299. До тебе, друже
1
До тебе, друже, втомлений прожитим,
Я направляю добрий заклик мій:
Ти до Христа прийди, страхом повитий, –
Тоді відчуєш дивний мир святий.
2
Прийди і ти, хто молодий та сильний,
В кого обличчя свіжістю цвіте,
Хто відчуває тут себе так вільно, –
Бо і тебе Христос Спаситель жде.
3
Прийди, – Він зве тебе в Свої обійми.
Покинь весь бруд мирської марноти.
Як ти упав, то Він тебе підійме,
Дасть осягнуть висоти чистоти.
4
О, ти прийди, прийди скоріш до Нього, –
Для тебе Він приготував дім Свій.
Завжди щасливим будеш біля Бога,
Замінить Він тобі весь світ земний.