Щоденні біблійні уроки

«Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона… Любов не чинить зла ближньому, тож любов – виконання Закону» (До римлян 13:8, 10).

«Якими б високими ділами не супроводжувалося визнання релігії, якщо серце людини не наповнене любов’ю до Бога та ближнього, вона не є справжнім учнем Христа». – Дії апостолів. – С.318.

Додаткові матеріали для вивчення: Дії апостолів. – С.318, 319.

Неділя 22 травня

1.  НАЙБІЛЬША ЗАПОВІДЬ

а. Яке запитання поставив законник Христу і чому?

Від Матвія 22:36: «Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?».

«Фарисеї підносили перші чотири заповіді, які вказували на ставлення людини до Творця. Вони вважали ці заповіді важливішими за інші шість, які визначають обов'язки людини перед ближніми. Через це їм бракувало практичного благочестя. Ісус указав людям на їхню найбільшу потребу та підкреслив необхідність добрих учинків, заявляючи, що дерево пізнають по плодах. За це Його звинуватили в тому, нібито Він підніс шість останніх заповідей над першими чотирма». – Бажання віків. – С.606, 607.

б. Як Христос підсумував принципи Закону?

Від Матвія 22:37-40: «37 Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою». 38 Це найбільша й найперша заповідь. 39 А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе». 40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять».

«Перші чотири із Десятьох Заповідей підсумовані однією великою заповіддю: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою». Наступні шість охоплені другою: «Люби свого ближнього, як самого себе». Ці дві заповіді є втіленням принципу любові. Неможливо дотримуватися першої, порушуючи другу, і навпаки, неможливо виконувати другу і нехтувати першою. Коли Бог справді займає належне місце в нашому серці, тоді відповідне місце буде надане і нашому ближньому. Ми будемо любити його, як самого себе, лише тоді, коли понад усе любимо Бога». – Там саме. – С.607.

1. Чого нас навчає друга кам'яна таблиця Десяти Заповідей?

Понеділок 23 травня

2.  ГОЛОВНИЙ ПРИНЦИП ЗАКОНУ

а. Як Павло пояснює, яким чином ми виконуємо Закон?

До римлян 13:8-10: «8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. 9 Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не свідкуй неправдиво», «Не пожадай» й які інші, вони містяться всі в цьому слові: «Люби свого ближнього, як самого себе!» 10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов – виконання Закону».

«Праведність означає «святість, богоподібність», а «Бог є любов» (1 Івана 4:16). Це узгоджується і з тим, що говориться про Закон Божий: «Бо всі Твої заповіді – справедливість» (Псалом 119:172), і «любов – виконання Закону» (До римлян 13:10). Праведність – це любов, а любов – це світло й життя Господнє. Праведність Божа втілена у Христі, і, приймаючи Його, ми отримуємо цю праведність». – Блаженства, промовлені на горі. – С.18.

б. Яким чином ми можемо мати справжню любов?

1 Івана 4:19: «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив».

«Хто ніколи не відчував ніжної, чарівної любові Христа, той не зможе привести інших до Джерела життя. Така любов у серці – це дійова сила, що спонукує людей виявляти Христа в розмові, в ніжному, співчутливому дусі, ушляхетненні життя тих, з ким вони спілкуються. Щоб мати успіх у служінні, християни повинні знати Христа, а для цього необхідно пізнати Його любов. Їхню придатність до служіння Небо визначає їхньою здатністю любити і працювати так, як любив і працював Христос». – Дії апостолів. – С.550, 551.

в. Яка Божественна обітниця дана у новому заповіті?

До євреїв 8:10-12: «10 Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм! 11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: «Пізнай Господа»! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них! 12 Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!».

Коли Закон Божий записується у нашому серці?

До римлян 5:1, 5: «1 Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа... 5 А надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам».

«Прийнявши Христа, людина отримує особливу цінність. Жертва Христа несе життя і світло всім, хто приймає Його як свого особистого Спасителя. Божа любов через Ісуса Христа зливається в серце кожного члена Його тіла, несучи з собою життєдайну силу Закону Бога Отця. Таким чином Бог може перебувати з людиною, а людина – з Богом». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.299, 300.

«У новому та кращому заповіті Христос виконав Закон для порушників Закону, якщо вони приймають Його вірою як особистого Спасителя…

Милість і прощення – це нагорода для всіх, хто приходить до Христа, довіряючись Його заслугам у видаленні їхнього гріха. У кращому заповіті ми очищаємось від гріха Кров'ю Христа». – Щоб мені пізнати Його. – С.299.

2. Чому я можу радіти Добрій вістці нового заповіту?

Вівторок 24 травня

3.  НЕВІД’ЄМНА ВЛАСТИВІСТЬ ЛЮБОВІ

а. Як Павло пояснює величезне значення Божественної любові в нашому серці?

1 до коринтян 13:1-3: «1 Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, –то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! 2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, –то я ніщо! 3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, –то пожитку не матиму жадного!».

«Якими б високими ділами не супроводжувалося визнання релігії, якщо серце людини не наповнене любов’ю до Бога та ближнього, вона не є справжнім учнем Христа. Якщо навіть вона володіє великою вірою і силою звершувати чудеса, без любові її віра не має жодної вартості. Вона може бути вельми щедрою, може роздати все своє майно бідним, але якщо при цьому керується не почуттям справжньої любові, а якимось іншим мотивом, то не здобуде прихильності Бога. У своєму запалі людина може навіть прийняти мученицьку смерть, але якщо вона не спонукувана любов’ю, Бог вважатиме її обманутим фанатиком або марнославним лицеміром». – Дії апостолів. – С.318, 319.

б. Які характеристики любові представляє Павло?

1 до коринтян 13:4-7: «4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, 5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, 6 не радіє з неправди, але тішиться правдою, 7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!».

«Найбільш чиста радість є плодом найглибшої покори. Найсильніші, найшляхетніші характери формуються на основі терпіння, любові та покірності Божій волі…

Христоподібна любов витлумачує у найпривабливішому світлі мотиви й учинки інших. Вона не виставляє без необхідності їхні помилки, не слухає несхвальних відгуків, а прагне нагадувати про добрі якості інших людей.

Любов «не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!» Така «любов не перестає!» Вона не може втратити свою вартість, бо це риса Небесного походження. Її власник пронесе її як дорогоцінний скарб ворітьми Божого міста». – Там саме. – С.319.

в. Наскільки ефективною і довговічною є Божественна любов?

1 до коринтян 13:8: «Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, –та припиняться, хоч мови існують, –замовкнуть, хоч існує знання, –та скасується».

«Любити Бога понад усе і безкорисливо любити одне одного – це найкращий дар, який може послати Небесний Отець. Така любов – не миттєвий порив, а Божественний принцип, постійно діюча сила. Вона не може зародитися в неосвяченому серці, але живе тільки там, де царює Ісус». – Там саме. – С.551.

3. Якими характеристиками любові мені необхідно наповнитися більше?

Середа 25 травня

4.  ВАЖЛИВА УМОВА ДЛЯ СЛУЖІННЯ

а. З яким запитанням звернувся Христос до Петра, перш ніж відновити його у служінні?

Від Івана 21:15-17: «15 Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: «Симоне, сину Йонин, – чи ти любиш мене більше цих?» Той каже Йому: «Так, Господи, – відаєш Ти, що кохаю Тебе!» Промовляє йому: «Паси ягнята Мої!» 16 І говорить йому Він удруге: «Симоне, сину Йонин, – чи ти любиш Мене?» Той каже Йому: «Так, Господи, – відаєш Ти, що кохаю Тебе!» Промовляє йому: «Паси вівці Мої!» 17 Утретє Він каже йому: «Симоне, сину Йонин, – чи кохаєш Мене?» Засмутився Петро, що спитав його втретє: «Чи кохаєш Мене?» І він каже Йому: «Ти все відаєш, Господи, – відаєш Ти, що кохаю Тебе!» Промовляє до нього Ісус: «Паси вівці Мої!».

«Христос назвав Петрові тільки одну умову покликання на служіння: «Чи ти любиш Мене?» Це суттєво необхідна риса. Хоча Петро міг володіти всіма іншими якостями, без Христової любові він не міг стати вірним пастирем Божої отари. Знання, доброта, красномовність, запал – усе це важливе для успішної роботи, але без Христової любові в серці праця християнського служителя зазнає невдачі.

Любов Христова – це не поривчасте почуття, а живий принцип, який має постійно перебувати в серці. Якщо характер і поведінка пастиря узгоджуються з істиною, котру він відстоює, Господь скріпить його працю печаткою Свого схвалення. Пастир і отара стануть одним цілим, їх об'єднуватиме спільна надія у Христі». – Дії апостолів. – С.515, 516.

б. Чому Христос тричі повторив Петру одне й те саме запитання?

Від Івана 13:36-38: «36 А Симон Петро Йому каже: «Куди, Господи, ідеш Ти?» Ісус відповів: «Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною». 37 Говорить до Нього Петро: «Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!» 38 Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...»;

Від Івана 18:17, 25-27: «17 І питає Петра воротарка служниця: «Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?» Той відказує: «Ні!»... 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: «Чи й ти не з учнів Його?» Він відрікся й сказав: «Ні!» 26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: «Чи тебе я не бачив у саду з Ним?» 27 І знову відрікся Петро, – і заспівав півень хвилі тієї...».

«Тричі Петро привселюдно зрікся свого Господа, і тричі Ісус, випробовуючи його, жадав від нього запевнення в його любові й вірності. Запитання, з яким Господь звертався до Петра, як гостра стріла, пронизувало його зболіле серце. Перед апостолами Ісус відкрив усю глибину розкаяння Петра і показав, яким смиренним став цей, колись самовпевнений учень.

За своєю природою Петро був запальним і гарячим. Сатана скористався цими рисами, аби перемогти його. Незадовго до падіння Петра Ісус сказав йому: «Сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!» (Від Луки 22:31, 32). І ось цей час настав. Перетворення, якого зазнав Петро, було очевидним. Короткі випробувальні запитання Господа вже не викликали в нього зухвалої і самовпевненої відповіді. Завдяки покорі й розкаянню тепер Петро більш, ніж будь-коли раніше, був готовий стати пастирем Божої отари...

До свого падіння Петро завжди висловлювався необдумано, під впливом миттєвого пориву. Він завжди був готовий виправляти інших; висловлював свою думку, не розібравшись ані в собі, ані в тому, що слід говорити. Проте після свого навернення Петро став зовсім іншим. Він був ревним, як і раніше, але тепер на його слова і вчинки впливала благодать Христа». – Бажання віків. – С.812.

4. Яку важливу рису у своєму служінні мав мати Петро, за бажанням Ісуса?

Четвер 26 травня

5.  НОВА ЗАПОВІДЬ

а. Хоча безкорислива любов вічна як Бог, чому вона була названа «новою»?

Від Івана 13:34: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!».

«На цій останній зустрічі з учнями Ісус висловив Своє заповітне бажання: щоб вони любили один одного так, як Він полюбив їх. Він часто говорив їм про це… Ця заповідь була для учнів новою, оскільки вони не любили один одного так, як любив їх Христос. Він розумів, що їхні думки та спонукання мають відновитися. Вони повинні жити за новими принципами і через життя та смерть Христа отримати нове розуміння любові. Заповідь «любіть один одного» набула нового значення у світлі Його самопожертви. Уся праця благодаті – це постійне служіння, яке здійснюється з любов’ю і самовідданістю. Коли Христос жив на землі, від Нього виходили могутні потоки Божої любові. Сповнені Його Духом християни любитимуть так, як любив Він. Те, що надихало Христа, надихатиме і їх у взаємовідносинах один з одним». – Бажання віків. – С.677, 678.

б. Яким буде результат прояву цієї любові в Церкві?

Від Матвія 24:14: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!».

«Христос дав Церкві священне доручення. Кожний її член має бути каналом, через який Бог може передавати світові скарби Своєї благодаті, незбагненні Христові багатства. Спаситель нічого так не бажає, як помічників, котрі явили б світові Його Дух і Його характер. Світ нічого так не потребує, як любові Спасителя, відкритої в людях. Усе Небо чекає на чоловіків і жінок, через яких Бог може виявити силу християнства». – Дії апостолів. – С.600.

5. Що відбудеться зі мною, коли я буду сповнений Духом Христа?

П'ятниця 27 травня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чого нас навчає друга кам'яна таблиця Десяти Заповідей?

2. Чому я можу радіти Добрій вістці нового заповіту?

3. Якими характеристиками любові мені необхідно наповнитися більше?

4. Яку важливу рису у своєму служінні мав мати Петро, за бажанням Ісуса?

5. Що відбудеться зі мною, коли я буду сповнений Духом Христа?