237. Любить, любить нам щирою душею
1
Любить, любить нам щирою душею!
В любові Божій джерело відкрить;
|: Іти Христа тернистою стезею;
І безоплатно ближнім послужить. :|
2
Любить, любить! Так Бога прославляти,
Щоб і в біді терпіння проявить
|: І в той час людям щиро помагати,
Не докорять, і серцем не судить. :|
3
Любить, любить! Якщо й підуть війною
Супроти нас у злобі вороги,
|: То і тоді з любовію святою
У вірі й правді за Христом іти. :|
4
Любить, любить і в щасті і в стражданні, –
В усіх турботах нашого життя;
|: Любить в сирій в’язниці і в вигнанні –
Любов’ю, що є чиста і свята. :|
5
Любить, любить свідомо, повно, ясно,
І ближнім в цьому приклад подавать;
|: І на життя в тій вічності прекрасній
В душі надію світлую плекать! :|