Щоденні біблійні уроки

«Прийдіть, і будемо правуватися, – говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – [то] стануть мов вовна вони!» (Ісаї 1:18).

«Основою цього [Нового] Заповіту є Божий Закон, а сам Заповіт – лише засобом, за допомогою якого люди знову могли перебувати в гармонії з Божественною волею, бути слухняними Божому Закону». – Патріархи і пророки. – С.371 [додано укладачами].

Додаткові матеріали для вивчення: Блаженства, промовлені на горі. – С.45-77.

Неділя 19 березня

1.  ДВА ЗАПОВІТИ

а. Яка угода необхідна з нашого боку, щоб бути виправданими перед Богом?

Псалом 50:5: «Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною».

б. Яке ставлення ми повинні проявляти, щоб укласти таку угоду?

Ісаї 1:18: «Прийдіть, і будемо правуватися, – говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – [то] стануть мов вовна вони!».

в. Які варіанти заповіту представлені нам?

До євреїв 8:6-13: «6 А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений. 7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого. 8 Бо їм докоряючи, каже: «Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового, 9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь! 10 Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!» 11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: «Пізнай Господа»! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них! 12 Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш»! 13 Коли ж каже «Новий Заповіт», то [тим] назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління».

«Умовами Старого Заповіту, «які коли чинитиме людина, то житиме ними», такі: корися і живи (Єзекіїля 20:11; див. Левит 18:5). І «проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх!» (Повторення Закону 27:26). Новий Заповіт укладений на «кращих обітницях», – на обітницях прощення гріхів та Божій благодаті, яка відновить серце і приведе його до гармонії з принципами Божого Закону. «Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, – каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу… бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!» (Єремії 31: 33, 34)». – Патріархи і пророки. – С.372 [виділено укладачами].

1. Які ви мали досвіди у зв’язку з укладанням заповітів з Богом?

Понеділок 20 березня

2.  ЧОМУ ЗАПОВІТ Є НЕОБХІДНИЙ?

а. Що заважає нам бути у союзі з нашим Творцем?

Ісаї 59:2: «Бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув»;

Що ми заслуговуємо?

Буття 2:17: «Але з дерева знання добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!»;

До римлян 6:23: «Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!».

«У той момент, коли Адам піддався спокусі сатани і зробив те, що Бог говорив йому не робити, Христос, Божий Син, став між живими та мертвими, кажучи: «Нехай покарання впаде на Мене. Я займу місце людини. Дайте їй ще один шанс. Через гріх усьому світу було винесено смертний вирок. Але на небі пролунав голос, який промовив: «Я знайшов викуп». Того, Хто не знав гріха, став гріхом заради грішної людини. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Від Івана 3:16). Христос зняв Свої царські шати та царську корону і залишив Свою владу над усім Небом. Він зодягнув Свою Божественність у людське тіло, щоб узяти на Себе всі слабкості і перенести всі спокуси людства. Він був Чоловік скорботи, знайомий хворобами. «А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому [була за] наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!» (Ісаї 53:5). Він збіднів заради нас, щоб ми збагатились Його убозтвом. Заради нас Він відмовився від поклоніння ангелів, щоб витримати образи і ганьбу від натовпу, якого підбурювала лютть священиків та правителів». Ознаки часу, 27 липня 1900 року.

б. Що Бог передбачив із самого початку для того, щоб відвернути цей смертний вирок?

Йова 33:24: «То Він буде йому милосердний та й скаже: «Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, – Я викуп знайшов»;

порівняйте також з

1 Івана 4:19: «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив»;

Об’явлення 13:8: «І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу».

«План нашого викуплення визрів не після гріхопадіння Адама. Він був одкровенням «об’явленням таємниці, що від вічних часів була замовчана» (До римлян 16:25). У ньому розкриті принципи, котрі споконвіку були основою Божого престолу. Від самого початку Бог і Христос знали про відступництво сатани і гріхопадіння людини через оманливу силу відступника. Бог не визначив наперед існування гріха, але передбачив його виникнення і вжив заходів, щоб зустріти цю критичну ситуацію. Наскільки ж сильною була Його любов до світу, що Він погодився віддати Свого Однородженого Сина, «щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Від Івана 3:16)». – Бажання віків. – С.22.

2. Чому Бог був готовий, коли Адам згрішив?

Вівторок 21 березня

3.  НАСІННЯ ЖІНКИ

а. Коли той древній змій, диявол, обдурив наших прабатьків у Едені, яку обітницю дав Бог, що дає надію людству?

Буття 3:15: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту».

«Наші природні схильності, якщо вони не перетворені Духом Святим, містять у собі насіння моральної смерті. Якщо ми не перебуваємо у живому зв’язку з Богом, ми не встоїмо проти згубного впливу самолюбства, самовпевненості та спокуси до гріха». – Свідоцтва для Церкви. – Т.8. – С.315, 316.

б. Хто є цим насінням жінки?

Буття 22:18: «І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу»;

До галатів 3:8, 16: «8 І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: «Благословляться в тобі всі народи!»... 16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: «і насінням», як про багатьох, але як про одного: «і Насінню твоєму», яке є Христос»;

До єреїв 2:14: «А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола».

«Відколи в Едені була виголошена перша євангельська проповідь і було проголошено, що насіння жінки зітре голову змія, Христос був піднесений як Дорога, Правда і Життя. Христос був Дорогою, коли жив Адам, коли Авель приніс перед Богом кров заколеного ягняти – символ Крові Викупителя. Христос був Дорогою спасіння патріархів і пророків. Він – єдина Дорога, якою можемо прийти до Бога». – Бажання віків. – С.663.

в. Оскільки Авраам вірив, що простити гріх може лише Христос (До галатів 3:6-8), яким був результат такої віри?

Буття 26:5: «Через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої».

«Смерть Христа на хресті принесла впевненість у знищенні того, хто має державу смерті, хто був першоджерелом гріха. Коли сатану буде знищено, ніхто не спокушатиме до гріха; ніколи не буде потреби в повторенні викуплення; і не виникне жодної небезпеки, що у Божому Всесвіті знову виникне повстання. Тільки Той, Хто ефективно міг утримуватися від гріха в цьому світі темряви, не допустить гріха до Небес. Значення смерті Христа буде усвідомлене святими та ангелами. Грішні люди не могли мати оселі в Божому раю без Агнця, заколеного від закладин світу. Чи не повинні ми в такому разі піднести хрест Христовий? Ангели віддають честь і славу Христу, бо навіть вони не можуть бути в безпеці, якщо не споглядатимуть страждання Божого Сина. Саме через силу Христа Небесні ангели захищені від відступництва. Без хреста вони були б не більш захищені від гріха, ніж ангели до падіння сатани. Ангельська досконалість зазнала невдачі на Небесах. Людська досконалість зазнала невдачі в Едені серед райського блаженства. Усі ті, котрі бажають жити в безпеці на землі чи на Небесах повинні споглядати Божого Агнця». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1132.

3. Які ілюстрації використовував Бог, щоб люди постійно пам’ятали про Прихід Месії?

Середа 22 березня

4.  ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗАПОВІТУ

а. Хоча цей заповіт був укладений з Адамом і оновлений з Авраамом, коли він міг бути затверджений і, як наслідок, названий Новим або Другим Заповітом?

До євреїв 9:16: «Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника».

«Хоч цей Заповіт був укладений з Адамом і відновлений з Авраамом, він не міг бути утвердженим до смерті Христа. Він існував як Божа обітниця з того часу, як було вперше згадано про викуплення; його приймали вірою, але після того, як Заповіт був затверджений Христом, він став називатися Новим Заповітом». – Патріархи і пророки. – С.371 [виділено укладачами].

б. Якщо заповіт не був затверджений до смерті Ісуса, як він застосовувався до дітей Небесного Царя, котрі жили до смерті Ісуса?

До євреїв 6:13-18: «13 Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою, 14 говорячи: Поблагословити – Я конче тебе поблагословлю, та розмножити – розмножу тебе!» 15 І, терплячи довго отак, [Авраам] одержав обітницю. 16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку. 17 Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, 18 щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами».

«Заповіт Авраама був затверджений Кров’ю Христа, був названий «другим», або «Новим Заповітом», оскільки Кров, якою він запечатаний, пролилася після крові першого Заповіту. Те, що Новий Заповіт був дійсним за днів Авраама, випливає з того, що він був в той час підтверджений як обітницею, так і Божою клятвою «у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові» (До євреїв 6:18)». – Патріархи і пророки. – С.371.

«Його Слово дає урочисту обіцянку: «бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь» (Ісаї 54:10). Його голос чути: «Здалека Господь з’явився мені та й [промовив]: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!» (Єремії 31:3). «Вічною милістю змилуюся над тобою». (Ісаї 54:8). Яка дивовижна ця любов, яку посилає Бог, щоб усунути всі причини для сумніву і недовіри, страху і слабкості людини і підтримати тремтячу руку, простягнуту до Нього з вірою. Він допомагає нам довіряти Йому безліччю запевнень у безпеці. Він уклав з нами угоду за умови нашої покори, і Він іде назустріч нам у нашому розумінні речей. Ми вважаємо, що урочиста обіцянка, або заповіт, якщо й записані нашими ближніми, то ще потребують гарантії. Ісус передбачив усі ці страхи, і Він підтвердив Свою обітницю клятвою: «Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви» (До євреїв 6:17). Що ще міг зробити Господь, щоб зміцнити нашу віру в Його обітниці?». – Щоб мені пізнати Його. – С.262.

4. Звідки ми знаємо, що Авраам перебував під Новим Заповітом?

Четвер 23 березня

5.  СКРИЖАЛІ СЕРЦЯ

а. Яку можливість ми отримуємо завдяки жертві Христа на хресті?

До євреїв 9:15: «Тому Він – Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, – що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, – покликані прийняли обітницю вічного спадку».

б. З яким закликом Бог звертається до кожного з нас особисто, коли ми аналізуємо свою відповідальність перед Богом?

2 до коринтян 6:2: «Бо каже: «Приємного часу почув Я тебе, – і поміг Я тобі в день спасіння!» Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!».

«Той самий Закон, котрий був написаний на кам’яних таблицях, закарбовується Святим Духом на скрижалях серця. Замість намагання досягти власної праведності, ми приймаємо праведність Христа. Його Кров очищує нас від наших гріхів. Його послух приймається замість нашого. Після того серце, відновлене Святим Духом, приноситиме «плоди Духа». Благодаттю Христовою ми житимемо в послусі Божому Законові, записаному в наших серцях. Маючи Христового Духа, ми наслідуватимемо Його вчинки. Через пророка Він говорить про Себе: «Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій – у мене в серці» (Псалом 40:9). Живучи серед людей, Христос проголосив: «Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби» (Від Івана 8:29).

Апостол Павло ясно показує зв’язок між вірою та Законом у Новому Заповіті. Він писав: «Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа». «Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, – але зміцнюємо Закона». «У чому [Закон] був… безсилий тілом» виправдати людину, тому що в своєму гріховному єстві вона не могла дотримуватися його, то «Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом» (До римлян 5:1; 3:31; 8:3,4)». – Патріархи і пророки. – С.372, 373 [виділено укладачами].

5. Який заповіт чи угоду ви готові укласти зі своїм Творцем?

П’ятниця 24 березня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Які ви мали досвіди у зв’язку з укладанням заповітів з Богом?

2. Чому Бог був готовий, коли Адам згрішив?

3. Які ілюстрації використовував Бог, щоб люди постійно пам’ятали про Прихід Месії?

4. Звідки ми знаємо, що Авраам перебував під Новим Заповітом?

5. Який заповіт чи угоду ви готові укласти зі своїм Творцем?