292. До серця, грішнику, твого
1
До серця, грішнику, твого
Спаситель стукає давно.
І все Він жде, – о, поспіши,
Його у серце ти впусти.
Приспів:
|: Його (ти впусти),
в своє серце ти впусти, :|
|: Христа, (о, впусти), :|
Навік Христа прийми
(Христа прийми).
2
Тебе давно Він полюбив,
За тебе кров Свою пролив.
Хоч би і світ весь обійти,
Такого Друга не знайти.
Приспів:
|: Його (ти впусти),
в своє серце ти впусти, :|
|: Христа, (о, впусти), :|
Навік Христа прийми
(Христа прийми).
3
Він любить нас, хоч грішні ми;
І Він простить твої гріхи;
Тебе від смерті Він спасе, –
Бо вічність Він тобі дає.
Приспів:
|: Його (ти впусти),
в своє серце ти впусти, :|
|: Христа, (о, впусти), :|
Навік Христа прийми
(Христа прийми).
4
Він каже: “Відчини Мені, –
Я дам спасіння і тобі.”
О, швидше ти Його впусти,
У серце ти Його прийми!
Приспів:
|: Його (ти впусти),
в своє серце ти впусти, :|
|: Христа, (о, впусти), :|
Навік Христа прийми
(Христа прийми).