352. Ян Вілсон, Фрохе Ботшафт
1
В дивний Край, в дивний Край,
В Край добра святий,
Всім серцем прагну я туди,
В той Край жаданий мій.
Прохож/ий (-а) я на цій Землі. *)
Вона не є моя.
Той Край, де вічно жить мені,
То – спадщина моя.
2
До Небес, до Небес, –
Шлях туди веде.
Христос Спаситель, – Він воскрес, –
Мене в той Край візьме.
Лукаві дні в цім світі злім,
Навкруг панує гніт, –
Я рвуся звідси в Отчий дім,
В той кращий, інший світ.
3
Близько день, близько день,
Вічний день, коли
Життя почнеться нам нове
У всій своїй красі.
Збагнуть не може розум мій
Ту славу в Небесах.
То є спасенних Край святий,
Початий тут – в серцях.