410. Дивіться, як безстрашно Агнець Божий

1

Дивіться, як безстрашно Агнець Божий,
Страждання чашу гіркую п’ючи,
На страту йде в оточенні ворожім, –
Свій хрест несе, нас грішних люблячи.
Він – близько до могильного порога,
Та зостається в намірі стійкий,
Свою закінчує тяжку дорогу,
Щоб на хресті завершить подвиг Свій.

2

Людино, кинь усякую марноту, –
На дивну цю любов ти подивись!
Іти за Агнцем навіть і в скорботі
Готова будь, і духом збадьорись!
Коли ж іти стає і непосильно,
Все ж направляй до Бога просьби всі, –
І Він те зробить, що ти станеш сильна
І вслід за Агнцем зможеш далі йти.

3

Як дивно лагідна любов! Терпінням
Змогла вона усе перемогти.
Христос до учнів, Свойого створіння,
Ось, нахилився в дивній простоті,
Води бере, їм ноги омиває,
Так само і до Юди Він іде, –
Любові справжньої Він їх навчає,
Смирення добрий приклад подає.

4

Могутнім полум’ям любов нам сяє.
Вона сильніш за смерті чин лихий.
Любов’ю Агнець Божий відкриває
Характер Бога чистий і святий.
Того, Хто Сам життям нас наділяє,
Кого боїться небо і земля,
Того, Хто в світі всім повеліває, –
Любов свята в могилу привела.