Щоденні біблійні уроки

«Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» (До римлян 12:21).

«Щоб стати великим у Божому Царстві, потрібно бути малим дитям у смиренні, простоті віри та чистоті любові. Усіляка гордість має зникнути, всіляка заздрість має бути переможена; необхідно відмовитися від будь-якого прагнення до переваги і заохочувати у собі лагідність і довіру дитини». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.130.

Додаткові матеріали для вивчення: Служіння зцілення. – С.483-496.

Неділя 6 березня

1.  ПОКЛАДАЮЧИСЬ НА ВІЧНІ РУКИ

а. Навіть коли життя здається похмурим і суворим, якою має бути наша позиція?

До римлян 12:12: «Тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві».

«Усі люди зустрічають випробування, сум, який важко перенести, спокуси, яким важко протистояти. Не несіть ваші скорботи смертним людям, але розкажіть про них Богу в молитві. Візьміть за правило – ніколи не висловлювати ні єдиного слова чи сумніву зневіри. Ваші слова надії і схвалення можуть зробити багато чого, освітлюючи життя інших і підкріплюючи їхні сили». – Дорога до Христа. – С.119, 120.

«Звертатися в молитві до Бога доречно в будь-який час і на всякім місці. Ніщо не може перешкодити нам відкрити свої серця в щирій молитві. Навіть серед вуличного шуму, у юрбі чи займаючись своєю звичайною справою, ми можемо звертатися до Бога, просячи у Нього допомоги й керівництва, як це робив Неемія тоді, коли викладав своє прохання перед царем Артаксерксом. Підтримувати тісне спілкування з Богом можна скрізь. Двері нашого серця повинні бути постійно відчиненими з запрошенням для Христа, щоб Він міг ввійти й перебувати в нашій душі як бажаний Небесний Гість.

Хоча нас може оточувати порочне середовище, що розкладається, нам нема чого дихати його шкідливими випарами, адже ми маємо можливість жити в чистій атмосфері Неба. Підносячи наші серця в щирій молитві до Бога, ми можемо закрити усі входи для нечистих і поганих думок. Люди, серця яких відкриті для впливу і благословень Божих, будуть жити в більш святій атмосфері і мати постійне спілкування з Небом». – Там саме. – С.99.

1. Про що я маю пам'ятати, коли спокушаюся висловити своє розчарування?

Понеділок 7 березня

2.  ВІДКРИТЕ СЕРЦЕ - ВІДКРИТИЙ ДІМ

а. Назвіть дорогоцінну християнську якість, про яку ми часто забуваємо і яку необхідно цінувати в нинішньому вкрай напруженому світі.

До римлян 12:13: «Беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!»;

1 Петра 4:9: «Будьте гостинні один до одного без нехоті!».

«Біблія наголошує на тому, щоб ми проявляли гостинність. Вона не тільки вказує на гостинність як на обов'язок, а й представляє багато прекрасних прикладів вияву цієї чесноти та благословень, які вона приносить…

Лот, племінник Авраама, незважаючи на те, що він влаштувався в Содомі, був сповнений духом предка-патріарха, духом доброти та гостинності. У сутінках помітивши двох незнайомців біля міських воріт і усвідомлюючи небезпеку, яка неодмінно чатувала на них у цьому нечестивому місті, Лот наполягав, щоб вони увійшли до його домівки. Він не замислювався, на яку небезпеку наражав при цьому себе і свою сім'ю. Це була частина його життя – захищати тих, кому загрожувала небезпека, і піклуватися про безпритульних, і добро, що було здійснене безкорисливо для двох незнайомих мандрівників, привело в його домівку ангелів. Ті, котрих Лот намагався захистити, самі захистили його. З настанням темряви він ввів мандрівників у свій дім заради їхньої безпеки, на світанку ж приходьки благополучно вивели Лота та його родину за межі приреченого міста.

Ці прояви гостинності Бог вважав досить важливими, щоб описати у Своєму Слові, і через тисячу років на них послався натхненний апостол: «Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів» (До євреїв 13:2).

Перевага, яка була дарована Аврааму і Лоту, є доступною і для нас. Виявляючи гостинність Божим дітям, ми цілком можемо прийняти у свої оселі Його ангелів. Навіть у наш час ангели в людській подобі входять до домівок людей і люди приймають їх. Тому християн, які живуть у світлі, що виходить від Божого обличчя, завжди супроводжують невидимі ангели, і ці святі істоти залишають благословення в наших оселях». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.341, 342.

б. Про який великий принцип це нам нагадує?

До филип'ян 2:4: «Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших».

«Наша робота в цьому світі – жити для блага ближніх, благословляти їх, бути гостинними, і часто лише ціною особистих незручностей ми можемо допомагати тим, хто дійсно потребує нашої опіки, благословення нашого суспільства і наших сімей». – Там саме. – Т.2. – С.645.

2. Чому я маю згадувати випадки, коли гостинність була благословенням для мене?

Вівторок 8 березня

3.  ЛЮБІТЬ ЯК НІХТО ІНШИЙ

а. Опишіть глибину дивовижної, виняткової якості, якої ми можемо навчитися в Ісуса.

1 Петра 1:21-23: «21 Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога. 22 Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного, 23 бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, – Словом Божим живим та тривалим»;

До римлян 12:14: «Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!».

«Ми можемо пізнати уроки лагідності та смирення, коли підемо на Голгофу і, дивлячись на хрест, побачимо нашого Спасителя, Сина Божого, Який вмираєу передсмертних муках, Праведного за неправедних. Дивіться на Того, Хто міг викликати до Себе на допомогу легіони ангелів, промовивши лише одне слово, Того, Хто був об'єктом глузувань, лайки та ненависті, Який віддав Себе в жертву за гріх. Страждаючи, Він нікому не погрожував; Його лихословили, але Він не лихословив взаємно; на хресті Він молився за Своїх убивць. Він умирав за них. Він сплатив безмежну ціну за кожного з них. Він не залишить жодного, кого Він купив дорогою ціною. Христос допустив, щоб Його побили і осміяли, не видавши при цьому жодного звуку нарікання. Ця смиренна Жертва – Божий Син. Його престол від вічності, і царству Його не буде кінця… О, погляньте на Голгофський хрест, подивіться на Божого Сина, Який страждає за вас!..

Божий Син був відкинутий і зневажений заради нас. Чи можете ви, споглядаючи хрест, бачачи оком віри страждання Христа, говорити про свої скорботи та страждання? Чи можете ви виношувати плани відплати ворогам у своєму серці, коли з тремтячих блідих вуст Христа зривалися слова про Своїх мучителів, Своїх вбивць: «Отче, відпусти їм, – бо не знають, що чинять вони!» (Від Луки 23:34)?». – Щоб мені пізнати Його. – С.65.

б. Назвіть деякі життєво важливі ключі для навернення душ до Христа.

До римлян 12:15: «Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!».

«Мої брати, нехай ваші серця упокорюютьсяі каються. Нехай з ваших вуст виходять слова співчуття та любові, які не зашкодять вустам. Нехай інші людивідчують ту теплоту, яку любов може створити в серці». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.3. – С.1164.

«Необхідно докладати зусилля, аби особисто зблизитися з людьми. Якби менше часу приділялося проповідуванню, а більше – особистому служінню, можна було б бачити кращі результати. Бідні мають потребу в допомозі, хворі – у догляді, засмучені і ті, хто зазнав важкої втрати, – у розраді, необізнані – у повчанні, недосвідчені – у пораді. Ми повинні плакати з тими, що плачуть, і радіти з тими, що радіють. Робота, що супроводжується силою переконання, силою молитви, силою любові Божої, не може бути безплідною». – Служіння зцілення. – С.143, 144.

3. Як я покликаний розмірковувати над ставленням Христа до Його вбивць?

Середа 9 березня

4.  РОЗПОВІДАЮЧИ ІНШИМ ЛЮДЯМ

а. Яке природне ставлення ми всі повинні замінити на ставлення Христа, котре так сильно відрізняється від нашого? Чому?

Якова 1:9, 10: «9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю, 10 а багатий – пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний»;

До римлян 12:16: «Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; «не вважайте за мудрих себе!».

«[Христос] бачив, що дух самоправедності послабить Церкву і стане прокляттям для неї. Люди вважатимуть, що власними зусиллями зможуть заслужити собі місце в Царстві Небесному. Вони гадатимуть, що коли досягнуть певних успіхів, Господь прийде лише допомогти їм. Таким чином буде зростати значення власного «я» і применшуватися значення Ісуса. Багато людей, досягнувши навіть незначного успіху, почнуть підноситися і відчувати себе вищими за інших. Їм подобаються лестощі, і якщо їх не вважають найважливішими персонами, вони виявляють ревність. Саме від цієї небезпеки Христос прагне застерегти Своїх учнів.

Будь-яке вихваляння власними заслугами недоречне...

Любов тішиться істиною і не вдається до заздрісних порівнянь. Хто любить, той порівнює лише милість Христа зі своїм недосконалим характером». – Наочні уроки Христа. – С.400-402.

б. Про яку натхненну мудрість ми завжди маємо пам'ятати, якщо інші люди до нас погано ставляться?

До римлян 12:17, 18: «17 Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! 18 Коли можливо, якщо це залежить від вас, – живіть у мирі зо всіма людьми!»;

Приповісті 16:7: «Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею».

«Непохитна віра і безкорислива любов подолають усі труднощі, що виникають на шляху виконання обов'язку і заважають нам звершувати духовну війну. Коли працівники, які натхненні цією вірою, йдуть уперед у справі спасіння душ, вони «будуть бігати – і не потомляться, будуть ходити – і не помучаться» (Ісаї 40:31).

Я запевняю вас, що якщо ви будете діяти правильно, Бог упокорить ваших ворогів. Він підтримає та підкріпить вас. Укладіть заповіт із Богом, щоб ретельно охороняти свої уста. «Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло» (Якова 3:2). Пам'ятайте, мстиві слова ніколи не створять у людини враження, ніби вона здобула перемогу. Нехай Христос промовляє через вас. Не втрачайте благословень, що обіцяні людині, яка не мислить зла». – Свідоцтва для Церкви. – Т.7. – С.243.

«У всіх ваших труднощах залишайтеся спокійними і незворушними, терплячими і стриманими, не платіть злом за зло, але на зло відплачуйте добром. Дивіться на вершину сходів. Бог височіє на них. Його слава сяє для кожної душі, що піднімається ними до Неба. Ці сходи – Ісус. Підіймайтеся по Ньому, притуліться до Нього, і скоро ви зійдете зі сходів у Його вічному Царстві». – Там саме. – Т.8. – С.130.

4. У яких сферах життя сатана змушує мене вважати, що тим чи іншим чином я є кращим?

Четвер 10 березня

5.  СТАВЛЕННЯ – ЦЕ ВСЕ

а. Опишіть терпіння святих, яке ми маємо розвинути, якщо сподіваємось на попечатування у Христі для вічності.

Від Луки 21:19: «Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете»;

До римлян 12:19: «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь».

«Існує дорогоцінний досвід, досвід, який дорогоцінніший, ніж чисте золото, і який має отримати кожен, хто ходитиме вірою. Той, хто ходитиме шляхом непохитної віри в Бога, матиме зв'язок з Небом. Божедитя повинно виконувати свою роботу, чекаючи сили та керівництва лише від Бога. Воно повинно працювати, не впадаючи у відчай, і бути сповнененадії навіть якщо перебуватиме в найбільш обтяжуючих обставинах, які випробовують». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.2. – С.1022.

«Коли відверта зневага до Божого Закону стане майже всезагальною, коли Його народ буде терпіти утиски й переслідування з боку ближніх, Господь неодмінно заступиться за Своїх дітей». – Наочні уроки Христа. – С.178.

«Господь відповідатиме на ревні молитви Його народу, тому що Він любить, щоб Його народ шукав Його всім серцем і покладався на Нього як на свого Спасителя. Його шукатимуть, щоб Він звершив це для Свого народу, і Він повстане як їхній Захисник і Месник». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1081.

б. Як вірні Божі діти повинні сяяти в цьому поколінні?

До римлян 12:20, 21: «20 Отож, як твій ворог голодний, – нагодуй його; як він прагне, – напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. 21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!».

«Ми можемо так і не дізнатися до дня суду про те, який вплив справила наша доброта і розсудливість на непослідовних, нерозумних та недостойних людей. Якщо, випробувавши на собі їхню провокацію і несправедливість, ви будете поводитися з ними, ніби вони ні в чому не винні, і навіть намагатиметеся виявити до них особливу доброту, то цим виконаєте свій християнський обов'язок. Вони будуть здивовані й осоромлені, вони ясніше й виразніше побачать свій спосіб дій і свою злість, ніж якби ви цим докоряли їх». – Медичне служіння. – С.209, 210.

5. Навіть якщо я можу мати рацію, як я повинен ставитися до тих, котрі можуть помилятися?

П'ятниця 11 березня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Про що я маю пам'ятати, коли спокушаюся висловити своє розчарування?

2. Чому я маю згадувати випадки, коли гостинність була благословенням для мене?

3. Як я покликаний розмірковувати над ставленням Христа до Його вбивць?

4. У яких сферах життя сатана змушує мене вважати, що тим чи іншим чином я є кращим?

5. Навіть якщо я можу мати рацію, як я повинен ставитися до тих, котрі можуть помилятися?