394. Ми крізь хвилі океану
1
Ми крізь хвилі океану
Бачим славний Край святий,
В ньому – радість незрівнянну,
Спокій жданий, дорогий.
Вже не довго нам ходити
По пустелі цій земній, –
Скоро маємо вступити
В Край Небесний осяйний.
2
Бог Свої благословення
Посилав так часто нам
У негодах тих численних,
Що були в дорозі нам.
Грізні хвилі нам порою
Заважали шлях долать;
Покривався шлях пітьмою,
Щоб у ній нам заблукать.
3
Та надії промінь ясно
Нам світив на цій путі;
Бог давав нам сили вчасно,
Щоб до цілі нам дійти.
Бог по милості великій
Нас беріг в усякий час.
Щоб нам щастя дать навіки,
Він беріг для цього нас.