Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Що Я тобі зробив, Мій народе, або чим Я тебе скривдив? Відповідай мені! Хіба тим, що Я вивів тебе з єгипетського краю? Адже Я викупив тебе з невільницького дому» (Міхея 6:3, 4, перша частина).

Додаткові матеріали для вивчення: Велика боротьба – С.253-264.

«Жоден із земних батьків не умовляв так щиро свою неслухняну дитину, як Бог, Котрий нас створив, умовляє порушників Закону». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.275.

1. КРИЗА В ЮДЕЇ Нд, 15 лют.

а. Що відбувалося в Юдеї, коли Ахаз зійшов на престол?

2 Царів 16:2-4: «2 Ахаз мав двадцять років, коли він став царем, і владарював у Єрусалимі шістнадцять років. Але його вчинки не були правильними перед Господом, його Богом, як у Давида, його прабатька. 3 Він пішов дорогою Ізраїльських царів, і навіть свого сина провів через вогонь, за прикладом гидот народів, яких Господь прогнав заради Ізраїльтян. 4 Він приносив жертви й кадив ладаном на узвишшях та пагорбах, а також під усяким розлогим деревом».

«Зі вступом Ахаза на престол Ісая та його однодумці опинилися в таких жахливих обставинах, яких до цього ще не було в юдейському царстві. Чимало з тих, котрі раніше не піддавалися згубному впливу язичницьких обрядів, тепер погодилися брати участь у поклонінні їхнім богам. Ізраїльські князі показали себе не гідними виявленої до них довіри; постали фальшиві пророки, чиї пророкування вводили в оману; навіть деякі священники керувались у служінні користолюбством. І, разом з тим, проводирі відступництва продовжували дотримуватися давніх форм богопоклоніння, вважаючи себе Божим народом». – Пророки і царі. – С.322.

б. Як Бог відреагував на ці гидоти?

Єремії 7:30-34: «30 Адже Юдині нащадки чинять зло переді Мною, – говорить Господь. – Вони поставили свої гидоти в Храмі, в якому проголошується Моє Ім’я, і тим осквернили його. 31 Вони влаштовують пагірки Тофета, що в долині Бен-Гінном, аби спалювати своїх синів і своїх дочок у вогні, чого Я не заповідав, і що навіть не спадало Мені на думку! 32 Тому надходять дні, – говорить Господь, – коли більше не називатимуть це місце ні Тофетом, ні долиною Бен-Гінном, а лише Долиною Вбивства, оскільки також ховатимуть у Тофеті мертвих, яких буде так багато, що не вистачатиме на кладовищах місця. 33 Трупи цього народу будуть поживою для птахів небесних і польових звірів, і не буде кому їх (хижаків) відганяти. 34 Так, Я припиню в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима голоси радості й голоси веселощів, – [замовкне] голос нареченого й голос нареченої, адже вся земля буде спустошена».

«Через спотворені уявлення про Божественні якості язичницькі народи почали вірити, що принесення людей в жертву – необхідна умова прихильності божества; під видом різних форм ідолопоклонства здійснювалися найстрашніші жорстокості. Одним з них був звичай проводити дітей через вогонь перед ідолами... За часів великого відступництва такі гидоти певною мірою мали місце й серед Ізраїльського народу». – Патріархи і пророки. – С.337.

1. Про яку історію ми повинні пам’ятати, плануючи наше служіння Богові?

2. ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ НАШИХ ДНІВ Пн, 16 лют.

а. Окрім Ісаї та Єремії, кого ще Бог закликав пророкувати Юдеї та чому?

Міхея 1:1-5: «1 Слово Господа, яке було до Міхея з Морешету, за днів Юдейських царів: Йотама, Ахаза та Езекії. Ось що йому було показано щодо Самарії та Єрусалима. 2 Слухайте, всі народи! Прислухайся, краю, та все, що його наповнює! Владика, Господь, буде проти вас свідчити, – Сам Господь зі Свого святого Храму. 3 Адже Господь виходить зі Свого місцеперебування, – Він сходить і ступає по висотах землі. 4 Під Ним тануть гори, і розпадаються долини, наче віск від вогню, і як води, що стікають по [стрімких] схилах. 5 А все це через провину Якова та з приводу гріхів Ізраїлевого роду. У чому ж провина Якова? Хіба не Самарія? Звідкіля [ідольські] пагорби Юди? Хіба не від Єрусалима?»;

Міхея 2:1, 2, 7: «1 Горе тим, котрі навіть на своїх постелях задумують злочини, планують лихо, не встаючи з постелі, аби на світанку нового дня це виконати, оскільки в їхніх руках сила. 2 Якщо пожадають поле, – захоплюють його, [сподобається] дім, – забирають і його. Іноді загарбують разом із домом і його господаря, – позбавляють дітей спадщини… 7 О, роде Якова, хіба можна таке говорити? Хіба ж дія Господнього Духа зменшилась? Хіба Він так поводиться? Хіба Я не доброзичливий щодо тих, котрі ходять прямо?».

б. Яким чином Міхей повинен був протистояти псевдопророкам під час правління Єзекії, сина Ахаза? Чому це потрібно і сьогодні?

Міхея 3:5-8: «5 Так говорить Господь щодо пророків, котрі вводять в оману Мій народ. Поки вони мають що гризти зубами, то проголошують мир, але оголошують війну тим, хто нічого не кладе їм до рота. 6 Через це вас чекає ніч без видінь, – темрява вас жде, а не одкровення. Сонце зайде над пророками, і потемніє над ними день. 7 Осоромляться ясновидці, й вкриються ганьбою ворожбити! Усі вони закриють свої уста, тому що не буде відповіді від Бога. 8 Але я сповнений силою й Господнім Духом, правосуддям і мужністю, аби сповістити Якову про його злочини, – Ізраїлю – про його гріхи»;

2 до Тимофія 4:3, 4: «3 Бо настане час, коли не слухатимуть здорового вчення, а виберуть собі вчителів за своїми пожадливостями, щоб лестили слух, 4 аби відвернути вуха від істини та схилитися до небилиць».

«Коли Бог посилає людям такі важливі застереження, до того ж через посередництво святих ангелів, котрі летять серед неба, Він вимагає, щоб усяка, наділена здатністю мислити душа звернула увагу на цю вістку. Страшні суди чекають на тих, хто вклоняється звірині й образові її (див. Об’явлення 14:9-11), отож ревно досліджуйте пророцтва, щоб довідатись, що таке знак звіра і як уникнути його прийняття. Але більшість людей відвертається, щоб не слухати істини, і прислухається до людських байок. Апостол Павло, роздумуючи про останні дні, писав: ″Бо настане час, коли не слухатимуть здорового вчення…″ (2 до Тимофія 4:3). Цей час уже прийшов. Люди не бажають слухати біблійних істин, бо вони не узгоджуються з бажаннями гріховного серця, що полюбляє світ; сатана посилає їм таку оману, яка їм подобається.

Але Бог має на землі народ, котрий керується Біблією і тільки Біблією як мірилом усіх вчень і основою всіх реформ. Ні думки вчених, ні висновки науки, ні символи віри чи постанови церковних соборів, такі ж численні та суперечливі, як і церкви, що стоять за ними, ні голос більшості, – ніщо не може й не повинно розглядатися як доказ чи заперечення якогось положення християнської віри. Перш ніж прийняти будь-яке вчення чи постанову, ми повинні вимагати ясних доказів із Божого Слова: ″Так говорить Господь!″». – Велика боротьба. – С.594, 595.

в. Опишіть небезпеку самовпевненого почуття власної винятковості.

Міхея 3:9-12: «9 Послухайте ж ви, начальники поколінь роду Якова, й старійшини дому Ізраїля, котрі відчуваєте огиду до правосуддя і викривляєте все пряме, – 10 адже ви будуєте Сіон на крові, – Єрусалим – на злочинності. 11 Його можновладці вимірюють справедливість хабаром, а його священики навчають за винагороду; його пророки провіщають за гроші, й, посилаючись на Господа, говорять: Хіба ж посеред нас нема Господа? Нещастя нас не торкнеться! 12 Тому через вас Сіон переорють, як поле, – Єрусалим стане купою руїн, а Храмова гора вкриється переліском».

«[Міхея 3:9-11 цитується]. Ці слова справедливо характеризували зіпсутих і самоправедних жителів Єрусалиму. Заявляючи про ретельне виконання Божого Закону, вони насправді порушували всі його постанови… Вони вбили свого Спасителя, бо Він викривав їхні гріхи, але почуття самоправедності було настільки великим, що вони продовжували вважати себе обраним Божим народом та сподівалися, що Господь визволить їх від усіх ворогів». – Велика боротьба. – С.27.

2. Що повинно характеризувати вчення Божої церкви в останні дні?

3. ПРОРОКОВАНЕ ВІДНОВЛЕННЯ Вт, 17 лют.

а. Що сповільнило виконання пророкованого Міхеєм суду і як це відображає Божу милість?

Єремії 26:18, 19: «18 За днів Юдейського царя Єзекії пророкував Міхей з Морашету. Тоді він сказав усьому Юдейському народові такі слова: Так говорить Господь Саваот: Сіон переорють, як поле, – Єрусалим стане купою руїн, а Храмова Гора вкриється переліском! 19 Хіба ж Юдейський цар Єзекія та весь Юда за те вбили його? Хіба не злякався він Господа й не почав благати Господа, аби Він змилосердився? Тоді пожалів їх Господь і відмінив лихо, яке хотів їм заподіяти. Тож невже ми справді стягнемо на себе таке велике зло?».

б. Яку обітницю дає Бог тим, хто перемагає, і як вона вказує на відновлення Едену?

Міхея 4:1, 2, 6-8: «1 В останні дні станеться таке, що гора Господнього Храму очолить усі інші гори, – підніметься над узгір’ями, і до неї полинуть усі народи. 2 І підуть туди численні народи, говорячи: Ходімо, зійдемо на Господню гору, – до Храму Бога Якова. Він вкаже нам Свої дороги, й ми будемо ходити Його стежками! Адже з Сіону вийде Закон, – Господнє слово – з Єрусалима… 6 Того дня, – говорить Господь, – зберу кульгавих, згромаджу розпорошених, – всіх тих, на кого наводив лихо. 7 Калік Я учиню Своїм залишком, а з розпорошених – потужний народ, і царюватиме над ними, на горі Сіон, Господь – відтоді й на віки вічні. 8 А ти, башто стада, – підгірку дочки Сіону, до тебе повернеться, тобто прийде, давнє владарювання – царство дочки Єрусалима».

«Сатана звів людину зі шляху послуху, і таким чином став ″богом цього віку″ (див. 2 до коринтян 4:4). Влада, яка колись належала Адамові, перейшла до узурпатора. Але Божий Син добровільно погодився прийти на цю Землю, щоби понести покарання за гріх і цим не тільки викупити людину, а й повернути втрачену владу. Саме про це відновлення пророкував Міхей: ″А ти, башто стада, – підгірку дочки Сіону, до тебе повернеться, тобто прийде, давнє владарювання – царство дочки Єрусалима″ (Міхея 4:8)». – Пророки і царі. – С.682.

«Найглибший інтерес, який виявляють люди до рішень земних судів, є лише слабким відображенням того інтересу, з яким на Небесному суді перед Суддею Всесвіту будуть розглянуті справи тих, котрі увійшли до Книги життя. Божественний Посередник благає простити гріхи тим, хто, віруючи в Його Кров, отримав перемогу. Він просить повернути їм Еденський дім та їхнє ″давнє владарювання″ як Його співспадкоємцям (див. Міхея 4:8). Сатана, намагаючись спокусити й обдурити людство, сподівався зруйнувати Божественний план при створенні людини; але Христос просить, щоб цей план був здійснений, ніби гріхопадіння людини ніколи й не було. Він просить для Свого народу не тільки прощення й виправдання повного та остаточного, але щоб він розділив Його славу та засів на Його престолі». – Велика боротьба. – С.483, 484.

в. Як Міхей та інші пророки пророкували цю остаточну перемогу?

Міхея 4:10-12: «10 Доведеться тобі, дочко Сіону, ще корчитись і кричати від болю, як породілля. Ти повинна будеш залишити місто й замешкати в полі. Підеш аж у Вавилон, де до тебе прийде визволення і звідки тебе викупить, з рук твоїх ворогів, Господь. 11 Але тепер проти тебе повстали численні народи, які кажуть: Нехай він буде зневажений, аби нам позловтішатися, дивлячись на Сіон! 12 Вони не знають Господніх задумів і не розуміють Його наміру, адже Він їх зібрав, як снопи на току».

«Пророки, яким були відкриті ці грандіозні картини, щиро прагнули зрозуміти їхнє значення…

Наскільки глибокі та цікаві ці описи майбутнього для нас, які стоять на межі здійснення цих великих подій! Це події, яких з часів відходу наших перших батьків з Едему вірні Божі діти чекали, прагнули і про наближення яких молилися!». – Виховання. – С.183.

3. Чому Міхей був сповнений надії на майбутнє?

4. ЗЛИТТЯ З НЕБА Ср, 18 лют.

а. Яким чином у щедрій Божій милості виконалося пророцтво з Міхея 4:14; 5:1, яке розкриває вічну Божественну природу Христа? Чому краса цього пророцтва була залишена поза увагою?

Міхея 4:14: «Але поки що приготуйся, дочко завойовників! Уяви, що ми навколо в облозі, й тростиною б’ють по обличчю правителя Ізраїлю»;

Міхея 5:1: «1 Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, – найменший серед Юдиних тисячників. З тебе вийде за Моєю волею Той, Хто буде Владикою в Ізраїлі, – хоч Його походження від початку, від часів віковічних»;

Від Матвія 2:3-6: «3 Почувши [це] , цар Ірод занепокоївся, а з ним [і] весь Єрусалим; 4 тож зібравши всіх первосвящеників і книжників народу, він випитував у них, де б мав народитися Христос. 5 Вони ж сказали йому: У Вифлеємі юдейському, бо так написано пророком: 6 І ти, Вифлеєме, земле Юдина, нічим не менший серед інших володінь Юди, бо з тебе вийде Вождь, Який пастиме народ Мій, Ізраїля».

«Через патріархів і пророків, а також через прообрази й символи Бог сповістив світ про прихід Визволителя від гріха. Багато пророцтв вказували на прихід ″Скарбу всіх народів″ (Аггея 2:7). Були докладно передвіщені навіть місце і час Його народження. Син Давида мав народитися в місті Давидовому». – Пророки і царі. – С.697.

«У час Першого приходу Христа священники й книжники зі святого міста, котрим були довірені Божі пророцтва, могли б розпізнати ознаки часу й звістити прихід Обітованого. Пророцтво Міхея вказувало на місце народження Христа. Даниїл передрік час Його приходу (Міхея 5:1; Даниїла 9:25). Бог довірив ці пророцтва вождям юдейського народу, тому їм не було вибачення в тому, що вони не знали й не проповідували народові близький прихід Месії, їх незнання стало наслідком їхнього гріховного нехтування. Юдеї споруджували пам’ятники вбитим Божим пророкам, але водночас, вшановуючи сильних світу цього, вони віддавали славу слугам сатани. Цілком поглинуті честолюбною боротьбою за становище в суспільстві і вплив на людей, вони втратили з поля зору Божественні почесті, запропоновані їм Небесним Царем». – Велика боротьба. – С.313.

б. Що було відкрито як Божий план для останку Ізраїля?

Міхея 5:6: «Залишок Якова буде розпорошений поміж багатьма народами, як роса від Господа, – немов злива на траву, не очікувана людиною, і яка не залежить від людських нащадків».

«Той, хто має мир з Богом і ближніми, не може бути нещасним. У його серці немає заздрощів, немає місця для люті та підозри, там не може бути ненависті. Серце, котре перебуває в гармонії з Богом, стане співучасником цього Небесного миру і поширюватиме його життєдайний вплив на інших. На змучені та стомлені від світської марноти серця спускається дух миру, неначе роса.

Послідовники Ісуса послані у світ зі звісткою про мир. Кожний, хто, сам того не усвідомлюючи, своїм тихим побожним життям поширює навколо себе любов Христа, хто словом і ділом допомагає грішникові залишити гріх і віддати серце Богові, той дійсно є миротворцем…

Вони перебувають в оточенні подиху Христа. Благотворний вплив їхнього життя, їхній приємний характер свідчить про те, що вони і справді є Божими дітьми». – Блаженства, промовлені на горі. – С.27-28.

4. Поясніть різницю між євреями за часів Христа та Останком останніх днів.

5. ПРАВЕДНІСТЬ ГОСПОДНЯ Чт, 19 лют.

а. Яке чудове звернення зробив Міхей під час правління Ахаза, закликаючи Ізраїль, який заблукав, повернутися до вірності Богові?

Міхея 6:2-5: «2 Слухайте, гори, судовий позов Господа, – вважайте, основи землі, адже Господь чинить правосуддя щодо Свого народу, – Він дорікає Ізраїлю! 3 Що Я тобі зробив, Мій народе, або чим Я тебе скривдив? Відповідай мені! 4 Хіба тим, що Я вивів тебе з єгипетського краю? Адже Я викупив тебе з невільницького дому, й послав перед тобою Мойсея, Аарона та Маріам. 5 Народе Мій! Пригадай підступний задум моавського царя Валака, і що йому відповів Валаам, син Беора, а також, що відбулось по дорозі від Шіттіма до Ґілґала, – аби ти міг зрозуміти Господню справедливість!».

«Бог веде боротьбу з усіма, хто виявляє найменшу несправедливість, бо, чинячи так, вони відкидають Божий авторитет і позбавляють себе можливості примирення й викуплення, які Христос звершив заради кожного сина та кожної доньки Адама. Чи варто після цього обирати шлях, неприємний Богові, чи варто запалювати на своєму жертовнику чужий вогонь, вважаючи, що в цьому немає нічого поганого?». – Свідоцтва для проповідників. – С.373.

б. На яке сердечне прохання багатьох людей Бог бажає відповісти?

Міхея 6:6, 7: «6 З чим з’явлюся перед Господом, аби поклонитися Всевишньому Богові? Чи маю я з’явитись перед Ним зі всепаленням однолітніх телят? 7 Хіба Господу потрібні [оті] тисячі баранів, чи десятки тисяч потоків олії? А може я дам свого первістка за свою провину, – плід свого лона за свій гріх?»;

Єремії 8:22: «Невже немає бальзаму в Гілеаді, невже там немає лікаря? Чому дочка мого народу не може одужати?»;

Від Івана 1:29: «Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що [на Себе] бере гріх світу!».

«Ми не можемо самостійно вибратися з прірви гріха, у якій ми опинилися. Зло живе в нас, і ми не в змозі змінити себе…

Добре, коли людина усвідомлює Боже милосердя, Його доброту й батьківську ніжність, коли вона бачить мудрість і справедливість Його Закону й розуміє, що він ґрунтується на вічному принципі любові, та тільки цього недостатньо. Усе це знав апостол Павло, коли проголошував: ″Погоджуюся із Законом, що він добрий″. ″Отже, Закон – святий, і заповідь – свята, праведна та добра". Але при цьому з гіркотою, душевним болем і розпачем він додає: ″А я – тілесний, проданий гріхові″ (До римлян 7:16, 12, 14). Він жадав чистоти, праведності, яких сам не в змозі був досягти, і з жалем вигукнув: ″Бідна я людина! Хто мене визволить від цього тіла смерті?″ (До римлян 7:24). Цей крик розпачу виривався з обтяжених гріхом сердець усюди і за всіх часів. Усім їм дана лише одна відповідь: ″Ось Агнець Божий, що [на Себе] бере гріх світу!″ (Від Івана 1:29)». – Дорога до Христа. – С.18, 19.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 20 лют.

1. Про яку історію нам слід пам’ятати, плануючи наше служіння Богові?

2. Що повинно характеризувати вчення Божої церкви в останні дні?

3. Чому Міхей був сповнений надії на майбутнє?

4. Поясніть різницю між євреями за часів Христа та Останком останніх днів.

5. Завдяки чому Бог може досягати сердець Своїх заблудлих дітей?