225. В морі життєвім, де хвилі бурхливі

1

В морі життєвім, де хвилі бурхливі,
Боже, я тяжко, смертельно втомивсь.
|: То наближається вал страхітливий;
То під водою десь камінь з’явивсь. :|

2

Буря здійнялась; гроза світ стрясає;
Хвиля підступна вдаряє човна;
|: Цей шторм навальний ніяк не вщухає;
Сильно човна заливає вода. :|

3

Як я втомився!... А берег жаданий
Все ще здається далекий такий!...
|: Шлях, що в притулок веде довгожданий,
Щоб подолати, такий нелегкий! :|

4

Часто боротись супроти стихії
Сил вже немає... німіє рука...
|: В струмені стужі мій дух льодяніє;
Клич мій на поміч не йде з язика... :|

5

Бідний мій брате, в змаганні тяжкому
Втома страшная на тебе найшла…
|: Духа ж твого хай ніщо не надломить.
В вірі й надії тримайсь до кінця! :|

6

Довго ти плив... часто з бурями бився...
І перешкод як багато здолав!...
|: Гавань близька вже, а ти утомився,
Веслами зовсім гребти перестав... :|

7

Тяжко тобі в боротьбі цій постійній...
Та не забудь: Бог є в поміч тобі.
|: Вдень і вночі Він пильнує надійно,
Мить кожну бачить в твоєму житті. :|

8

Будь переможцем! Ніяк не здавайся!
Вже незабаром ти вільно дихнеш.
|: Берег твій кличе... мужайся ж, мужайся!
Ось... ось... невдозі до цілі прийдеш. :|