Слова Ісуса не були докором за їхні недоліки чи помилки, це були слова глибокої ніжності та співчуття.

«Піднявши руки для благословення, немов запевняючи апостолів в опіці й захисті, Він став повільно віддалятися від них, підхоплений силою, потужнішою за земне тяжіння. Коли Ісус піднімався і вражені учні, не відводячи поглядів, спостерігали за Його вознесінням, хмара слави сховала Його від їхніх очей. У той час як хмарна колісниця ангелів прийняла Його, до них долинули слова: ″І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку!″ І тоді ж вони почули радісний спів ангельського хору».²

У цей момент два могутні ангели в людській подобі, зі співчуттям та любов’ю до учнів, котрі дивилися на небо, підійшли до них і запитали: «Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!» (Дії 1:11). Це була та сама звістка надії, яку Ісус сповістив їм задовго до цього: «Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави» (Від Матвія 25:31). Це було те саме одкровення, яке Іван отримав на острові Патмос: «Ось Він іде з хмарами! І побачить Його кожне око, і ті, хто Його проколов; і голоситимуть за Ним усі племена землі. Так, амінь!» (Об’явлення 1:7). Ангели запевнили їх, що Той Самий Ісус, Котрого вони бачили, як Він возносився на небо, прийде знову так само, як і вознісся. Він насправді прийде на хмарах, і кожне око побачить Його.

ОЗНАКИ ЙОГО ПРИХОДУ

Учні прагнули дізнатися більше про час кінця світу, це повинно цікавити і нас. Вони прийшли до Ісуса, щоб запитати: «Скажи нам, коли це буде і яка ознака Твого приходу та кінця віку?» (Від Матвія 24:3).

У місцях, де технології є більш розвиненими та подорожі здійснюються за допомогою сучасних засобів пересування, ми уважно стежимо за сигналами, які подає супутниковий навігатор або пристрій GPS, про відстань до пункту призначення або про можливі зміни у вибраному маршруті. У цьому нам допомагають і дороговкази. Біблійні пророцтва подібні до GPS-навігатора, який вчасно підказує нам, де ми знаходимося, щоб ми могли підготуватися і безпечно дістатися до місця призначення.

ОБМАН

«У відповідь Ісус сказав їм: Стережіться, щоби хтось вас не ввів у оману, бо багато хто прийде під Моїм Ім’ям, кажучи: Я – Христос! – і багатьох зведуть» (Від Матвія 24:4, 5). Чому Христос представив це як першу ознаку кінця? Відповідь дає апостол Петро: «Будьте тверезі, пильнуйте. Ваш ворог – диявол – ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути» (1 Петра 5:8). Дорогі брати і сестри, сатана також знає біблійні пророцтва і розуміє, що Прихід Христа покладе край його царству терору. Тому з великою хитрістю і підступністю, подібно до лева, який спостерігає за жертвою, перш ніж напасти на неї, він впроваджує псевдовчення, змішані з частиною істини, щоб змусити віруючих потрапити в його пастки. Поширення ісламу, буддизму, агностицизму та інших філософських течій по всьому світу спотворило уявлення людей про характер єдиного істинного Бога, Творця неба і землі, і віддалило їх від єдиного істинного джерела знань – Біблії.

Наша єдина безпека полягає у вивченні Святого Письма з молитвою та посвяченням. Це єдине, що може захистити нас від оман. Якщо ми чинитимемо так, то, безперечно, зможемо сказати: «[Звертайтесь] до Закону і до Свідчення [пророків]! Якщо вони не говоритимуть згідно з цим словом, то в них немає світла» (Ісаї 8:20). Регулярно вивчаючи Святе Письмо, ми зможемо зберегти у своїй свідомості єдиний скарб, який допоможе нам стверджувати: «Так написано». Але є застереження: з розвитком технологій все частіше можна бачити, що віруючі відмовляються читати звичайні паперові Біблії. З одного боку, нам стало простіше завжди носити із собою цілі бібліотеки, уроки, збірки гімнів тощо у наших електронних пристроях. Однак з іншого боку, щойно надходить якесь повідомлення або щось відволікає нас, ми кидаємо вивчення, і наш розум швидко переключається на інші речі, які часто не мають нічого спільного з цим моментом. У такий спосіб сатані неодноразово вдавалося легко відволікти віруючих від вивчення Істини.

ВІЙНИ, ГОЛОД, ПОШЕСТІ, ЗЕМЛЕТРУСИ

Ісус застерігав Своїх учнів: «Ви почуєте про війни і про чутки воєнні. Глядіть, не жахайтеся, бо має [так] статися; але це ще не кінець. Бо повстане народ проти народу, і царство [піде] на царство, і буде голод, [і пошесті], і землетруси в [різних] місцях» (Від Матвія 24:6, 7). Останніми роками ми стали свідками потрясінь, які переживають народи. У той час як усі прагнуть миру, по всьому світу спалахують масштабні війни, що забирають тисячі життів. Через війни і політичну нестабільність у багатьох країнах, тисячі біженців роз’їхалися у різних напрямках, створюючи справжню гуманітарну кризу, в якій панує біль і голод. Незважаючи на ці страхіття, мільйонні бюджети великих держав виділяються на закупівлю зброї та боєприпасів для продовження війн.

З іншого боку, тоді як в одних країнах існує надлишок їжі, і багато людей хворіють через фаст-фуд або нездорову їжу, яку вони вживають, і щодня тисячі тон продуктів потрапляють на смітник, то в інших країнах тисячі людей помирають від голоду. Важко змиритися з цим у XXI столітті з огляду на всі технологічні досягнення, а також легкість та швидкість транспортування речей. Є місця, де люди помирають від хвороб, викликаних відсутністю питної води чи слабкістю через відсутність їжі. Природні катастрофи, що сталися протягом останніх десятиліть, також належать до ознак, про які говорив Ісус. Посухи знищують життя в деяких регіонах планети, повені, спричинені екстремальними та аномальними дощами, торнадо та урагани залишають після себе руйнування та тисячі жертв. Протягом останніх років в різних місцях відбуваються сильні землетруси, які не тільки посилюються за потужністю, а й залишають після себе все більшу кількість жертв.

«Як же часто чуємо повідомлення про землетруси й урагани, пожежі і повені, що супроводжуються великими людськими жертвами та матеріальними збитками? Звичайно, ці стихійні лиха відбуваються внаслідок дій хаотичних, некерованих, непідвладних людському контролю сил природи, але в усьому цьому потрібно зауважувати Божий намір. Це – засоби, за допомогою яких Він намагається пробудити в людях усвідомлення грізної небезпеки».³ Учені та філософи, які шукають пояснень і способи, щоб запобігти цим подіям, дійшли висновку, що все є наслідком зміни клімату і що саме це є причиною такої реакції природи. І знову людські теорії відволікають людей від справжньої причини цих подій. Справді, природа страждає і змінюється через безбожні дії людства, але ми не повинні ігнорувати той факт, що це також ті ознаки, про які говорив Ісус. Ми також не повинні ігнорувати наслідки, які спіткають тих, хто зруйнував землю. «І розлютувалися народи – та прийшов Твій гнів, і [настав] час прийняти суд мертвим і дати нагороду Твоїм рабам: пророкам, святим і тим, хто боїться Твого Імені, малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18). Велика справа творіння знищується, а винних у цьому буде покарано.

Чи є ці події тими ознаками, котрі, як сказав Ісус Своїм учням, слугуватимуть їм орієнтиром для визначення часу? Так. Учні запитали: коли настане кінець віку? Ми не можемо визначити дату, ми можемо лише розтлумачити ознаки та зрозуміти, що нашому світові та його жителям залишилося зовсім небагато часу. «Про той же день і годину не знає ніхто: ані небесні ангели, ані Син, а тільки один Отець» (Від Матвія 24:36).

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

Ісус сказав, що останній час буде подібний до часу перед потопом. «Адже так, як було за днів Ноя, таким буде прихід Сина Людського. Бо так, як у ті дні перед потопом їли й пили, одружувалися і виходили заміж – аж до того дня, коли Ной увійшов у ковчег, і ніхто не знав, аж ось прийшов потоп і забрав усіх, – таким буде і прихід Сина Людського» (Від Матвія 24:37-39).

Їжа, питво чи одруження не є чимось забороненим. Огидними для Бога їх зробили ті крайнощі, до яких довела їх людина. Найпоширеніші сьогодні хвороби багато в чому зумовлені неправильними звичками в їжі та питві, малорухливим способом життя, а також вживанням та зловживанням шкідливих для здоров’я речовин. Тривалий вплив токсичних речовин, якими дихають жителі великих міст, вживання тютюну та наркотиків стали причиною не тільки багатьох хвороб, а й генетичних змін, що спричиняють дегенеративні або автоімунні захворювання. Історія про те, що відбулося в Содомі та Гоморрі, а також досвід, пережитий народом Ізраїлю в Шіттімі перед обітованою землею, – це застереження, записане для того, щоб навчити нас, що чуттєвість і неконтрольовані пристрасті можуть призвести людину до скоєння перед Богом найогидніших і мерзенних вчинків, які ми тільки можемо собі уявити. «В усі віки зустрічаються люди, які розбиваються об скелі потурання чуттєвим насолодам. З наближенням кінця часу, коли Божий народ підійде до кордонів Небесного Ханаану, сатана, як і в давнину, подвоїть свої зусилля, щоб перешкодити йому увійти в цей чудовий край. Він розставляє тенета перед кожною душею. Тому пильнувати повинні не лише неосвічені й прості люди, – він готуватиме спокуси й для тих, котрі обіймають найвищі посади, здійснюючи святе служіння; якщо б тільки йому вдалося занапастити їхні душі, то вже через них він погубить багатьох. Сьогодні він використовує ті ж засоби, що й три тисячі років тому. Через світських друзів, зваблення жіночою красою, через пошуки задоволень і веселощів, через бенкети або келих вина він спокушує людей порушувати сьому Заповідь».⁴

НАБЛИЖЕННЯ ЙОГО ПРИХОДУ

«Перевагою кожного християнина є не тільки чекати, але й прискорювати Прихід нашого Господа Ісуса Христа (2 Петра 3:12). Якби кожний, хто сповідує Його Ім’я, приносив плід для Його слави, як швидко увесь світ був би засіяний насінням Євангелії! Як скоро дозрів би останній великий урожай, і Христос прийшов би зібрати дорогоцінне зерно!».⁵

Це наш привілей – говорити про благословенну надію на повернення Ісуса Христа.

Ми також маємо привілей здійснювати ту саму роботу реформації, яку звершував Іван Хреститель, щоб підготувати дорогу до Першого приходу Господа. «Необхідно увесь час порушувати велику тему реформи та пробуджувати суспільну свідомість. Проголошення вісті повинно супроводжуватися помірністю у всьому, щоб відвернути Божих дітей від ідолопоклонства, обжерливості, надмірності в одязі та інших речах».⁶

Саме зараз настав час змінити своє життя, коли послух Божим заповідям показує, що ми дійсно любимо Його. Не можна гаяти часу. Ми повинні рішуче зачинити двері для всього, що не відповідає характеру тих людей, котрі готуються жити в Небесних оселях. Наші вчинки свідчитимуть, що «наше життя – на небесах, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа» (До филип’ян 3:20).

НАША ПІДГОТОВКА

«Не бариться Господь з обітницею, хоч [це] деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, [а] щоб усі прийшли до каяття» (2 Петра 3:9). Єдина мета часу випробування, який ми маємо сьогодні, полягає в тому, щоб ми використовували його для освячення та приготування до великого дня Приходу Христа. Кожен день, що минає, – це ще один день у зворотному відліку до кінця. Якщо Ісус ще не повернувся, то тільки тому, що Він дає нам час, щоб ми всі могли пройти через справжнє покаяння і пережити щире і глибоке навернення у своєму житті.

Ви були викуплені дорогоцінною Кров’ю Христа як непорочного й чистого Агнця (1 Петра 1:18, 19), щоб досягти тих осель, про які написано: «Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, – те приготував Бог тим, які люблять Його!» (1 до коринтян 2:9). Не дозволяйте спокусам, які пропонує нам цей світ, його святам і традиціям, непотрібній моді та прикрасам, нездоровій їжі або напоям, любові до грошей і земних благ відокремити нас від дорогоцінної звістки про Прихід Господа і про те, що саме зараз час готуватися!

ВИСНОВОК

Тільки Божа благодать може допомогти нам підготуватися до Його Приходу. Тільки дія Святого Духа може переконати нас у заклику до покаяння і навернення. Нехай нашою щоденною молитвою буде: «Нехай прийде Царство Твоє». Нехай благословенна надія буде подібна до смолоскипу, що висвітлює нашу подорож в цьому темному світі, сповненому зла і страждань. Нехай нашим бажанням буде постійне прагнення до мети, до вшанування вищого покликання (До филип’ян 3:14), щоб щодня і в кожному вчинку відображати Ісуса. Нехай чиста та незаплямована релігія (Якова 1:27) буде наслідком перебування Христа в нас.

«Коли характер Христа досконало відтвориться в Його народі, Він прийде, щоб назвати їх Своїми».⁷ Маранафа, Господь вже скоро прийде! Він проголошує: «Так, незабаром приходжу! Амінь! [Так], прийди, Господи Ісусе!» (Об’явлення 22:20). Амінь.

Посилання:

1. Велика боротьба. – С.299.
2. Бажання віків. – С.830, 831.
3. Пророки і царі. – С.277.
4. Патріархи і пророки. – С.457, 458.
5. Наочні уроки Христа. – С.69.
6. Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.62.
7. Наочні уроки Христа. – С.69.