221. Коли мій дух порою знемагає
1
Коли мій дух порою знемагає
Під тягарем виснажливих труднот,
І ворог людства сіті розставляє,
Аби завдать мені тяжких скорбот, –
Приспів:
То я тоді прошу в мольбі моїй:
Зі мною будь, о Боже мій, –
Ти близько будь зі мною повсякчас,
Щоб мій світильник не погас.
2
Коли сміються злобно наді мною
Ті люди, що були мені близькі,
І в насолоди світські з пустотою
Мене вони знов хочуть затягти.
Приспів:
То я тоді прошу в мольбі моїй:
Зі мною будь, о Боже мій, –
Ти близько будь зі мною повсякчас,
Щоб мій світильник не погас.
3
Коли дивлюсь на мир з його бідою,
На мир, що радо у пітьмі сидить,
Що зайнятий своєю марнотою
І крок за кроком на загин спішить.
Приспів:
То я тоді прошу в мольбі моїй:
Зі мною будь, о Боже мій, –
Ти близько будь зі мною повсякчас,
Щоб мій світильник не погас.
4
І ще молюсь тремтячою душею:
Пролий, мій Боже, світло на усіх
І для усіх будь світлою зорею,
Щоб скрізь народ Тебе пізнати міг.
Приспів до 4-го куплета:
За всіх людей прошу в мольбі моїй:
Для них дай світло, Боже мій, –
О, дай, усім Тебе знайти й любить.
Будь, Боже, з нами кожну мить!