Як придбати добрий характер
Урок 8

ЯК ПРИДБАТИ ДОБРИЙ ХАРАКТЕР

Усі люди бажають мати добрий характер. Коли ми розглядаємо чистоту характера Ісуса, то чітко бачимо свої помилки. Наш характер спотворений поганими думками, егоїстичними почуттями і вчинками. Ми часто запитуємо себе: „Чому ми такі?” Бажаємо бути кращими, але почуваємо себе недостатньо спроможними що-небудь змінити.

Нам необхідно навчитися перемагати недоліки свого характеру. Чи здатні ми зробити це самотужки? Апостол Павло описує свій досвід: „... бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю... бо бажання лежить у мені, але щод виконати добре, того не знаходжу” (До римлян 7:15-18).

Чому це так? Чи в кожної людини схожий досвід?

ПЕРВІСНИЙ СТАН ЛЮДИНИ

Бог створив людину досконалою. Вона була вінцем творіння. „І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх” (Буття 1:27).

Перша пара людей жила в раю в абсолютній гармонії зі своїм Творцем. Ніщо не порушувало їхнього щастя. Адам та Єва виконували заповіді Божі і були праведними. Але відбулися глибокі зміни.

*Це щастя і мир з Богом могли б існувати вічно, якби Адам і Єва не впали в гріх.

*Їхній гріх полягав у тому, що вони порушили заповідь Божу. “І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся”(Буття3:17-19).

* “Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня”(1Івана3:4).

*А ”...заплата за гріх смерть”(До римлян 6:23).

*Дія гріха була настільки глибокою, що він (гріх) спотворив всю людську природу. Любов замінилася егоїзмом, який став визначальним елементом життя людини. Все стало обертатися навколо власного “я”.

*Серце людини стало таким, як описано в Євангелії від Марка7:20-23: “А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює”.

ВТРАЧЕНА ПРАВЕДНІСТЬ

*Виявивши непослух, перша пара людей була не тільки відчула на собі смертний вирок, але, як і всі їхні нащадки, вона втратила праведність. „І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша – немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...” (Ісаї 64:6).

*Первинна праведність людини полягала в тому, що вона перебувала в тісному спілкуванні з Богом й абсолютному послуху Закону Божому. Але через гріхопадіння людина стала неспроможною правильно дотримуватись заповідей Божих. Тільки одне зле слово чи погана думка – і людина стає порушником Закону Божого.

*Ісус недвозначно повчає нас у Нагорній проповіді: „Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові. А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній” (Єв. від Матвія 5:21, 22).

*Головна проблема полягає не в тому, що ми завжди робимо зло, але в нашій гріховній природі. Це корінь нашого гріховного тілесного життя.

*Наші серця злі, і ми не можемо їх змінити. Це стан кожної людини від народження.

• „...бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави” (До римлян 3:23).
• „...як написано: Нема праведного ані одного” (До римлян З:10).

*Один-єдиний гріх заразив усе людство, як крапля отрути псує велику кількість води. Як зміїна отрута швидко розповсюджується по всьому тілу і призводить до смерті, так і гріх охопив усе людство і приніс із собою смерть.

*Наша найбільша проблема тепер полягає в тому, що ми самотужки не можемо змінити свою природу. Саме в цьому наша потреба.

„Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!” (Йова 14:4).

Бог бажає допомогти людині, звільнити її від такого стану.

ЧОТИРИ ДИВА

У 1 Посланні до коринтян 1:30 перераховано чотири Божих чуда. „А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням”.

1. Ісус – наша Премудрість

„... що став нам мудрістю від Бога”.

*Чудова премудрість Божа, відкрита в тому, що Він зробив Ісуса нашим Спасителем, доводить нам, що всі люди можуть мати спасіння.

Заклик Божий

*Запрошення ввійти до неба стосується кожної людини „... що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди” (1 до Тимофія 2:4).

*Бог не визначає того, щоб одні люди спаслися, а інші загинули. Ісус Христос помер за все людство, але спасенними будуть тільки ті, котрі особисто приймуть Його і Його вчення (Єв. від Матвія 9:13).

*Бог закликає кожну людину, але Він робить це різними методами:

• через дослідження Слова Божого;
• через проповідь;
• через провидіння Боже;
• через трагічні події;
• через голос совісті;
• через хвороби і т.д.

*Що робить Бог, коли закликає людину?

Він притягує її до себе. (Єв. від Івана 12:32).

Чи не бентежило Вас коли-небудь почуття: "Бог кличе мене!"?

• Він дає спокій і мир душі. „Прийдіть до Мене усі... Я вас заспокою” (Єв. від Матвія 11:28).
• Він шукає кожного окремо, як заблудлу вівцю (Єв. від Матвія 18:12, 13).
• Він пробуджує в людині прагнення до Бога (Псалом 42:2).
• Бог дарує віру. „Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав” (Єв. від Івана 6:29).
• Бог засуджує гріх. „А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд” (Єв. від Івана 16:8).
• Він дає надію. (Єремії 29:11).

2. Ісус – наша Праведність

„... що став нам... праведністю”.

Багато людей задають собі питання: “Як Бог може дозволити грішній людині ввійти в небо?” Здається неможливим, щоб людина, яка була грішником, сином гніву і повстання, одного разу стала безгрішною й досконалою у своєму характері, начебто ніколи не грішила.

Розглянемо одне з найбільших чудес.

Десять заповідей Закону Божого – це мірило праведності Божої. Порушивши їх, людство стало винним перед Богом (До римлян 3:23). Немає жодної невинної людини – усі відчули на собі смертний вирок, тому що той, хто згрішив, повинен вмерти (До римлян 6:23).

Людиностановлення Ісуса

Велике чудо почалося з того, що Син Божий з любові до занепалого людства залишив престол Божий, Свого Небесного Отця і прийшов на цю землю в людському тілі. Ісус Христос жив у тих же умовах, у яких щодня перебувають смертні люди.

*Незважаючи на найбільші спокуси, Ісус залишився вірним Богу і не згрішив. „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу! Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо” (1 Петра 2:22, 23).

• Його досконале безгрішне життя відповідало усім вимогам Закону (До римлян 8:3, 4), і Він міг би ніколи не вмирати, тому що тільки той, хто згрішив, повинен померти. Чому ж Він помер?
• Він помер замість нас. „Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися” (1 Петра 2:24).
• Своєю смертю Він поніс покарання за провину, на котре заслужили ми, порушивши Закон. „А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!” (Ісаї 53:5, 6).

Члени одного індійського племені здогадувалися, що серед них є зрадник, оскільки вороже плем'я дізнавалося про всі їхні таємні плани. Вождь вирішив визначити зрадника і жорстоко його покарати – 25 ударами батога. Жах охопив усе плем'я, коли довідалися, що зрадником була мати вождя. Тепер вождю племені потрібно було прийняти найважче рішення: якщо він не покарає свою матір, то зі зневагою поставиться до свого власного закону і порушить його, а народ перестане його приймати, поважати і визнавати як вождя; покарати свою улюблену матір він не може, тому що вона не винесе катувань. Його мучили сильні докори сумління.

Після безсонної ночі і роздумів він прийняв наступне рішення: „Я прийму покарання на себе і буду страждати замість моєї матері”. Так і сталося. Народ був здивований. Вождь виконав свій власний закон і зберіг життя своєї матері. Любов перемогла, і справедливість восторжествувала.

Це ж зробив Ісус для нас, і навіть більше, тому що Він перетерпів смерть і заплатив за гріх усього людства. (1 Петра 1:18, 19; 2 до коринтян 5:21).

Помилування для всіх людей

*Завдяки смерті Ісуса покарання для кожної людини скасовується, і їй надається можливість бути помилуваною.

ЧУДОВИЙ ОБМІН

*Ісус помер за нас і тепер пропонує взяти на Себе наші гріхи і дати нам Свою праведність. Він не примушує прийняти її. Людині дана свобода вибору, і вона сама повинна прийняти рішення. Якщо грішник вірою приймає Христа як свого особистого Спасителя, тоді Бог, як і обіцяв, прощає всі гріхи і виправдовує його, не вимагаючи нічого замість.

*Розкаювана душа визнає, що виправдання і примирення з Богом може відбутися тільки завдяки жертовній смерті Христа. Вона може зі своїми гріхами й усім, що її хвилює, прийти до Ісуса й отримати Його прощення і праведність – усе те, що необхідно, щоб встояти перед Богом.

*Якщо ми цілком присвятимо себе Христу і приймемо Його як свого Спасителя, тоді, яким гріховним не було б наше життя, ми в Ньому стаємо праведниками. Характер Христа втілюється в наше життя, і Бог приймає нас, начебто ми не грішили.

• Цілком підкоріть себе Ісусу Христу так, щоб Він міг жити у Вас і через Вас. Це буде проявом вашої любові до Христа. Зверніться до Нього в молитві.
• Цей дар виправдання може одержати кожен, хто приходить до Ісуса. „...але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі” (До римлян З:24)
• Це найпрекрасніший обмін життя, який робить нас радісними і щасливими (До римлян 5:1).
• Виправдання означає, що всі наші гріхи прощені і згладжені, а праведність Христа нам зарахована.

Зарахована праведність:

• це незаслужений дарунок (До римлян 3:24; 5:16-18);
• ми одержуємо її тільки через віру (До римлян 4:5; До филип’ян 3:9);
• вона зараховується завдяки милості Божій (До римлян 11:6);
• благословення, яке досягається через праведність Христа, – це мир з Богом (Ісаї 53:5);
• викупленим дається право безгрішними перебувати перед престолом Божим (Об’явлення 14:5; 2 до коринтян 5:21).

3. Ісус – наше освячення

„...що став нам... освяченням”.

• Своїми зусиллями людина не може змінити свій характер. Єремія говорить: „Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!” (Єремії 13:23). Павло викликує: „Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?” (До римлян 7:24).
• Разом з виправданням Бог творить у нас ще одне чудо – освячення, тобто відновлення досконалого характеру. „...і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди” (До ефесян 4:24). Освячення полягає в переродженні всієї людини. „І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати” (Єзекіїля 36:26, 27).
• Перетворення серця робить нас здатними бути в послуху Закону Божому (До євреїв 10:16-18; Ісаї 51:7; До колосян 3:5-10).
• З любові до Ісуса і вдячності Йому, віруючий, який виявляє послух Господу, чинить добрі справи. „Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла…” (До ефесян 2:10).

*Ісус Христос говорить в притчі про виноградник: „Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви” (Єв. від Івана 15:5).

• Бог не бажає посилати нам те, що не служить для нашої користі. Його мета – дарувати нам повноцінне і щасливе життя, і Він бажає, щоб ми звільнилися від того, що робить нас нещасливими.

4. Ісус – наше спасіння

„...що став нам ...відкупленням”.

*Ісус завдав поразки змію, тобто дияволу, у голову, і позбавив влади над смертю (див. Буття 3:15; До євреїв 2:14, 15). Очікуючи вічного спасіння, ми не повинні бути рабами гріха (До римлян 6:17, 18, 22; 8:12, 13).

*При Другому приході Господа нашого Ісуса Христа обітниці Спасителя стануть дійсністю – ми будемо прославлені й одержимо безсмертя (1 до коринтян 15:51, 52; 1 Івана З:2; Єв. від Івана 14:3).

Абсолютне спасіння буде вільним від влади диявола і гріха. Не буде більше страждань, боротьби, сліз, хвороб і смерті (Об’явлення 21:3-5).

ЩО НЕОБХІДНО ЗРОБИТИ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ІСУС ЗВЕРШИВ ЦІ ЧУДЕСА В НАШОМУ ЖИТТІ?

1. Повністю відкрити своє серце Ісусу Христу.
• У житті це означає підпорядкування волі Божій.
• Просити Ісуса, щоб Він дав бажання служити Йому і прагнути до Нього.
• „Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною” (Об’явлення 3:20).
2. Прийняти Ісуса Христа у своє життя.
• Цілком Йому довіряти. „А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його” (Єв. від Івана 1:12).
• Щиро просити Ісуса, щоб Він ввійшов у ваше життя. Він обіцяв: „...того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть” (Єв. від Івана 6:37).
3. Усунути зі свого життя усе, що протирічить Богу.
• „Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний” (Приповісті 28:13). „І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся” (Буття 3: 17-19).
• „Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня” (1 Івана 3:4).
• А „... заплата за гріх – смерть" (До римлян 6:23).
• Дія гріха – бути настільки глибоким, щоб змінити усю природу людини. Замість любові егоїзм став визначальним елементом людського життя. Усе стало обертатися навколо власного „я”.
• Серце людини стало таким, як описано в Євангелії від Марка 7:20-23: „А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює".
4. Віддати в руки Ісуса усе своє життя.
• Довірити Йому усе: себе, свою родину, своє майбутнє, усі свої турботи, прагнення і бажання. Те, що не буде керуватися Ним, незабаром поневолить Вас.
5. Щодня починати з присвяти і віддачі себе Ісусу.
• “Господи, сьогодні я весь підкоряюся Тобі. Я Тобі відкриваю свої думки, щоб Ти ними керував. Я підкоряю Тобі свою волю, щоб робити бажане Тобі. Я довіряю Тобі свої почуття, щоб Ти їх освятив. Я віддаю Тобі своє тіло, щоб воно було храмом Твого Духа. Я підкоряю Тобі свої руки, щоб вони робили Твою справу. Я Тобі присвячую свої вуста, щоб вони звіщали Твої слова. Усе віддаю Тобі! Амінь.”
• Це нове життя в Христі!
• „І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе” (До галатів 2:20).

Це новий стиль життя, який щодня свідчить нам, що воскреслий Господь Ісус Христос живе в нас і щодня змінює наш характер.

Ми щодня зіштовхуємося з турботами і проблемами. Іноді вони здаються нам нестерпними. Бог не бажає, щоб ми страждали. Тому Він указує нам простий шлях просити в Нього про допомогу. У наступному уроці ви дізнаєтеся, „Куди піти з турботами і проблемами”.