491. Господь – мій Пастир
1
Господь – мій Пастир.
І тому не зазнаю нужди.
Мене Він помістив на луках зернових
І водить до тихих вод,
Підкріпляє мою душу,
Направляє на стежку правди
Ради імені Свойого.
Коли я піду і долиною смертної тіні,
Не вбоюся зла, бо зі мною Ти.
Твій жезл і Твій посох завжди заспокоять мене.
2
Ти приготував перед мною трапезу
В виду моїх ворогів,
Намастив єлеєм мою голову;
Чаша моя переповнена.
Так благодать і милість хай зі мною поруч ідуть
За всіх днів життя мого.
І в домі Господнім – я у нім
пробуду численнії дні.