Щоденні біблійні уроки
Спеціальна програма вивчення, яка базується винятково на Біблії й Дусі Пророцтва без додаткових коментарів
Уроки з Послань до филип’ян, колосян та солунян
Урок 5. Живучи гідно
Змінити розмір шрифту:
ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Щоб ви поводилися гідно Господа, аби догодити [Йому] в усьому, приносити плід кожною доброю справою та зростати в пізнанні Бога, зміцнюючись усякою силою – за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості. З радістю» (До колосян 1:10, 11).
Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т2. – С.71-77; Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.286-289.
«Так Павло висловив своє бажання стосовно віруючих у Колосах. Який високий ідеал для послідовника Христа явлено в цих словах! Вони розкривають прекрасні можливості християнського життя, запевняючи, що немає межі благословенням, які можуть отримати Божі діти». – Дії апостолів. – С.471.
1. ПРИКЛАД ДЛЯ НАСНд, 25 жовт.
а. Як апостол Павло висловлює свою глибоку впевненість у духовному стані віруючих у Колосах?
До колосян 1:1-6: «1Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, і брат Тимофій 2до святих і вірних у Христі братів, які в Колосах: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, [і Господа Ісуса Христа]. 3Дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа; завжди молимося за вас, 4почувши про вашу віру в Ісуса Христа, про любов, яку маєте до всіх святих 5через надію, що зберігається для вас на небесах, про яку ви раніше чули в слові істини Євангелії, 6яка між вами пробуває, і відтоді, як ви почули та пізнали Божу благодать в істині, приносить плоди та зростає – як по всьому світі, так і у вас».
«Мені було показано, що перший і другий розділ Послання до колосян є взірцем того, якими повинні бути наші церкви по всьому світові». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.906.
б. До яких дій ця віра спонукає апостола?
До колосян 1:7-11: «7Цього ви навчилися від Епафраса, нашого улюбленого співраба, який є для вас вірним слугою Христа, 8який і повідомив нас про вашу любов у Дусі. 9Тому й ми від того дня, коли це почули, не перестаємо за вас молитися і просити, щоб ви сповнилися пізнанням Його волі в усякій мудрості й духовному розумінні; 10щоб ви поводилися гідно Господа, аби догодити [Йому] в усьому, приносити плід кожною доброю справою та зростати в пізнанні Бога, 11зміцнюючись усякою силою – за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості».
«[До колосян 1:9-11 цитується]. Наскільки досконала ця молитва! Немає меж благословенням, які ми маємо привілей отримати. Ми можемо бути ″сповненими пізнання Його волі″. Святий Дух ніколи б не надихнув Павла промовити молитву за його братів, якби вони не могли отримати відповідь від Бога відповідно до цього прохання. Оскільки це так, ми знаємо, що Божа воля була явлена Його народові, тому що вони потребували більш чіткого її розуміння». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.906.
1. Яке бажання Павла стосовно колосян нам слід застосувати до себе сьогодні?
2. ТВОРЧА СИЛА У ХРИСТІПн, 26 жовт.
а. Опишіть славний досвід, представлений апостолом, і яким чином нам слід зберігати свою віру міцною, перебуваючи в ньому.
До колосян 1:12-14: «12Дякуймо Отцеві, Який знайшов нас гідними частки у спадщині святих у світлі. 13Він визволив нас від влади темряви та переніс до Царства Свого улюбленого Сина, 14в Якому маємо викуплення [Його кров’ю], прощення гріхів»
«Ми повинні твердо стояти у свободі, яку Він нам дарував, і радіти в істині. Бог незадоволений нами, коли ми з власної забаганки йдемо туди, де проголошується омана. Він не захистить нас, якщо ми, не керуючись Його волею, вирушаємо на зібрання, де людям силою людської волі нав’язуються оманливі погляди. Ангели перестають пильнувати над нами, і ми зазнаємо ударів ворога, який ослаблює нас і затьмарює наш розум силами своїх злих ангелів. Світло, що оточує нас, тьмяніє, і його витісняє пітьма…
У нас немає часу вислуховувати різні вигадки. Вони не повинні відволікати нашу увагу. Наші думки повинні бути поглинені істиною для теперішнього часу і пошуком Божої мудрості, щоб ми могли отримати більш глибокі знання і з лагідністю могли засвідчити про свою надію на підставі Святого Письма». – Ранні твори. – С.124, 125.
«Він визволив нас від влади темряви та переніс до Царства Свого улюбленого Сина (До колосян 1:13). Усе це дається нам у Його Слові. Якщо приймаємо Слово, то отримуємо визволення». – Бажання віків. – С.320.
б. Як порівняння різних місць Святого Письма пояснює поняття першості Христа?
До колосян 1:15, 18: «15Він – образ невидимого Бога, первородний усього творіння… 18Він є Головою тіла – Церкви. Він – початок, первонароджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першість»;
зверніть увагу на слово «первісток» у Псалмі 89:21, 28: «21Я знайшов Давида, Свого слугу, і помазав його Своїм священним єлеєм…28А Я зроблю його первістком, – вищим від усіх царів землі»;
1 Самуїла 16:11-13: «11І Самуїл запитав Єссея: Чи це вже всі твої хлопці? А той відповів: Є ще наймолодший, але він пасе отару! Та Самуїл сказав Єссею: Пошли за ним і приведи. Адже не сядемо за стіл, аж доки він не прийде сюди! 12Він послав, і привели його. Це був рум’яний, вродливий на вигляд, з гарними очима юнак. І Господь промовив: Встань і помаж його, бо це – він! 13Тоді Самуїл взяв ріг з єлеєм, і помазав його поміж його братами. Господній Дух зійшов на Давида, і з того дня й надалі перебував на ньому. А Самуїл повернувся в Раму».
«Ми маємо лише один досконалий образ Бога, і це – Ісус Христос». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.906.
в. Що відкриває Христа як Бога?
До колосян 1:16, 17: «16В Ньому створене все, що на небі й на землі, – видиме й невидиме, – чи престоли, чи панування, чи начала, чи влади, – все через Нього і для Нього створене. 17Він – раніш усього, і все існує в Ньому»;
Від Івана 1:1-3: «1На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог. 2Воно на початку було в Бога. 3Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало»;
До євреїв 1:2: «А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього і через Якого створив віки».
«Через Христа – Слово – особистісний Бог створив людину та наділив її розумом і силою». – Служіння зцілення. – С.415.
«Руки, які підтримують світи в просторі, руки, які підтримують упорядкований рух і невпинну діяльність у всьому Божому Всесвіті, – ці руки були прибиті до хреста заради нас». – Виховання. – С.132.
2. Як Святе Письмо звеличує Христа як Творця всього?
3. ЦІНУЮЧИ ЖЕРТВУВт, 27 жовт.
а. Що нам потрібно зрозуміти про глибоке значення місії Христа як Сина Людського?
До колосян 1:19, 20: «19Тому що [Бог] уподобав, аби в Ньому перебувала вся повнота, 20щоби через Нього примирити із Собою все, примирити кров’ю Його хреста, – і земне, і небесне»;
До колосян 2:9: «Адже в Ньому тілесно перебуває вся повнота Божества».
«Щоб цілком усвідомити цінність спасіння, необхідно зрозуміти, скільки воно коштувало. Через обмеженість уявлень про страждання Христа багато людей недооцінюють велику роботу викуплення… У цьому Божественному плані відображено чудовий прояв Божої любові до грішного людського роду». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.200.
«Хоча Божественна слава Христа протягом деякого часу була прихована, її затьмарила прийнята Ним людська природа, – все ж таки Він не перестав бути Богом, коли став людиною. Людська природа не зайняла місце Божественної, і Божественна природа не зайняла місце людської природи. Це таємниця благочестя. Дві природи ″людська″ і ″Божественна″ існували в Христі тісно і нероздільно, та все ж вони мали окрему індивідуальність. Хоча Христос упокорив Себе, щоб стати людиною, все ж у Ньому залишалася Його власна Божественна природа. Його Божественність не могла бути втрачена, доки Він залишався вірним і відданим Своїй сутності. Оточений печалями, стражданнями і моральним занепадом, зневажений і відкинутий народом, якому Він повинен був передати непорушні істини Неба, Ісус все ж таки міг говорити про Себе як про Сина Людського на Небесах. Він був готовий знову взяти Свою Божественну славу після завершення Своєї роботи на землі». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1129.
«Ісус розмістив хрест на одній лінії зі світлом, що сходить з Небес, бо тільки там він приверне погляд людини. Хрест стоїть на одній лінії з сяйвом, що походить від Божого обличчя, так, щоб, дивлячись на хрест, люди могли бачити і пізнавати Бога і посланого Ним Ісуса Христа. Споглядаючи Бога, ми споглядаємо Того, Хто душу Свою віддав на смерть. Коли ми дивимося на хрест, наш погляд простягається до Бога і ми бачимо Його ненависть до гріха. Але, дивлячись на хрест і бачачи Божу ненависть до гріха, ми також бачимо Його любов до грішників, яка сильніша за смерть». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1133.
б. Яким чином апостол підсумовує служіння Христа для тих, хто цілком підкоряється Йому?
До колосян 1:21, 22: «21І вас, які колись були відчужені, непримиренні розумом в лукавих ділах, 22нині примирив Він смертю тіла Своєї плоті, щоби зробити вас святими, непорочними й невинними перед Собою».
«Христос зробив усе, щоб Його церква була перетвореним тілом, осяяним Небесним світлом, маючи славу Еммануїла. Його план і намір полягають у тому, щоб кожен християнин був оточений духовною атмосферою світла та миру. Немає меж корисності для того, хто відкине своє ″я″, надасть місце для роботи Святого Духа у своєму серці і житиме життям цілковитого посвячення Богові». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.19.
3. Чому необхідне правильне розуміння природи Христа?
4. ПОСТІЙНЕ ПОКЛИКАННЯСр, 28 жовт.
а. Від якої важливої умови залежить цілковита гарантія спасіння тих, хто приходить до Христа?
1 до коринтян 15:1, 2: «1Звіщаю вам, брати, Євангелію, яку я вам сповістив, яку ви прийняли, в якій стоїте і 2якою спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, – ви повірили надаремно»;
До колосян 1:23: «Якщо лише перебуваєте у вірі, тверді й непохитні, утверджені в надії Радісної Звістки, яку ви почули і яка була проповідувана між усім творінням, котре є під небом, і якої я, Павло, став служителем».
«У нас не може бути мінливої релігії. Євангелія повинна проголошуватися і прийматися особисто. Простої згоди недостатньо. Істину необхідно прийняти розумом і серцем; той, хто приймає її, повинен утвердитися в ній і наполегливо передавати іншим отримані знання. Істину потрібно втілювати в усіх аспектах життя, міцно тримаючись Євангелії: ″Якою спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, – ви повірили надаремно″ (1 до коринтян 15:2).
Існує сповідання віри, яке настільки просякнуте людськими природними рисами характеру, що втратило силу спасати, втративши свою відмінну характеристику – подобу Христові. Хоча ви стверджуєте, що багаті, у результаті ви знайдете себе нещасними, бідними, сліпими та голими. Коли віра непостійна і спосіб життя не відповідає вченню Христа, ваша віра – марна. Ваше серце повинно містити або скарби добра, або скарби зла. З доброго скарбу серця той, хто приймає істину, дає добрі плоди. А той, хто стверджує, що вірує, але не живе згідно зі своєю вірою, породжує зло, яке ранить, бентежить і руйнує.
Я прошу тебе, мій брате, не будь розумом як дитя, але чини як дитя, яке живе за Божим Словом. Христос говорить: ″Чому Мене кличете: Господи, Господи! – а не робите того, що Я кажу?″ Послідовність нашої поведінки в словах, у терпінні та лагідності свідчить про присутність Христа в серці. Візьми себе в руки, брате мій, і крок за кроком невпинно йди вперед, щоб стати переможцем». – Рукописи. – Т.9. – С.213, 214.
б. Як Павло описує своє покликання?
До колосян 1:24, 25: «24Тепер я радію в моїх стражданнях за вас і доповнюю недостатність Христових страждань у моєму тілі задля Його тіла, яким є Церква. 25Я став її служителем за Божим дорученням, яке було дане мені щодо вас, аби виконати Боже Слово».
2 до коринтян 11:28-30: «28Крім цього зовнішнього, налягають на мене щоденні турботи за всі Церкви. 29Якщо хто хворий, то хіба я не хворію? Якщо хто спокушається, то я хіба не палаю? 30Коли вже маю хвалитися, то буду хвалитися своєю неміччю».
«Черпайте мужність із досвідів апостола Павла. Він мав безліч випробувань. Він був невтомним працівником, постійно подорожував, іноді негостинними краями, іноді – морем, серед бур і штормів. Його доля була набагато важчою за нашу, бо мандрівники того часу не мали тих зручностей, які існують сьогодні. Але Павло не дозволяв нічому перешкоджати йому в його роботі». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1106.
4. Хоча людина може сповідувати Христа, яка зневага підриває справжню віру в Нього?
5. ТАЄМНИЦЯ В ДІЇЧт, 29 жовт.
а. Яким лише чином християни можуть втілити в житті живу Євангелію, якою ми покликані ділитися з іншими?
До колосян 1:27-29: «27Бог забажав показати їм, яке багатство слави є в цій таємниці між язичниками, – тобто Христос у вас, надія слави! 28Його ми проповідуємо, переконуючи кожну людину й навчаючи кожну людину з усією мудрістю, аби зробити кожну людину досконалою в [Ісусі] Христі. 29І для цього я відчайдушно працюю, борючись Його силою, яка могутньо діє в мені».
«Силою Христа люди розривають кайдани гріховної звички. Вони відмовляються від егоїзму. Богохульний стає шанобливим, п’яниця – тверезим, розпусний – цнотливим. Душі, які мали подобу сатани, змінюються на образ Божий. Така зміна – чудо із чудес. Викликана Словом зміна є однією з найглибших таємниць Слова. Ми не можемо зрозуміти її, ми тільки можемо вірити словам Святого Письма: ″Христос у вас, надія слави!″». – Дії апостолів. – С.476.
«Існує потреба в освячених, самовідданих людях, які не злякаються випробувань і відповідальності; людей мужніх і правдивих, у серцях котрих живе Христос – ″надія слави″. Вони ″проповідують слово″ вустами, яких торкнувся священний вогонь. Через брак таких працівників Божа справа втрачає силу, а фатальна омана, як смертоносна отрута, розкладає моральність та руйнує надії більшої частини людства». – Дії апостолів. – С.507.
«Якщо Христос, ″надія слави″, перебуває у вашому серці, то у вас більше не виникне бажання стежити за іншими, виставляючи напоказ їхні помилки. Замість того щоб звинувачувати або осуджувати, ви будете допомагати, благословляти і спасати. Щодо тих, хто помиляється, ви керуватиметесь настановою: сам себе доглядай, щоб не спокусився і ти (див. До галатів 6:1). Ви пригадаєте, як часто помилялися самі й як важко вам було знову повернутися на шлях правди. Ви не штовхнете свого брата до ще більшої темряви, але, маючи до нього співчуття, попередите його про небезпеку, котра йому загрожує.
Хто часто дивиться на Голгофський хрест, пам’ятаючи про те, що його гріхи привели туди Спасителя, той ніколи не буде намагатися визначити ступінь своєї вини порівняно з виною інших. Така людина не сяде в крісло судді, щоб виносити вироки. У тих, хто перебуває під тінню Голгофського хреста, не може бути ні духу критики, ні самозвеличення». – Блаженства, промовлені на горі. – С.128.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 30 жовт.
1. Яке бажання Павла стосовно колосян ми повинні застосувати до себе сьогодні?
2. Як Святе Письмо звеличує Христа як Творця всього?
3. Чому необхідне правильне розуміння природи Христа?
4. Хоча людина може сповідувати Христа, яка зневага підриває справжню віру в Нього?
5. Чому сьогодні нам так необхідно, щоб Христос був у нас, ″надія слави″?