Щоденні біблійні уроки

«І казав Він до них: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Від Марка 16:15).

«Людина, яка зазнала благодатного впливу істини, горітиме бажанням нести її іншим». – Поради щодо управління ресурсами. – С.42.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для Церкви. – Т.9. – С.51-60. Там саме. – Т.3. – С.382-385.

Неділя 18 грудня

1.  ВІДПОВІДАЮЧИ НА МАКЕДОНСЬКИЙ ПОКЛИК

а. Хоча література є потужним місіонерським засобом, які кроки потрібно зробити, щоб виконати євангельське доручення?

Від Матвія 28:18-20: «18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. 19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, 20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я [перебуватиму] з вами повсякденно аж до кінця віку»! Амінь».

Як можна задовольнити цю потребу за допомогою старанних працівників Євангелії?

Ісаї 52:7, 8: «7 Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: «Царює твій Бог!» 8 Слухай, – твої сторожі зняли голос, укупі співають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Господь повертається».

«Ця зацікавленість проявляється у правильному принесенні десятини, щоб у Божому домі завжди була їжа й була можливість підтримати працівників як місцевих, так і зарубіжних місіонерських полів. Незважаючи на те, що книги та періодичні видання, котрі містять істину для теперішнього часу, проливають світло пізнання у всіх куточки земної кулі, все таки у різних місцях мають бути створені місіонерські пункти. Проповідники повинні проголошувати слово життя та спасіння. Багато полів відкриті для проповіді і чекають працівників. Жнива дозріли, і з усіх кінців світу лунає гучний «македонський поклик». – Поради щодо управління ресурсами. – С.39.

б. Яку невідкладну роботу потрібно виконати?

Від Марка 16:15: «І казав Він до них: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!».

«Масштаб нашої роботи закликає до добровільної щедрості з боку Божого народу. В Африці, Китаї, Індії живуть тисячі, навіть мільйони людей, котрі не чули звістку істини для теперішнього часу. Вони мають бути застережені. Жителі морських островів з нетерпінням чекають того часу, коли зможуть дізнатися про Бога». – Свідоцтва для Церкви. – Т.9. – С.51.

1. У якому сенсі література обмежена у своїй здатності спасати душі?

Понеділок 19 грудня

2.  ВАЖЛИВІСТЬ БОЖОЇ ДЕСЯТИНИ

а. Як Натхнення підкреслює особистий людський елемент у спасінні душ?

До римлян 10:13-15: «13 Бо «кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений». 14 Але як покличуть [Того], в Кого не ввірували? А як увірують у [Того], що про Нього не чули? А як почують без проповідника? 15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: «Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра».

Як ми всі можемо бути залучені до цього?

Об’явлення 22:17: «А Дух і невіста говорять: «Прийди!» А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!».

«Проповідь Євангелії – це Богом передбачений засіб навернення людських душ. Люди повинні почути, щоби бути спасенними. Вони не можуть почути без проповідника, а проповідники мають бути направлені в ті місця. Тому необхідно мати кошти в скарбниці для того, щоб забезпечити місіонера, котрий буде поширювати істину у віддалених полях. Знаючи це, як можуть ті, хто стверджує, що слідує за Христом, обкрадати Бога довіреними Ним талантами у десятинах та приношеннях? Чи не відмовляємо ми таким чином душам, котрі голодують, у хлібові? Утримування коштів, які Бог вважає Своїми, за допомогою яких Він бажає забезпечити спасіння душ, неодмінно принесе прокляття тим, хто таким чином обкрадає Бога». // Домашній місіонер, 1 квітня 1895 року.

б. Чого вимагає Бог, якщо ми нехтуємо поверненням Його десятини вчасно?

Левит 27:31: «А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, – той додасть п’яту частину її над неї».

Який досвід однієї громади, що стався у 1889 році, може надихнути всіх сьогодні?

«В останню суботу року ми запросили всіх бажаючих вийти вперед для молитов, а після цього запросили тих, хто хотів сповідатися, пройти в одне з приміщень для молитовних зібрань, де їм надавались для цього всі можливості. Я представила їм звістку на підставі останнього розділу з книги пророка Малахії: «Чи Бога людина обманить?.. Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, – промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Малахії 3:8,10). Багато хто сповідалися саме з цього приводу.

Деякі брати чинили нечесно з ближніми, але сповідали свої гріхи і відтоді вже відшкодували їм збитки. Протягом наступного тижня частина братів, які чинили нечесно стосовно Бога і, отже, відокремлювали себе від Нього, почали повертати Йому те, що свого часу приховали. Один брат не повертав десятину впродовж двох років. Він відправив записку секретареві конференції та вклав чек на 571 долар і 50 центів. Це його десятина за два роки разом із банківськими відсотками. Я вдячна Господу за те, що в нього вистачило мужності зробити це. Інший брат надіслав чек на 300 доларів. Ще один брат відійшов від Бога так далеко, що мало хто сподівався на його повернення на шлях праведності; однак він раптом повернувся до Бога і вніс 1000 доларів десятини. Було запропоновано, щоб ці десятини, котрі довго утримувалися, і приношення були присвячені для місії в Центральній Європі. Усього, включаючи ці та різдвяні пожертвування, церква в N. передала до Божої скарбниці майже 6000 доларів на розвиток нашої місіонерської справи». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.643, 644.

2. Що показує нам, як важливо дотримуватися точності в десятині?

Вівторок 20 грудня

3.  НАВЧАЮЧИСЬ ВІРНОЇ ПЕРЕДБАЧЛИВОСТІ

а. Яке заперечення було зроблене проти щедрості Марії стосовно Ісуса?

Від Івана 12:3-6: «3 А Марія взяла літру мира, – з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім! 4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати: 5 «Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?» 6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, – і крав те, що вкидали».

Як Христос схвалив вчинок Марії? Як ми сьогодні застережені проти подібних заперечень?

Від Марка 14:7-9: «7 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, – Мене ж не постійно ви маєте. 8 Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... 9 Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, – на пам’ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!».

«Ми здійснюємо прогресивні рухи, але на кожному кроці необхідно усувати забобони та оманливі ідеї. Так було з усіма реформаторськими рухами, які коли-небудь бачив світ. Маловірним людям, з егоїстичним, користолюбним характером кожен крок уперед віщує загальну катастрофу та неекономне витрачання коштів. Вони відчували себе так, як бідний Юда, коли миро було вилите на голову Ісуса. Навіщо такі великі витрати? – сказав він, – це слід продати і гроші віддати бідним. Знову й знову, коли робився якийсь крок уперед, егоїстичні й обережні люди думали, що все піде крахом, але коли боротьба велася всупереч усьому, вони проголошували перемогу як знак того, що Бог був у русі. Коли цілковито демонструється, що робота – від Бога, то невір’я мусить поступитися, ті, котрі керують, чия передбачливість була сильнішою, ніж у інших, і які діяли всупереч будь-якій опозиції, приймаються як люди, підняті для певного часу і керовані Божим Духом. Чи усвідомлюють ті люди, котрі перегороджували дорогу, яку роботу вони здійснили? Чи розуміють вони, що якби вони додали свої кошти, свої сили, свою віру і мужність, то тим самим зробили б роботу сильнішою та впливовішою, і що зневага виконанням того, що вони могли б зробити, є гріхом?..

О, якби ми жили так близько до хреста, що могли би бачити так, як бачить Бог, і працювати так, як Він бажав би, щоб ми працювали». // Рев’ю енд Геральд, 5 лютого 1884 року.

б. Для якої реальності ми повинні зараз прокинутися?

Від Івана 4:35, 36: «35 Чи не кажете ви: «Ще чотири [от] місяці, – і настануть жнива?» А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, – як для жнив уже пополовіли вони! 36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне – разом раділи».

«Гроші для проголошення Євангелії не повинні забезпечуватися якимось таємничим чином і через невидимі, таємничі засоби. Бог не кидатиме гроші з небесних вікон для виконання призначеної Ним роботи, аби поширювати істину в нашому світі та спасати душі для вічного життя. Він зробив Свій народ управителями Його засобів, які необхідно використати для Його слави у благословенні людства». // Домашній місіонер, 1 квітня 1895 року.

3. Як ми можемо опинитися в небезпеці повторити гріх Юди?

Середа 21 грудня

4.  СОЛЕНА СІЛЬ

а. Які умовляння дані всім тим, хто прагне шанувати Христа?

Від Матвія 5:13: «Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми».

«Наскільки ревніше вірний управитель прагнутиме збільшувати пожертвування до скарбниці Божого дому, замість того, щоб зменшувати свої пожертвування хоч на йоту. Кому він служить? Для кого він готує дари? – Для Того, від Кого ми отримуємо всі блага, якими ми насолоджуємося. Нехай ніхто з нас, хто прийняв благодать Христа, не допустить, щоб ангелам довелося червоніти за нас, щоб Ісус соромився назвати нас Своїми братами…

Той, хто перебуває під покровом Його благодаті, хто усвідомлює велич Голгофського хреста, не роздумуватиме над тим, скільки йому пожертвувати, розуміючи, що будь-яка пожертва не може порівнятися з великим даром Однородженого Божого Сина. Найбідніший через самозречення знайде можливість зробити свій внесок до Божої скарбниці». – Поради щодо управління ресурсами. – С.200.

б. Як необхідно поширювати істину для теперішнього часу по всій землі?

Екклезіаста 11:1, 6: «1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його... 6 Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, – оце чи оте, чи обоє однаково добрі».

«Необроблені місця землі потрібно обробити. У смиренній залежності від Бога сім’ї повинні переїжджати та поселятися на необроблених місцях Його виноградника. У нагороду за свою самопожертву в сіянні насіння істини вони пожнуть багатий врожай». // Рев’ю енд Геральд, 26 серпня 1902 року.

в. Який заклик сьогодні є найнаполегливішим і чому?

Від Матвія 9:36-38: «36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха». 37 Тоді Він казав Своїм учням: «Жниво справді велике, та робітників мало; 38 тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав».

«Кого ж звинувачувати у втраті душ, котрі не знають Бога і не мають змоги почути обґрунтування нашої віри? Який обов’язок лежить на Церкві стосовно світу, котрий гине без Євангелії? Без рішучішого самозречення з боку тих, хто заявляє, що вірить в істину, без рішучішої вірності у принесенні всіх десятин і приношень до будинку сховищ, без створення більш масштабних планів, аніж ті, що вже втілені в життя, ми не зможемо виконати євангельське доручення йти по всьому світові й проповідувати Христа всьому створінню». // Домашній місіонер, 1 квітня 1895 року.

4. Що ми повинні врахувати, коли вирішуємо, скільки пожертвувати для Христа?

Четвер 22 грудня

5.  ПРОСВІТЛЮЮЧИ КОЖНИЙ КУТОК

а. Яким буде славний результат євангельського доручення? Як ми можемо бути благословенні, беручи в ньому участь?

Об’явлення 18:1: «Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його».

«Усе Небо з великою цікавістю спостерігає за Церквою, аби побачити, що роблять її окремі члени для просвітлення тих, хто перебуває у темряві. Поле – це світ, і так багато можливостей, робота настільки розширилася, що наявних коштів недостатньо для поповнення необхідних потреб. Протягом багатьох років Господь застерігав Свій народ, щоб він обмежив свої потреби і не спричиняв зайві витрати коштів. Однак як витрачалися гроші без потреби, незважаючи на пораду Того, Хто знає кінець від початку! Як зневажливо вони ставилися до цих застережень, і уми людей неправильно витлумачили, спотворили або перекрутили Божу пораду для того, щоб вони могли дотримуватися своїх амбітних проєктів, хоча за такої поведінки ті засоби, за допомогою яких Бог міг би бути прославлений і шанований при поширенні Його істини, втрачаються для справи. Господь милостиво вшанував людину, використовуючи її як людину, яка співпрацює з Небесними силами, щоб світло істини могло сяяти у всіх частинах землі. Господь має Свої знаряддя, які візьмуть участь у найбільшому конфлікті, який колись бачив цей світ. Якщо працівники залишаться смиренними, щодня навчатимуться в школі Христа лагідності та смиренності серця, Господь Ісус буде працювати з ними. Той, хто є співробітником Христа, усвідомить, що даруючи Небесні переваги іншим, матиме користь для себе. Він буде знати, що «хто поїть [інших], – напоєний буде і він» (Приповісті 11:25)». // Рев’ю енд Геральд, 27 лютого 1894 року.

5. Як буде осяяний істиною світ – з нами чи без нас?

П’ятниця 23 грудня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. У якому сенсі література обмежена у своїй здатності спасати душі?

2. Що показує нам, як важливо дотримуватися точності в десятині?

3. Як ми можемо опинитися в небезпеці повторити гріх Юди?

4. Що ми повинні врахувати, коли вирішуємо, скільки пожертвувати для Христа?

5. Як буде осяяний істиною світ – з нами чи без нас?