Щоденні біблійні уроки

«Бо ми співробітники Божі, [а] ви – Боже поле, Божа будівля» (1 до коринтян 3:9).

«Бог зробив людей Своїми управителями. Власність, яку Він дав у їхні руки, – це ті кошти, які призначені для поширення Євангелії». – Патріархи і пророки. – С.529.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.571-575, 645, 646.

Неділя 4 грудня

1.  ДЕЩО ДЛЯ КОЖНОГО

а. Яким є Божий метод вдосконалення та об’єднання Його розсіяних овець?

До ефесян 4:11-16: «11 І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, 12 щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, 13 аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти, 14 щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду, 15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він – Голова, Христос. 16 А з Нього все тіло, складене й зв’язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов’ю».

«Посилаючи Своїх служителів, наш Спаситель тим самим дає дари людям, бо через них Він повідомляє світові дорогу до вічного життя. Вони є засобом, встановленим Богом для вдосконалення святих у пізнанні та істинній святості». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.237.

б. Як це охоплює обов’язок та привілей кожного віруючого?

1 до коринтян 3:7, 8: «7Тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить! 8І хто садить, і хто поливає – одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!».

«Господь поставив проголошення Євангелії у залежність від посвячених Богу здібностей і добровільних дарів та приношень Його народу. Покликавши людей проповідувати Слово, Він дав усій Церкві привілей брати участь у роботі, жертвуючи свої кошти для її підтримки». – У Небесних оселях. – С.303.

1. Яким чином ми можемо допомогти вдосконалити і об’єднати Божий народ?

Понеділок 5 грудня

2.  ЗАСТОРОГА ТА ПІДБАДЬОРЕННЯ

а. Як сьогодні багато людей повторюють гріх Надава та Авігу?

Левит 10:1, 2: «1 І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був [приносити] їм. 2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, – і вони повмирали перед Господнім лицем».

«Чи зможемо ми знайти в Божому посібникові, даному для підтримки Його роботи, хоч якусь згадку про ярмарки, концерти, галасливі розваги та інші подібні заходи? Чи може Божа справа залежати від сумнівних починань, які Він Сам осуджує, які відвертають розум від Бога, чистоти, благочестя та святості?

А наскільки згубний вплив усе це справляє на уми невіруючих! Святі принципи Божого Слова знехтувані. До Бога і християнства ставляться з презирством. Оманливі принципи набувають все більшого поширення через використання небіблійних методів у зборі коштів. Усе це цілком відповідає планам сатани. Люди повторюють гріх Надава й Авігу. У служінні Богу вони використовують звичайний вогонь замість священного. Бог не може прийняти таке приношення». – Поради щодо управління ресурсами. – С.204, 205.

б. Чого ми можемо навчитися з того, як Мойсей збирав кошти, а також з реакції ізраїльтян?

Вихід 35:4, 5, 21, 29: «4 І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: «Оце та річ, що Господь наказав, говорячи: 5 Візьміть від себе приношення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь... 21 І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати... 29 Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, – Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа»;

Вихід 36:3-7: «3 І взяли вони від Мойсея все приношення, що позносили Ізраїлеві сини для праці служби святині, щоб зробити її. А вони ще приносили до нього щоранку добровільного дара. 4 І прибули всі мудреці, що роблять усю роботу святині, кожен із праці своєї, яку вони роблять, 5 і сказали до Мойсея, говорячи: «Народ приносить більше, ніж потрібно було для праці, яку Господь звелів був зробити». 6 І Мойсей наказав проголосити в таборі, говорячи: «Ні чоловік, ні жінка нехай не роблять уже нічого на приношення [для] святині». І був стриманий народ від приносів. 7 А наготовленого було досить для кожної праці, щоб зробити її, і ще зоставалось».

«План Мойсея щодо збору коштів на побудову Скинії мав величезний успіх. Нікого не потрібно було переконувати. Не вдався він також і до тих вигадок, які так часто використовують церкви в наш час. Він не влаштовував грандіозного бенкету, не запрошував людей у місця розваг, на танці та забави; він не проводив лотерей, не вдавався до жодних інших сумнівних заходів, аби зібрати гроші на спорудження Скинії для Бога. Господь наказав Мойсеєві закликати дітей Ізраїлю до принесення своїх дарів. Він повинен був приймати їх від кожного, хто давав охоче, від усього серця; дарів виявилося так багато, що Мойсей звелів народові припинити приношення, бо їх вже було зібрано більше, ніж потрібно». – Патріархи і пророки. – С.529.

«Чи принесли ви Богові ваші дари та приношення з того достатку, яким Він вас обдарував? Чи віддали ви Йому те, що Він вважає Своїм? Якщо ні, то ще не пізно все виправити. Дух Ісуса може розтопити крижаний егоїзм, який наповнює душу». // Рев’ю енд Геральд, 13 жовтня 1896 року.

2. Як неправильні методи збору коштів різко відрізняються від Божих методів?

Вівторок 6 грудня

3.  ПРАКТИЧНА ПОРАДА

а. Як ми можемо ризикувати отримати прокляття, яке спіткало Мероз?

Суддів 5:23: «Прокляніте Мероза», каже Ангол Господній, «проклясти – прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими!».

«[Суддів 5:23 цитується]. Що зробив Мероз? – Нічого, і в цьому був його гріх. Боже прокляття спіткало жителів Мерозу за те, чого вони не зробили – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.284.

«Плоди егоїзму завжди виявляються у зневажанні своїх обов’язків християнина, у недостатньому використанні Божих дарів для Його роботи». – Поради щодо управління ресурсами. – С.26.

«Кошти, які надходять до Божої скарбниці і які можна використовувати для спасіння душ, є надто мізерні, але навіть і їх доводиться добувати з великими труднощами. Якби у всіх розплющилися очі на те, яким чином жадібність, котра панує всюди, перешкоджає поширенню Божої справи і наскільки більше можна було б зробити, якби всі виконували Божий план щодо десятин і пожертвувань, то багато віруючих зробили б рішучу реформу, бо не наважилися б гальмувати поширення Божої істини так, як це робили досі». – Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.483.

б. Чого нас навчає Писання про особисту економію?

Приповісті 21:20: «Скарб цінний та олива – в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його»;

Від Івана 6:12: «І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: «Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло».

в. Яким чином македонський поклик сьогодні вимагає дечого від кожного з нас? Як ми будемо благословенні, взявши його до уваги?

Дії 16:9, 10: «9 І Павлові з’явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: «Прийди в Македонію, і нам поможи!» 10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію».

«Кожен повинен прагнути робити для Христа все, що тільки можливо, за допомогою особистих зусиль, дарів та пожертвувань. У Божому домі завжди має бути їжа, тобто повна скарбниця, щоб можна було відповісти на македонський поклик, який лунає в кожній країні. Як сумно, коли ми змушені сказати тому, хто просить допомоги: «Ми не можемо послати до вас людину чи вислати гроші, бо наша скарбниця порожня». – Поради щодо управління ресурсами. – С.298.

«Ми повинні покласти в Божу скарбницю всі кошти, які ми зберегли. Про ці кошти волають нужденні, необроблені місіонерські поля. З багатьох країн чутно поклик: «Прийдіть і нам поможіть!» (див. Дії 16:9). Наші члени Церкви повинні виявити глибокий інтерес до місіонерських полів як у себе на батьківщині, так і за кордоном. Великі благословення виллються на них, коли вони докладатимуть самовідданих зусиль, аби насадити принципи істини на новій території. Кошти, вкладені у цю роботу, принесуть багатий прибуток». – Свідоцтва для Церкви. – Т.9. – С.49.

3. Як невеликі особисті витрати можуть перешкодити Божій роботі?

Середа 7 грудня

4.  НАША РОЛЬ У БОЖОМУ ПЛАНІ

а. Як наші десятини та пожертвування пов’язані з відкриттям нових полів?

1 до Тимофія 5:17, 18: «17 А пресвітери, які добре пильнують [діла], нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці. 18 Бо каже Писання: «Не в’яжи рота волові, що молотить», та: «Вартий працівник своєї нагороди».

«Десятина належить Господу, і ті, хто не задумуючись користуються нею, будуть покарані втратою свого Небесного скарбу, якщо не покаються. Робота не повинна страждати через те, що десятина використовується на інші цілі, ніж ті, які визначені Господом. Необхідно передбачити можливості виділення коштів для інших галузей роботи. Вони повинні підтримуватися, але не з десятини. Бог не змінився; десятину потрібно використовувати лише для підтримки служіння. Відкриття нових полів вимагає більш дієвого служіння, ніж ми маємо зараз, і в Божій скарбниці мають бути кошти для цього». – Служителі Євангелії. – С.227, 228.

«Проповідь Євангелії – це Богом передбачений засіб навернення людських душ. Люди повинні почути, щоби бути спасенними. Вони не можуть почути без проповідника, а проповідники мають бути направлені в ті місця. Тому необхідно мати кошти в скарбниці для того, щоб забезпечити місіонера, котрий буде поширювати істину у віддалених полях. Знаючи про це, як можуть ті, хто стверджує, що слідує за Христом, обкрадати Бога довіреними Ним талантами у десятинах та приношеннях? Чи не відмовляємо ми таким чином душам, котрі голодують, у хлібові? Утримування коштів, які Бог вважає Своїми, за допомогою яких Він бажає забезпечити спасіння душ, неодмінно принесе прокляття тим, хто таким чином обкрадає Бога. Душі, за які помер Христос, позбавлені привілею почути істину, тому що люди відмовляються вживати тих заходів, які Бог передбачив для просвіти тих, хто гине.

Гроші для проголошення Євангелії не повинні забезпечуватися якимось таємничим чином і через невидимі, таємничі засоби. Бог не кидатиме гроші з небесних вікон для виконання призначеної Ним роботи, аби поширювати істину в нашому світі та спасати душі для вічного життя. Він зробив Свій народ управителями Його засобів, які необхідно використати для Його слави у благословенні людства… Бог не зіллє золото й срібло з небесних вікон, а те, що має безмежно більшу цінність. Він промовляє: «Ось я виллю вам Духа Свого» (Приповісті 1:23)». // Домашній місіонер, 1 квітня 1895 року.

б. Як Давид заохочує нас бути щедрими дарувальниками?

1 Хронік 29:10-14: «10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: «Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку! 11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову! 12 І багатство та слава – від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй – побільшити та зміцнити все. 13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім’я Твоєї величі. 14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу [так] жертвувати, як це? Бо все це – від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі».

«Якби згідно з Божественною постановою до скарбниці надходили кошти – десятина від усього прибутку та щедрі пожертвування, – то для виконання Господньої справи було б цілком достатньо коштів». – Дії апостолів. – С.75.

4. Що сталося б, якби всі розвивали великодушність Давида?

Четвер 8 грудня

5.  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ПРИВІЛЕЙ

а. Як Божий народ прискорює чи затримує повернення Господа на хмарах слави?

2 Петра 3:11, 12: «11 А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, 12 що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?».

«Якби Церква Христова виконала доручену їй Господом роботу, то увесь світ отримав би застереження, і Господь Ісус уже прийшов би на нашу Землю в силі й великій славі». – Бажання віків. – С.633, 634.

«Божа робота, яка повинна здійснюватися з десятикратною силою і максимальною ефективністю, затримується подібно до весни, що скута холодними зимовими вітрами, і все тому, що люди, які називають себе Божим народом, присвоюють собі кошти, які призначені для Його служіння. Через те, що самовідданість Христа ніяк не проявляється у повсякденному житті, Церква є слабкою там, де вона має бути сильною. З власної провини вона втратила дароване їй світло і цим позбавила мільйони людей Євангелії Христової». – Поради щодо управління ресурсами. – С.54.

б. Який привілей поширюється на кожного віруючого?

1 до коринтян 3:9: «Бо ми співробітники Божі, [а] ви – Боже поле, Божа будівля».

«Бог зробив людей Своїми управителями, Своїми співробітниками у великій справі відновлення Його Царства на землі; але вони можуть йти шляхом, яким ішов невірний слуга і таким чином втратити найцінніші привілеї, які коли-небудь були даровані людям. Протягом кількох тисяч років Бог діяв через людей, але за Своєю волею Він може усунути егоїзм, любов до розкоші та жадібність. Він не залежить від наших коштів, і люди не можуть хоч чимось обмежити Його роботу. Він може продовжити виконувати Свою справу, навіть якщо ми не візьмемо в ній участь. Але хто серед нас буде задоволений, якщо Господь це зробить?» – Там саме. – С.198, 199.

5. Як ми можемо прискорювати чи затримувати повернення нашого Господа?

П’ятниця 9 грудня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Яким чином ми можемо допомогти вдосконалити і об’єднати Божий народ?

2. Як неправильні методи збору коштів різко відрізняються від Божих методів?

3. Як невеликі особисті витрати можуть перешкодити Божій роботі?

4. Що сталося б, якби всі розвивали великодушність Давида?

5. Як ми можемо прискорювати чи затримувати повернення нашого Господа?