Щоденні біблійні уроки

«Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!» (2 до коринтян 5:20).

«Від часу вознесіння Христос виконує Свою справу на землі з допомогою вибраних посланців, через яких промовляє до людських синів і піклується про їхні потреби. Великий Глава Церкви керує Своєю справою через людей, яким Бог доручає діяти як Своїм представникам». – Дії апостолів. – С.360.

Додаткові матеріали для вивчення: Дії апостолів. – С.359-371.

Неділя 19 червня

1.  БОЖИЙ СУД

а. Хто буде судимий на Божому суді?

2 до коринтян 5:10: «Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, – чи добре, чи лихе»;

До римлян 14:12: «Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові»;

Даниїла 7:9, 10: «9 Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями. Одежа Його – біла, як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його – огняне полум'я, колеса Його – палахкотючий огонь. 10 Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги».

«Так пророкові був показаний великий і урочистий день, коли Суддя усієї землі розгляне життя й характери людей, і кожний отримає відплату згідно з учинками своїми. Старий днями – це Бог-Отець. Псалмомовець сказав: «Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку – Ти Бог!» (Псалом 90:2). Він – Джерело життя і всіх законів – повинен головувати на суді». – Велика боротьба. – С.479.

«[Павло] засвідчив, що неминуче прийде день суду, коли кожен отримає нагороду відповідно до своїх діл. Тоді відкриється, що багатство, становище, титули людини не можуть здобути Божу прихильність або звільнити від наслідків гріха. Апостол сказав, що земне життя дане людині для приготування до життя майбутнього. Якщо вона не використає даровані їй можливості і переваги, то втратить вічність; іншого випробувального часу не буде». – Дії апостолів. – С.424.

1. Що мені необхідно пам'ятати про думки та дії, які я вибираю?

Понеділок 20 червня

2.  ВИПРАВДАНІ НА СУДІ

а. Хто ті, котрі будуть судимі першими?

1 Петра 4:17, 18: «17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії? 18 А коли «праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?».

б. Як ми можемо бути виправдані на суді?

Від Івана 3:16, 17: «16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. 17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся»;

Від Івана 5:24: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, – життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя»;

До римлян 8:1: «Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом».

«Усі, які щиро розкаялися в гріхах і вірою прийняли Кров Христа як свою викупну жертву, мають проти свого імені в Небесних книгах помітку про прощення. Оскільки вони стали спільниками праведності Христа, а їхні характери відповідають вимогам Закону Божого, то їхні гріхи будуть викреслені, вони ж будуть визнані гідними вічного життя. Господь сказав через пророка Ісаю: «Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятає!» (Ісаї 43:25). Ісус говорить: «Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами» (Об'явлення 3:5)». – Велика боротьба. – С.483.

в. Які основні умови виправдання будь-кого?

Приповісті 28:13: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний»;

1 Івана 1:9: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої»;

Дії 3:19, 20 (перша частина): «19 Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, 20 щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього».

«Безперечно, що прощенню має передувати покаяння, але грішник повинен прийти до Христа, перш, ніж він покається. Достоїнства Христа зміцнюють і просвічують душу, і покаяння стає благочестивим і прийнятним. Петро ясно представив це, коли сказав про Христа: «Його Бог підвищив Своєю правицею – на Начальника і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів» (Дії 5:31). Безсумнівно, покаяння – це дар від Ісуса, як і прощення гріхів. Покаяння не може відбутися без Христа, бо покаяння, Автором якого є Він, – це підстава, на якій ми можемо благати про прощення. Святий Дух через Свій вплив приводить людину до покаяння. Благодать покаяння походить від Христа, як і дар прощення, а каяття, як і прощення гріхів, дається лише через викупну Кров Ісуса Христа. Тим, кого Бог прощає, Він спочатку дає покаяння». // Наставник молоді, 6 грудня 1894 року.

2. Як, коли і чому я повинен серйозно прагнути аби бути прийнятим Богом?

Вівторок 21 червня

3.  НОВЕ НАРОДЖЕННЯ

а. З якою звісткою Ісус звернувся до релігійного керівника?

Від Івана 3:3-5: «3Ісус відповів і до нього сказав: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства». 4Никодим Йому каже: «Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?» 5Ісус відповів: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже».

Коли і як грішник народжується згори?

Від Івана 1:12, 13: «12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, 13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога».

«Коли істина стає незмінним принципом життя, тоді душа народжується «не з тлінного насіння, але з нетлінного, – Словом Божим живим та тривалим» (1 Петра 1:23). Таке нове народження – результат прийняття Христа як Слова Божого. Коли Божественні істини закарбовуються в серці Святим Духом, тоді з'являються нові поняття, а досі дрімаючі сили пробуджуються до співпраці з Богом». – Дії апостолів. – С.520.

б. Коли має відбуватися досвід нового народження і смерті для гріха?

1 до коринтян 15:31: «Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім».

«Небо обійдеться нам досить дешево, навіть якщо ми отримаємо його через страждання. Ми повинні перейнятися духом самозречення, щодня помирати для свого «я», постійно дивитися на Ісуса та Його славу. Я бачила, що людям, які недавно прийняли істину, ще доведеться дізнатися, що означає страждати за Христа. Їм належить пройти через гіркі та суворі випробування, аби через страждання очиститися і приготуватися та прийняти печатку Живого Бога. Вони пройдуть через час скорботи і побачать Царя в Його славі і стоятимуть перед Богом і Його чистими, святими ангелами». – Ранні твори. – С.67.

в. Що відбувається, коли людина народжується згори?

2 до коринтян 5:14-17: «14 Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. 16 Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже! 17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!».

«Заплаченого Христом викупу достатньо для спасіння всіх людей; однак він принесе користь тільки тим, котрі стануть новими творіннями у Христі Ісусі, вірними підданими вічного Царства Божого. Його страждання не захистять від покарання невірного грішника, який не розкаявся.

Робота Христа полягала у відновленні людини до її первинного стану, у її зціленні за допомогою Божественної сили від ран та травм, які завдані гріхом. Завдання людини – вхопитися вірою за заслуги Христа і співпрацювати з Божественними силами у формуванні праведного характеру, щоб Бог міг спасти грішника і водночас бути справедливим і щоб Його праведний Закон був виправданий». – Основи християнського виховання. – С.430.

3. Що відбувається з процесом мислення віруючого, який народжений згори?

Середа 22 червня

4.  СЛУЖИТЕЛІ ПРИМИРЕННЯ

а. Як ми можемо примиритися з Богом?

До ефесян 2:11-13, 16: «11 Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно «обрізані» на тілі звуть «необрізаними», 12 що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі. 13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю… 16 І хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши».

До євреїв 2:17, 18: «17Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей. 18Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти».

«Відійдіть від голосу сатани і від виконання його волі й станьте на бік Ісуса, володійте Його якостями, бо Він уміє глибоко і тонко відчувати, здатний відчути горе пригноблених і страждаючих. Той, кому багато прощено, сильніше любитиме. Ісус – співчутливий Заступник, милосердний і вірний Первосвященник. Він – Велич Неба, Цар слави, може дивитися на обмежену людину, яка піддається спокусам сатани, розуміючи, що вона відчула на собі силу хитрощів сатани». – Християнське виховання. – С.160.

б. Ким ми стаємо, коли народжуємось згори і примиряємося з Богом?

2 до коринтян 5:18, 19: «18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, 19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення».

«І служителі, і рядові члени повинні досліджувати Біблію і розуміти, як діяти стосовно тих, котрі заблукали». // Рев'ю енд Геральд, 3 січня 1893 року.

«Милостиві й милосердні стали «учасниками Божої Істоти» (2 Петра 1:4) і в них виявляється жалість і любов Божа. Всі ті, чиї серця постійно перебувають у згоді з Джерелом безмежної любові, прагнутимуть не судити ближнього, а спасати його. Христос, Який перебуває в їх душі, – це Джерело, Яке ніколи не пересихає. Серце, в якому живе Господь, переповнене добродійства.

Коли бідні, нещасні й жалюгідні жертви гріха та пристрастей кличуть на допомогу, християнин не запитує, чи гідні вони цієї допомоги, але шукає, як найкращим чином допомогти їм. У найжалюгіднішій, нікчемній людині він бачить душу, заради спасіння котрої помер колись Христос. Обов’язок, покладений на дітей Божих, полягає в тому, щоб допомогти такій душі примиритися з Богом». – Блаженства, промовлені на горі. – С.22.

«Своєю байдужістю багато членів Церкви засмутили Святого Духа Божого. Від Імені Христа вони повинні благати інших примиритися з Богом. Небесні сили готові співпрацювати з тими, хто бере участь у роботі Господа. Святий Дух бажає об'єднатися у співчутті з кожною істинно віруючою людиною і зробити її співробітником Бога. Не нехтуйте засобами, що сприяють просуванню роботи, яку потрібно зробити. Не має бути самозвеличення, треба більше молитися». – Колекція Полсона. – С.118.

4. Яким є моє покликання після примирення з Богом?

Четвер 23 червня

5.  ПОСЛАНЦІ

а. Ставши служителями примирення, яке доручення ми отримуємо від Господа?

2 до коринтян 5:20: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!».

«Господь посилає Своїх представників з вісткою спасіння, і хто чує її, ті відповідатимуть перед Богом за своє ставлення до слів Його слуг». – Дії апостолів. – С.232.

«Від часу вознесіння Христос виконує Свою справу на землі з допомогою вибраних посланців, через яких промовляє до людських синів і піклується про їхні потреби. Великий Глава Церкви керує Своєю справою через людей, яким Бог доручає діяти як Своїм представникам.

На людях, покликаних Богом працювати в слові й ученні для збудови Його Церкви, лежить серйозна відповідальність. Від Імені Христа вони повинні благати чоловіків і жінок примиритися з Богом; але цю місію вони можуть виконати, лише отримавши мудрість і силу згори». – Там саме. – С.360.

б. Як посланці Христа можуть бути успішними у своїй місії?

Дії 1:8: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі».

«Якщо дар Духа – це засіб для одержання сили, то чому ми не відчуваємо голоду та спраги щодо цього дару? Чому ми не говоримо, не молимося і не проповідуємо про нього? Господь охочіше посилає Святого Духа Своїм слугам, аніж батьки дають добрі дари власним дітям. Кожний працівник повинен просити Бога про щоденне хрещення Духом. Християнські служителі мають збиратися разом і просити особливої допомоги та Небесної мудрості, щоб уміти планувати й успішно виконувати свою роботу… Присутність Духа в роботі Божих працівників надасть проповіді істини такої сили, котрої не можуть дати всі почесті і слава цього світу». – Там саме. – С.50, 51.

5. Про що кожен з нас повинен щиро молитися як посланець Христа?

П'ятниця 24 червня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що мені необхідно пам'ятати про думки та дії, які я вибираю?

2. Як, коли і чому я повинен серйозно прагнути аби бути прийнятим Богом?

3. Що відбувається з процесом мислення віруючого, який народжений згори?

4. Яким є моє покликання після примирення з Богом?

5. Про що кожен з нас повинен щиро молитися як посланець Христа?