377. Тепер скорбот нам не минути
1
Тепер скорбот нам не минути;
Тепер страждання повен світ;
Тепер недуг не відвернути;
Тепер тяжкої долі гніт.
2
Та хто пішов на заклик Бога,
Хто слухав звук Його сурми,
І твердо вірував у Нього,
Звертавсь до Нього у мольбі, –
3
Тому Господь дасть нагороду:
Той у нове життя ввійде,
І вже не знатиме негоди,
І вічну славу осягне.
4
Господь припинить всі страждання,
Припинить утиски та гніт;
Не буде між людьми знущання,
А буде ласка та привіт.
5
І смерті вже тоді не буде,
Ні страхів, ні журливих сліз;
І всі недуги ми забудем;
І тільки щастя буде скрізь.
6
Тоді ми вдячно перед Богом
Йому хвалу всі принесем;
Ми славну пісню перемоги
Співатимем перед Творцем.
7
Ми будем раді за спасіння,
Своїх близьких побачим там;
І скрізь лунатиме хваління, –
З Христом там добре буде нам.
8
Бог дасть Своїм ту нагороду, –
Те щастя Він для них здійснить!
Прийде тріумф Його народу,
Що тут старавсь Йому служить!