441. Хоч я і мале дитя
1
Хоч я і мале дитя,
І так мало що міг,
|: Та з Ісусом зблизивсь я, –
Ним усе переміг. :|
2
Я раніш гнівливим був,
Міг людей ображать,
|: Та в Ісуса я учусь,
Щоби людям прощать. :|
3
Що мені Він повелить,
Те я радо роблю.
|: Він же в поміч поспішить
Дати руку Свою. :|
4
І тепер без Нього я
Не берусь і ступить;
|: І Його, Хто дав життя,
Вічно буду любить. :|