Щоденні біблійні уроки

«Насамперед майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів» (1 Петра 4:8).

«Дії любові мають чудотворну силу, оскільки вони є Божественними». – Виховання. – С.114.

Додаткові матеріали для вивчення: Виховання. – С.113-118.

Неділя 9 червня

1.  ГЛИБИНА ЛЮБОВІ – ВАЖЛИВИЙ ПОКАЗНИК

а. Як гріх спотворив глибину нашої любові?

Буття 3:12: «Адам відповів: Жінка, яку Ти дав, [щоби була] зі мною, [це] вона мені дала з дерева, і я їв».

«Кохання до Єви виявилося сильнішим за любов, вдячність і вірність Творцеві. Вона була часткою його самого, і навіть думка про розлуку була нестерпною для нього [після того, як вона скуштувала заборонений плід]… Адам прийняв рішення розділити її долю: якщо вона повинна померти, – вони помруть разом...

[Пізніше, перед Богом] Адам не міг ані заперечувати, ані виправдати свій гріх, але замість того, щоб покаятися, спробував перекласти вину на дружину, а отже, на Самого Бога». – Патріархи і пророки. – С.56, 57.

б. Який найпростіший спосіб визначити, чи я є справжнім християнином?

1 Івана 2:9: «Хто каже, що він перебуває у світлі, а ненавидить свого брата, той ще досі в темряві»;

1 Івана 4:20: «Якщо хто скаже: Я люблю Бога! – але ненавидить свого брата, той неправдомовець. Адже хто не любить свого брата, якого бачить, то як може він любити Бога, Якого не бачить?»;

Від Івана 13:35: «З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою».

«Минулої ночі уві сні я бачила невелику групу людей, яка зібралася для проведення релігійного служіння. До кімнати увійшла людина і сіла в темному кутку, де майже не привертала до себе увагу. На цьому служінні не відчувався дух свободи. Дух Господній не міг діяти на серця людей. Пастор церкви зробив кілька зауважень… Стало очевидним, що в серцях людей, котрі називали себе віруючими, не було любові Ісуса, тому неминучим результатом цього стала відсутність духа Христового… Це зібрання нікого не підкріплювало. Коли зустріч наблизилась до завершення, гість підвівся і голосом, сповненим смутку та сліз, сказав присутнім, що їхні душі, їхній досвід надзвичайно потребують любові Ісуса». – Цей день із Богом. – С.157.

Понеділок 10 червня

2.  РОЗУМІЮЧИ ПРИНЦИП ЛЮБОВІ

а. На якому принципі будується розуміння любові в цьому світі?

Від Луки 6:32-34: «32 А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять. 33 І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять. 34 Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники [також] позичають грішникам, щоб одержати стільки ж».

б. Який принцип є основою справжньої Божественної любові?

Від Матвія 5:44, 45: «44 А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас, 45 щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних»;

Від Івана 15:13: «Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх»;

1 Івана 4:7-11: «7 Улюблені, любімо одне одного, адже любов є від Бога, і кожний, хто любить, народився від Бога і знає Бога. 8 Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов. 9 Божа любов до нас виявилася в тому, що Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми через Нього жили. 10 Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи. 11 Улюблені, коли Бог нас так полюбив, то й ми повинні любити одне одного!».

«Любов – це не просто імпульс, емоція. Це живий, активний, діючий принцип. Любов керується не почуттями, а волею. У ній зосереджена тверда рішучість упокореного і пом’якшеного розуму, який покладається на силу Безмежного, кажучи: ″Я служитиму Тобі навіть до смерті″». // Ознаки часу, 20 червня 1900 року.

«Якби кожен, хто шукає Божого Царства і Його праведності, був би завжди готовий звершувати справи Христа, наскільки легшим став би шлях до Небес! Божі благословення проникали б у душу, і хвала Господу була б постійно на ваших устах. Тоді б ви служили Богові з принципу. Можливо, ваші почуття не завжди будуть радісними; часом хмари будуть затьмарювати горизонт вашого життя, але надія християнина не ґрунтується на піщаному фундаменті почуттів. Люди, котрі діють із принципу, бачитимуть Божу славу над мороком, і сподіватимуться на вірне слово обітниці. Ніщо не завадить їм шанувати Бога, хоч би яким похмурим не здавався їхній шлях. Негаразди і випробування лише дадуть їм можливість показати щирість їхньої віри та любові». // Рев’ю енд Геральд, 20 жовтня 1910 року.

в. Якщо нам, хрещеним, усе ще важко прощати, поступатися та проявляти любов і терпіння, то чого нам не вистачає?

До римлян 8:7-10: «7 Оскільки тілесні задуми – ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть. 8 І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть. 9 Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його. 10 А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність»;

1 Івана 4:8: «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов».

«Справжнє освячення поєднує віруючих з Христом і одне з одним узами ніжного співчуття. Завдяки цьому єднанню до серця постійно течуть рясні потоки Христоподібної любові, які потім проявляються в любові одне до одного. Усім необхідно мати чесноту, властиву досконалому характеру Христа, – Його любов…

Найбільший згубний обман – це припущення, що людина може мати надію на життя вічне, не маючи при цьому Христової любові до своїх братів». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1141.

Вівторок 11 червня

3.  ПРИНЦИП, ЯКОГО НЕОБХІДНО НАВЧИТИСЯ

а. Який святий принцип Петро закликає нас засвоїти й практикувати в нашому повсякденному житті?

1 Петра 4:8 (перша частина): «Насамперед майте щиру любов один до одного…»;

1 Петра 1:22: «Очистивши [Духом] ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині, ревно й щиросердечно любіть один одного».

б. Як любов «покриває багато гріхів»?

1 Петра 4:8 (остання ча¬стина): «…бо любов покриває багато гріхів»

порівняйте з

Притчі Соломона 17:9: «Хто провину прощає, той шукає дружби, а хто про неї нагадує, той друга віддаляє»;

Якова 5:19, 20: «19 Брати мої, коли хтось із вас відхилиться від правди, а його хтось наверне, 20 то нехай знає, що той, хто навернув грішника з його облудної дороги, спасе його душу від смерті й покриє безліч гріхів».

«Якщо ви думаєте, що брат образив вас, то йдіть до нього з добротою та любов’ю, і, можливо, ви досягнете порозуміння і примирення. Коли ви маєте справу з людиною, яка помилилася, вам завжди слід пам’ятати про те, що ви маєте справу з Христом в особі Його святих. Ідіть до брата, якого ви вважаєте неправим, і з любов’ю поговоріть з ним наодинці; якщо вам вдасться залагодити проблему, ви матимете брата, не викриваючи його слабкостей, і примирення між вами стане прикриттям багатьох гріхів від сторонніх очей. У такому разі інші не знатимуть про ваші розбіжності, а отже, не стоятимуть напоготові, щоб з підозрою стежити за всім, що може зробити той, кого ви вважаєте винним, і не будуть неправильно тлумачити його мотиви». // Рев’ю енд Геральд, 24 лютого 1891 року.

«Святе Письмо чітко вчить нас, що до людини, котра помиляється, потрібно ставитися з терпінням та увагою. Завдяки правильному ставленню запекле серце може навернутися до Христа. Любов Ісуса покриває багато гріхів. Його благодать ніколи не веде до викриття чиїхось провин, якщо тільки це не послужить їм на благо». – Поради батькам, вчителям і студентам. – С.267.

«″Насамперед, – пише апостол, – майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів» (1 Петра 4:8). Не слухайте доносів на брата чи сестру. Будьте вельми уважні до того, як ви реагуєте, коли у вашій присутності ганьблять вашого ближнього. Запитайте того, хто висуває звинувачення, чи виконав він Боже Слово у цьому випадку. Христос залишив чітку вказівку відносно того, що треба робити. Ідіть до вашого брата і наодинці скажіть йому про його провину. Не ухиляйтеся від цього, кажучи: ″Між людиною, яку звинувачують, і мною немає особистої образи″. Правила, дані Христом, настільки визначені, настільки точні та зрозумілі, що це виправдання не має жодної підстави.

Незалежно від того, чи між вами та обвинуваченим існує особиста образа, чи ні, повеління Христа завжди однакове. Ваш брат потребує допомоги. Скажіть йому, а не комусь іншому, що про нього ходять погані чутки. Дайте йому можливість все пояснити». – У Небесних оселях. – С.292.

Середа 12 червня

4.  НЕВІД’ЄМНИЙ ПЛІД ЛЮБОВІ

а. На яку рису характеру вказує Петро як на вірну ознаку того, що Божа любов перебуває в серці?

1 Петра 4:9: «Будьте гостинні один до одного – без нарікання».

б. Чому гостинність є життєво важливою християнською чеснотою?

До євреїв 13:2: «Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів»;

До римлян 12:13: «Беріть участь у потребах святих, виявляйте гостинність».

«Навіть серед тих, котрі називають себе християнами, справжня гостинність майже не проявляється. Серед нашого народу можливість проявити гостинність не оцінюється так, як повинно бути, тобто як привілей і благословення. Проявляється занадто мало товариськості й майже немає бажання без парадності або, навпаки, почуття незручності надати кімнату ще двом чи трьом людям, запросивши їх до свого сімейного столу. Деякі посилаються на те, що ″це створює занадто багато клопоту″…

Егоїстичні інтереси людей, які так часто роблять все ″для себе і для своєї сім’ї″, викликають Боже невдоволення. Кожна родина, яка плекає подібний дух, потребує навернення, їй потрібно вчитися чистих принципів, прикладом яких є життя Христа. Той, хто замикається в собі, хто не бажає приймати гостей, втрачає багато благословень». – Свідоцтва для церкви. – Т.6. – С.343, 344.

«Я знаю людей, котрі сповідують піднесені принципи, але їхні серця настільки загрузли в себелюбстві та егоїзмі... Усе своє життя вони думали тільки про себе і жили для себе. Вони навіть не можуть уявити собі, як це можна принести жертву заради блага ближніх, заподіяти собі незручність заради того, щоб іншим було добре… Їхнє ʺяʺ є їхнім ідолом. Дорогоцінні тижні, місяці й роки йдуть у вічність, але на Небі не зроблено жодного запису про їхні добрі справи, про жертви заради ближніх, про те, що вони годують голодних, одягають нужденних або дають притулок чужинцям». – Там саме. – Т.2. – С.26.

в. Яку поверхневу псевдогостинність практикують багато христи¬янських родин?

Йова 1:4: «Його сини, [зазвичай], зустрічались і влаштовували бенкети, – кожен у своєму домі й у визначений для нього день. Вони також посилали й запрошували трьох своїх сестер, аби й вони з ними пригощались»;

2 Царів 20:13-15: «13 Єзекія вислухав їх, і показав послам усі свої сховища срібла та золота, пахощів і свій дорогоцінний єлей, а також арсенал зброї, – одним словом усе, що знаходилось у його сховищах. Не було нічого в усьому його палаці та володінні, чого б Єзекія їм не показав. 14 Тоді прийшов до царя Єзекії пророк Ісая і запитав його: Що говорили ці люди й звідкіля вони приходили до тебе? Єзекія відповів: Вони приходили з далекого краю, з Вавилону. 15 Тоді Ісая запитав: А що вони бачили у твоєму палаці? Єзекія відповів: Вони побачили все, що є в моєму палаці, – не було такої речі в моїх сховищах, якої я їм не показав би!».

«Підготовка до прийому гостей, яка потребує часу, що по праву належить Господеві, – це зречення Христа...

Непотрібні турботи й тягарі спричинені бажанням виявити зовнішній блиск у прийомі гостей. Щоб приготувати різноманітну їжу, господиня працює понад силу; через те, що на столі багато страв, гості переїдають, а результатом стають хвороби та страждання внаслідок перевтоми з одного боку, та переїдання – з іншого. Багаті бенкети лише обтяжують і завдають шкоди». – Свідоцтва для церкви. – Т.6. – С.343.

Четвер 13 червня

5.  СПРАВЖНЄ ХРИСТИЯНСЬКЕ СЛУЖІННЯ

а. Назвіть один із аспектів прояву милосердя в житті справжнього християнина.

1 Петра 4:10: «Служіть один одному – кожний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті».

«Бог кожній людині призначив роботу відповідно до її здібностей. За допомогою виховання і практичної діяльності люди повинні бути приготовлені до того, щоб зустріти будь-які труднощі, які виникають. Необхідне мудре планування для того, щоб надати кожному працівникові належне місце в Божій роботі для набуття досвіду, який дозволить йому в майбутньому нести ту чи іншу відповідальність». – Свідоцтва для церкви. – Т.9. – С.221, 222.

«Молоді люди особливо повинні усвідомлювати, що їм потрібно розвивати свій розум і використовувати будь-яку можливість для свого вдосконалення, щоб гідно служити Тому, Хто віддав за них Своє дорогоцінне життя… Нехай кожен використовує всі можливості, які дає йому Бог у Своєму провидінні, щоб він міг засвоїти якомога більше з того, що представлено в науці та одкровенні…

Кожен талант, даний людям, слід використовувати, щоб його цінність зросла, і Бог отримав Своє з прибутком. Якщо у вас є недоліки в манерах, голосі, освіті, вам необов’язково завжди залишатися в такому стані. Ви повинні постійно прагнути досягти вищого стандарту як в освіті, так і в релігійному досвіді… Бог не надає можливості, за допомогою якої будь-хто міг би виправдати недбале виконання роботи; проте, багато тих, котрі трудяться у Його справі, працюють саме так, але це не є прийнятним для Нього». – Основи християнського виховання. – С.213-215.

б. Якою повинна бути єдина мета всього нашого служіння?

1 Петра 4:11: «Коли хто говорить, – [нехай говорить], як Божі слова; коли хто служить, – [нехай служить], наче з сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, Якому слава і влада навіки-віків! Амінь»;

До колосян 3:23: «Що тільки робите, робіть від душі, наче для Господа, а не для людей».

5. Як домогтися того, щоб я працював «наче для Господа» і не проявляв недбалості та неакуратності?

П’ятниця 14 червня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. У чому різниця між Божественною любов’ю та світською «любов’ю»?

2. Який принцип є основою християнської любові?

3. Як я можу виховати в собі благородніші звички гостинності?

4. Які види християнського служіння мені було б корисно розвинути?

5. Як домогтися того, щоб я працював «наче для Господа» і не проявляв недбалості та неакуратності?