306. Пробудись від сну, людино
1
Пробудись від сну, людино,
Скинь гріховний гніт з душі.
|: Зве тебе Спаситель нині, –
Ти до Нього поспіши. :|
2
Він прийме твої прохання
І простить твої гріхи.
|: Тож покинь усі вагання
І добра шляхом іди. :|
3
Не підеш, – пройде Спаситель.
І залишишся тоді,
|: Щоб піти вже на загибель
З грішним світом назавжди. :|
4
День мине, – і заридаєш.
Бо тебе Спаситель звав.
|: Втратиш те блаженство Раю,
Що тобі Він готував. :|
5
Пробудися ти сьогодні, –
Бог відкрив для тебе шлях, –
|: І прийми, поки ще можна,
Дар спасіння в Небесах. :|