Щоденні біблійні уроки

«Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!» (До римлян 9:14).

«Умови для отримання милості від Бога прості й прийнятні, Господь не вимагає від нас вчинити щось важке й нестерпне, щоб одержати прощення. Нам не потрібно здійснювати довгі утомливі паломництва чи виконувати болісну спокуту, щоб завоювати прихильність Небесного Бога або загладжувати свої переступи. Хто «признається та кидає» свій гріх, «той буде помилуваний» (Приповісті 28:13)». – Дії апостолів. – С.552.

Додаткові матеріали для вивчення: Патріархи і пророки. – С.207, 208; Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.119, 120.

Неділя 13 лютого

1.  ЗМІШАНА НАЦІЯ

а. Опишіть прагнення Павла спасти свій народ. Як це пояснюється?

До римлян 9:1-5: «1 Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого, 2 що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого! 3 Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом; 4 вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці, 5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь».

«Апостол не тільки бажав цього. Він постійно благав Бога зробити щось для ізраїльтян, які не визнали Ісуса з Назарету обіцяним Месією...

Євреї були вибраним Богом народом, через який Він мав намір благословити все людство. З-поміж них Бог поставив багато пророків. Вони провіщали Прихід Викупителя, Котрого відкинуть і вб’ють ті, кому належало першими визнати Його обіцяним Месією». – Дії апостолів. – С.374.

б. З того часу як єврейський народ став нацією, що Бог завжди помічав серед них?

До римлян 9:6-8: «6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля, 7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: «в Ісаку буде насіння тобі». 8 Цебто, не тілесні діти – то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння».

1. Звідки ми знаємо, що кровний родовід не гарантує спасіння?

Понеділок 14 лютого

2.  ДРЕВНІЙ ПРИКЛАД

а. Чого ми повинні навчитися з вістки Господа до Ревекки про майбутнє її ще ненароджених близнюків?

До римлян 9:10-12: «10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, 11 бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, – щоб позосталась постанова Божа у вибранні 12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, – сказано їй: «Більший служитиме меншому»;

Буття 25:22, 23: «22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: «Коли так, то для чого я це переношу?» І пішла запитатися Господа. 23 І промовив до неї Господь: «Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити».

«Те, що Ісав був позбавлений благословення спасіння, не було результатом упередженого Божого вибору. Дари Його благодаті через Христа доступні для всіх. Не існує іншого вибору, окрім того, який робить сама людина і який може призвести її до загибелі. Бог виклав у Своєму Слові умови, додержуючись яких кожна душа може отримати вічне життя; це – послух Його Заповідям через віру в Христа. Бог надає перевагу характеру, який узгоджується з Його Законом; кожний, хто відповідатиме нормам Його вимог, увійде до Царства слави». – Патріархи і пророки. – С.207.

б. Яким було бажання Ісава як первістка щодо первородства і Якова, другого сина?

Буття 25:29-34: «29 І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був. 30 І сказав Ісав до Якова: «Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я». Тому то назвали ймення йому: Едом. 31 А Яків сказав: «Продай же нині мені своє перворідство». 32 І промовив Ісав: «Ось я умираю, – то нащо ж мені оте перворідство?» 33 А Яків сказав: «Присягни ж мені нині». І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову. 34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісавперворідство своє»;

До євреїв 12:16,17: «16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму. 17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, – не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав».

«Ісав як старший син володів правом первородства. Однак Ісав не мав ані посвячення, ані бажання провадити релігійне життя. Вимоги щодо духовного первородства стали для нього ненависним обмеженням. Божий Закон як умову Божественного заповіту з Авраамом Ісав вважав рабським ярмом. Звикши потурати своїм примхам, він нічого так не бажав, як свободи робити усе, що йому до вподоби. Все щастя життя Ісава зосереджувалося у силі й багатстві, бенкетах і розвагах. Він насолоджувався необмеженою свободою свого бурхливого, мандрівного життя». – Там саме. – С.178.

«Відокремлення [Ісава] від Божого народу стало наслідком зробленого ним свідомого вибору. Яків обрав спадщину віри». – Там саме. – С.208.

«Яків довідався від матері, що, за Божественними словами, право первородства належатиме йому, і він сповнився невимовного бажання заволодіти перевагами, які воно мало принести. Не батьківського багатства так палко бажав Яків, – він прагнув осягнути духовне первородство. Спілкуватися з Богом, як це робив праведний Авраам, приносити викупну жертву за свою родину, стати родоначальником вибраного народу та обітованого Месії, успадкувати безсмертні скарби благословень заповіту – ось переваги і почесті, які запалювали в ньому найпалкіші бажання. Його думки постійно були звернені до майбутнього; він прагнув успадкувати невидимі благословення». – Там саме. – С.178, 179.

2. Чому Яків знайшов більшу прихильність у Божих очах, аніж Ісав?

Вівторок 15 лютого

3.  СПРАВЕДЛИВИЙ ТА МИЛОСЕРДНИЙ

а. Що показує нам Божу справедливість у тому, як Він вшанував Якова?

До римлян 9:13, 14: «13 Як і написано: «Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів». 14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!».

«Те, що Ісав був позбавлений благословення спасіння, не було результатом упередженого Божого вибору. Дари Його благодаті через Христа доступні для всіх. Не існує іншого вибору, окрім того, який робить сама людина і який може призвести її до загибелі. Бог виклав у Своєму Слові умови, додержуючись яких кожна душа може отримати вічне життя; це – послух Його Заповідям через віру в Христа. Бог надає перевагу характеру, який узгоджується з Його Законом; кожний, хто відповідатиме нормам Його вимог, увійде до Царства слави. Сам Христос сказав: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить» (Від Івана 3:36). «Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Від Матвія 7:21). У книзі Об’явлення Він проголошує: «Блаженні ті, котрі додержуються Заповідей Його, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!» (Об’явлення 22:14). Саме про такий вибір, що має відношення до спасіння людини, говорить Слово Боже.

Кожна душа, яка зі страхом і трепетом здійснює своє спасіння, вважається обраною. Обраним є той, хто, зодягнувшись у повну зброю Божу, змагатиметься добрим подвигом віри. Обраним можна вважати того, хто пильнуватиме в молитві, досліджуватиме Писання і уникатиме спокус. Обраним є той, хто збереже віру і виконуватиме кожне слово, що виходить із Божих уст. Умови викуплення пропонуються всім, однак його результатами користуватимуться ті, хто підкорився цим умовам». – Патріархи і пророки. – С.207, 208.

б. Який вічний принцип про Своє милосердя Бог відкрив Мойсею?

Вихід 34:5-7: «5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа. 6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: «Господь, Господь, – Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, 7 що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винного, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях»;

До римлян 9:15, 16: «15 Бо Він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись». 16 Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує».

«Ми не повинні думати про Бога тільки як про Суддю, Який готовий винести нам вирок. Він ненавидить гріх, але з любові до грішників Він віддав Себе в Христі, щоб усі бажаючі могли спастися і мати вічне блаженство в Царстві слави.

Сам Господь розкриває Свій характер, який сатана злобно представляє в неправдивому світлі... [Вихід 34:6, 7 цитується]». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.633.

3. Чого навчають мене про Бога досвіди Якова та Мойсея?

Середа 16 лютого

4.  ФАРАОН

а. Як усі повинні розглядати небезпеку поведінки фараона, коли Мойсей представив йому Божественне веління відпустити Ізраїль з рабства?

До римлян 9:17: «Бо Писання говорить фараонові: «Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення»;

Вихід 5:1, 2: «1 Апотім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: «Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, – і нехай вони святкують Мені на пустині!» 2 А фараон відказав: «Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!».

б. Чому серце фараона ставало ще запеклішим? Яким чином це є застереженням для всіх?

Вихід 7:3, 4: «3 А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї. 4 І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами»;

До євреїв 4:7: «То ще призначає Він деякий день, – «сьогодні», бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!».

«Бог нікого не знищує. Кожний із загиблих знищить себе сам. Кожний, хто заглушає голос сумління, сіє насіння невір’я, і воно принесе відповідний урожай. Відкидаючи перше застереження Бога, фараон стародавнього Єгипту посіяв насіння упертості, він і пожав упертість. Бог не змушував його до невір’я. Посіяне ним насіння невір’я принесло плід за своїм родом. Його опір продовжувався, поки він не побачив свою спустошену землю, холодне мертве тіло свого первістка, а також тіла всіх первістків його дому і всіх сімей його царства, і поки хвилі моря не зімкнулися над його конями, колісницями та воїнами. Його історія – це жахлива ілюстрація правдивості слів: «Що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (До галатів 6:7). Якщо б люди усвідомлювали це, вони були б обережними з насінням, яке сіють». – Наочні уроки Христа. – С.84, 85.

«Жодна надприродна сила не була застосована для того, щоб зробити твердішим серце царя. Бог дав фараонові найразючіші докази Божественної сили, але монарх уперто відмовлявся прийняти світло. Кожний відкинутий ним вияв безмежної сили робив його ще запеклішим у повстанні проти Бога. Насіння протистояння, яке він посіяв, відкинувши перше чудо, принесло свої плоди. Він продовжував дотримуватися власного шляху, стаючи дедалі запеклішим, а його серце – все більш кам’яніло, доки не побачив холодних облич своїх мертвих дітей-первістків». – Патріархи і пророки. – С.268.

«Те, що відбувалося в серці фараона, відбудеться в будь-якій душі, котра нехтує світлом і не бажає ходити в його променях. Бог нікого не знищує. Грішник губить себе власною нерозкаяністю. Якщо людина один раз не прислухається до запрошення, викриття і попереджень Духа Божого, її совість стає запеклою, і наступного разу проявити послух їй буде ще важче. З кожним разом її становище ускладнюється». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.120.

4. Як я можу уникнути поступового духовного самогубства, яке було обране фараоном?

Четвер 17 лютого

5.  ПОРА ВИРІШУВАТИ

а. Як Натхнення передає урочисту реальність, з якою стикається кожна смертна людина?

До римлян 9:18-20: «18 Отож, кого хоче – Він милує, і кого хоче – ожорсточує. 19 А ти скажеш мені: «Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?» 20 Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?».

«Нині ви маєте можливість підготуватися до серйозного випробування, яке нам усім належить витримати, –випробування святістю, без якої ніхто не побачить Бога. Нехай ніхто не каже: «Закрита дорога моя перед Господом» (Ісаї 40:27); Він нічого не знає про мої наміри». Можливо, ви ще не спізнилися! Можливо, для вас ще є час покаяння! Однак навіть якщо навпроти вашого імені буде записано прощення, все одно ви відчуватимете жахливу втрату, оскільки від ваших колишніх вчинків у душі залишаться рубці.

О, як не бояться ті, хто має світло істини, яке отримане ними з Неба, накликати на себе гнів і Божі суди, займаючись усіляким беззаконням і непристойністю, які осуджуються Його Словом? Як вони дозволяють сатані засліпити себе настільки, що не бояться відкрито зневажати Бога і оскверняти свої душі свідомим гріхом? Апостол Павло промовляє: «Ми стали дивовищем світові, – і Анголам, і людям» (1 до коринтян 4:9). Запитають ці грішні в Сіоні (з вашого дозволу я назву їх лицемірами): «Яким чином я є дивовищем світові, і Ангелам, і людям?» Відповідайте собі: «Через відкидання світла, можливостей і Божої милості, через скоєння поганих вчинків, які розбещують і оскверняють душу». Сповідуючи Бога, чи не заміняю я Його якимось ідолом настільки, що забуваю думати про Нього? Чи не дає мій приклад привід іншим людям загравати з гріхом?». – Свідоцтва для проповідників. – С.447.

б. Яка картина повинна завжди бути чіткою в нашому розумі?

До римлян 9:21-23: «21 Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть? 22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, 23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу».

5. Яким чином вибір, який я роблю сьогодні, впливає на мою вічну долю?

П'ятниця 18 лютого

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Звідки ми знаємо, що кровний родовід не гарантує спасіння?

2. Чому Яків знайшов більшу прихильність у Божих очах, аніж Ісав?

3. Чого навчають мене про Бога досвіди Якова та Мойсея?

4. Як я можу уникнути поступового духовного самогубства, яке було обране фараоном?

5. Яким чином вибір, який я роблю сьогодні, впливає на мою вічну долю?