369. Вийди з батьківського краю
1
“Вийди з батьківського краю
І народ свій залиши;
Без усякого відчаю
Віруй і вперед іди!
Множини ти станеш батьком, –
Дам потомство Я тобі;
І в тобі благословляться
Всі народи на Землі!”
2
І Аврам, слухняний Богу,
Покидає свій Харан
І ступає на дорогу,
Що веде у Ханаан,
В край, що зовсім невідомий,
В той, що Бог йому вказав.
І пішов зі свого дому, –
Бо Господь його послав.
3
Там, далеко від родини,
Він проводив дні свої.
І не мав у тій країні
Власної собі землі.
Але бачив оком віри
Край чудесний, неземний,
Що Господь йому довірив
Як дім вічний і святий.
4
І якби в тій вірі жили
Ми у цім земнім житті,
То охоче ми б ходили
По вузькій Христа стезі.
Сестри, браття, віру майте
І робіть, як Авраам,
В горнє Місто поспішайте,
Що Господь дарує нам!