387. Хоч я тут подорожній Землі
1
Хоч я тут подорожн/ій (-я) Землі, *)
Та отримаю я від Христа
Світлий Край, де щасливі усі, –
То є вічна вітчизна моя.
Приспів:
Я іду (я іду) в дивний Край (в дивний Край),
Де щасливе життя без кінця (без кінця),
В Божий рай (в Божий рай)
в Небесах (в Небесах), –
Я туди направляю свій шлях.
2
Там на мирних квіткових полях
Я хвалу заспіваю Творцю,
Що, як пастир, Він ніс на руках
В стадо Неба земную вівцю.
Приспів:
Я іду (я іду) в дивний Край (в дивний Край),
Де щасливе життя без кінця (без кінця),
В Божий рай (в Божий рай)
в Небесах (в Небесах), –
Я туди направляю свій шлях.
3
Там не буде скорботних подій,
Ні тяжких страхітливих ночей;
І там Бог у любові Своїй
Сам зітре сльози з наших очей.
Приспів:
Я іду (я іду) в дивний Край (в дивний Край),
Де щасливе життя без кінця (без кінця),
В Божий рай (в Божий рай)
в Небесах (в Небесах), –
Я туди направляю свій шлях.
4
В Краї тім, де завжди світлі дні,
Там я буду Христа споглядать,
За спасіння, що дав Він мені,
У Його славу буду співать.
Приспів:
Я іду (я іду) в дивний Край (в дивний Край),
Де щасливе життя без кінця (без кінця),
В Божий рай (в Божий рай)
в Небесах (в Небесах), –
Я туди направляю свій шлях.