308. Вернись, вернись!

1

Вернись, вернись! Ти заблукав глибоко;
Не раз без сил ти падав і страждав;
В твоїй біді, у виразках жорстоких
Близьку загибель ти не помічав.

2

Ти довго йшов, поранив тяжко ноги;
В очах твоїх блиск юності погас.
Звертай скоріш зі згубної дороги,
Щоб не минув твого спасіння час.

3

Вернись, вернись! Хіба ж то є так мило
Усе ходить там, де духовна тьма?
Вернись, – твої нещасні дух та тіло
Господь звільнить з оков твого гріха.

4

Вернись, вернись! Христос бо хоче дати
Тобі життя, що світле й без кінця.
Зроби той крок, щоб добру долю мати, –
Щоб і тебе спасла любов Христа.

5

Твої гріхи, спокуси та страждання,
Мов сон тяжкий, відійдуть назавжди.
В Христа любові, з Ним у спілкуванні
Колишній біль і не згадаєш ти.