Пошук

216. Якщо тепер не знаєш ти

Ян Вілсон, І. Гранаган

1

Якщо тепер не знаєш ти,
Чому тяжкії втрати є,
В Небесний Край прийдеш коли,
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

Приспів:

Вір і надійся до кінця,
Хоч і навколо лиш пітьма (пітьма).
Коли прийдеш ти в дім Отця,
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

2

І узи любих та близьких,
Що смерть так безпощадно рве,
Зімкнуться в стороні святих.
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

Приспів:

Вір і надійся до кінця,
Хоч і навколо лиш пітьма (пітьма).
Коли прийдеш ти в дім Отця,
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

3

Якщо промінням сонця дар
На шлях смутний твій не зійде,
І все покриє гуща хмар, –
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

Приспів:

Вір і надійся до кінця,
Хоч і навколо лиш пітьма (пітьма).
Коли прийдеш ти в дім Отця,
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

4

Хоч в’януть дивнії квітки,
Осінній холод настає,
Хоч і розбиті мрії всі, –
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

Приспів:

Вір і надійся до кінця,
Хоч і навколо лиш пітьма (пітьма).
Коли прийдеш ти в дім Отця,
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

5

Поборюй свій душевний біль, –
Господь – твій Друг. Оплот Він є;
Він знає шлях; Він знає ціль.
Там ти збагнеш: Бог добрим є.

Приспів:

Вір і надійся до кінця,
Хоч і навколо лиш пітьма (пітьма).
Коли прийдеш ти в дім Отця,
Там ти збагнеш: Бог добрим є.