Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Цих чотирьох юнаків Бог наділяв знанням й розумінням усякої писемності та мудрості. А Даниїл отримав ще й дар розуміння різних видінь та снів» (Даниїла 1:17).

Додаткові матеріали для вивчення: Пророки і царі. – С.479-490.

«Життя Даниїла та його товаришів є наочним прикладом того, що Бог бажає зробити тим, котрі довіряються Йому і всім серцем прагнуть виконати Його наміри». – Пророки і царі. – С.490.

1.  ПОЛОНЕНІ У ВАВИЛОНІНд, 5 квіт.

а.  Яким чином Даниїл опинився у Вавилоні?

Даниїла 1:1-7: «Третього року царювання Єгоякіма, Юдейського царя, підійшов до Єрусалима вавилонський цар Навуходоносор і взяв його в облогу. 2 Господь віддав у його руки юдейського царя Єгоякіма. Частину посуду Божого Храму Навуходоносор відправив у Шінеарський край (Вавилонію) в дім свого бога. [Там] він вніс посуд у скарбницю свого бога. 3 Цар наказав Ашфеназові, – начальнику своїх євнухів, – відібрати з синів Ізраїлевих – з царського роду та знаті – 4 юнаків без будь-якої вади, гарних за зовнішнім виглядом, обдарованих усією мудрістю і наділених здібністю осягати науки та розумно мислити. Саме таких, придатних для служби в царському палаці, потрібно було навчити грамоти й халдейської мови. 5 Цар також їм призначив щоденні харчі з царського столу і вино, яке пив сам. [Він наказав] три роки їх навчати, після чого вони мали стати перед царем. 6 Серед них були з Юдиних нащадків: Даниїл, Ананія, Мисаїл і Азарія. 7 Начальник євнухів дав їм інші імена: Даниїла назвав Валтасаром, Ананію – Шадрахом, Мисаїла – Мешахом і Азарію – Авед-Неґо».

б.  Яким був результат рішення Даниїла щодо споживання їжі з царського столу?

Даниїла 1:8-16: «8 Даниїл вирішив не осквернятись стравами з царського [столу] й вином, що той пив, тому просив начальника євнухів, аби [дозволив] йому не осквернятись. 9 Бог посприяв, щоб Даниїл отримав прихильність і співчуття з боку начальника євнухів. 10 Проте начальник євнухів сказав Даниїлові: Я боюся мого володаря-царя, котрий сам призначив вам їжу і ваше пиття. Якщо ж він зауважить, що ваш вигляд став худішим, ніж у юнаків – ваших однолітків, – тоді ви поставите під загрозу мою голову перед царем. 11 Тоді Даниїл попросив наглядача, якого начальник євнухів поставив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією, [запропонувавши]: 12 Випробуй, будь ласка, твоїх рабів протягом десяти днів. Нехай нам дають лише овочі для їжі та воду для пиття. 13 Після того порівняєш наш вигляд з виглядом юнаків, які їдять їжу з царського столу. Залежно від того, що побачиш, так і чинитимеш з твоїми рабами! 14 Він погодився щодо цієї справи, і випробовував їх десять днів. 15 По закінченні десяти днів їхній вигляд виявився кращим, та й тілом вони були здоровіші, ніж усі юнаки, котрі харчувались царськими стравами. 16 Після цього наглядач забирав призначені для них страви та вино і давав їм овочі».

«Але частина цих страв посвячувалася на жертву ідолам, тому вся їжа з царського столу була опоганена ідолопоклонством і вживання її розцінювалося як знак пошани до вавилонських богів. Вірність Єгові не дозволяла Даниїлові та його товаришам брати участь у цій трапезі…

Крім цього, юнаки не могли ризикувати своїм фізичним, розумовим і духовним розвитком через згубний вплив розкоші та легковажних розваг». – Пророки і царі. – С.481, 482.

«Тепер, коли Даниїл і троє його товаришів зазнали випробувань, вони з усією рішучістю стали на бік праведності та істини. Вони діяли не норовливо, але розумно. Вони вирішили, що оскільки м’ясо не входило до їхнього раціону харчування в минулому, то їм не слід вживати його і в майбутньому. А оскільки вживання вина заборонялося всім, хто мав брати участь у служінні Богу, вони вирішили, що не вживатимуть його». – У Небесних оселях. – С.261.

в.  Опишіть цей досвід та царську перевірку.

Даниїла 1:17-21: «17 Цих чотирьох юнаків Бог наділяв знанням й розумінням усякої писемності та мудрості. А Даниїл отримав ще й дар розуміння різних видінь та снів. 18 Після закінчення терміну, визначеного царем, коли прийшов час з’явитись перед ним, начальник євнухів представив їх Навуходоносору. 19 Цар розмовляв з ними, і виявилось, що з-поміж усіх юнаків не знайшлось жодного, хто міг би зрівнятись з Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією. Тому вони призначені на царську службу. 20 Отже, у кожній справі, яка вимагала мудрості й розсудливості, про що запитував у них цар, він доходив висновку, що вони удесятеро [перевищують] усіх заклиначів і ворожбитів, які лише були в усьому його царстві. 21 І Даниїл залишався [там] аж до першого року царя Кіра».

1.  Як ми можемо сьогодні керуватися мудрими рішеннями чотирьох євреїв?

2.  ВИПРОБУВАННЯ ВОГНЕМПн, 6 квіт.

а.  Яким чином під загрозою смерті була випробувана вірність євреїв другій заповіді?

Даниїла 3:1-15: «1 Цар Навуходоносор зробив золоту статую (ідола) заввишки в шістдесят ліктів і шириною в шість ліктів. Він її поставив у долині Дура у вавилонському краї. 2 Тоді цар Навуходоносор послав [гінців] зібрати сатрапів, правителів областей, намісників, радників, скарбників, суддів, урядовців та всіх місцевих управителів, аби прибули на посвячення ідола, якого поставив цар Навуходоносор. 3 І ось зібралися сатрапи, правителі областей, намісники, радники, скарбники, судді, урядовці та всі місцеві управителі на посвячення статуї-[ідола], яку поставив цар Навуходоносор; всі вони стали перед статуєю, яку поставив Навуходоносор. 4 У той час оповісник потужним голосом заволав: Наказується вам, народи, племена, язики! 5 Щойно почуєте звук труби, сопілки та гусел, ліри і псалтиря в супроводі різних інших музичних інструментів, упадіть долілиць і поклоніться золотій статуї, спорудженій царем Навуходоносором! 6 А той, хто не впаде [долілиць] і не поклониться, той негайно буде вкинутий у палаючу вогнем піч! 7 Тому, коли всі народи почули звук труби, сопілки та гусел, ліри і псалтиря в супроводі різних інших музичних інструментів, то представники всіх народів, племен і язиків впали [долілиць] і поклонилися золотій статуї-[ідолу], яку поставив цар Навуходоносор. 8 Але саме в цей час підійшли деякі халдеї і почали звинувачувати Юдеїв. 9 Вони звернулись до царя Навуходоносора і сказали: Царю, живи повіки! 10 Ти, царю, видав наказ, аби кожна людина, котра почує голос труби, сопілки й гусел, ліри і псалтиря в супроводі різних інших музичних інструментів, упала [долілиць] і поклонилася золотій статуї-[ідолу], 11 а хто не впаде й не поклониться, той буде вкинутий в палаючу вогнем піч. 12 Так ось, є юдейські мужі, яких ти поставив, щоб звершували керівництво у вавилонському краї, Шадрах, Мешах і Авед-Неґо, – ці мужі не зважають на твій наказ, царю! Вони не шанують твого бога і не поклоняються золотій статуї, яку ти поставив! 13 Тоді, сповнений гніву та люті, Навуходоносор наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Коли ж цих мужів привели до царя, 14 то, звертаючись до них, Навуходоносор запитав: Це правда, Шадраху, Мешаху і Авед-Неґо, що ви не служите моїм богам і не поклоняєтесь золотій статуї, яку я поставив? 15 Тож тепер, – якщо ви вже готові, – почувши звук труби, сопілки та гусел, ліри і псалтиря в супроводі різних інших музичних інструментів, упадіть [долілиць] і поклоніться [золотій] статуї-[ідолу], яку я поставив! Якщо ж негайно не поклонитесь, то будете вкинуті у палаючу вогнем піч, – і тоді Який Бог вас врятує з моїх рук?».

«Не всі схилили коліна перед язичницьким символом людської влади. Серед численного натовпу, який поклонився бовванові, були троє мужів, котрі твердо вирішили не зганьбити Небесного Бога. Їхній Бог – Цар над царями і Господь над володарями; і вони не бажали поклонятися іншому богові». – Пророки і царі. – С.506.

б.  Яким чином їм вдалося зберегти свою віру й залишитися слухняними?

Даниїла 3:16-18: «16 Але Шадрах, Мешах і Авед-Неґо, відповідаючи цареві Навуходоносору, сказали: Ми не маємо потреби тобі відповідати на ці слова. 17 Адже наш Бог, Котрому ми служимо, сильний вирвати нас з палаючої вогнем печі, і врятувати з твоєї руки, царю! 18 Якщо ж цього не станеться, то нехай тобі буде відомо, царю, що твоїм богам ми не служитимемо і золотій статуї, яку ти поставив, не поклонимось!»;

Ісаї 43:1, 2: «1 Але тепер так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, – Який тебе сформував, Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, назвавши тебе на ім’я, – ти Мій! 2 Коли переходитимеш через води, – Я [буду] з тобою, – через ріки, вони тебе не затоплять. Якщо будеш йти крізь вогонь, – не попечешся, і полум’я тебе не обпалить».

«Але погрози царя були даремними. Він не міг похитнути вірність молодих людей Володареві Всесвіту. З історії свого народу вони знали, що непослух Богові призводить до ганьби, нещастя й смерті, а страх Господній – початок мудрості, підстава усякого справжнього благополуччя. Спокійно дивлячись на піч, вони сказали Навуходоносорові: ″Ми не маємо потреби тобі відповідати на ці слова. Адже наш Бог, Котрому ми служимо, сильний вирвати нас з палаючої вогнем печі, і врятувати з твоєї руки, царю!″ Їхня віра ще більше зміцніла, коли вони проголосили, що Бог буде прославлений через їхній порятунок. Тому з урочистою впевненістю, породженою повною довірою до Бога, вони додали: ″Якщо ж цього не станеться, то нехай тобі буде відомо, царю, що твоїм богам ми не служитимемо і золотій статуї, яку ти поставив, не поклонимось!″» – Пророки і царі. – С.507, 508.

в.  Як Бог був прославлений у їхньому визволенні?

Даниїла 3:19, 20, 24-28: «19 Тоді Навуходоносор запалав гнівом щодо Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, і вираз його обличчя змінився. Він заговорив, і звелів розпалити піч усемеро сильніше, ніж її зазвичай розпалювали, 20 і найпотужнішим мужам свого війська наказав зв’язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо і кинути їх у палаючу вогнем піч… 24 Раптом, приголомшений і здивований цар Навуходоносор, з поспіхом встав і, звернувшись до своїх радників, запитав: Хіба не трьох чоловіків ми вкинули у вогонь зв’язаними? Відповідаючи, ті сказали цареві: Це справді так, царю! 25 А він схвильовано сказав: Але ж я бачу чотирьох незв’язаних мужів, які ходять посеред вогню, – і не видно на них жодного пошкодження, – а вигляд четвертого подібний до Божого Сина! 26 Тоді Навуходоносор наблизився до отвору палаючої вогнем печі й загукав: Шадрах, Мешах і Авед-Неґо, слуги Всевишнього Бога, вийдіть і підійдіть! Шадрах, Мешах і Авед-Неґо негайно вийшли з-посеред вогню. 27 Зразу ж зібралися сатрапи, правителі областей, намісники й радники царя, – вони засвідчили, що вогонь не торкнувся тіл цих мужів, і навіть волосся на їхніх головах не було обпалене, а їхнє вбрання [зовсім] не змінилося, і від нього не було жодного запаху вогню. 28 Тоді Навуходоносор вигукнув, промовляючи: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, Котрий послав Свого ангела і визволив Своїх слуг, які на Нього покладались, – навіть порушивши наказ царя. Вони віддали власні тіла, аби лише не служити і не поклонятися жодному богові, крім свого Бога!».

«Зі свого царського трону цар спостерігав за подіями, сподіваючись побачити, як вогонь знищить непокірних юдеїв. Але раптом його почуття тріумфу зникло… У вигляді четвертого, котрий ходив серед вогню, цар упізнав Божого Сина!

І тепер, забувши про свої велич і гідність, Навуходоносор зійшов з престолу…

Тоді Шадрах, Мешах і Авед-Неґо вийшли неушкодженими перед очима усього великого зібрання… Вмить усі забули про великого золотого боввана, встановленого з такою пишністю. У присутності Живого Бога людей охопив страх і трепет». – Пророки і царі. – С.509, 510.

2.  Як випробування можуть зробити нас сильнішими й дати можливість свідчити світові про Бога?

3.  ГОРДІСТЬ І СМИРЕННЯВт, 7 квіт.

а.  Яким чином Бог звернувся до царя Навуходоносора?

Даниїла 4:1-4: «1 Я, Навуходоносор, був спокійний у моєму домі і щасливий у своєму палаці, 2 але мені приснився сон, який мене налякав, а думки на моєму ложі та видіння, які я побачив, занепокоїли мене. 3 Тому я наказав привести до мене всіх вавилонських мудреців, аби вони пояснили мені значення сну. 4 Коли прийшли заклиначі, чаклуни, халдеї-[астрологи] й ворожбити, я розповів їм сон, але ніхто не міг пояснити його значення».

«Тож не дивно, що непереможного, честолюбного, гордого монарха спіткала спокуса залишити шлях покори – єдину дорогу до справжньої величі… Милостивий Бог послав цареві ще один сон, аби таким чином застерегти його від небезпеки та згубної пастки. – Пророки і царі. – С.515.

б.  Яку пораду Даниїл дав цареві, коли нарешті був покликаний розтлумачити сон?

Даниїла 4:17-24: «17 Отже, ти бачив дерево, що виросло і стало великим та сильним, вершина якого сягала небес, – так що його було видно по всій землі, – 18 його розкішна крона і рясні плоди були їжею для всіх, у його тіні відпочивали польові звірі, а на його галузках гніздилися небесні птахи. 19 Це – ти, царю! Адже ти, [й справді], став великим і потужним, а твоя велич піднялась і досягла небес, – а твоє владарювання – до країв землі. 20 Ти, царю, бачив і Святого Вартового, Котрий зійшов з небес і сказав: Зрубайте дерево і знищіть його, але пень і коріння його залиште в землі серед зеленого поля, закованими в залізні та мідні кайдани, – й нехай він (пень) зрошується небесною росою, а його їжею буде лугова трава разом з польовими звірами, поки не мине сім часів… 21 І ось царю, тлумачення і вирок Всевишнього щодо мого володаря, царя, такий: 22 Тебе відлучать від людей, – ти будеш мешкати з польовими звірами і, як вола, тебе годуватимуть травою, а ночами зрошуватимешся небесною росою. Так триватиме з тобою сім років, аж доки не зрозумієш, що владарює над людським царством Всевишній, і дає його тому, кому захоче. 23 Оскільки ж було наказано залишити пень з корінням дерева, то [це означає], що твоє царство залишиться за тобою, поки не визнаєш небесної влади. 24 Тому, царю, нехай тобі буде до вподоби моя порада: Спокутуй твої гріхи справедливістю й провини твої милосердям до бідних, – можливо таким чином продовжиться твій добробут».

«Даниїл зрозумів сон, але його значення лякало його… Пророк розумів, що Бог доручив йому серйозний обов’язок сповістити Навуходоносорові суд, який незабаром мав спіткати царя через гордість і зарозумілість». – Пророки і царі. – С.517.

«Докладно пояснивши сон, Даниїл настійно просив гордого монарха покаятися й навернутися до Бога, аби праведним життям відвернути лихо». – Пророки і царі. – С.518.

в.  Як цар, вимушений навчатися на важкому та принизливому досвіді, був спонуканий прославити Бога завдяки служінню Даниїла?

Даниїла 4:31-34: «31 Коли ж минули ті дні, я, Навуходоносор, звів свої очі до небес! Мій розум повернувся до мене, і я поблагословив Всевишнього, – прославив і звеличив Того, Котрий живе вічно, а Його влада є постійною владою, як і Його царство – з роду в рід. 32 Всі мешканці землі, порівняно з Ним, – ніщо. Він чинить за Своєю волею, як з Небесними силами, так і з тими, що живуть на землі. Немає нікого, хто міг би стримати Його руку і спитати Його: Що Ти робиш? 33 Коли мій розум повернувся до мене, то я повернувся до слави мого царства, – повернулись також моє достоїнство і мій зовнішній вигляд. Мене визнали мої радники і мої вельможі. Я знову очолив моє царство, і моя могутність зросла ще більше. 34 І тепер я, Навуходоносор, віддаю хвалу, величаю і прославляю Небесного Царя, тому що всі Його вчинки праведні, а Його стежки справедливі, – Він має силу впокорювати всіх зарозумілих!».

«Протягом семи років Навуходоносор викликав великий подив у своїх підданих; за цей період він був принижений перед усім світом. Коли ж розум нарешті повернувся до нього, він у покорі спрямував свій погляд до Небесного Бога й усвідомив, що отримав покарання з Божественної Руки. Він привселюдно визнав свою вину й велику Божу милість, завдяки якій видужав…

Колись гордий монарх став скромною Божою дитиною, владний правитель і тиран – мудрим співчутливим царем. У минулому він зневажав і ганьбив Небесного Бога, а тепер визнав владу Всевишнього і ревно дбав про те, щоб його піддані були щасливими й мали страх перед Єговою.

Намір Бога щодо того, щоб наймогутніше царство світу прославило Його, здійснився. Привселюдне визнання Навуходоносором милості, доброти й влади Бога було останнім добрим учинком його життя, згаданим на сторінках священної історії». – Пророки і царі. – С.520, 521.

3.  Які уроки, засвоєні царем Навуходоносором, призвели його до навернення?

4.  НАПИС НА СТІНІСр, 8 квіт.

а.  Яка вражаюча подія раптово зупинила Валтасара, нащадка Навуходоносора, у його богохульному опорі Богові Небесному?

Даниїла 5:1-6: «1 Цар Валтасар влаштував великий бенкет для тисячі своїх вельмож, і перед очима цієї тисячі пив вино. 2 Сп’янівши від випитого вина, Валтасар наказав принести золотий і срібний посуд, який його батько, Навуходоносор, забрав з єрусалимського Храму, аби з нього могли пити цар, його вельможі, його жінки та його наложниці! 3 І принесли золотий та срібний посуд, який був забраний зі Святині, – з Божого Храму, що в Єрусалимі, – й пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці. 4 Попиваючи вино, вони славили золотих, срібних, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних богів. 5 І от, в якусь мить, з’явились пальці людської руки і щось писали на побіленій вапном стіні царського палацу навпроти світильника. Цар побачив кисть руки, що писала, – 6 і вигляд [обличчя] царя змінився, – його думки бентежили його, і м’язи його крижів ослабли так, що його коліна почали битись одне об інше».

«Змолоду допущений до спільного правління країною, Валтасар хизувався своєю владою й повстав проти Небесного Бога. У нього було чимало можливостей пізнати Божественну волю й усвідомити свій обов’язок дотримуватися її. Він знав про вилучення його діда за Божим наказом із людського товариства; йому було відомо про навернення та чудове видужання Навуходоносора. Але любов до задоволень і самопрославляння згладили з пам’яті Валтасара уроки, які йому у жодному разі не слід було забувати». – Пророки і царі. – С.522, 523.

б.  Як Даниїл знову був покликаний передати звістку від Бога язичницькому цареві?

Даниїла 5:8-16: «8 Негайно з’явились усі царські мудреці, але ніхто не міг прочитати напис і пояснити цареві його значення. 9 Тоді цар Валтасар ще більше злякався, – вигляд його [обличчя] змінився, – вкрай розгубилися і його вельможі. 10 Почувши стривожені голоси царя та його вельмож, в бенкетний зал увійшла цариця-[матір] і, звернувшись до царя, сказала: Царю, живи повіки! Нехай тебе не бентежать твої думки, і вигляд твого [обличчя] хай не змінюється! 11 У твоєму царстві є чоловік, в якому Дух Святого Бога. Ще за часів твого батька в ньому було виявлено освіченість, прозорливість і мудрість, подібну до мудрості богів. Твій батько, цар Навуходоносор, призначив його начальником над чарівниками, халдеями і ворожбитами, – так, саме твій батько, царю, – 12 тому що в Даниїлі, якому цар дав ім’я Валтасар, було виявлено надзвичайний дух, знання і розум, здатний тлумачити сни, – відкривати загадкове і розв’язувати скрутне. Тож нехай покличуть Даниїла, і він розтлумачить незрозуміле. 13 І от Даниїла ввели до царя. Звертаючись до Даниїла, цар сказав: Чи то ти є Даниїлом, з числа юдейських переселенців, яких привів цар, мій батько, з Юдеї? 14 Я почув про тебе, що в тобі Божий Дух, і в тобі виявлено освіченість, світлий розум та незвичайну мудрість. 15 До мене були приведені мудреці й чародії, аби прочитати цей напис і пояснити мені його значення, але вони не змогли ні прочитати, ні розтлумачити написане. 16 Про тебе ж я дізнався, що можеш тлумачити незрозуміле і розв’язувати скрутне. Тож тепер, якщо зможеш прочитати напис та пояснити мені його значення, то будеш одягнутий у багряницю, отримаєш золотий ланцюг на свою шию, і станеш третьою особою у володінні царством».

«Спочатку пророк нагадав Валтасарові ті істини, які були йому відомі, але з яких він не навчився упокоренню, яке могло б його врятувати. Даниїл говорив про гріх Навуходоносора, його падіння, ставлення Господа до нього, про даровані йому владу й славу, про Божественний суд через його гордість та остаточне визнання ним влади й милості Бога Ізраїлю. Після цього сміливими й влучними словами пророк докорив Валтасарові за беззаконня». – Пророки і царі. – С.529.

в.  Як тлумачення Даниїла виконалося тієї ночі?

Даниїла 5:17, 25-31: «17 Відповідаючи, Даниїл сказав перед царем: Твої дари нехай залишаться тобі, а свої нагороди віддай іншим, – а напис я цареві прочитаю і поясню його значення… 25 А написано тут наступне: МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, УПАРСІН! 26 Пояснення написаного таке: МЕНЕ – Бог порахував час (підбив підсумок) твого царства і встановив йому кінець. 27 ТЕКЕЛ – ти зважений на вазі й виявився надто легким. 28 ПЕРЕС – твоє царство розділене і віддане мідійцям та персам. 29 Після цього, за наказом Валтасара, Даниїла одягнули в багряницю, [надягли] на його шию золотий ланцюг і проголосили його третьою особою у володінні царством. 30 Тієї ж ночі халдейський цар Валтасар був убитий»;

Даниїла 6:1: «Дарій, мідієць, посів царство у віці шістдесяти двох років».

«Цар усе ще перебував у бенкетному залі в оточенні тих, чия доля також уже була вирішена, коли гонець сповістив: ″його столиця оточена″ ворогом, якого він не боявся… У той час як цар та його вельможі пили вино зі священного посуду Єгови та прославляли своїх срібних і золотих богів, мідяни й перси, відвівши води Єфрату з його русла, вже наближалися до центру незахищеного міста. Армія Кіра стояла під мурами палацу. Місто було переповнене ворогами, ″наче сараною″, їхні переможні вигуки заглушали розпачливі зойки вражених учасників бенкету». – Пророки і царі. – С.531.

4.  Чого сучасні лідери можуть навчитися з останньої ночі Валтасара у Вавилоні?

5.  У ЛЕВ’ЯЧІЙ ЯМІЧт, 9 квіт.

а.  Чому через свою вірність Богові Даниїл зіткнувся з переслідуванням?

Даниїла 6:2-6: «2 І вирішив Дарій настановити над царством сто двадцять сатрапів, – вони мали відати справами усього царства. 3 Над ними [було] призначено трьох головних урядників, одним з яких був Даниїл. Усі сатрапи перед ними (урядниками) звітували, аби цар не зазнавав жодних збитків. 4 Оскільки Даниїл вирізнявся від інших урядовців і сатрапів незвичайною силою духу, цар мав намір постановити його над усім царством. 5 Тому інші урядовці разом із сатрапами шукали приводу для звинувачення Даниїла відносно царських справ. Проте жодної підстави чи провини щодо нього знайти не могли, тому що [в усьому] він був вірний, і не допускав недбальства, – через те й не можна було його звинуватити. Нарешті ці мужі вирішили: Нам не знайти проти Даниїла якогось приводу, хіба що пошукаємо щось проти нього в Законі його Бога».

«Впливові мужі царства заздрили дарованим Даниїлові почестям, і шукали нагоди поскаржитися на нього цареві…

Бездоганна поведінка Даниїла викликала у його ворогів ще більшу заздрість…

Тому сатрапи й князі, порадившись, склали змову, аби згубити пророка». – Пророки і царі. – С.539, 540.

б.  Що сталося через те, що Даниїл відмовився відступити від своєї віри?

Даниїла 6:12-18: «12 Тоді ці мужі, прийшовши несподівано, застали Даниїла, коли він молився і благав свого Бога [про допомогу]. 13 Вони негайно подались до царя і нагадали про царський указ: Хіба не ти видав наказ, за яким кожна людина, котра протягом тридцяти днів звертатиметься з проханням до будь-якого бога чи людини, крім тебе, царю, буде вкинена до лев’ячої ями? Відповідаючи, цар промовив: Це слово непорушне, як закон мідійців і персів, – і не може бути змінене! 14 Тоді вони сказали царю такі слова: Даниїл, один з юдейських переселенців, не зважає на тебе, й не підкоряється указу, який ти підписав, а тричі на день звершує свої молитви! 15 Почувши ці слова, цар дуже засмутився і вирішив докласти всіх зусиль, аби ще до заходу сонця врятувати і спасти Даниїла. 16 Але, прийшовши разом до царя, зловмисники заявили цареві: Пам’ятай, царю, що закон мідійців і персів не можна відмінити жодним рішенням чи наказом, які цар міг би видати! 17 Тоді, за наказом царя, привели Даниїла й кинули його до ями з левами. При цьому, звертаючись до Даниїла, цар промовив: Твій Бог, Котрому ти віддано служиш, визволить тебе! 18 Принесли великий камінь і поклали його на отвір ями. Цар запечатав його своїм перснем та перснями своїх вельмож, аби в справі Даниїла нічого не було змінено».

«Пророк повністю усвідомлював, якими можуть бути наслідки його вірності Богові, однак його дух не похитнувся. Він не міг дозволити, щоб у змовників склалося бодай найменше враження, що він розірвав свій зв’язок із Небом. У всіх випадках, де цар мав право наказувати, Даниїл підкорявся, проте ані цар, ані його декрет не могли примусити його порушити свою вірність Цареві царів». – Пророки і царі. – С.542.

в.  Яким чином Бог знову прославився через Свого слугу?

Даниїла 6:20-24, 28: «20 Вранці, щойно почало світати, цар з поспіхом подався до лев’ячої ями. 21 Наблизившись до ями, цар жалібним голосом заволав до Даниїла, звертаючись до нього такими словами: Даниїле, слуго Живого Бога! Чи зміг твій Бог, Котрому ти незмінно служиш, врятувати тебе від левів? 22 Даниїл так відізвався до царя: Царю, живи повіки! 23 Мій Бог послав Свого ангела, аби він замкнув пащі левів, так що вони не завдали мені жодної шкоди, оскільки я перед Ним невинний, та й супроти тебе, царю, я не вчинив жодного зла. 24 Цар дуже зрадів і наказав витягти Даниїла з ями. Підняли Даниїла з ями, і не знайшлось на ньому жодного ушкодження, оскільки він був вірний своєму Богові… 28 Він визволяє і спасає, чинить ознаки та чудеса на небесах і на землі, – Він врятував Даниїла від лев’ячої сили!».

«Бог не перешкодив ворогам Даниїла вкинути його до лев’ячої ями. Він дозволив злим ангелам і нечестивим людям до певного моменту виконувати свій намір, щоб зробити визволення Свого слуги більш визначним, а поразку ворогів Істини й праведності – більш повною. ″Адже навіть гнів людський сприяє Твоїй славі″ (Псалом 76:11), – говорить псалмист. Завдяки сміливості цього одного мужа, котрий вирішив піти за Істиною, а не розважливістю, сатана мав зазнати поразки, а Ім’я Бога – прославитися й звеличитися». – Пророки і царі. – С.543, 544.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 10 квіт.

1.  Як ми можемо сьогодні керуватися мудрими рішеннями чотирьох євреїв?

2.  Як випробування можуть зробити нас сильнішими й дати можливість свідчити світові про Бога?

3.  Які уроки, засвоєні царем Навуходоносором, призвели його до навернення?

4.  Чого можуть навчитися сучасні лідери з останньої ночі Валтасара у Вавилоні?

5.  Яким чином історія Даниїла може підбадьорити Божий народ, який стикається з переслідуванням?