Чи існує життя після смерті?
Урок 15

ЧИ ІСНУЄ ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ?

Людство завжди цікавило питання: що відбувається в момент смерті? Люди, які були реанімовані, розповідають про те, що вони відчували під час клінічної смерті. Часто ми чуємо, що померлі з’являються живим родичам, і, як наслідок, напрошується питання: чи є єенс боятися смерті? Ми так часто зіштовхуємося з нею. Кожному доводилося проводжати в останню дорогу близьку людину чи, побачивши похоронну процесію, згадувати про смерть.

Відразу виникає питання: чи існує життя після смерті?

*Щодо цього питання існують різні думки:

• Деякі вірять, що померлі потрапляють на небо, у пекло або чистилище.
• Інші вірять, що померлі потрапляють у світ духів, щоб одного разу повернутися „перевтіленими”.
• Є люди, котрі думають, що зі смертю усе закінчується.
• Інші ж говорять, що мертві нічого не знають, і у несвідомому стані спочивають у своїй могилі до воскресіння.

Хто ж правий? Що розповідає нам про це Біблія? У книзі Йова 14:14 ми знаходимо питання, яке хвилює людство: „Як помре чоловік, то чи він оживе?”

КІНЕЦЬ ЖИТТЯ І СМЕРТЬ

*Щоб зрозуміти, що відбувається в момент смерті, ми повинні спочатку розглянути, як виникло життя. „І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею” (Буття 2:7).

*Людина складається з двох елементів: порох землі і дихання життя. Наше тіло здебільшого складається з води. Воно містить також наступні складові частини: протеїн, жири, мінерали, такі як фосфор, залізо, магній, кальцій та інші. Труп людини не має ніякої матеріальної цінності. З цього ми бачимо, що було б, якби Бог не вдунув у тіло дихання життя. Об'єднання двох компонентів, тіла і дихання життя, перетворює людину в живу істоту.

- Якби була математична формула цього, вона виглядала б таким чином:

Матерія (земля) + Подих життя = Життя

- Коли Бог створив людину з пороху земного і вдунув у неї дихання життя, вона „стала... живою душею”. Але це не означає, що людина одержала безсмертну душу, вона стала живою душею! Якщо написано, що в один день хрестилися душ близько 3000, то, природно, це не виходить, що були хрещені духи, а люди. Біблія говорить, що душа вмирає: ”Душа, що грішить, вона помре” (Єзекіїля 18:4, 20).

*Хімічні елементи при поєднанні між собою можуть цілком змінити свою основну форму.

- Хлор, важкий газ уражають дихальні шляхи. Натрій у чистій воді – білий, дуже м'який метал. Якщо ці два елементи з'єднати між собою, вийде хлорид натрію, незамінна в харчуванні поварена сіль. Те, що до цього було отруйним і небезпечним, тепер має дуже важливі властивості для функціонування організму.

Хлор + Натрій = Харчова сіль.

- При з’єднанні водню, легкого газу, з киснем, який важчий за повітря, у співвідношенні 2:1, виходить вода.

2 атоми водню + атом кисню = 1 молекула води.

- Лампочка, яка живиться струмом, починає світити. Якщо ж припинити подачу струму, світло згасне. Ні лампочка, ні струм окремо світити не можуть.

*Смерть цілком протилежна життю.

„І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!” (Еклезіяста 12:7). „Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху” (Псалом 104:29).

Коли Бог забирає дихання життя, людина помирає. З нею відбувається те ж саме, що і з лампочкою, коли переривається подача струму.

Матерія (тіло) – Подих життя = Смерть.

ЧИ ПЕРЕБУВАЮТЬ МЕРТВІ У СВІДОМОМУ СТАНІ?

Біблія говорить, що...

*Мертві нічого не знають: „Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них” (Еклезіяста 9:5).

*Їхні почуття вмирають: „...і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!.. Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!” (Еклезіяста 9:6, 10).

*Їхні думки припиняються: „...вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!” (Псалом 146:4).

*Про своїх близьких вони також нічого не знають: „Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...” (Йова 14:21).

*Вони не славлять Бога: „бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу. Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!” (Ісаї 38:18, 19).

„Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання” (Псалом 114:25)

З ЧИМ ПОРІВНЮЄТЬСЯ СМЕРТЬ?

*Ісус порівняв її зі сном: „...говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його. А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає. Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже. Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар” (Єв. від Івана 11:11-14). Мертві сплять. Це значить, що вони до свого воскресіння перебувають у свідомому стані.

„А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є? Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне, так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого” (Йова 14:10-12).

*Життя як квітка: її зривають – і вона в’яне: „Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями: вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається” (Йова 14:1, 2).

ЧИ ПОБАЧИМО МИ ЗНОВУ НАШИХ ПОМЕРЛИХ РОДИЧІВ?

*Яку чудову надію мають ті, котрі залишилися вірними Богу до смерті?

„Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. Тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!” (Ісаї 26:19).

„Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним. Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом” (1 до солунян 4: 14-17).

*Чи мають померлі послідовники Христа вже зараз вічне життя?

„І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли, бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали” (До євреїв 11:39, 40).

Про пророка Даниїла написано: „А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!” (Даниїла 12:13).

Точка зору тих, котрі проповідують негайне покарання чи винагороду після смерті, нелогічна, тому що і вони вірять у воскресіння й суд Божий. Якщо мертвий вже одержав свою нагороду, навіщо тоді Ісусу знову приходити, щоб судити живих і мертвих? Кого Він буде судити, якщо вже кожен одержав призначене йому?

НАЙДАВНІША НЕПРАВДА ЛЮДСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Бог попередив Адама і Єву, що, якщо вони згрішать, то повинні померти (Буття 2: 16, 17).

Однак сатана спокусив їх неправдою: „І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!” (Буття 3:4).

За 6000 років сатана поширив цю неправду по усьому світі, і багато народів вірять у неї. Культ мертвих існував ще в стародавніх єгиптян, які разом з померлими укладали в їхні труни дорогоцінні речі, меблі, продукти харчування і прикраси. Інші народи також практикували цей звичай.

Більша частина людства вірить у те, что померлі вже зараз потрапляють на небо, у пекло або у чистилище. Але Біблія не говорить нічого подібного. З цього ми бачимо, що неправда сатани „не вмрете” існує до сьогоднішнього дня.

*Тільки Бог має безсмертя: „Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!” (1 до Тимофія 6:16).

*Ісус бажає дати вічне життя синам людським і при Своєму Другому приході перетворити їх у безсмертя.

„Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!... Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?” (1 до коринтян 15:51-55).

- Якщо в Посланні до Римлян 2:4-8, 16 написано про нагороду вічного життя, то це значить, що в нас безсмертя ще немає. І нашим найбільшим прагненням повинно бути прагнення разом з Ісусом жити у вічності.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

*Смерть – протилежність життю. Коли людина помирає, вона припиняє існувати і знаходиться у несвідомому стані.

*Наша найбільша надія пов'язана з Другим приходом Ісуса, тому що тоді віруючі будуть відроджені, і ми зможемо зустрітися з нашими рідними й любимими.

*Наприкінці Христос назавжди знищить смерть: „...і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!” (Об’явлення 21:4, 5).

В одному музеї, який знаходився в місті Байтом(Англія), зберігалася кришталева скринька. У цій скриньці можна було побачити ключ, який начебто перебуває в повітряній невагомості. Цей феномен, здається, неможливо пояснити, однак пояснення дуже просте: ключ притягається нагору сильним магнітом, у той час, як знизу він підтримується майже непомітною ниткою.

Так і наше життя: тримається на такій тонкій нитці, і ми не знаємо, коли вона буде обірвана. Тому нам необхідно обміркувати наше життя і не витрачати безглуздо свій час.

У світі є дуже багато таємного і непоясненого, що пробуджує нашу цікавість. Наприклад, люди стверджують, що мають зв'язок з померлими, що їх зборами керують демони, що є зачаровані будинки, в яких серед ночі раптом можна побачити світло чи почути незвичайний шум... Звідки відбуваються ці містичні явища? Яка сила цим керує? Як можна звільнитися від окультних зв'язків? У наступному уроці „Божественний рецепт проти містичних сил” Ви знайдете відповіді на ці питання.