298. Хазяїн добрий та привітний

1

Хазяїн добрий та привітний
Вечерю звану влаштував;
Готове все, – і раб поспішно
Гостей шанованих скликав.
Та лише вибачення голі
Почув від прошених панів.
Один сказав: “Я хочу поле
Порозглядать, яке купив”.

2

Сказав і другий: “Не примушуй, –
Я, ось, купив п’ять пар волів,
Побачить їх в роботі мушу”.
А третій просто відповів:
“Я не прийду, бо оженився”.
І раб до інших поспішив.
Та кожен з них теж ухилився,
Бо, справді, дружби не цінив.

3

Усі знайшли свою причину,
Щоб званим гостем не прийти, –
І на почесній тій гостині
Місця були усе пусті.
Сказав рабу владика знову:
“Тепер по вулицях піди,
Зви незнайомих, – все ж готове, –
Їх на вечерю запроси.

4

На перехрестях, при дорогах
Ти бідняків усіх позви, –
Нехай прийдуть в мої чертоги
За стіл любові й доброти.”
А чи не так Господь нас кличе
В небесні селища Свої,
Де ми там станем жити вічно
В блаженстві, славі та красі?