Щоденні біблійні уроки

«І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу» (До ефесян 4:30).

«Совість – це Божий голос, який чути серед боротьби людських пристрастей; коли ми чинимо їй опір, це засмучує Духа Святого». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.120.

Додаткові матеріали для вивчення: Бажання віків. – С.537-541.

Неділя 2 квітня

1.  ПРОХАННЯ ПРО ДОПОМОГУ

а. Оскільки всі згрішили і позбавлені Божої слави (До римлян 3:23), чи заслуговує хтось на виправдання?

Йова 25:4-6: «4 І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений? 5 Таж [Йому] навіть місяць не світить, і в очах Його [й] зорі не ясні! 6 Що ж тоді людина ота, – червяк, чи син людський – хробак?», («бути праведною» переклад з англ. «бути виправданою»).

б. Яким чином ми можемо бути спасенними, якщо не заслуговуємо на це?

Псалом 55:17: «Я кличу до Бога, і Господь урятує мене»;

Дії 2:21: «І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім’я, той спасеться».

в. Як можу я у своїй гріховності закликати святе Ім'я Бога?

Псалом 55:18: «Увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, – і Він вислухає мого голосу!»;

2 Хронік 6:36-39: «36 Коли вони згрішать Тобі, – бо немає людини, щоб вона не згрішила, – і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького, 37 і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті до неволі, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили [дорогу свою], і були ми несправедливі, 38 і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі, куди їх поневолили, і помоляться в напрямі до свого Краю, що Ти дав їхнім батькам, і в [напрямі] міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого, 39 то Ти почуєш із небес, із постійного місця пробування Свого, їхню молитву та їхні благання, і вчиниш їм суд, і простиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!»;

До римлян 8:26: «Так само ж і Дух допомагає [нам] у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями»;

1 Івана 1:7, 9: «7 Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха... 9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої».

«З цього тексту видно, що Божа воля не полягає в тому, щоб ви були недовірливими і мучили свою душу страхом, що Бог не прийме вас через те, що ви грішні й недостойні. «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас» (Якова 4:8). Довірте свою справу Йому, благаючи про заслуги Крові, пролитої за вас на Голгофському хресті. Сатана звинувачуватиме вас у тому, що ви великий грішник, і ви повинні це визнати, але ви можете сказати: «Я знаю, що я грішник і саме тому я потребую Спасителя. Ісус прийшов у цей світ, щоб спасти грішників… Я не маю жодної заслуги чи чесноти, завдяки яким я можу претендувати на спасіння, але я представляю перед Богом всевикупну Кров непорочного Божого Агнця, Котрий бере на Себе гріх світу. Це моє єдине прохання. Ім’я Ісуса дає мені доступ до Отця. Його вухо, Його серце відкриті для найслабшого мого прохання, і Він задовольняє мої найглибші потреби». – Віра і діла. – С.105, 106.

1. Яким особливим чином Бог закликає грішника до покаяння?

Понеділок 3 квітня

2.  ЗА КУЛІСАМИ ПОКАЯННЯ

а. Про що ми повинні молитися?

Дії 3:19: «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами»;

Псалом 51:1-3: «[1 Для дириґента хору. Псалом Давидів, 2 коли до нього прийшов пророк Натан, як Давид увійшов був до Вірсавії]. 3 Помилуй мене, Боже, з [великої] милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!».

б. Якщо ми отримали прощення гріхів, це означає, що розкаялися. Але як ми приходимо до моменту покаяння?

Дії 5:30, 31: «30 Бог наших отців воскресив [нам] Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві. 31 Його Бог підвищив Своєю правицею – на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів»;

Від Івана 16:7, 8: «7 Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його. 8 А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд».

«Подібно до Никодима, ми повинні входити в нове життя, відчуваючи себе найбільшими із грішників. Крім Христа, «під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12). Це правда, що ми вірою отримуємо Божу благодать, але одна лише віра також не спасає нас. Сама по собі віра не дає нічого. Віра – це лише рука, якою ми тримаємося за Христа і приймаємо Його заслуги як засіб зцілення від гріха. Ми не можемо навіть покаятися без допомоги Духа Святого». – Бажання віків. – С.175.

в. Це правильно, що Господь залишив Свій народ у цьому світі, щоб вони називали гріх на ім’я (Ісаї 58:1), але що необхідно, щоб переконати серце людини, до якої ми намагаємося достукатися?

Від Івана 14:26: «Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив»;

Від Луки 24:49: «І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти»;

Дії 1:8: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі».

«Світло, яке струменіє від хреста, відкриває Божу любов. Ця любов притягує нас до Нього. Якщо ми не будемо чинити опору потягу серця, він приведе нас до підніжжя хреста, де ми розкаємося у гріхах, які розп’яли Спасителя. І саме тоді Дух Божий через віру створить у нас нове життя. Думки і бажання з того часу підпорядковуватимуться волі Христа. Серце і розум відновляться за образом Того, Хто діє в нас, підкоряючи Собі все. Коли ж Божий Закон зберігатиметься у нашому розумі й серці, ми зможемо сказати разом із Христом: «Твою волю чинити, мій Боже, я хочу» (Псалом 40:9)». – Там саме. – С.176.

г. Оскільки робота Духа Святого є настільки важливою, яке застереження дане нам щодо Його прийняття?

Від Матвія 12:31, 32: «31 Тому то кажу вам: усякий гріх, [навіть] богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! 32 «І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, – не проститься [того] йому ані в цім віці, ані в майбутнім!»;

До ефесян 4:30: «І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу».

«Ми не раз засмучуємося через те, що наші недобрі вчинки призводять до неприємних наслідків, однак це не є покаяння. Справжній смуток через гріх – наслідок роботи Духа Святого. Дух виявляє невдячність серця, котре засмутило Спасителя, і приводить нас у розкаянні до підніжжя хреста. Кожним нашим гріхом ми знову наносимо рани Христу. І коли споглядаємо Того, Кого прокололи, то шкодуємо й плачемо через гріхи, які завдали Йому таких страждань… Саме такий плач приводить до відкинення гріха». – Там саме. – С.300.

2. Яке застереження дане нам у зв’язку з важливою роллю Духа Святого?

Вівторок 4 квітня

3.   ЩО ОЗНАЧАЄ ЗАСМУЧУВАТИ ДУХА СВЯТОГО?

а. Яка конкретна дія засмучує Духа Святого?

До євреїв 10:26, 27: «26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, 27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників»;

2 до солунян 2:10, 11: «10 І з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися. 11 І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили».

«Що є гріхом проти Духа Святого? Це свідоме приписування сатані діяльності Духа Святого. Припустимо, наприклад, що хтось є свідком особливої роботи Божого Духа. Він має переконливі свідоцтва того, що ця робота узгоджується зі Святим Письмом, а Дух свідчить, що вона від Бога. Однак, згодом, він піддається спокусі; самовпевненість, гордість чи інші гріховні риси опановують цю людину; вона починає відкидати всі докази Його Божественного характеру і заявляє, що те, що вона раніше визнавала і вважала силою Духа Святого, було силою сатани. Бог діє на серце людини через Духа Святого, але коли люди свідомо відкидають Дух Святий і заявляють, що Він походить від сатани, вони відрізають той канал, за допомогою якого Бог спілкується з ними. Заперечуючи дані Богом свідоцтва, вони відкидають світло, що засяяло в їхньому серці, і в результаті їх оточує морок. Таким чином виконуються слова Христа: «Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, – то яка ж то велика [та] темрява!» (Від Матвія 6:23). Якийсь час люди, котрі вчинили цей гріх, можуть ще на вигляд здаватися Божими дітьми, але коли виникають певні обставини, що відкривають характер і дух, який живе в них, тоді виявляється, що вони розташувалися на території ворога і знаходяться під його чорним прапором». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.634.

б. Яким чином людина навмисне вчиняє гріх і чи можна цього уникнути?

Приповісті 28:13: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає [їх], той буде помилуваний»;

До євреїв 3:15: «Аж поки говориться: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!».

в. Якими є наслідки такого стану?

Приповісті 28:9: «Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того»;

Від Матвія 12:45: «Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, – і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!»;

2 Петра 2:20-22: «20 Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а [потому] знов заплутуються ними та перемагаються, – то останнє буває для них гірше першого. 21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді! 22 Бо їм трапилося за правдивою приказкою: «Вертається пес до своєї блювотини», та: «Помита свиня йде валятися в калюжу».

«Освячення повинно відбуватися щодня. Нехай ніхто не спокушає себе вірою в те, що Бог пробачить і благословить їх у той час, як вони зневажатимуть одну з Його вимог. Кожен, свідомо вчинений гріх, заглушає голос Духа Святого і віддаляє людину від Бога. Яким би не було піднесення релігійних почуттів, Ісус не може перебувати в серці, яке нехтує Божественним Законом. Бог шанує тільки тих людей, котрі шанують Його». – Вісті для молоді. – С.114.

3. Яким чином сьогодні ми можемо засмучувати Духа Святого?

Середа 5 квітня

4.  ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ

а. Гріх проти Духа Святого відбувається миттєво чи поступово?

2 Хронік 36:16: «Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку».

«Нема більш запеклих людей, аніж ті, котрі відкинули заклик милості і діють всупереч Духу благодаті. Найпоширеніший гріх проти Духа Святого – це вперте нехтування Небесним закликом до покаяння. Кожний крок на шляху відкинення Христа – це крок до втрати спасіння, крок до гріха проти Духа Святого.

Відкидаючи Христа, юдейський народ здійснив непростимий гріх; так само й ми, не приймаючи запропонованої благодаті, можемо припуститися такої ж помилки. Відмовляючись слухати Божих вісників та прислухаючись до агентів сатани, котрі відвертають душу від Христа, ми ображаємо Князя життя і ганьбимо Його перед сатанинським зборищем та цілим Всесвітом. Доки людина так чинить, для неї немає надії та прощення; врешті-решт, вона втрачає будь-яке бажання примиритися з Богом». – Бажання віків. – С.324, 325.

б. Чи можна перевиховати і знову відродити людину, після того як вона досягла останньої стадії цього процесу?

Єремії 8:20: «Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені»;

Осії 4:17: «Прилучивсь до бовванів Єфрем, – покинь ти його!»;

Амоса 8:11, 12: «11 Ось дні настають, – говорить Господь Бог, – і голод пошлю Я на землю, – не голод на хліб, і не спрагу на воду, але [спрагу] почути Господні слова! 12 І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, – та не знайдуть [його]!»;

До євреїв 6:4-6: «4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, 5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, 6 та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають».

«Понад тисячу років юдейський народ зловживав Божою милістю і тим самим визначив Його присуд. Юдеї відкидали Божі перестороги і вбивали Його пророків…

Кожному поколінню людей дається свій день світла і переваг, день випробування, коли вони можуть примиритися з Богом. Однак ця благодать має межу. Вона може тривати роками, але якщо її зневажають і відкидають, настає час, коли Божа благодать робить свій останній заклик. Серце людини настільки кам’яніє, що перестає відповідати на заклик Божого Духа. Тоді ніжний, доброзичливий голос перестає благати грішника; докори і перестороги закінчуються.

Такий день настав і для Єрусалиму. Ісус із невимовним смутком плакав над приреченем містом, але врятувати його вже не міг. Були вичерпані усі засоби. Нехтуючи пересторогами Божого Духа, Ізраїль відкинув єдиний засіб допомоги. Не залишилося жодної іншої сили, яка могла б його врятувати.

Юдейський народ – символ усіх народів усіх віків, які зневажають заклики Безмежної Любові. Христос оплакував не тільки Єрусалим, а й гріхи людей усіх часів. Хто відкидає докори і застереження Духа Святого, той може читати у висловлених над Єрусалимом присудах власне осудження». – Там саме. – С.584-587.

4. У чому полягає гріх проти Духа Святого?

Четвер 6 квітня

5.  НАДІЯ

а. Як визначити, чи не зайшли ми надто далеко, засмуючи Бога?

Ісаї 30:21: «А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога, – простуйте ви нею!».

«У нашому поколінні є чимало людей, які чинять так само, як і невірні юдеї. Вони – свідки проявів Божої сили; Дух Святий промовляє до їхніх сердець, але вони вперто залишаються у своєму невір’ї. Бог посилає їм перестороги й нагадування, однак вони не бажають визнавати своїх помилок, відкидаючи Його вістку та вісника. Саме ті засоби, які Бог використовує для їхнього відродження, стають для них каменем спотикання». – Бажання віків. – С.587.

б. Вивчаючи План спасіння, що нам необхідно усвідомити і про що ми повинні благати нашого Спасителя?

Псалом 51:13, 14: «13 Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. 14 Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене»;

До євреїв 3:7, 8: «7 Тому то, як каже Дух Святий: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, 8 не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині».

«Господь докоряє Свій народ за їхню гордість і невір’я. Він не поверне їм радості спасіння до тих пір, поки вони не почнуть дотримуватися вказівок Його Слова та Його Духа. Він дарує Свою благодать тим, хто боїться Його і ходить у правді; і Він забирає Свої благословення від усіх, хто уподібнюються до світу. Милість та істина обіцяні смиренним і тим, котрі розкаялися; Божі суди чекають на всіх непокірних». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.190.

«Перетворення характеру повинно свідчити світові про Христову любов, яка живе в серці. Господь очікує від Свого народу демонстрації того, як викупна сила благодаті може діяти на гріховний характер і вдосконалювати його, а також робити його збалансованим і плідним.

Однак для того, щоб ми могли виконати Божий намір стосовно нас, необхідно виконати підготовчу роботу. Господь велить нам звільнити свої серця від егоїзму, який є коренем відчуження. Господь щиро прагне злити на нас Свого Духа Святого рясною мірою, і Він наказує нам рочистити шлях самозреченням». – Там саме. – Т.6. – С.43.

5. Що ми повинні постійно аналізувати щодо нашого особистого життя?

П’ятниця 7 квітня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Яким особливим чином Бог закликає грішника до покаяння?

2. Яке застереження дане нам у зв’язку з важливою роллю Духа Святого?

3. Яким чином сьогодні ми можемо засмучувати Духа Святого?

4. У чому полягає гріх проти Духа Святого?

5. Що ми повинні постійно аналізувати щодо нашого особистого життя?