262. О, де ж ті женці, щоб поля пожать
1
О, де ж ті женці, щоб поля пожать,
Колосся добра між гріха зібрать?
Скоріше любові серпи беріть,
Пожніть урожай і снопи несіть.
Приспів:
Де ж ви, женці, щоб поля пожать?
Хто буде на ниві радо працювать?
Хто хоче мати добра снопи:
Людей в Царство Боже привести?
2
Ідіть та шукайте поміж трави, –
Знайдете ви там добрі колоски.
Збирайте усі для Христа врожай –
Людей, що ввійдуть у небесний Край.
Приспів:
Де ж ви, женці, щоб поля пожать?
Хто буде на ниві радо працювать?
Хто хоче мати добра снопи:
Людей в Царство Боже привести?
3
Поля вже достигли, робота жде, –
Великим жнивам час, ось, настає.
Та мало на ниві Христа женців
Збирають колосся з тяжких полів.
Приспів:
Де ж ви, женці, щоб поля пожать?
Хто буде на ниві радо працювать?
Хто хоче мати добра снопи:
Людей в Царство Боже привести?
4
Бери ж ти серпа і на труд іди,
На ниві достиглій в’яжи снопи.
Трудися, бо вже, ось, Господь гряде
І плату всім вірним женцям несе.
Приспів:
Де ж ви, женці, щоб поля пожать?
Хто буде на ниві радо працювать?
Хто хоче мати добра снопи:
Людей в Царство Боже привести?