Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Приготуйся зустрічати твого Бога, Ізраїлю!» (Амоса 4:12, остання частина).

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.329-335.

«Наша справа – проголошувати Божі Заповіді та свідчення Ісуса Христа. ″Приготуйся зустрічати твого Бога″ (Амоса 4:12) – це застереження, яке має бути дане світові. Це попередження для кожного з нас особисто». – Вибрані вісті. – Кн.2. – С.116.

1. СЛУЖИТИ БОГОВІ ЧИ НІ? Нд, 1 лют.

а. Який докір Бог висловлює Юдеї та Ізраїлю, які заявляли про те, що служать Йому, після згадки про злочини Дамаска, Ґази, Тира, Едома, Аммона, Рабби та Моава?

Амоса 2:4-8: «4 Так говорить Господь: За три, навіть чотири, злочини Юди не відверну покарання від нього! Адже вони відкинули Закон Господа й не дотримувались Його постанов, дозволивши ідольському обманові, за яким пішли їхні батьки, звести їх. 5 Тому Я віддаю Юдею вогню, який пожере твердині Єрусалима. 6 Так говорить Господь: За три, навіть чотири, злочини Ізраїлю не відверну покарання від нього. Адже вони (Ізраїльтяни) продають праведника за гроші, а убогого – за пару сандаліїв. 7 Вони втоптують у землю голови бідних, і викривляють шляхи (справи) смиренних, тоді як і син, і його батько ходять до [тієї] самої повії, опоганюючи тим Моє святе Ім’я. 8 В одязі, взятому в заставу, вони, напівлежачи, влаштовуються біля кожного жертовника і п’ють вино здирства в храмах своїх богів».

б. Що Господь свідчить про Своє співчуття до них та про наслідки їхньої зневаги до Його милості?

Амоса 2:9-16: «9 Я знищив з-перед них аморейців, котрі були високі на зріст, як кедр, і міцними, подібно до дубів, – Я вигубив їхні плоди вгорі, та їхнє коріння внизу. 10 Це ж Я вивів вас із єгипетського краю й провадив вас пустелею сорок років, аби ви оволоділи землею аморейців. 11 З-посеред ваших синів висував Я пророків, і з-поміж ваших юнаків – назореїв. Хіба ж то не так, Ізраїльські діти? – питає Господь. 12 Але ви назореїв поїли вином, а пророкам наказували: Не пророкуйте! 13 Тому Я буду тиснути на вас, як тисне [на поле] віз, наповнений снопами. 14 Так що не втече й найспритніший, – як і не допоможе сильному його сила, – а хоробрий не врятує й власного життя. 15 Не встоїть і вправний лучник, не втече і найшвидший бігун (чемпіон), і не врятує свого життя вершник, 16 адже найхоробріший з витязів того дня втікатиме голим, – говорить Господь».

в. Яке запитання ставить Бог, коли люди зраджують Його довіру? Як цей принцип можна застосувати також і в людських взаєминах?

Амоса 3:1-3: «1 Послухайте того слова, яке виголосив Господь проти вас, діти Ізраїля, як і проти всього народу, який Він вивів з єгипетського краю, промовивши: 2 З усіх племен землі лише вас одних Я визнав Своїми. Через те й каратиму вас за всі ваші провини. 3 Хіба підуть двоє разом, якщо вони не домовилися?»;

Псалом 11:3: «Коли зруйнуються основи, що може зробити праведник?».

«Як плотський розум може гармоніювати з розумом, який уподібнюється розуму Христа? Один сіє для свого тіла, думаючи і діючи відповідно до спонукань власного серця, а інший сіє для Духа, прагнучи придушити егоїзм, перемогти свої природні нахили й жити в послуху Господеві, рабом Котрого він чи вона себе вважають». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.507, 508.

«Якими б святими і справедливими не були принципи одного з подружжя, вплив невіруючого супутника життя постійно віддалятиме його від Бога». – Патріархи і пророки. – С.174.

1. Що необхідно для гармонії у стосунках?

2. ПРОРОЦТВО, ЯКЕ ПОВИННО ПРИНЕСТИ ПЛІД Пн, 2 лют.

а. Чому ми можемо по-справжньому зрозуміти важливість пророцтва?

Амоса 3:7, 8: «7 Адже Владика Господь не вчинить нічого, не оголосивши наперед про Свої наміри Своїм слугам, пророкам. 8 Лев почне ревіти, – хто не злякається? Владика Господь заговорить, – хто посміє не пророкувати».

«Якщо ″те, що скрите, [належить] Господу, нашому Богу″, то ″відкрите – нам та нашим дітям навіки″ (Амоса 3:7; Второзаконня 29:28). Бог дав нам ці одкровення, і Його благословення супроводжуватимуть тих, хто з благоговінням і молитвою досліджують пророчі Писання». – Бажання віків. – С.234.

б. Як, на жаль, часто ставилися до Бога ті, котрі називали себе Його народом?

Амоса 4:4-11: «4 Приходьте у Бетель і грішіть, як і в Ґілґалі, примножуючи беззаконня! Щоранку приносьте ваші жертви, а кожного третього дня – ваші десятини. 5 Продовжуйте спалювати подячні жертви з квашеного хліба, голосно хваліться вашими добровільними дарами, адже ви це так полюбляєте, діти Ізраїля, – каже Владика Господь. 6 Тому в усіх ваших містах Я робив ваші зуби чистими, позбавляючи хліба в усіх ваших місцевостях. Але ви не навернулися до Мене, – каже Господь. 7 Я не давав вам дощу всі три місяці до жнив, або посилав дощ на одне місто, а інше місто залишалось без дощу. Одне поле зрошувалось дощем, а інше, на яке дощ не падав, засихало. 8 Тоді тягнулись [люди] з двох-трьох міст до одного міста, щоб напитися води, але спрага їх не припинялась. Та ви не наверталися до Мене, – каже Господь. 9 Я карав вас посухою та іржею, спустошував ваші сади та ваші виноградники тим, що ваші смоківниці й оливкові дерева об’їдала сарана, але ви й тоді не навернулися до Мене, – каже Господь. 10 Я посилав на вас чуму (моровицю), як по дорозі з Єгипту; Я віддавав під меч ваших юнаків, дозволяв забирати в полон ваших коней; Я допускав, аби сморід вашого табору бив у ваші ніздрі, – але ви і тоді не навернулися до Мене, – каже Господь. 11 Я чинив [для декого] з вас спустошення, як колись Бог спустошив Содом і Гоморру, так що ви стали, наче головешка, вихоплена з вогню, але ви й тоді не навернулися до Мене, – каже Господь».

«″Господь так ударить Ізраїль, що він захитається, наче тростина у воді″…

Однак Господь не відкинув Ізраїля, доки не зробив усього можливого, аби той навернувся до Нього. Упродовж довгих похмурих років, коли кожний наступний цар продовжував зухвало противитися волі Неба, спричиняючись до дедалі більшого ідолопоклонства в Ізраїлі, Бог посилав до Свого бунтівного народу вістку за вісткою. Через Своїх пророків Він давав їм чимало можливостей зупинити потік відступництва й навернутися до Нього. У наступні після поділу царства роки жили й працювали Ілля та Єлисей, а по всій землі лунали палкі заклики Осії, Амоса та Овдія. Ніколи Ізраїльське царство не залишалося без благородних свідків могутньої Божої сили, яка спасає від гріха». – Пророки і царі. – С.108.

в. Яку звістку ми повинні сміливо сповіщати, подібно до Амоса та Івана Хрестителя?

Амоса 4:12 (остання частина): «…приготуйся зустрічати твого Бога, Ізраїлю!»;

Від Матвія 3:1, 2: «1 Тими ж днями приходить Іван Хреститель проповідувати в Юдейській пустелі 2 і каже: Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!».

«Як народ, який вірить у швидкий Прихід Христа, ми повинні проповідувати звістку: ″Приготуйся зустрічати твого Бога, Ізраїлю!″ (Амоса 4:12). Наша звістка повинна бути такою ж чіткою, як і звістка Івана. Він докоряв царям за їхнє беззаконня. Незважаючи на небезпеку, на яку він наражав своє життя, він жодної хвилини не вагався, проповідуючи Боже Слово. У наш час ми також повинні виконувати покладену на нас роботу і з такою самою вірністю.

Щоб проповідувати звістку, подібну до звістки Івана, нам необхідно мати духовний досвід, подібний до його досвіду. У нашому житті повинна проявитися така ж глибока Божа дія. Нам слід споглядати Бога, і дивлячись на Нього, втратити з поля зору своє власне ″я″». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.332, 333.

2. Що потрібно, щоб я став «головешкою, вихопленою з вогню»?

3. СМІЛИВІ РІШЕННЯ Вт, 3 лют.

а. У чому полягає унікальність Бога у Всесвіті? Які щирі заклики свідчать про палке бажання Бога дарувати найкраще?

Амоса 4:13: «Адже Я – Той, Котрий формує гори і утворює вітер, виявляє людині Свої думки, – Той, Хто перетворює ранкову зорю в темряву. Він – Той, Котрий крокує по узгір’ях землі, – Господь Бог Саваот, Ім’я Його!»;

Амоса 5:6-9, 14: «6 Шукайте Господа, і будете жити, аби [Він] не накинувся на нащадків Йосифа, й не знищив, наче вогонь, – так що не буде кому, як було у Бетелі, його загасити! 7 Ви ж перетворюєте правосуддя на полин, і правду втоптуєте в землю, 8 Адже Він – Той, Хто створив Плеяди та Оріон, Хто смертну тінь ночі змінює на день, а день перетворює на темряву, – викликає морські води, розливаючи їх по поверхні землі, – Господь Йому Ім’я! 9 Він сприяє спустошенню наймогутніших, спроваджуючи руйнування їхніх твердинь… 14 Шукайте добра, а не зла, аби ви могли жити, і Господь, Бог Саваот, буде з вами так, як ви й кажете».

б. Як ставилися до Амоса, коли він проповідував ці істини, і яким був загальний результат цих застережень та закликів?

Амоса 5:10, 15-18: «10 Вони ненавидять судочинство при брамі, і гидують тим, хто говорить правду… 15 Ненавидьте зло й полюбіть добро. Нехай буде відновлене в брамах справедливе судочинство, – може, Господь, Бог Саваот, змилується над залишком Йосифа. 16 Тому так говорить Господь, Бог Саваот, Владика: На всіх майданах будуть плакати, й на всіх вулицях голоситимуть: Ой, горе, горе нам! Закличуть і землероба до плачу, – досвідчених плакальниць до голосіння. 17 Заходитись риданням будуть на всіх виноградниках, бо Я пройду посеред вас, – говорить Господь. 18 Горе тим, котрі прагнуть Господнього Дня. Навіщо вам той Господній День? Адже він для вас буде темрявою, а не світлом!».

«Але більшість із тих, хто чув ці запрошення [Амоса], відмовилися скористатися ними». – Пророки і царі. – С.284.

в. Які докори щодо способу життя мають стати закликом до пробудження?

Амоса 6:1, 3-7: «1 Горе байдужим на Сіоні, і впевненим у власній безпеці на самарійській горі, – хто себе до видатних серед корінних народів зараховує і до яких ходить за допомогою Ізраїлів рід… 3 Ви, котрі відганяєте від себе [думку про] день нещастя, фактично, наближаєте насильство. 4 Ви виніжуєтесь на ложах зі слонової кості і, насолоджуючись розкішшю на своїх постелях, їсте собі м’ясо ягнят з отар і телят із загонів, – 5 підспівуєте під звуки цитри, – подібно до Давида, вигадуєте собі музичні інструменти. 6 Ви попиваєте вино з великих чаш і намащуєтесь вишуканими мастями, зовсім не вболіваючи за руїнами Йосифа. 7 Тому тепер підете в неволю першими на чолі полонених, і, таким чином, закінчиться ваше розкішне життя».

«Існують неприємні обов’язки, які хтось повинен виконувати, – інакше душі будуть залишені на загибель. Християни отримуватимуть благословення, виконуючи ці обов’язки, хоч якими б неприємними вони не були. Христос взяв на Себе неприємну місію, зійшов на землю з осель чистоти та неперевершеної слави, став жити як людина серед людей у цьому світі, поплямованому злочинами, насильством та беззаконням. Він зробив це заради спасіння душ, і чи можуть ті, до кого була проявлена ця дивовижна любов і безмежна поблажливість, і далі виправдовувати свій егоїзм і прагнення до легкого життя? Чи будуть вони й надалі надавати пріоритет власним задоволенням, житимуть згідно зі своїми схильностями й залишатимуть душі гинути в темряві тільки через те, що бояться зіткнутися з розчаруванням і протидією, якщо почнуть працювати для спасіння душ? Христос заплатив безмежну ціну за викуплення людини, і чи може хтось казати тепер: ″Мій Господь, я не буду трудитися у Твоєму винограднику; прошу Тебе, вибач мене″?

Бог звертається до всіх, хто спокійно почувається на Сіоні, – стрепенутися й почати працювати. Невже вони не послухаються голосу Господа свого? Він потребує молитовних, вірних працівників, які сіятимуть на всякому місці, де є вода. Ті, хто так працюють, будуть здивовані, як випробування, мужньо перенесені в ім’я Ісуса та Його силою, зміцнять їхню віру і оновлять їхню мужність. На шляху смиренного послуху нас чекають безпека і сила, втіха і надія, але ті, хто нічого не роблять для Ісуса, зрештою, втратять свою нагороду. Слабкі руки не зможуть триматися за Всемогутнього, кволі коліна не встоять у день лиха. Ті, котрі читають Біблію, і християнські працівники отримають славну нагороду і почують слова: ″Гаразд, рабе добрий і вірний!.. Увійди в радість свого пана!″». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.76.

3. Чому Амос був змушений докоряти багатьом людям в Ізраїлі за їхній спосіб життя?

4. ПОЖИНАЮЧИ ТЕ, ЩО ПОСІЯЛИ Ср, 4 лют.

а. Що свідчило про те, що Божі заклики, передані через Амоса, були небажаними для Амасії, священника-ідолопоклонника?

Амоса 7:10-13: «10 Тоді Амасія, священик з Бетеля, послав до Ізраїльського царя Єровоама сказати: Амос готує проти тебе змову усередині Ізраїльського суспільства. Край вже не може витримати всіх його слів! 11 Адже Амос говорить ось які речі: Єровоам помре від меча, а Ізраїль неодмінно буде відселений зі своєї землі [в неволю]! 12 Амосові ж Амасія сказав: Йди геть, провидцю! Забирайся собі в Юдейський край, – їж там свій хліб, і там пророкуй! 13 А в Бетелі більше не пророкуй, тому що тут царське святилище і дім царства».

«Слова Божих вісників настільки суперечили нечестивим бажанням нерозкаяних сердець, що язичницький священник із Бетеля послав сказати Ізраїльському цареві: ″Амос готує проти тебе змову усередині Ізраїльського суспільства. Край вже не може витримати всіх його слів!″ (Амоса 7:10)». – Пророки і царі. – С.284.

«Провіщені суди виконалися не відразу. Під час тривалого царювання Єровоама II ізраїльські війська не раз отримували блискучі перемоги, однак час позірного благополуччя не спричинив жодної зміни в серцях нерозкаяного народу і, врешті-решт, Амос проголосив: ″Єровоам помре від меча, а Ізраїль неодмінно буде відселений зі своєї землі [в неволю]!″ (Амоса 7:11).

Незважаючи на чіткість і ясність проголошеної вістки, вона не справила належного враження ні на царя, ні на народ; надто далеко вони зайшли у своєму нерозкаянні». – Пророки і царі. – С.286.

б. Як Амос сміливо відповів на ворожі вислови Амасії? Як слова пророка згодом справдилися?

Амоса 7:14-17: «14 Відповідаючи, Амос сказав Амасії: Я не пророк, і не син я пророка, – я звичайний пастух і доглядач сикоморів. 15 Але Господь узяв мене від отари, і промовив до мене Господь: Іди й пророкуй Моєму народові, Ізраїлеві! 16 А тепер вислухай Господнє слово [і до тебе]: Оскільки ти мені кажеш: Не пророкуй проти Ізраїлю і не говори поганого щодо нащадків Ісаака, 17 тому так говорить Господь: Твоя дружина стане міською повією, а твої сини і твої дочки поляжуть від меча; твою землю шнуром поділять [між чужими], а сам ти помреш у нечистій (язичницькій) землі. Що ж до Ізраїлю, то він неминуче буде відведений зі свого краю в полон»;

1 Хронік 5:25, 26: «25 Але, коли вони не дотримались вірності Богу своїх батьків, і припустилися блудства з богами народів землі, яких Бог знищив перед ними, 26 то Бог Ізраїлю збудив дух ассирійського царя Пула, та дух ассирійського царя Тіглатпелесара, який поневолив рувимців, ґадійців та половину племені Манассії, запровадивши їх у Халах, Хавор, Хару та на узбережжя ріки Ґозан, так що вони мешкають там і по сьогодні».

«Слова, проголошені проти бунтівних племен, виконалися буквально, однак занепад царства відбувався поступово…

Ассирійський цар Тіглатпелесар напав на Ізраїль і забрав із собою велику кількість бранців із племен, що жили в Галілеї та на схід від Йордану. ″Рувимці, покоління Ґада та половина Манасіїного племені″ з іншими мешканцями ″Гілеаду і Ґалілеї та весь край Нефталима″ були розпорошені серед язичників у віддалених від Палестини землях (див. 1 Хронік 5:26; 2 Царів 15:29).

Північне царство вже ніколи не підвелося від такого жахливого удару. Слабкий залишок підтримував колишні форми правління, однак йому бракувало колишньої могутності». – Пророки і царі. – С.287.

в. Про що нам слід пам’ятати, коли виникає спокуса припускати, що Бог заплющує очі на духовну недбалість так званих віруючих людей?

Амоса 8:1-7: «1 Ось що показав мені Владика Господь у видінні: Я побачив кошика з дозрілими літніми плодами. 2 Тоді Він спитав: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика з дозрілими плодами. І Господь сказав мені: Назрів кінець для Мого народу Ізраїлю, – більше не буду його милувати. 3 У той день співачки палаців будуть голосити, – говорить Господь, – оскільки скрізь лежатиме безліч залишених трупів! 4 Слухайте це, ви, що пригноблюєте бідного й винищуєте вбогих краю! 5 Ви говорите: Скоріше б минуло свято нового місяця, аби можна було торгувати зерном; скоріше б пройшла субота, щоб виставити на продаж пшеницю! Тоді зменшимо мірку для зерна, і збільшимо ціну шекля, – будемо обважувати фальшивими гирями. 6 Ми будемо купувати бідних за срібло й нужденних за пару сандаліїв, – продаватимемо послід (відходи зерна) як чисту пшеницю. 7 Присягнувся Господь тим, що було гордістю Якова: Я повік не забуду того їхнього шахрайства!»;

До євреїв 4:12: «Адже Слово Боже – живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця».

4. Що я повинен робити, коли з натхненного джерела приходять несприятливі звістки?

5. НАЙСТРАШНІШИЙ ГОЛОД В ІСТОРІЇ Чт, 5 лют.

а. Опишіть картину духовного голоду, який незабаром настане.

Амоса 8:3, 11, 12: «3 У той день співачки палаців будуть голосити, – говорить Господь, – оскільки скрізь лежатиме безліч залишених трупів!.. 11 Ось наближається день, – говорить Господь, – коли Я пошлю на землю голод, – не голод за хлібом і не спрагу за водою, а скоріше голод за слуханням Господнього слова. 12 І бродитимуть від моря й до моря, поневіряючись з півночі до сходу, й шукаючи Господнього слова, але не знайдуть».

«Світ гине через нестачу Євангелії. Він терпить голод Божого Слова. Мало хто проповідує Слово, не змішане з людськими традиціями». – Наочні уроки Христа. – С.228.

«[Амоса 8:3 цитується]. Ці кари [з 16 розділу книги Об’явлення] не будуть мати всесвітнього характеру, інакше жителі землі були б цілком винищені. Але це буде найжахливіше з усіх нещасть, будь-коли відомих смертним людям». – Велика боротьба. – С.628, 629.

«Ті, котрі не цінували Боже Слово, не знаходили спокою, ходили від моря до моря і блукали з півночі на схід, шукаючи Слова Господнього. Ангел сказав: ″Вони не знайдуть його. Голод на землі – не голод хліба, не спрага води, а спрага слухання Господніх слів. Чого б вони тільки не віддали за слово схвалення від Бога! Але ні, вони повинні відчувати голод і спрагу й надалі. День у день вони нехтували спасінням і земні багатства та насолоди цінували більше за Небесні скарби. Вони відкинули Ісуса й знехтували святими Його. Нечестиві люди залишаться нечистими назавжди″.

Багато нечестивців дуже розлютилися, страждаючи від кар. Вони переживали страшні муки. Батьки гірко докоряли своїм дітям, а діти – батькам; брати докоряли сестрам, а сестри – братам. Звідусіль долинали гучні стогони і крики: ″Це ви завадили мені прийняти істину, яка врятувала б мене від цієї жахливої години″. Люди приходили до своїх священнослужителів і з гіркою ненавистю докоряли їм, кажучи: ″Ви не попередили нас. Ви казали нам, що всі люди навернуться, і вигукували: мир, мир, щоб заспокоїти наші страхи та побоювання. Ви нічого не сказали нам про цю фатальну годину, а тих, хто застерігав нас, ви називали фанатиками та лиходіями, які вирішили занапастити нас″. Але я бачила, що священнослужителі не уникли Божого гніву. Вони страждали вдесятеро сильніше за свою паству». – Ранні твори. – С.281, 282.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 6 лют.

1. Що необхідно для гармонії у стосунках?

2. Що потрібно, щоб я став «головешкою, вихопленою з вогню»?

3. Чому Амос був змушений докоряти багатьом людям в Ізраїлі за їхній спосіб життя?

4. Що я повинен робити, коли з натхненного джерела надходять несприятливі звістки?

5. Яке застереження мені слід взяти до уваги з того, що описано в Амоса 4:11, 12?